1 серце :) 18 сподобалося
Loading...
6

Не опускайте руки

Живите с улыбкой и стремитесь к солнцу и тогда ваша жизнь будет светлой и успешной

Никогда не стоит опускать руки…

Не опускайте руки, когда трудно
И даже, когда нету сил терпеть.
Жизнь изменяется. Она ежеминутно
Даёт то золото, то сыплет в руки медь.

Не опускайте руки, когда больно
И плачьте лишь с собой наедине.
Ведь жизнь – она не только вспышка молний.
Жизнь состоит из мраков и теней…

Не опускайте руки, когда плохо
Пусть будет свет из глаз непогасим.
А те, кто хочет Ваших поражений
Пусть так и не возрадуются им.

Не опускайте руки, когда грустно
Жизнь коротка. Не тратьте время зря
Ведь радоваться жизни есть искусство,
Листая каждый день календаря…

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

фотографії з минулого

Мистецтво фотографії завжди було дуже особливим та нестандартним

Я люблю чиїсь фотографії

Я люблю дивитися фотографії моїх улюблених місць, які зроблені взагалі невідомими мені людьми.
Це особливе враження – коли ти знаєш, що за деревом знаходиться ліхтар, якого на цьому фото не видно. Або пам’ятаєш, якою насправді синьою була вода у озері. А ще біля кованого паркану дуже нетипово росли соняшники…
Звісно, що минулого не повернути.
Але завдяки фотографіям нам дається щось більше, ніж просто картинка. Фотографії допомагають згадати і відновити те, що люди не встигли, не побачили, не відчули.
Кимось зроблені фотографії часто показують світ, який бачили тільки ми. Напевне, тому фотографи є поетами, які крізь об’єктив можуть показати всьому світу те, що відоме лише одній людині.
Я люблю flikr.com

Поділитися з іншими
1 серце :) 58 сподобалося
Loading...
4

Серцю щирому і гарячому

Ангели справді уміють в долях простих малювати! - Погляд Мері. Вірші про життя

Ангели справді уміють в долях простих малювати!

Зміни породжують зміни.
Трапиться це неодмінно:
Буде все так, як захочеш.
Тільки себе не згуби

Стануть реальними мрії.
Ангели справді уміють
В долях простих малювати…
Що б ти в житті не робив.

Ти так відкрито і чесно.
Наче в душі твоїй весни,
А у словах – тепле літо
Просто достойно живи.

Адже на небі все бачать.
Серце – і щире, й гаряче.
Не залишать без любові
І без рядків похвали.

Ну, а ще краще – стань другом.
Кожна найменша заслуга
Зробить для тебе багато.
Навіть без точних мірил.

Будь комусь сонцем яскравим.
Будь дуже відданим справі.
І ти відчуєш відразу
Силу своїх власних крил.

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

привселюдне зізнання про сніг

Мої думки

Мої думки

Сьогодні, 28 грудня, моя совість не виримала і я вирішила зізнатися в усьому. А точніше – сказати правду про снігопад.
Шановні водії! Особливо моє звернення стосується Вас… Вибачте, але мені просто дуже хотілося снігу :). Я дуже просила погоду, природу і усі вищі сили, щоб 28 грудня випав сніг і моє скромне прохання було розглянуте. Та ще й так, що тепер бідні двірники завтра за голову хапатимуться. Електрики взагалі згадуватимуть нецензурні слова. Але то буде завтра…
А зараз я сиджу, дивлюся у вікно і радію цій зимовій казці, яка створена спеціально на моє прохання :).

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
2

цитата про надмірну людську цікавість

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги...

Бо кожна людина на світі має свою біду, як, проте й радість.
Лише не всі про це знають.
Навіть коли дуже хочуть знати.
Утім, чи то так і справді чуже не дає спати людям, чи люди такі охочі саме до біди іншого, але чиєсь надмірне переймання не своїм болем іноді буває гострішим, ніж удар кинджала в груди…

Марія Матіос “Мама Маріца – дружина Христофора Колумба” (стилістика і шрифт збережені відповідно до авторської вимоги)

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Влюблена

Иногда так хочеться влюбиться и летать на крыльях, подаренных Мужчиной

Влюблена…Это прекрасно!

Деточка, да ты ведь влюблена
Не смущайся. Все равно это заметно.
Ведь когда во всех людей уже зима,
У тебя в улыбке – лучик летний.

Очень видно, когда ты сама себе
Улыбаешься, читая молча книгу.
И заметно твой мечтами полный взгляд…

А ещё, когда вокруг всё очень тихо.
Слышно, что душа твоя поёт.
Так легко.
И день стаёт вдруг ясным.
А дожди с туманами – не в счёт.
Влюблена…
Это так мило и прекрасно :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 38 сподобалося
Loading...
4

Дощило

Сумні вірші про минуле і почуття, яких уже ніколи не вернути

Минуле. Осінь. Дощ. Вогні.

Вірш, на появу якого мені знадобився тиждень і який просто витісняв усі мої думки останні декілька днів.
Після цього вірша я ще раз переконалася у правдивості слів Галини Вдовиченко про письменників

Дощило темними дощами.
Холодним вітром крило світ.
А я дивилась до безтями
Удаль, на чорний оксамит.
Не видно обріїв.
Простори.
Горіли вікна.
І мости
здавалось поєднають скоро…

Хоч ні.
Пробач.
Або прости.
Або забудь.
Чи просто зникни.
У темряві серед дощу
До несподіванок я звикла.
Ти знаєш – звісно, що прощу.

Єдине: в душу не просися.
Тобі там місця вже нема.
Дощило на багряне листя,
І наливало аж сповна.

А я дивилася навколо
Світ холодом дихнув мені.
Замість прощай,
Кажу – ніколи.
Минуле.
Вітер.
Дощ.
Вогні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
2

Едуарду Аркадійовичу

Будь сміливим. Не бійся. Адже уже через мить можеш каятися, що проявив слабкість духу...

Це була всього лиш Людина...

Я знала, що був такий поет Асадов. Але я не читала його віршів.
А ще я читала багато чудових віршів, які були без зазначення авторства, адже я їх читала у зошитах-щоденниках молодості моєї мами…

І от завдяки одній прекрасній людині  (сіро-зелені очі якої зараз, напевне, посміхаються :)) я зрозуміла, що ті давно знайомі для моєї душі вірші, які я читала, були творами саме Едуарда Аркадійовича Асадова.

А потім я прочитала інші його творіння.
А тоді в Інтернеті знайшла ще сайти з його віршами…
І на завершення я зрозуміла одне – після цього всього у мене зявилася сміливість опублікувати деякі свої твори, які я раніше складала у шухлядку, передбачаючи нерозуміння і осуд.
Завдяки Едуарду Аркадійовичу і його життю я стала сміливіша. Рівно на стільки, щоб без остраху зізнаватися і писати в таких обсягах як хочеться.
А ще цей випадок підтверджує, що усі люди в нашому житті мають певну роль і місію. Донести нам щось. Відкрити нове. Або повязати існуючі явища чи людей…

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

схожі

Про людей, які наповнюють наш світ коханням і світлими кольорами :)

Про схожих людей, які роблять наш світ кращим :)

Класно, коли люди, які зустрічаються або одружені – схожі між собою не тільки внутрішнім світом, а і ззовні.

У мене є одна знайома пара: він – блондин, а вона – блондинка (хай навіть фарбована). То вони так одне на одного схожі, що просто якби не їхні часті поцілунки можна було б сказати, що двійнята :).

А щойно, їдучи в автобусі я побачила двох явно нерівнодушних одне до одного людей, які ніжно трималися за руки і були обоє в окулярах одного фасону… Чесно кажу – зі сторони виглядає дуже симпатично :).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

одинокі Даша і Саша, Тимур і Дамір, Анжела…

Навіть сильні, багаті та красиві люди страждають від одинокості у житті

Одинокі серця всім відомих людей

Сьогодні, перебуваючи на одній із київських автомобільних доріг в одній із київських вечірніх пробок я подумала про Дашу Астафєву.
Така от вона вся бажана і сексуальна, гарна і несиліконова, а зізнається, що одна і поки що немає у її житті людини, яка б не дивилася на неї як на тіло з яким можна лягти у ліжко.

А тоді згадала за Олександра Рибака – переможця Євробачення цього року. Такий весь симпатичний і популярний, перебуваючи в Україні з гастролями, він сказав, що поки що один і у нього у житті немає людини, з якою він би розділяв радість існування та своїх перемог. Часу на це теж немає

Після того згадався Тимур Юнусов, тобто Тімоті – оте гламурне, татуйоване, “с понтами” і просто хлопець із хорошим знанням англійської мови та власним заробленим капіталом. Час від часу він зізнається, що ті, хто з ним поряд на камеру – це бізнес. А його серце – поки що закрите і одиноке.

Тоді подумала про Даміра Ахметова та Анжелу Коломойську. У них капітал не свій, хоч і дуже великий, але чомусь мені здається, що радості їм від того в особистому житті не багато.  Адже це кожного треба перевіряти: чи він дійсно цікавиться тобою як особистістю, чи то просто фінансові інтереси і полювання за грошима. Тож по існуючим даним вони також одиноко радіють своєму життю. Один в Лондоні, а інша у Женеві…

А тоді пробка плавно розійшлася і ми поїхали далі.

Так, звісно, усі згадані мною сьогодні люди не стоять у пробках і десь на рівні глибокої підсвідомості чули про метро. Але їх статус, гроші, прізвища і зовнішність не рятує їх від одинокості у душі.

Поділитися з іншими
1 серце :) 60 сподобалося
Loading...
4

Осінні спалені мости

Мої осінні спалені мости - Вірші про взаємне кохання і розлучення

Мої осінні спалені мости

Загублена в самотності.
Знебарвлена у сірості.
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.

Хотілось, щоб почутою.
І вранці, і увечері
Була душа.
Розлучені –
Це значить, що приречені.

На згадки щастя давнього.
На погляди віддалені.
На двері, що вже замкнені.
І на мости вже спалені.

Загублена у спогадах
Ішла під вечір осені
На рівні серця ніжного
Лились одноголоссями
Думки…

Якби сховатися.
Якби втекти за обрії.

Хотілося заплакати.
Та все ж була хороброю.
Її змогли би видати
Лиш очі запечалені.
Які шукали віддано
Мости.
Що ще не спалені…

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

3+28

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Про мої приємні 3+28

Щойно я дізналася, що у мене є три особи, які читають мій блог більше року
І ще 28 осіб, які ось уже цілих 12 місяців постійно мене читають.
Для мене це важливо. Дякую :)

Поділитися з іншими