1 серце :) 24 сподобалося
Loading...
0

А літа теплого

дівчина в лісі, гарна дівчина в осінньому лісі, дівчина у саду, дівчина осінь, девушка в осеннем лесу

А літа теплого вже як і не було. Фото by nicanio

Медіа-версія вірша знаходиться тут: [Download not found]

А літа теплого
Вже як і не було.
Зросилася трава
І вся пожовкла.

І зранку
Крізь прозоре своє скло.
Я чую холоду
Осінні недомовки.

Я помічаю
Осені сліди
Вона ховається.
Та все ж занадто видно,

Що колір неба
Все частіше
Вже блідий,
А під ногами
Колір жовтий, трохи мідний.

Осіннє.
Вересневе.
Не тепло.
То лиш миттєва,
Хоч така приємна радість.
А літа теплого
Вже як і не було.
І тільки в спогадах його сліди зостались…

четвер, 22 вересня 2011 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 14 сподобалося
Loading...
0

цитата про межі

Цитати безмежних людей. Погляд Мері - вірші про життя і цитати про щастя

Цитати безмежних людей

Не вір своїм очам. Усе, що вони бачать, це межі.
Довіряй внутрішньому зору

Річард Бах. Чайка Джонатан Лівінгстон – Фоліо, 2008 – 126 с. – с. 123

 

Поділитися з іншими
1 серце :) 43 сподобалося
Loading...
0

Небо над нами

девушка смотрит вдаль, портрет красивой девушки, дівчина дивиться вбік, фото дівчини у блакитному, гарна дівчина портрет

Щоразу, коли під натиском проблем очі самі собою опускаються униз – подивіться на небо! За таке експесивне фото я дякую caitlin bellah

Завдяки Олі Л.

Це надзвичайне небо
Там, над нами…
Від нього в мене
Просто зносить дах.
Є речі, що не названі словами,
І є щось вище,
Ніж оцей наземний прах.

Отак із небом:
Я живу і вже
Не криюсь.
Бо що ховати?
Зазвичай крадуть земне.

А я не можу вже інакше.
Не умію…
І спрага ця з роками не мине.

Моє блакитне.
А яке ж воно високе!
Що певно справді
Це – найбільший із скарбів.

Дивлюсь на нього,
І душа шукає спокій,
Якого не знайти
У строфах слів…

11:32 05.08.2011

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

зеброве питання

красива зебра з дитинчам вірші про звірів для дітей

Зебра велика і ще одна зебра. Маленька :). На цьому фото зображене моє зеброве питання. За фото дякую Steve Bloom

У слона – слоненя. У ведмедя – ведмежа.  А у зебри… зебреня :)?
Такий рідко вживаний біологічний термін… Тоді, певно, краще вже називати його зебрятко :)))
Одним словом, схоже, що в українській мові намічається явна зеброва прогалина :)

 

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

історія одного київського кактуса

Винуватець події. Photo by meri :)

Сьогодні я розкажу Вам історію одного звичайного кактуса.

Він ріс на простому київському підвіконні і був типовим зеленим створінням, про які, в принципі, не пишуть.
Бо що можна написати про нього, колючого…

Але хазяйка його любила.
Хоча казала йому про це рідко. Точніше, ніколи
Та і в силу темпів сучасного життя їхнє спілкування зводилося лише до однієї-двох посмішок зранку і нетривалого обміну поглядами під час закривання вікна :).

Отак-от і жили.
Але видно той кактус дуже відчував, що його любили.
Хай навіть на відстані і безслівно, адже… одного ранку він зацвів :). Білим, гарним і дуже доброзичливим цвітом :).

На цьому історії кінець, а мій кактус – молодець :)

Адже завдяки цій зеленій і підвіконній рослині особисто я ще раз для себе переконалася: любов – всесильна. Вона може все!
І хоча життя часто буває неприємним і колючим, треба любити його.
І тоді воно теж зацвіте :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 19 сподобалося
Loading...
0

Щось задощило на душі

Вірш про дощ, який було написано у той вечір, коли сильно дощило...

Написано у той вечір, коли сильно дощило…

Щось задощило на душі.
Застукотіло в шибки.
І вже чиїсь нічні вірші
Читає вітер хрипко.

До когось, певно, заграє.
Малюється словами.
Не знає він: то в нього є
Кохання до безтями

Чи то здалось на певну мить.
І дух перехопило.
Дощами ніч моя шумить.
І сни тривожить вміло.

А завтра пройде. Або ні.
Казати передчасно.
І лиш слова ті вітряні
Звучать мені виразно.

вночі 26 червня 2011 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

Медово пахнуть липи

Як вас не любити, мої липові вулиці :)!!!

Як вас не любити, мої липові вулиці :)?

Я не знаю чи любите Ви спати у трамваї чи метро, але я це роблю регулярно :).
Мій сьогоднішній вірш написаний щодо одного з таких моїх дрімань…
У ньому я по-чесному розповідаю про те, як мої мрії божеволіють від липових ароматів і як мені не вистачає сили їх стримати. Тож вони… починають літати :)


Медово пахнуть липи уночі
У їхній легковітряній задумі,
І лиш трамвай неспішно ідучи,
Цю ніч тривожить у своєму шумі.

І може хтось вже нерозбудно спить.
А я віддамся в любощі дрімоті.
На три зупинки…

Я у пахощах суцвіть.
І у нічних метеликів польоті.
Я в тоні зелені
Заснувших кольорів.
І мої мрії чудернацькі
Й легкокрилі…
Але зупинка.
І трамвай ходу спинив.

У липові солодкі заметілі.
Я вийшла серед ночі.
І пішла
Щаслива. І розніжена у літі.
Як не любити їх?

Я б точно не змогла.
Без вулиць цих,
Що в пахощах залиті…

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

люксембургерлі

Ви думаєте, що я знову понавигадувала нових слів :)? А от і ні, помиляєтеся!
Адже слово “люксембургерлі” – це дуже смачний, давно існуючий термін.
Він настільки чудовий, особливо при вживанні з чаєм або кавою, що просто не можна втриматися і хочеться взяти собі добавки :).

А взагалі-то, скажу чесно: я про них і не думала писати.
Але так хотілося у Зелену Неділю чогось зелененького на сайт розмістити.
Думала про жабок. Тоді про смарагди. Про зелений борщ :).
Уже навіть щодо зелених конопляних листків ідеї пробігали :).

Проте, поки відбувалося усе вище описане, я побачила це фото і питання вирішилося само собою – і зелено, і смачно :)
Так що по-дружньому раджу Вам спробувати люксембургерлі (luxemburgers, інша назва – macaroons) і тоді Ви розлюбите торт “Наполеон”, “Медовик” і навіть заварні тістечка :)!

Отак-от на моєму сайті зелено в Зелену Неділю :). На фото по центру - luxemberies. Фотограф farhad_daud

Отак-от на моєму сайті зелено в Зелену Неділю :). На фото (зліва направо): luxemberies. Фотограф farhad_daud

А ще хочу додати: фото явно від-фотошоплене, адже в житті люксики мають переважно ніжні кольори: ледь рожеві, світло-зелені, кавові і трохи фіолетові etc…
Проте особисто я пробачаю цю маленьку неправду.
Адже правдивість зеленої трави і смакоти люксембургерлів все рівно перемагає :).

Поділитися з іншими
1 серце :) 25 сподобалося
Loading...
0

Ішли закохані

Ішли удвох. Ішли у парі. Під ароматом літніх лип...

Ішли удвох. Ішли у парі. Під ароматом літніх лип…

Ішли закохані у парі.
І липи в пахощах цвіли
Ніч їх манила в свої чари,
А вечір сутінки хилив.

Сідало сонце.
Не щоденно.
А особливо так – для них,
І трави надвечірньо-темні
Стелились килимом до ніг.

Навколо розлітались музи
Від голосистих цвіркунів.
І на її волосся русе
Останній промінь сонця сів.

А потім зник у літніх плесах
Скотився вниз, за горизонт.
І місяць своїм гострим лезом
Узяв все небо у полон…

Життєва благодать і радість:
У парі двоє в ніч ішли
В саду по трав’янистій гладі,
По стежці кольору золи.

І кралось літнє надвечір’я.
За ними в сад, у саму глиб
Ішли закохані і щиро
Раділи аромату лип…

8 червня 2011 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

пелікани і рояль

Пелікани летіли, а тоді на рояль як сіли та як почали грати і пісні співати :)

Мої пелікани і рояль. Фото National Geographic

Побачивши це фото, я не озадачувала себе питаннями типу: як рояль міг опинитися на березі затоки?
Або чому стілець від нього (або, як на нього називають музиканти, банкетка) не віднесений хвилями у невідомому напрямку?

З цим усе просто і зрозуміло :).
Споглядаючи це фото, я озадачилася іншим:

  • де ноти? чи пелікани такі віртуози грають без них :)?
  • чи не складно це – грати у чотири лапи на роялі :)?
  • чи продаються у музичних мережах диски із записом цього відомого пеліканячого бенда :)?

Та що будемо чекати продовження серії цих знімків із відповідями на них.

Але думаю, що я така не одна і при спогляданні цього фото у Вас теж виникла маса питань щодо творчості цих рояльно-творчих птахів :).
Якщо це справді так – не соромтеся, пишіть.
Ми сформуємо колективний запит і надішлемо його у National Geographic :)))

PS: фото зроблене у затоці Біскейн Бей (Biscayne Bay) у всім відомій місцевості Майямі, що у штаті Флорида, який розташований у США. Фотографували фотографи, які побажали залишити свої імена в таємниці (напевне, точно якісь таємні поціновувачі творчості пеліканів :)), а першоджерелом, як я уже написала, є National Geographic.

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

бузкове прохання

Плыл по городу запах сирени до чего ты была красива

Бузкове прохання: міняю комп’ютер на бузок. Гроші не пропонувати :)

Якщо Ви зайшли на мій сайт в один з робочих днів тижня у проміжку часу між 19.00 – 23.00, я Вас дуже прошу – закрийте це вікно та йдіть уже нарешті гуляти на вулицю :)!

Бо скільки можна сидіти за комп’ютером!
Це ж нікуди не годиться…
Таке ставлення до пахучої весни :).
Вона ж до Вас прийшла, а Ви з нею так…

Тож прошу Вас подумати над своєю поведінкою.
Думати пропоную на лавці у сквері або під бузковим кущем біля під’їзду :))).
А ще до процесу думання бажано запрошувати однодумців :).

І нехай віртуальний світ зачекає… а я й собі піду думати. Над своєю поведінкою :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 17 сподобалося
Loading...
0

Стих о ёжике

Як тебе не любити - сірий їжак :)!Красиві їжачки завжди в пошані

О, как тебя не любить, серый и милый ёж :)! Фото by remiguisz_o

Надеюсь, что от этого стихотворения количество довольных жизнью ежиков увеличится :)

Почему-то всем
Не сильно интересно,
Как живет
Обычный серый ёж.

А ведь жизнь его
Полна событий леса
Существо такое
Вряд ли где найдёшь.

Целый день он
Строит схемы, даже планы.
Чтобы на ночь глядя
В лес уйти.
И не встретить
Неприятности нежданно
На своем,
Слегка запутанном, пути

Да, он – яблочник.
Хотя бывают груши.
Или чей-то хлебушек найдет.
Но жучка ведь тоже
Может скушать,
Если плохо тот себя ведёт!

Ёж по имени
Лесничих называет
Лишь с медведем –
Исключительно на «Вы».

И бежит себе,
Всё песни напевая,
Только голос слышно из травы.

Так что жизнь и весела,
И интересна
У обычного и серого ежа
А в клубок с иголок
Очень острых
Прячется столь мягая душа :)!

Медіа-запис моїх роздумів про нелегке життя їжачків можна знайти тут: [Download not found]

Дополнительно. Сегодня я заметила, что это уже третье мое сообщение, которое касается животных. Если так будет продолжаться и в дальнейшем, то придется срочно идти в зоопарк, ибо видно, душа скучает за четырехлапыми и двукрылыми :)

Поділитися з іншими