1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

З душею метелика

Щасливі метелики, вільнокрилі - Погляд Мері... вірші про життя і любов

Щасливі метелики, вільнокрилі

Народилося.
З душею метелика.
І з прихованими талантами.

Щоби їх зростити
Треба дерева.
Та над річками мости.

А ще – любові.
Безвимірної,
Багатоформатної.

Будинок, може, й не будуй,
Але дерево все ж посади.

І у подорож.
Хай навіть не далеку.
Але затуманену,
В чоботях.

Крізь вагони.
А краще – причали.
Щоб зраділа дитяча душа.

Для маленького
Ясноокого метелика,
Потребуючого променів,
Щастя не в грошах…

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Фарбуй його всього

Типовий ржавий краєвид на фоні бетонної стіни. Фарбуй його всього, цей наш світ.

Купи собі стару іномарку,
Заживи нарешті як людина.
Постав броньовані двері.
Хай думають,
Наче є що берегти.

Але краще велике дзеркало.
Можна навіть не над ліжком,
Бо ж не у готелі.
І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту.
Чи висоти.

Навколишня іржа роз’їдає твій мозок,
І тим паче метали.
Але інвестиції в золоті зуби
Неефективні, –
Так кажуть дантисти.

Фарбуй його всього.
Цей світ.
І опісля прямуй до вокзалу,
Щоб вирватися з рутини,
Навіть не маючи машини,
На природу.
За місто.

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Твій королівський пацюк

Щасливий твій королівський пацюк

Щасливий
Пацюк зі стайні королівської
Вівсом обгодованої.

Такий овес
Є у мріях дітей Ефіопії
На сніданок.

Вони не обділені
Хіба що пустелями,
А вночі – зорями.

Радість вівса зранку
Солодка.
Але для них ще не знана.

Невидимий Бог
Поділив нас
За кастами і класами.

Хтось інший
Твою мрію прямо зараз
Матеріалізовує.

О, так, ти не ефіопський
Пишайся білою расою.

Але і для тебе
Є твій королівський пацюк.
Вівсом
Вгодований.

Подивитися це фото в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
2

Вирости можна з думок

Вирости можна з думок, які визначали внутрішні кордони раніше. За фото дякую luciazolea

Вирости можна з думок, які визначали внутрішні кордони раніше. За фото дякую luciazolea

Вирости можна із сукні.
А можна – з думок.
Не поміщатися в те,
Що плекалось раніше.

Ні, це не зрада собі,
А потреба зробити ривок.
Щоб не спинитись
На рівні вже прийнятих рішень.

Ні, це не втрата своїх ідеалів.
Це – пошук нових.
Рух навмання, коли слухаєш
Внутрішній голос.

Аніж плестися за модою,
Де автор – не ти.
Дні проїдати.
Себе проживаючи кволо.

Я закликаю рости.
Хай дивуються ті,
З ким були спільні простори
Трамвайних зупинок.

Скажуть услід: вона – дивна.
Але ти їх прости.
Інакшими можуть бути
Тільки внутрішньо дорослі.
І вільні.

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Нічне закохане

Моє нічне закохане віршування

Моє нічне закохане віршування

Знайшла у добре запакованому архіві

Між нами дві, а може три години ночі.
Чомусь не спиться,
І тобі, напевно, теж
Адже думки мої так приязно й охоче
До себе кличеш ти.

І з дозволу береш
Мій спокій.
Я не звикла до такого,
Бо зазвичай вирішую все я.
А тут…
Це правда.
Я тепер не маю змоги
Забути твоє рідне вже ім’я.

І бачишся ти скрізь,
Я відчуваю…
І часто мрію зі словами «а якби».
Тепер мій світ одне обличчя має.
І все це ти із дозволу зробив.

Ти підійшов
І подивився дуже пильно.
А відмовитися сили не знайшла.
Між нами дві, а може три години ночі
У неймовірній кількості тепла.
Без роздумів про завтра і про потім.
Без визначених кимсь стандартних меж.

Це правда.
Моє щастя на свободі,
Яку собою
Ти мені даєш.

Січень 2010 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Давай поиграем в слова

Давай поиграем в слова...

Давай поиграем в слова…

Этому стиху несколько лет и он был написан одномоментно в вагоне киевского метро. Я ехала из “Ипподрома” в направлении центра и думала об одной знакомой мне женщине, активной и молодой, которая каждый день решает десятки проблем и умеет делать бизнес, но больше всего она ценит и понимает важность отношений со своим мужем. Ведь работа и бизнес не согреют в холодной постели. Даже купив электроодеяло будет неуютно ;).
Этот стих – моя ода современным людям, умеющим ценить свои отношения и определять приоритеты в жизни и в своем рабочем еженедельнике.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Маленький світ кожного з нас

По ідеї, мені уже треба було б забути за цей сайт і більш пильно дивитися у бік усіляких соціальних мереж. Розміщуєш один пост, фото чи твіт – і відразу чекаєш лайків, перепостів, коментарів. Популяризація не по днях, а по годинах :). Зізнаюся – у мене певний час так і було.

Photo credit: Pinterest

Треба оберігати свої маленькі світи. Photo credit: Pinterest

Але потім я виросла. Чи, може, перехворіла. А, можливо, просто надумала зайвого. Усі знають як шкідливо жінкам багато думати :). Одним словом, з мене досить.

Звичайно, моє внутрішнє его все рівно тихенько радітиме лайкам під моїми повідомленнями :).
Але світ соціальних мереж – це дуже часто несправжнє, непотрібне та удаване.
Не заперечуватиму: у соціальних мережах є те, що окриляє. Але поряд з тим – і неймовірна кількість такого, що пригнічує та дезінформує. Можна на це не звертати уваги, але Марк Цукенберг і його команда добре працюють над тим, щоб все-таки ми звертали увагу. А тоді звертали знову і знову :)

Тому я вирішила переїжджати назад. Тобто сюди. У свою затишну хатинку з вікнами у двір та довгокосою вербою на сусідній вулиці. Мені достатньо гармонії однієї кімнати, теплоти великих і маленьких долонь. А ще хочу смородинового чаю.

Зичу і Вашому життю більше гармонії. Як в соціальних мережах, так і поза ними…

Поділитися з іншими
1 серце :) 14 сподобалося
Loading...
0

Щастю життєвої осені

А вже сьогодні по-осінньому відверті... - Погляд Мері. Вірші про життя

А вже сьогодні по-осінньому відверті…

Вірш, що мав бути написаний у шістдесят,
але написався раніше…

І попливли роки,
Як листя по воді.
Життя пройшло
У невловимій круговерті.

Ось тут ми вчора ще:
Наївні й молоді,
А вже сьогодні
По-осінньому відверті.

І може не тебе
Обрала б я.
Та погляд твій
І рідний, і глибокий.
Сказав, що вимір твого щастя
Це – сім’я:
Я переконувалась в тому
Рік за роком.

Волосся кольору каштанів
В одну мить
Покрив легкий
Напівпрозорий іній:
То холоди,
То вітер налетить…
Я рятувалася
Теплом твоїх обіймів.

Невпинний час.
Він і глядач,
І всім суддя…
Нас огорнули вже тумани
Зовсім сиві.
Замерехтіло фотокартками життя
А ми відверті.
Й по-осінньому щасливі.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

цитата про усмішку друга

Цитати неперевершених людей. Погляд Мері - вірші про життя і кохання

Цитати неперевершених людей

Він із розумінням усміхнувся – більш ніж просто з розумінням. Це була одна із тих рідкісних підбадьорливих усмішок, які зустрічаєш у своєму житті щонайбільше чотири чи п’ять разів. Здається, що вона увібрала в себе всю повноту світу – і ділиться всім цим багатством із вами, так, наче ви обраний. Вона розуміє вас рівно настільки, наскільки ви самі бажаєте, щоб вас зрозуміли і дає вам відчуття того, що ви справили саме те враження, яке й прагнули справити.

Ф.Скотт Фіцджеральд. Великий Гетсбі. – К.: Знання, 2014. – 198 с. – с. 53

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

зустріла погляд / met a look

walking girl, red hair girl, back girl

Дивилась на балкони… Looking at balconies…

Сьогодні вирішила іти і дивитися лише на балкони. Бо хто ж на них подивиться, як не я і не сьогодні :).
За наслідками такого огляду можу сказати, що краса більшості з них непомітна за облупленою фарбою. Якщо у Вас є балкон – пофарбуйте його, будь ласка.
Але зустрічалися й цікаві екземпляри – у квітах, кольоровому склі та ще пару елегантно-кованих побачила. До речі, це було останнє речення про особливості балконного Києва :).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

перша людина на селі / about ambitions

Трактор Івановича виглядає приблизно так. Двері кабінету Петра Григоровича залишилися поза кадром :) / Tractor owned by Ivanovitch looks  like this. Door of the Peter’s office has not been captured :)

У одному маловідомому селі живе дядько, якого всі називають Іванович.
Його знають усі, бо у нього є трактор і коли приходить весна, то усі ідуть до Івановича, щоб він виорав город. Немає людини, яка б не знала де знаходиться його хата.
З ним усі завжди вітаються.

У іншому великому місті всесвітнього значення живе одноліток Івановича, якого звати Петро Григорович.
Він є директором великого підприємства.
Його теж знають усі, адже він приймає ключові рішення на цьому великому підприємстві. Нема таких, хто не в курсі в якій частині головного офісу знаходиться кабінет Петра Григоровича. З ним теж усі вітаються.

Ці два чоловіки навряд чи б захотіли помінятися місцями, хоча по суті їх історії – однакові.
Адже не зважаючи на різні масштаби їх діяльності та географію проживання, кожен з них впливає на життя свого села.
Або підприємства, що по суті теж є маленьким селом міського типу :).
Після споглядання цих двох історій у мене виникла лише одна думка.
Я бажаю кожному реалізувати свої амбіції  і бути “першою людиною на селі” на тому рівні, на якому хочеться.
Тобто, як кому подобається – щоб вас знав один хутір, пів-України чи весь світ :)

In English

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

Люди-лампочки

Лампочки, рука лампа, много ламп, красивые лампы, лампочка человек

Стих о людях вокруг нас

спасибо людям-лампочкам
на работе :)

Бывают люди-лампочки.
И люди-сухари.
Один засох безжизненно.
Другой – для всех горит.

Один желает блюдечко
И собственный буфет.
Другой себе работает
И дарит людям свет.

Один всю жизнь в раздумиях:
Мне мёд или изюм?
Другой всегда заботиться,
Чтоб был светлее ум.

И если мне не верите,
То посмотрев вокруг,
Вы сразу их увидите –
Буфетных этих слуг.

Заметите и яркие
От лампочек огни.
Ведь для других стараются
Светить всю жизнь они…

Поділитися з іншими