1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

про Ваше літо

Потрібно радіти літу настільки щиро, як тільки дозволяє Ваша молода душа і тіло

Коротко про Ваше літо і те, що ще необхідно зробити!

Можна сказати, що Ви ще не повністю насолодилися літом, якщо:

  • Ваш мобільний телефон все ще чистенький і не має жодного відбитку пальців у полуничному сиропі або морозиві (зазвичай телефон дзвонить у самі солодкі моменти життя :))
  • у Вашій сумці або рюкзаку ще не розтанула жодна шоколадна цукерка, при цьому смачно так намастившись на все інше майно :)… Ви ж завжди мріяли, щоб усе було у шоколаді :)!
  • Ви ще не знаєте скільки фонтанів у місті працює і на скількох із них уже відкрився купальний сезон;
  • Вам поки що так і не вдалося одягти все саме світле, красиве і святкове, та потрапити в той день під самий маленький літній дощ. Яка ж це тільки радість іти по теплих калюжах у своєму самому улюбленому одязі :)!
  • Ви до сих пір не умієте лякати комарів так, щоб вони Вас боялися і не кусалися ;)
  • Ваша засмага на фоні білої стіни виглядає дуже навіть солідно :)
  • Ви все ще мрієте про відпустку. Шановні! Треба не мріяти, а вже квитки купувати :)!

Тож якщо Ви “все ще не…” – зараз якраз час! Літо в розпалі, в теплі та в морозиві :)!
Живіть так, щоб уже завтра було приємно згадати пережите літнє сьогодні :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 87 сподобалося
Loading...
0

Про гори

Карпати такі гарні! Не вистачить усіх живописних слів, щоб описати їх красу

Дуже легко закохатися у гори і їх красу… що я, в принципі, і зробила :). Усе в моєму вірші про гори – правда.

Отак-от просто закохатися у гори,
А потім все життя любити їх
Смереки із ялицями в покорі
А на віддалених вершинах тане сніг.

І очі манить непроглядно гарна зелень.
І час спиняється,
Щоб глянути й собі
На білі хати
В горах схованих поселень
І на стежини, що блукають у траві.

Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами
Розлого й гордо ліг
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх

Поділитися з іншими
1 серце :) 36 сподобалося
Loading...
0

Тим, хто хоче весни

Тим, хто хоче весни цей вірш про весну присвячено - Погляд Мері. Жіночі вірші про життя і любов

Весна вже в Києві. Я її щодня бачу :)

Весна не вірила ні фразам, ні кордонам.
Весна вкрадалася у посмішки.
В очах,
Де навіть розплескалась давня втома,
Весна й туди собі шукала шлях.

Весна була в думках, що не озвучені.
Боролася із залишками зим.
На вулицях
Дерева вітром змучені…
Весна хотіла дати щастя їм.

Весна не зупинялась.
Непомітно
Ставало краще з кожним променем і днем
Весна ще не була
Ні буйним квітнем,
Ні травнем з грозами і проливним дощем.

Але весна уже була…
Весна мрійлива.
Весна в калюжах і у квітах з-під снігів.
У сонці, що світило так правдиво
Ішла до тих, хто лиш весни хотів.

Поділитися з іншими
1 серце :) 27 сподобалося
Loading...
0

Вишита білою гладдю

Зима є надзвичайно красивою порою року, коли хочеться навіть забути про все і просто насолоджуватися

Я йшла закохана в сніг

Красивій, холодній і сьогоднішній зимі присвячено…

Вишита білою гладдю,
Ніжилась сонцем земля.
Сніг розсипав діаманти,
Білим усе застеляв.

Виткані з шовку дерева.
Білий – це колір краси.
Я йшла закохана в небо
І, не шкодуючи сил,

Дихала справжнім холодним
Запахом льоду і криг,
Що піднімався до неба…
В щасті під назвою сніг.

2010

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
2

Белый акрил красок снега

Вы только посмотрите на эту красавицу-зиму :)

Зимний стих о красоте белого снега

Белый акрил красок снега
Сделал особенным мир.
В шапках из белого меха
Вышли деревья на пир.

Понаходили наряды
Из серебристой парчи.
Розкошь читалась во взгляде:
Нежно играли лучи.

Красками тени и света
Околдовала зима.
В белые платья одеты
Робко стояли дома.
Словно заждались кого-то.
Или хотели утех…

Хрупкую сказку природы
Мягко окутывал снег.

2010, январь

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

привселюдне зізнання про сніг

Мої думки

Мої думки

Сьогодні, 28 грудня, моя совість не виримала і я вирішила зізнатися в усьому. А точніше – сказати правду про снігопад.
Шановні водії! Особливо моє звернення стосується Вас… Вибачте, але мені просто дуже хотілося снігу :). Я дуже просила погоду, природу і усі вищі сили, щоб 28 грудня випав сніг і моє скромне прохання було розглянуте. Та ще й так, що тепер бідні двірники завтра за голову хапатимуться. Електрики взагалі згадуватимуть нецензурні слова. Але то буде завтра…
А зараз я сиджу, дивлюся у вікно і радію цій зимовій казці, яка створена спеціально на моє прохання :).

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
2

Зима у Протасовому Яру

Спортивні види спорту розвиваються найкраще у таких місцях як Протасовий

Протасовому Яру міста Києва і зимовим справам присвячується :)

Такого снігопаду,
Такої завірюхи
Давно не знали у таку пору́.
А сніг не знав і падав,
І сипався щодуху
Від того було добре
В Протасовім Яру.

Рясніли лижі й сані.
Мелькали гарні дошки,
Дівчата й хлопці
Снігом замелись.
І не було там місця
Для суму. Навіть трошки.
Зате з гори з’їжджали
Щасливі сотні лиць.

А ще було там тепло.
Хоч дихало морозом,
Змішались люди-лижі,
І час в снігу пропав.
Такого снігопаду
Чекали так багато
Сердець, що не байдужі
До цих зимових справ.

2009

Поділитися з іншими
1 серце :) 18 сподобалося
Loading...
2

Останній день осені

Післяосінні роздуми під час збирання останніх осінніх думок. Завтра зима

Мої думки про останній день осені

Ще зовсім недавно я писала вірш про те, що осінь чекає листопада, а сьогодні зрозуміла, що завтра – зима…

Ну от і все. Вже завтра стане білим.
Усе, що вчора було дивно золотим.
А я ж іще в парку не находилась.
І не надихалась осіннім і п’янким
Тим листопадовим вологим ароматом
Не віддалась любові у полон.
Під місяцем у тисчі каратів
У замку з кленів і каштанових колон.
Не надивилася на жовте і сліпуче
І не зустрілася із мріями всіма.
Прощай же, осінь.
Час спливає неминуче.
Як і моє життя…
А завтра вже зима.

Поділитися з іншими
1 серце :) 38 сподобалося
Loading...
4

Дощило

Сумні вірші про минуле і почуття, яких уже ніколи не вернути

Минуле. Осінь. Дощ. Вогні.

Вірш, на появу якого мені знадобився тиждень і який просто витісняв усі мої думки останні декілька днів.
Після цього вірша я ще раз переконалася у правдивості слів Галини Вдовиченко про письменників

Дощило темними дощами.
Холодним вітром крило світ.
А я дивилась до безтями
Удаль, на чорний оксамит.
Не видно обріїв.
Простори.
Горіли вікна.
І мости
здавалось поєднають скоро…

Хоч ні.
Пробач.
Або прости.
Або забудь.
Чи просто зникни.
У темряві серед дощу
До несподіванок я звикла.
Ти знаєш – звісно, що прощу.

Єдине: в душу не просися.
Тобі там місця вже нема.
Дощило на багряне листя,
І наливало аж сповна.

А я дивилася навколо
Світ холодом дихнув мені.
Замість прощай,
Кажу – ніколи.
Минуле.
Вітер.
Дощ.
Вогні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 31 сподобалося
Loading...
2

Осінь зачекалась листопада

Осіннє багряне листя хоч і не може зігріти своїм теплом, але воно таке... гарне!

Вірш про закоханих. Про осінь і листопад

Осінь зачекалась листопада.
Він казав, що прийде зовсім скоро.
А вона закохана і рада.
Стала красивіша, ніж учора

Там, на небі, синьо-синя гама.
Вона стала просто красивіша.
Серце осені – з багряними краями,
І якась пожовкла й горда тиша.

Осінь так чекала листопаду,
Що здіймалась вітром і летіла.
З неба листя золотаве мовчки пада.
Але їй нема до того діла.

Бо закохана і наша мила осінь
Вже дощем не плаче і туманом
З неба бачила,
Що листопад її – в дорозі.
Він спішить
Бо зачекалася кохана…

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Вірш про мою Оболонь

Одному з найулюбленіших і найрідніших районів міста Києва

Оболонь у Києві це одне з найкращих місць для проживання - чудовий і гарний район

Оболонському району міста Києва присвячено…

Іду по Героїв Дніпра
І трохи вже пізня пора
В моїм майже рідному домі
Ось тут, на моїй Оболоні.

В повітрі від солоду хміль.
А взимку: яка заметіль
Кружляла у танці нічному…

І біля сусіднього дому
Мене зачекався бузок.
Неначе із давніх казок
Стоять в один ряд мої клени
Там влітку таке все зелене.
А взимку – безслівно і біло
Моя Оболонь, ти зуміла
Навіки у серце запасти…

Спасибі, я бачила щастя
На твоїх проспектах буденних…

Повітря вдихаю з натхненням
І йду до знайомих вогнів.
Отут кожен вечір горів
Простий оболонський ліхтар.

Здіймався у аурі чар
Мій світ. Недосяжний стороннім.
Ось тут, на моїй Оболоні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Галина Вдовиченко. Пів’яблука

Галина Вдовиченко має дуже хороші шанси стати однією з найкращих сучасних письменників України

Пів-яблучна обкладинка від Галини Вдовиченко

Про назву. Я не люблю слова із апострофом. Їх складно вимовляти. Тому назва мене не сильно вразила.

Про обкладинку. Обкладинка тематична. Яблучна, із зображенням таких сортів яблук, що коли читаєш на голодний шлунок, то відразу хочеться скуштувати такого яблука :).

Про зміст. Отут починається саме цікаве. Я Вам зізнаюся чесно – обкладинка і назва мене не сильно вразили, а от почуття гумору авторки – це просто сила. Не зважаючи на ряд діалектичних слів (слава Богу, авторка дає у зносках їх тлумачення), а також не зважаючи на інколи казковість ситуацій із героями, мені сподобалося. Життя цих чотирьох подруг чимось уособлює ту ідилію, про яку, напевне, мріють усі друзі (і жінки, і чоловіки). Збиратися, допомагати, підтримувати.
Ідея яблука, виготовленого Пінзелем теж цікава (у Мистецькому Арсеналі з цього приводу теж дещо є). Найбільша радість читача, що все закінчується щасливим завершенням і на останніх сторінках усі усміхнені, міняють підгузники, обнімаються, цілуються… Одним словом, позитивненько :)

Про призначення. Романтичним натурам із почуттям гумору. Жінкам, яким трохи за … (тут можна написати вік :), а також усім бажаючим книголюбам. Книга заслужила додаткову премію на одному відомоу літературному конкурсі, і якби моя воля – я б дала їй цю премію ще раз :)

Моя оцінка. За стобальною шкалою – 94.

PS: до речі, користуючись нагодою, вітаю Галину Вдовиченко із Днем Народження, який вона святкує 4 вересня! Многая літа, многая книга :)!

Поділитися з іншими