1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Московский рай

На Тверском бульваре так красиво, особенно когда цветут липы вовсю :)

Тверской бульвар города Москвы

Послушай, милая Москва,
Ведь на Тверском
Цветут во всю
Есенинские липы.
И хоть не слышно
От карет протяжных скрипов,
Но каждый переулок,
Каждый дом

Так непривычно
По-московскому красивый.
Но всем того не ведано понять.

Послушай, милая Москва!
Не трать ты силы.
И время на глупцов таких не трать.

Ведь те кто знает,
Что за суетою
Ты прячешь душу нежную свою…
Те любят тихо
Прогуляться здесь порою
В твоем есенинском и липовом раю…

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
0

В такі вечори

Написано одного чудового весняного вечора, коли усе розквітало

В такий вечір як сьогодні

В такі вечори
Треба йти й оглядатись…
На те, що приносить в життя твоє радість.
Дивитись навколо.
На світ дивовижний.
У зелені квітнуть так біло і ніжно.
Знайомі із вулиць – буденні каштани.
В такі вечори
Я повітрям весняним.
Безмежно й по-справжньому…
Так, я багата! І тими, хто поряд…
Не можна зрівняти
Найбільші скарби і земні всі дари.
Із радістю жити в такі вечори.

Поділитися з іншими
1 серце :) 34 сподобалося
Loading...
6

Львівський вірш

Місто Львів чудове своєю архітектурою, кавою та душею

Мій вірш цьому неймовірному місту Львів

У Львові залишилось зовсім трохи.
Трохи нікому не відомої мене.
І от тепер, крізь швидкоплинні роки
Аж сниться те зелене й кам’яне
І віруюче місто особливе.

Я залишалась пити каву біля площ
Тоді йшла парком, затуляючись від зливи.
Хоча то був всього лиш львівський дощ.

І я дивилася на нефарбоване і давнє
Полотнище із лише львівських стін.
Дивилась з Ратуші…
Дивилась із кав’ярні…
Бувало, що на декілька годин
Я йшла углиб, де вулиць перехрестя
Або сідала у трамвай, що йде кудись,
Щоб бути там без зайвих слів і жестів…
Туди, де повно лише львівських місць.

І залишалася.
На мить, а може й більше,
Ішла на голос, а точніше на мотив
Спасибі за тумани і за вірші.
Я назавжди з тобою, милий Львів.

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Хрупкость жизни

Каждый из нас считает себя умным, сильным и красивым до поры, пока не увидит себя слабым и беспомощным

Жизнь – очень хрупкая. Помни об этом.

Вот видишь – жизнь хрупка.
Вокруг – лишь испытанья.
Все время мы в бегах.
А жизнь?
На заднем плане.

Себя не бережём.
Ведь нам работать надо.
Все реже слово “дом”.

Все чаще с нами рядом
Все те, кто неродной.
Всё то, что так далёко.
Но мир у нас такой.

Хотя нам жизнь уроки.
Невидимо даёт.
Понять их – нам задача.
Да. Трудно, но держись!

Ведь сильные не плачут!
Ведь сильные идут, не опуская руки.
Лишь помнят, что их жизнь
Есть очень сильно хрупкой.

2004

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Сьюзан Бойл

Головне в людині - не зовнішність, а уміння себе тримати, оптимізм та особливість душі

Талановита Сьюзан Бойл (Susan Boyle)

Хто ще не знає хто така Сьюзан Бойл – можете подивитися на фото справа :)

Може, зовнішність цієї жінки не викликає особливого захоплення (я кажу це сміливо, адже вона сама це добре розуміє, бо говорила із Ларрі Кінгом на цю тему :)). Але її історія нестандартна.

Вона – переможниця британської версії програми “Україна має талант” :). Тобто талант Великобританії у 2009 році виглядає саме так :).

Якщо у Вас все ще зберігається упереджене ставлення до цієї жіночки – я Вас повністю розумію, адже сама почитала про неї, подивилася на неї і не отримала надзвичайного враження чи захоплення. Але коли я подивилася запис програми за її участю, то зрозуміла, що справді вона має талант і її зірка засвітилася у 48 років.

Коротко про цю особу: як я щойно написала – їй 48 років (якраз час, щоб стати зіркою :)), вона сама із Шотландії (усі ми знаємо про соціальну напругу між англійцями та шотладцями…) і вона незаміжня, без дітей, та і взагалі – з чоловіками не цілувалася і не зустрічалася. Співала лише у церковному хорі. Дієт не дотримується. Красою не виблискує. За фігурою не слідкує. І не зважаючи на все це британці сказали їй, що вона – молодчина.  При нагоді особистої зустрічі я їй теж про це скажу :).

На завершення, хотіла б ще сказати про те, що Україні не вистачає духу Сьюзан Бойл. Оці всі політичні та грошові проблеми уже так пригнобили людей, що у багатьох потухає вогник надії у те, що завтра буде краще, що наступний Президент щось змінить, що хліб завтра не подорожчає…
Але отака-от історія ще раз засвідчує – той, хто вірить і стукає у двері, обовязково буде почутим і двері для нього відчиняться.
І тоді не будуть дивитися на фігуру, пропорційність обличчя і територіальне походження.
Вірте у краще – Вам же тоді буде краще :)

До речі, ось іще одне підтвердження, що вона має талант…

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

цитата про успіх жінки

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Для успіху їй потрібна була лише одна умова – легка скороминуча закоханість, а не тягуча вагомість щохвилинної залежності від іншої людини.

Галина Вдовиченко “Пів’яблука”

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
0

Києву

Київ прекрасний усім. Він милий і приємний для життя. Тихий і різноманітний

Як же тебе не любити, Києве мій чудовий :)

Я люблю походити дворами,
Підглядаючи сотні картин.
І закохана аж до безтями
В лабіринти з каштанів і стін.
І у київський дух… Він усюди
Від Хрещатика в різні боки.
Хоча дух – це є, перш за все, люди.
А можливо усе навпаки…

Бо люблю за вогні різнобарвні
За зелені корони дерев
Що у будь-яку пору є  гарні,
І достойні похвал королев.
Тут є те, що не купиш за гроші
Що в житті додає людям сил…
На Соломянці парки хороші.
І прекрасний осінній Поділ.
Особливо обійми узвозів,
Маріїнські красоти Дніпра.
Ніч весняна іде по дорозі.

Ось верба дуже давня й стара,
Що росте тридцять літ, тридцять весен
І день кожний свій розпочина
Сповідь кажучи
Щиро і чесно,
Що закохана в Київ вона.

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

сьогоднішнє, пятничне

Про веселі радості пятничного дня. Зі святом, з пятницею!

Пятниця радує :)

Якщо я Вас іще сьогодні не вітала, то значить Ви просто переховувалися від мене і моїх привітань :).
Але, бачите як працюють мої служби – я Вас і тут знайшла, щоб скзаати: “З пятницею Вас! :) З останнім робочим днем цього тижня!”
Нарешті завтра виспимося…

PS: проявлю стандартність думок, але як і усі нормальні люди, я люблю натискати кнопочку “Disabled” на будильнику ввечері у пятницю.

Тож я уже з самого ранку чекаю цієї неперевершеної миті :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
1 серце :) 279 сподобалося
Loading...
50

У ній щось є

У ній щось є. Вірші про жінок

Вірш для справді особливої. Бо у ній щось є!

Хтось побачив її у метро.
Інший – стояв із нею в одній черзі. А тоді ще вона переходила перехрестя, заходила у якісь магазини, де її також бачили. Цей вірш – коротка ода Особливій – тій, яка запам’яталася натхненням у погляді та посмішкою на устах…

У ній щось є…
Напевне, то душа
Трохи збентежена від правди і реалій
Вона кудись,
Як завжди поспіша,
Іде у переходи і у далі.

У ній щось є…
В її ясних очах
Поети б написали слово “щирість”.
В ній паросток надії не зачах,
Не дивлячись на будні трохи сірі.

У ній щось є…
Незрима таїна.
Що в пам’ять урізається гранітом.
Як присмак від солодкого вина,
Коли набридла гіркість цього світу.

І це її відразу видає.
З-поміж облич і поглядів квапливих.
Спинившись, розумієш: в ній щось є…
Таке по-справжньому просте і особливе.

PS: а ще у мене є російськомовний офіційний переклад цього вірша – “В ней что-то есть

Поділитися з іншими
1 серце :) 22 сподобалося
Loading...
0

Лист весні

Мої роздуми щодо весни і причин чому весна не приходить

Мої думки, написані весні

Навіяне віршем Оксани Забужко про лист із дачі…

Пишу листа, бо зачекалася весни
І надто надокучили тумани,
Бо як у каламуті сивини
Можна розгледіти “вжевесну”…

Зовсім рано
Ще виглядати трав яскравий пласт.
Я захотіла написати все словами
Мене ні простір не обмежує,
Ні час
Чекати весну –
Від душі пишу і прямо.

А під ногами… Все, ну, як завжди
Нам заважають дурні і дороги.
Зими ще не розтанули сліди,
Але мені є зараз не до того.
Бо я виводжу кожну літеру-рядок,
В передчутті дуже простого дива.
У нас усіх є вроджений порок –
Ми любимо, щоб все було красиво…

Я теж.
Не пожалкую теплих слів.
Якщо це може у житті хоч щось змінити.
Пишу листа, бо захотілося весни.
Тієї, що змогла б усіх зігріти…

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Люко Дашвар. Село не люди

Нестандартний погляд на світ у творі Люко Дашвар Село не люди

Люко Дашвар. Село не люди. Цікавий погляд на українські реалії

Про назву. Назва книжки в усіх моїх знайомих викликає посмішку. Не знаю що стало причиною такого масового явища, проте воно існує і не знаю навіть що з ним робити. Проте я рада, що згадка про село викликає такі позитивні емоції у нашого народу :)

Про обкладинку. Після обкладинки книжки “Молоко з кров’ю”, можна сказати, я вже звикла до оголених жіночих тіл :).  Чекаю наступних творів. Але зізнаюся: мені аж страшно уявити що там може бути зображено… :)

Про зміст. Даний твір отримав другу премію на “Коронації Слова” у позаминулому році (тобто у 2007 році). Я повністю згодна з суддями. Адже твір, в принципі, хороший, проте – не так, щоб аж дух перехоплювало. Книга про молоко з гемоглобіном мені більше сподобалася :)

Та і, якщо глянути по суті, то перша сцена у саду всіх шокує. Ні, ну всі ми люди читані-перечитані. Проте, щоб отак відразу і на десятій сторінці про нестандартні форми сексу… Та ще й з неповнолітньою… Дуже пахне однією із статей Кримінального кодексу України про розбещення.
А отой шок, який переживає читач, коли на очі потрапляють сторінки про Сашка і Сергія, які вирішили стати крутішими за всяких там Рокко Сіффреді… Від такого повороту подій відійти непросто.

Та і взагалі – книга реально показує життя у селі. І вулицю Леніна, яка є у кожному селі України, і, покинутий комбайн, і дітей, які за п’ять кілометрів ходять до школи.
Так що, оратори, давайте і далі розповідати про те, що ми уже в Європі, а ви, поети пишіть, про квітучу Україну. Папір все стерпить.

Радує тільки те, що закінчується по-доброму: із натяками на правду і реалістичність.
Проте, навіть після прочитання цього твору мене мучить питання – куди поділися собачки баби Килини, яким в книзі приділяється декілька абзаців уваги… Але як тільки згадую це питання, то відразу себе заспокоюю, що то місце для фантазій читача :)

Про призначення: Рекомендується тим, кого вже важко чимось здивувати в літературі. Не рекомендується любителям класики і душезаспокійливих творів.

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 85

Поділитися з іншими