1 серце :) 38 сподобалося
Loading...
0

Вірш про вже осінній дощ

Осінь як завжди похмуро зайшла у мій світ, не зважаючи на те, що я їй сонячно посміхалася

Вірш про вже осінній дощ. Ні, не літній

Ну от і все.
Почавсь осінній дощ.
І літо залишилося у згадках
Широких вулиць
І спекотних площ
Думки сплітались в невідомому порядку.

А ми ішли вперед.
Туди, де час
З калюж промоклих дивиться так щиро…

Нелітній дощ
В житті у нас почавсь.
Осінній, сірий.
Так. Осінньо-сірий.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

багатотекстувспеку

Найкраще боротися зі спекою разом зі своїми найкращими друзями

З друзями навіть переживати спеку веселіше :). І читати багатотекстувспеку теж. Фото Рейтерс

Оскільки лікарі радять менше рухатися в звязку зі спекою, я подумала, що краще не обтяжувати свій організм зайвим набором тексту на клавіатурі, а Ваші красиві очі – читанням додаткових літер тексту :).

Тому усі свої побажання я висловлю коротко в одному фото – охолоджуйтеся хто як може, але по можливості – робіть це з друзями і усім від того стане холодніше :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

про Ваше літо

Потрібно радіти літу настільки щиро, як тільки дозволяє Ваша молода душа і тіло

Коротко про Ваше літо і те, що ще необхідно зробити!

Можна сказати, що Ви ще не повністю насолодилися літом, якщо:

  • Ваш мобільний телефон все ще чистенький і не має жодного відбитку пальців у полуничному сиропі або морозиві (зазвичай телефон дзвонить у самі солодкі моменти життя :))
  • у Вашій сумці або рюкзаку ще не розтанула жодна шоколадна цукерка, при цьому смачно так намастившись на все інше майно :)… Ви ж завжди мріяли, щоб усе було у шоколаді :)!
  • Ви ще не знаєте скільки фонтанів у місті працює і на скількох із них уже відкрився купальний сезон;
  • Вам поки що так і не вдалося одягти все саме світле, красиве і святкове, та потрапити в той день під самий маленький літній дощ. Яка ж це тільки радість іти по теплих калюжах у своєму самому улюбленому одязі :)!
  • Ви до сих пір не умієте лякати комарів так, щоб вони Вас боялися і не кусалися ;)
  • Ваша засмага на фоні білої стіни виглядає дуже навіть солідно :)
  • Ви все ще мрієте про відпустку. Шановні! Треба не мріяти, а вже квитки купувати :)!

Тож якщо Ви “все ще не…” – зараз якраз час! Літо в розпалі, в теплі та в морозиві :)!
Живіть так, щоб уже завтра було приємно згадати пережите літнє сьогодні :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 87 сподобалося
Loading...
0

Про гори

Карпати такі гарні! Не вистачить усіх живописних слів, щоб описати їх красу

Дуже легко закохатися у гори і їх красу… що я, в принципі, і зробила :). Усе в моєму вірші про гори – правда.

Отак-от просто закохатися у гори,
А потім все життя любити їх
Смереки із ялицями в покорі
А на віддалених вершинах тане сніг.

І очі манить непроглядно гарна зелень.
І час спиняється,
Щоб глянути й собі
На білі хати
В горах схованих поселень
І на стежини, що блукають у траві.

Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами
Розлого й гордо ліг
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх

Поділитися з іншими
1 серце :) 36 сподобалося
Loading...
0

Тим, хто хоче весни

Тим, хто хоче весни цей вірш про весну присвячено - Погляд Мері. Жіночі вірші про життя і любов

Весна вже в Києві. Я її щодня бачу :)

Весна не вірила ні фразам, ні кордонам.
Весна вкрадалася у посмішки.
В очах,
Де навіть розплескалась давня втома,
Весна й туди собі шукала шлях.

Весна була в думках, що не озвучені.
Боролася із залишками зим.
На вулицях
Дерева вітром змучені…
Весна хотіла дати щастя їм.

Весна не зупинялась.
Непомітно
Ставало краще з кожним променем і днем
Весна ще не була
Ні буйним квітнем,
Ні травнем з грозами і проливним дощем.

Але весна уже була…
Весна мрійлива.
Весна в калюжах і у квітах з-під снігів.
У сонці, що світило так правдиво
Ішла до тих, хто лиш весни хотів.

Поділитися з іншими
1 серце :) 28 сподобалося
Loading...
0

Вишита білою гладдю

Зима є надзвичайно красивою порою року, коли хочеться навіть забути про все і просто насолоджуватися

Я йшла закохана в сніг

Красивій, холодній і сьогоднішній зимі присвячено…

Вишита білою гладдю,
Ніжилась сонцем земля.
Сніг розсипав діаманти,
Білим усе застеляв.

Виткані з шовку дерева.
Білий – це колір краси.
Я йшла закохана в небо
І, не шкодуючи сил,

Дихала справжнім холодним
Запахом льоду і криг,
Що піднімався до неба…
В щасті під назвою сніг.

2010

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
2

Белый акрил красок снега

Вы только посмотрите на эту красавицу-зиму :)

Зимний стих о красоте белого снега

Белый акрил красок снега
Сделал особенным мир.
В шапках из белого меха
Вышли деревья на пир.

Понаходили наряды
Из серебристой парчи.
Розкошь читалась во взгляде:
Нежно играли лучи.

Красками тени и света
Околдовала зима.
В белые платья одеты
Робко стояли дома.
Словно заждались кого-то.
Или хотели утех…

Хрупкую сказку природы
Мягко окутывал снег.

2010, январь

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

привселюдне зізнання про сніг

Мої думки

Мої думки

Сьогодні, 28 грудня, моя совість не виримала і я вирішила зізнатися в усьому. А точніше – сказати правду про снігопад.
Шановні водії! Особливо моє звернення стосується Вас… Вибачте, але мені просто дуже хотілося снігу :). Я дуже просила погоду, природу і усі вищі сили, щоб 28 грудня випав сніг і моє скромне прохання було розглянуте. Та ще й так, що тепер бідні двірники завтра за голову хапатимуться. Електрики взагалі згадуватимуть нецензурні слова. Але то буде завтра…
А зараз я сиджу, дивлюся у вікно і радію цій зимовій казці, яка створена спеціально на моє прохання :).

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
2

Зима у Протасовому Яру

Спортивні види спорту розвиваються найкраще у таких місцях як Протасовий

Протасовому Яру міста Києва і зимовим справам присвячується :)

Такого снігопаду,
Такої завірюхи
Давно не знали у таку пору́.
А сніг не знав і падав,
І сипався щодуху
Від того було добре
В Протасовім Яру.

Рясніли лижі й сані.
Мелькали гарні дошки,
Дівчата й хлопці
Снігом замелись.
І не було там місця
Для суму. Навіть трошки.
Зате з гори з’їжджали
Щасливі сотні лиць.

А ще було там тепло.
Хоч дихало морозом,
Змішались люди-лижі,
І час в снігу пропав.
Такого снігопаду
Чекали так багато
Сердець, що не байдужі
До цих зимових справ.

2009

Поділитися з іншими
1 серце :) 21 сподобалося
Loading...
2

Останній день осені

Післяосінні роздуми під час збирання останніх осінніх думок. Завтра зима

Мої думки про останній день осені

Ще зовсім недавно я писала вірш про те, що осінь чекає листопада, а сьогодні зрозуміла, що завтра – зима…

Ну от і все. Вже завтра стане білим.
Усе, що вчора було дивно золотим.
А я ж іще в парку не находилась.
І не надихалась осіннім і п’янким
Тим листопадовим вологим ароматом
Не віддалась любові у полон.
Під місяцем у тисчі каратів
У замку з кленів і каштанових колон.
Не надивилася на жовте і сліпуче
І не зустрілася із мріями всіма.
Прощай же, осінь.
Час спливає неминуче.
Як і моє життя…
А завтра вже зима.

Поділитися з іншими
1 серце :) 40 сподобалося
Loading...
4

Дощило

Сумні вірші про минуле і почуття, яких уже ніколи не вернути

Минуле. Осінь. Дощ. Вогні.

Вірш, на появу якого мені знадобився тиждень і який просто витісняв усі мої думки останні декілька днів.
Після цього вірша я ще раз переконалася у правдивості слів Галини Вдовиченко про письменників

Дощило темними дощами.
Холодним вітром крило світ.
А я дивилась до безтями
Удаль, на чорний оксамит.
Не видно обріїв.
Простори.
Горіли вікна.
І мости
здавалось поєднають скоро…

Хоч ні.
Пробач.
Або прости.
Або забудь.
Чи просто зникни.
У темряві серед дощу
До несподіванок я звикла.
Ти знаєш – звісно, що прощу.

Єдине: в душу не просися.
Тобі там місця вже нема.
Дощило на багряне листя,
І наливало аж сповна.

А я дивилася навколо
Світ холодом дихнув мені.
Замість прощай,
Кажу – ніколи.
Минуле.
Вітер.
Дощ.
Вогні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 33 сподобалося
Loading...
2

Осінь зачекалась листопада

Осіннє багряне листя хоч і не може зігріти своїм теплом, але воно таке... гарне!

Вірш про закоханих. Про осінь і листопад

Осінь зачекалась листопада.
Він казав, що прийде зовсім скоро.
А вона закохана і рада.
Стала красивіша, ніж учора

Там, на небі, синьо-синя гама.
Вона стала просто красивіша.
Серце осені – з багряними краями,
І якась пожовкла й горда тиша.

Осінь так чекала листопаду,
Що здіймалась вітром і летіла.
З неба листя золотаве мовчки пада.
Але їй нема до того діла.

Бо закохана і наша мила осінь
Вже дощем не плаче і туманом
З неба бачила,
Що листопад її – в дорозі.
Він спішить
Бо зачекалася кохана…

Поділитися з іншими