39 сподобалося
Loading...
Вірш про вже осінній дощ. Ні, не літній
Ну от і все.
Почавсь осінній дощ.
І літо залишилося у згадках
Широких вулиць
І спекотних площ
Думки сплітались в невідомому порядку.
А ми ішли вперед.
Туди, де час
З калюж промоклих дивиться так щиро…
Нелітній дощ
В житті у нас почавсь.
Осінній, сірий.
Так. Осінньо-сірий.
2 сподобалосяLoading...
З друзями навіть переживати спеку веселіше :). І читати багатотекстувспеку теж. Фото Рейтерс
Оскільки лікарі радять менше рухатися в звязку зі спекою, я подумала, що краще не обтяжувати свій організм зайвим набором тексту на клавіатурі, а Ваші красиві очі – читанням додаткових літер тексту :).
Тому усі свої побажання я висловлю коротко в одному фото – охолоджуйтеся хто як може, але по можливості – робіть це з друзями і усім від того стане холодніше :)
3 сподобалосяLoading...
Коротко про Ваше літо і те, що ще необхідно зробити!
Можна сказати, що Ви ще не повністю насолодилися літом, якщо:
Тож якщо Ви “все ще не…” – зараз якраз час! Літо в розпалі, в теплі та в морозиві :)!
Живіть так, щоб уже завтра було приємно згадати пережите літнє сьогодні :)
91 сподобалосяLoading...
Дуже легко закохатися у гори і їх красу… що я, в принципі, і зробила :). Усе в моєму вірші про гори – правда.
Отак-от просто закохатися у гори,
А потім все життя любити їх
Смереки із ялицями в покорі
А на віддалених вершинах тане сніг.
І очі манить непроглядно гарна зелень.
І час спиняється,
Щоб глянути й собі
На білі хати
В горах схованих поселень
І на стежини, що блукають у траві.
Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами
Розлого й гордо ліг
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх
40 сподобалосяLoading...
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу :)
Весна не вірила ні фразам, ні кордонам.
Весна вкрадалася у посмішки.
В очах,
Де навіть розплескалась давня втома,
Весна й туди собі шукала шлях.
Весна була в думках, що не озвучені.
Боролася із залишками зим.
На вулицях
Дерева вітром змучені…
Весна хотіла дати щастя їм.
Весна не зупинялась.
Непомітно
Ставало краще з кожним променем і днем
Весна ще не була
Ні буйним квітнем,
Ні травнем з грозами і проливним дощем.
Але весна уже була…
Весна мрійлива.
Весна в калюжах і у квітах з-під снігів.
У сонці, що світило так правдиво
Ішла до тих, хто лиш весни хотів.
30 сподобалосяLoading...
Я йшла закохана в сніг
Красивій, холодній і сьогоднішній зимі присвячено…
Вишита білою гладдю,
Ніжилась сонцем земля.
Сніг розсипав діаманти,
Білим усе застеляв.
Виткані з шовку дерева.
Білий – це колір краси.
Я йшла закохана в небо
І, не шкодуючи сил,
Дихала справжнім холодним
Запахом льоду і криг,
Що піднімався до неба…
В щасті під назвою сніг.
2010
13 сподобалосяLoading...
Зимний стих о красоте белого снега
Белый акрил красок снега
Сделал особенным мир.
В шапках из белого меха
Вышли деревья на пир.
Понаходили наряды
Из серебристой парчи.
Розкошь читалась во взгляде:
Нежно играли лучи.
Красками тени и света
Околдовала зима.
В белые платья одеты
Робко стояли дома.
Словно заждались кого-то.
Или хотели утех…
Хрупкую сказку природы
Мягко окутывал снег.
2010, январь
8 сподобалосяLoading...
Мої думки
Сьогодні, 28 грудня, моя совість не виримала і я вирішила зізнатися в усьому. А точніше – сказати правду про снігопад.
Шановні водії! Особливо моє звернення стосується Вас… Вибачте, але мені просто дуже хотілося снігу :). Я дуже просила погоду, природу і усі вищі сили, щоб 28 грудня випав сніг і моє скромне прохання було розглянуте. Та ще й так, що тепер бідні двірники завтра за голову хапатимуться. Електрики взагалі згадуватимуть нецензурні слова. Але то буде завтра…
А зараз я сиджу, дивлюся у вікно і радію цій зимовій казці, яка створена спеціально на моє прохання :).
10 сподобалосяLoading...
Протасовому Яру міста Києва і зимовим справам присвячується :)
Такого снігопаду,
Такої завірюхи
Давно не знали у таку пору́.
А сніг не знав і падав,
І сипався щодуху
Від того було добре
В Протасовім Яру.
Рясніли лижі й сані.
Мелькали гарні дошки,
Дівчата й хлопці
Снігом замелись.
І не було там місця
Для суму. Навіть трошки.
Зате з гори з’їжджали
Щасливі сотні лиць.
А ще було там тепло.
Хоч дихало морозом,
Змішались люди-лижі,
І час в снігу пропав.
Такого снігопаду
Чекали так багато
Сердець, що не байдужі
До цих зимових справ.
2009
21 сподобалосяLoading...
Мої думки про останній день осені
Ще зовсім недавно я писала вірш про те, що осінь чекає листопада, а сьогодні зрозуміла, що завтра – зима…
Ну от і все. Вже завтра стане білим.
Усе, що вчора було дивно золотим.
А я ж іще в парку не находилась.
І не надихалась осіннім і п’янким
Тим листопадовим вологим ароматом
Не віддалась любові у полон.
Під місяцем у тисчі каратів
У замку з кленів і каштанових колон.
Не надивилася на жовте і сліпуче
І не зустрілася із мріями всіма.
Прощай же, осінь.
Час спливає неминуче.
Як і моє життя…
А завтра вже зима.
42 сподобалосяLoading...
Минуле. Осінь. Дощ. Вогні.
Вірш, на появу якого мені знадобився тиждень і який просто витісняв усі мої думки останні декілька днів.
Після цього вірша я ще раз переконалася у правдивості слів Галини Вдовиченко про письменників…
Дощило темними дощами.
Холодним вітром крило світ.
А я дивилась до безтями
Удаль, на чорний оксамит.
Не видно обріїв.
Простори.
Горіли вікна.
І мости
здавалось поєднають скоро…
Хоч ні.
Пробач.
Або прости.
Або забудь.
Чи просто зникни.
У темряві серед дощу
До несподіванок я звикла.
Ти знаєш – звісно, що прощу.
Єдине: в душу не просися.
Тобі там місця вже нема.
Дощило на багряне листя,
І наливало аж сповна.
А я дивилася навколо
Світ холодом дихнув мені.
Замість прощай,
Кажу – ніколи.
Минуле.
Вітер.
Дощ.
Вогні…
33 сподобалосяLoading...
Вірш про закоханих. Про осінь і листопад
Осінь зачекалась листопада.
Він казав, що прийде зовсім скоро.
А вона закохана і рада.
Стала красивіша, ніж учора
Там, на небі, синьо-синя гама.
Вона стала просто красивіша.
Серце осені – з багряними краями,
І якась пожовкла й горда тиша.
Осінь так чекала листопаду,
Що здіймалась вітром і летіла.
З неба листя золотаве мовчки пада.
Але їй нема до того діла.
Бо закохана і наша мила осінь
Вже дощем не плаче і туманом
З неба бачила,
Що листопад її – в дорозі.
Він спішить
Бо зачекалася кохана…
Loading ...