Відсвяткувала сьогодні осінь – наїлася очима оцих червоних ягід. Згодом ще напишу як надихалася жовтим листям і надивилася осінніх доріг та парків. А поки що – тиша осені. Чуєте?
Позначка: природа
Літнє та вечорове фото
І хоч так багато всього вмістилося у цьому фото, однак було в тому надвечір’ї іще дещо, не підвладне зйомці та матеріалізації…
Фото із затінку
А коли на фермі припікало весняне сонце, ми не виходили із тіні.
Ми вели своє тіньове життя аж до моменту, коли сонце достигало повністю. Надвечір воно ставало оранжево-червоним і звало нас іти смакувати його надвечірні промені. Уже не такі палючі, як то було вдень. І я не знаю, хто придумав назвати корову йменням Красуня. Але я знаю, що та людина була поціновувачем прекрасного.
Пожовклі в листі бруківки і асфальти.
Дерева втомлені
Між паркових одинаків.
І дні гортаються немов газетні шпальти.
У круговертях фотографій, заголовків, слів.
Остепенилася.
Обсипалась в траву.
Місцями ще смарагдову та юну.
І я вже не іду.
По днях пливу
І по твоїх
Жовтогарячих дюнах.
Вже осіннє відсиріло небо
В надкаштанній туману імлі
Видно тільки дахів гострі ребра.
І поміж ними – прожилки землі.
Розлого вечір простелився по плесу тихої Десни… Той вечір відійшов у минуле. Лишиться в памяті тепло літа і ось це неймовірне фото ріки Десна.
Бережіть себе і тих, хто вас любить.
Про мого кота
А ночами йому сниться ковбаса.
Не якісь там пересолені салямі:
Він за ніч кільце “домашньої” згриза,
Запиваючи молочними вершками.
З нього хоч картину ти пиши.
Хвіст і вуса гарні, шерсть – шовкова.
А у разі припадання до душі –
Може ще помуркотати колискову.
Він співати любить.
Не мені.
А сусідській кішечці-красуні.
Як засяде – наче квітка на вікні.
Так виспівує,
Що аж іде відлуння.
Отоді і починаються дзвінки.
Але то телефонують не з фан-клубу,
Швидше, там все зовсім навпаки
Бо вони висловлюються трохи грубо.
Проте в мене філософський свій підхід.
Я щоразу вислуховую людину,
Але ж в мене є один-єдиний кіт.
Ну, а їх – по два десятки за годину.
Так що хай вже вибачають за концерт.
Надішлють заявки – ми розглянем.
Але краще додають нехай в конверт
Ковбаси кільце для котика рум’яне :)
написала увечері 7 січня 2013 року, поки кіт спав :)
Запахло святом і засніженим бульваром
Йду в Новий Рік під світлом ліхтарів
Здається, я потрапила під чари
Зими.
І снігопад у парк забрів
Він срібно-лагідні вивішує красоти
Зима захоплює і вже не відпуска.
Я сніг люблю на колір і на дотик
Люблю свята.
«Із Новим Роком», – це шепочуться ялинки
«З Різдвом», – співають янгольські хори.
Люблю ось так гуляти парком взимку
І розглядати тіні й кольори.
Із Новим Роком!
Хай все буде по-новому.
З Різдвом!
Це час, коли збуваються дива.
Любові всім!
Нехай вона казково
Весь світ лише собою покрива.
25.12.2012
мій автопарк / мой автопарк
Я побачила цей автомобіль і зрозуміла, що не можу більше їздити на своєму жовтому велосипеді…
Тож тепер я сплю і у снах бачу оцього зеленого красеня :).
Ви тільки подивіться – який насичений і весняний колір! А що вже говорити за дизайн :).
Та всі Мазераті на дорогах будуть з розуму сходити, побачивши такого конкурента :).
А що вже казати за партію зелених і товариство любителів автомобілів марки «Запорожець»!
Від них я взагалі буду переховуватися, бо ж силою відберуть :).
Так що я навіть не питаю поради: купувати чи ні.
Однозначно беру і… побачимось на дорогах міста.
Ви мене впізнаєте по автомобілю :)
PS: я згодна, що дві машини – це дуже витратно, але ж зате як красиво :).
А моє перше авто припарковане ось тут.
Вірш про лисі Карпати майбутнього, які, все-таки хочеться, щоб не відбулися
Під скрип запилених коліс
Везуть карпатський ліс
І серце жаллю обпіка
В ту горе-мить.
Красу смерек, красу ялиць
Забрали з живописних місць
Вона ростилась тут
Колисками століть.
Її плекали як могли
Вітрів прозорі кольори
Туман стелився
Димно синьо по траві.
Тепер уже цього нема
Гола карпатська площина.
Навряд чи виростуть
Смереки там нові.
І що мені ви не кажіть
Та все одно душа болить
Що продаємо безрозбірно
Все підряд.
Ті гроші – з присмаком вини…
Бо наші дочки і сини,
Вже не побачать
Всю красу наших Карпат.
Сто порад як змінити життя.
Двадцять пять неписаних заповідей сучасної успішної людини.
Десять платинових правил ще чогось подібного :)…
Список нескінченний. Часу мало. Бажання читати зникає на другій сторінці :)…
Що робити?
Та забути за те все!
Адже я Вам нагадаю одне речення, яке Ви і без мене уже знаєте, і яке економить час, спрямовує усі бажання в єдино вірне русло і дуже римується із словом “весна” :).
Це речення треба читати з веселою інтонацією і знаком оклику замість крапки. Звучить воно так:
Займіться спортом :)!
Незалежно від віку, статі та віросповідання спорт допомагає змінювати життя у всіх без виключення випадках.
А знаєте чому?
Причина як завжди проста: успіх задивляється на струнких дівчат.
Удача посміхається хлопцям, які постійно закохані у гантелі :).
Із спортом Ви розквітнете, повеселішаєте, облаштуєте особисте життя і навколо Вас будуть літати кольорові метелики щастя (такі-от Ви станете спортивно-гарні та привабливі :).
Так що інших варіантів нема – треба зайнятися спортом :).
PS: після цього хтось може заперечити, що спорт чудово римується зі словом “весна” :)?
На русском эти же мысли будут выглядеть примерно следующим образом :)