1 серце :) 20 сподобалося
Loading...
0

Шара (акровірш)

Про сесію та усі супутні явища. Студентське життя зсередини

Студентська шара – що може бути кращим?

Якщо почитати перші літери, ви дізнаєтеся:
1.Що усім дуже хочеться на екзамені.
2. З якого факультету родом походить авторка твору.
3.Що ж воно таке страшне регулярно приходить до нас. При чому, виключно влітку і взимку…
Одним словом, акровірш про студентів :)

Швидко до нас це нещастя прийшло
А як же без неї нам класно було
Раділи усі, що настало вже літо,
Аж тут і вона… Як її пережити?
Поради такі: напишіть собі шпори,
Робіть собі “бомби” – бо станеться горе,
А ще уночі, як дванадцята буде
Ви ШАРУ позвіть, так, щоб чули вас люди.
Останнє: в день іспиту обов’язково
Самі Ви прийдіть і візьміть залікову.
Елітно вдягніться плюс “нуль” макіяжу,
Серйозне обличчя – то й “п’ять” уже Ваша.
І знайте – п’ятірка примчить, як комета,
Якщо є знання хоча б назви предмета :)!!!

2005 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 26 сподобалося
Loading...
0

Вірш про гуртожиток

Гуртожиток НТУУ 20-ка веселе місце для студентів

Гуртожиток – це особливе місце, що не кажіть :)

Цей вірш про гуртожиток описує лише реальні факти з життя 20-го гуртожитку КПІ

Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.

Є кухня – місце всенародне,
Не промине новина жодна,
Щоб тут вона не побувала –
За всіх розкажуть Вам чимало…

Приколів, сміху тут багато,
Зате от місця – малувато,
Хоча… Нічого, жити можна,
Бо тут знайомі – всі і кожний…

“Мівіна” – це найкраща їжа,
Завжди смачна і завжди свіжа,
Тут діє правило одне –
Студент їсть те, що їстівне :).

Ще можна провести розмову
Про побут, житлові умови:
Вода холодна є, одначе,
нам хочеться також гарячу :).
А от якби ще й ліфт робив –
Тоді б студент як в казці жив
Всі так хотіли б цього дива…
Та… Мріяти – це не шкідливо :).
Отак життя тут і минає:
У річці з пива всіх купає,
В піснях до ночі під гітару,
Хоч завтра знову йти на пари…

2006 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Какое счастье

Если взаимно - значит прекрасно и счастливо

Стих о взаимном счастье совместного бытия

Медиа-версия этого стиха находится тут:

[Download not found]

Какое счастье –
Быть по жизни с тем,
С кем хочется.
И вместе проганять
Из будней
Одиночество.
Не плакать от любви неразделённой.
И покорять вдвоём все горы и все склоны.

Какое счастье –
Знать и быть любимым кем-то.
И две судьбы связать единой лентой,
Так крепко, чтобы на всю жизнь.
Навеки.
Делить и слёзы, и улыбки, и утехи.
Всё поровну и ровно на двоих.
Любовь благодарить за каждый миг…

Какое счастье –
Верить, ждать и дожидаться
Любовь по жизни ощутить.
Хотя бы вкратце.
Ну а ещё – что в жизни есть главней:
Просто быть вместе в серости всех дней.
И чтоб ни беды, ни разлука, ни печали.
Той Вашей ленты никогда не развязали…

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
1

КПИ рулеззз :)

КПИ лучше всех!  Наш родной Политех

Поляна КПИ рулеззз

Рассказать тебе о КПИ?
Ну, что же, слушай.
Только сразу говорю:
Он – самый лучший.
Среди наших украинских универов.
Он для них пожизни был всегда примером.

Жить здесь весело.
Народ у нас чудесный.
Так что в общем-то дела все офигезно.
Да, ну сессия немного напрягает.
Только КПИ она не запугает!

Ведь народ привык к таким раскладам:
Что на сессии учиться срочно надо.
А когда семестр – другое дело:
Тут рулит поляна перед ФЕЛом :).
“Интонация” и “Ватра” тоже пляшут.
Ты спроси и все тебе расскажут
КПИшники гуляют на 5 с плюсом.
Если надо – соберут большую тусу.
Если надо отдохнуть ништяк,
Есть у нас такое дело, как “Маяк”.

Ну, а сеть компьюетная – это суперово.
Фильмы, музыка – завоз весь самый новый.

И вообще у нас есть парк, ДК
Первый корпус видно сдалека.
Есть у нас “Король” и “Королева”…
Мы ведь лучшие!
Ведь КПИ – forever :)!

2005 год

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Наша будущая встреча

Зустрічі та їх роль у нашому житті

Мы точно встретимся…

Мы точно встретимся.
Ты слышишь?
Не знаю где, когда и как…
Может в тот день
Дома и крыши
Утонут в солнечных лучах.

А ты, всего лишь улыбаясь,
Меня от всех проблем спасешь…
Хотя, я точно ведь не знаю.
Может в тот день
Нас свяжет дождь,
Который город весь намочит…

И мир весь лишь собой зальет!
Хоть небо будет в серых клочьях.
Но нас вдвоем укроет зонт.

А может это будет вечер.
И красно-огненный закат
Зажжется.
Я тебя замечу…
Но тут же, опуская взгляд
Пойму, что чем-то мы похожи.
Мне хватит только твоих глаз.
Вокруг – дома и мир прохожих
Которым будет не до нас…

Но мы все это не заметим,
Нам будет тоже не до них
И только старый добрый ветер
Нас потревожит в этот миг…

Мы точно встретимся.
Я знаю.
И встречи попрошу у звёзд,
Их свет все небо озаряя
Тебя со мной вдвоем сведет.

2005

Поділитися з іншими
1 серце :) 52 сподобалося
Loading...
2

Коли прокинусь

Жіночі роздуми про життя і взаємовідносини з чоловіками

Я прокидаюсь поки що одна… Це значить, що тобою я не втрачена.

Медіа-версія цього вірша знаходиться тут:
[Download not found]

Коли прокинусь в ліжку не одна,
Це значить ти мене навіки втратив.
Не буде того світу між двома
Серцями.
Яким разом бути варто.

Це значить я не дочекалася тебе.
Бо ти не дав мені той привід, щоб чекати.
Мене у тебе інший хтось вкраде,
А потім ти відчуєш тяжкість втрати…

З одного виміру.
В нас спільна площина.
Ми ходим і ховаємось від правди.
Я прокидаюсь поки що одна.
Значить,тобою ще не втрачена назавжди…

2006 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Несказане

Роздуми сидячи на підвіконні з чашкою кави

Здавалось, що зима заблудилася, а осінь залишилася. І все те між нами, несказане

Здавалось, кава несолодка зовсім…
А за вікном продовжувалась осінь,
Точніше, не приходила зима.
Здавалось, що із нами обома
Щось трапилось…
А може, то лиш здогад.
Хотілося б відчути
Зараз погляд,
Але тебе поряд нема.

Наступить завтра.
І може, ці слова забути варто
Бо зміниться усе.
Будем разом
Ділити час
Лиш дотиком долоні.
А зараз є холодне підвіконня…
І ти.
Десь за заплаканим вікном.

А поряд,
У думках
Є сотня слів.
Які не сказані…
Такими і лишаться.
Це факт.
Зима ховається у сірості дощів
Напевне, їй також не вистачає щастя.

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
1

Я к Вам пишу

Иногда хочется написать все в письме и признаться в чувствах

Я к Вам пишу… Письмо Любящей к своему Любимому.

Надеюсь, что Александр Сергеевич Пушкин не обидится за такое современное толкование его произведения и такую вот интерпретацию :).
Стихотворение написано в далеком 2004 году.

Я к Вам пишу, чего же боле,
Что я могу ещё сказать…
Как жаль.
Любовь свои все роли
Успела без меня раздать.

И Вашей главной героиней
Стала не я.
Увы, любимей,
Судьба назначила её,
Ну что же:
Каждому своё.

И вот ходить одной по свету
Без Вас
Мне силы больше нету.
И нету сна, нету терпенья,
Поэтому я без сомненья,
Открыв себя и свою душу,
В которой мои чувства кружат,
В которой тлеет моя вера,
И к Вам любовь – она без меры.

Она печальна, безответна,
Громадна, всё же неприметна,
Но главное – она грустна,
А я… Я ей поглощена.

Поэтому сказать хотелось
Собрав в одно свою всю смелость,
Сил нет, и я не утаю:
Я Вас люблю…. Я ВАС ЛЮБЛЮ!

2005

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Тебе нема

Прощатися із любовю завжди дуже важко

Тебе нема. Тепер одна.

Тебе нема.
Ти вже не вернешся ніколи.
Хоч зарікатися не можна,
Але все ж…
Серце твоє
Уже не сповнене любові,
Яка колись не мала меж.

Тепер одна.
Як жаль, але в твоїх обіймах
Я не тонутиму,
Як то було колись…
Дісталась дна
Хоч ти казав: я – сильна
Тож випливу
Зберу свою всю волю й міць…

І лиш згадаю
В найсамотніші хвилини
Про те, що ми колись були удвох.
Як жаль
Що так багато не збулося.
Але, того, напевне, хоче Бог…

зима 2007

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Не дарите сердец

Перед тем, как отдать кому-то свое сердце нужно очень хорошо подумать

Прошу, не дарите сердец тем, кто этого не достоин

Не дарите сердец…
Возвращать их так трудно
И не ценят любви,
Что легка и доступна.
Как не ценят тех глаз,
Что любви ждут взаимно…
Не дарите сердец!
Так красиво.
Наивно…
Не шепчите тех слов,
Что во снах написали.
Не дарите сердец!
Меньше будет печали,
Если вдруг Вы поймете,
Что напрасно все то,
Что хотелось, желалось…
Называлось мечтой.
А любовь…
От нее излучается свет!
Так что знайте:
Кто любит –
Сердце дарит в ответ…

2005

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Омріяному місту

Про місто мрії та емоції від проведення декількох днів у місті

Вірш про того, хто прийшов із мрій

Ти такий усміхнений як вчора.
І такий прекрасний як тоді.
Ми побачимось, але уже не скоро
Прохолодою, що віяла з садів,
І теплом, що від вина мені лилося…
Ми побачимось, але уже колись.
І дощу краплини на волоссі
Падали перлинами униз.

Ти такий незвіданий як завжди.
І омріяний. Але не я одна
Бачила цю посмішку
Це правда.
Ти таким був вчора допізна.
І сьогодні теж змінився трохи
До грудей своїх мене притис.
І лише краплини із волосся
Падають перлинами униз…

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Но все равно люблю тебя

Стих девушки о любви к парню. Не смотря ни на что

Я всё равно люблю тебя…

Я строю замки из песка.
А ты волной смываешь их.

Несу к тебе любовь в руках,
Ценю с тобою каждый миг.
Дарю ромашек белый цвет,
Что в хороводе собрались.
Мне без тебя улыбки нет.
Но ты…

А может это жизнь…
А может чей-то злой урок,
А может просто не судьба.
Хочу стереть.
Хочу забыть…
Но все равно люблю тебя.

2005

Поділитися з іншими