1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

Потрібно йти

Треба бути перѿим, сильним і.. йти! Не здаватися, не опускати руки... Вірити в себе!

Потрібно йти вперед, не звертаючи!

Хоч тяжко йти
Та треба йти і не спинятись.
І хоч так складно
Та чекати треба радість
І вірити, що буде час для перемог
Бо нас із неба бачить Бог.

І треба вірити –
Добро все зло поборе.
І кожен з нас – краплина,
Та усі ми – море
Тож навіть,
Коли сил вже ніби не знайти.
Потрібно йти…

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Перший крок

Зроби перший крок і далі буде набагато легше

Готуйтесь робити перший крок. Адже Ваш світлофор уже сигналізує зеленим :)

Не бійся робити
В житті перший крок.
І переступати поріг.
Не бійся загроз,
Не лякайсь помилок -
Бувають вони в нас усіх.
Тому якщо шанс
Надається тобі,
Ти в жертву себе
Не принось…

Та бійся одного
В своєму житті:
Що твій перший крок
Зробить хтось…

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Чи варто стукати й ловити

Усім поразкам і невдачам присвячено

Усім поразкам і невдачам присвячено

В житті трапляються поразки
В сплетінні горя й неудач,
Тому як хочеться – будь ласка,
Сідай над ними й тихо плач.

Горюй: життя-бо не збулося.
Сиди і мовчки сльози лий
За тим, чого не сталось досі,
А світ наш – лиш до тебе злий.
І доля – лиш твоя нещасна
Та й радості в житті нема…

Тому скажу.
Хоч це і ясно:
Хто ловить, тільки той спійма!
Хто стукає – тому відчинять,
І той святкує у житті,
Хто діє, і кого не спинять…
Бо він є відданий меті…

Так що повір: життя відкрите
Для перемог чи сліз в журбі.
Тож знай: чи стукати й ловити -
Вирішувать лише тобі…

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

О печали

Уйди печаль, я отрекаюсь

Прощай печаль, ты мне больше не нужна!

Уйди, печаль! Я отрекаюсь
Ты не нужна мне. Уходи!
Ведь в моих жилах
Kровь шальная
И сердце…

Где-то там в груди
Оно стучит, горит, пылает
И его громкий четкий стук
Прогонит слёз унылых стаи,
Вселяя всем врагам испуг.
Иди печаль. Я отпускаю!
Не возвращайся. Переживу!
Я буду плыть, всем улыбаясь,
А не держаться на плаву.
Я докажу, кто мне не верит
И покажу, что я – сильна
Я отыщу себе там двери.
Где даже предо мной – стена…

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Стих о бюрократии

Бюрократия - это бич системы каждого государства. Во всем мире много бюрократов

Бюрократии в её чистейшей форме посвящается…

Ты есть никто.
Если без справок и решений.
Без чьих-то подписей
И очень умных мнений,
Без штампов, выписок
И бланков под заказ.
Ты молча стой в очередях.

Из серых масс
Не выделяйся.
Будь стандартным и обычным
Жди заключения о том,
Что жизнь отлична!

И пусть начальник
Или может его зам
Подпишет то,
Что ты поймешь и сам.

Но лучше приходи-ка
В дни приёма
Почувствуй радость
Ожиданий и обломов,
Когда ждешь визу
Больше, чем всех благ.
Надежды искорка
Погаснет на глазах.
Когда поймешь -
На заявленьи штампа нету.
А тут еще и время:
Час обеда.
Так что сегодня ты
Уже не попадешь.
Иди

Ищи тот штамп,
Когда найдешь,
То может быть
(Надейся на удачу)…
Зайдешь в заветный кабинет
Тот штамп не пряча,
Покажешь все свидетельства свои
На право жить,
Дышать, мечтать в любви.

И если вдруг
Реальным станет чудо,
Не слишком радуйся
В тот час и в ту минуту
Ведь ровно через месяц
Или два
Ты вновь придешь
За подписью сюда…

2005 год

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Иди против ветра

Стих о своей жизни и необходимости выстоять, выдержать, выжить

Стих о своих заповедях и правилах жизни

Медіа-версія цього вірша знаходиться тут:
Мері - Себе (923)

Иди против ветра
И против дождя
И помни, что жизнь
Проверяет тебя.

На выдержку, смелость
И даже на страх.
И знай, что не будет
Всегда в жизни благ.

Не будет, как хочешь.
А будет, как надо.
Когда тяжело –
Проси в Бога пощады.
Но лишь не сдавайся.
И смело борись.
Ты сможешь… Вперёд!
Изменяй свою жизнь.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Баллада о цветочке

История любви цветка и солнца. Красивая любовь в стихах

Баллада о цветочке, которая рассказывает правду

Он был цветком
Заманчиво-красивым.
И был согрет
Он солнечным лучем.
И в день холодный,
Пасмурно-дождливый.
Тот лучик обнимал его теплом.

Луч грел,
Чтобы цветочек улыбнулся,
Чтобы расцвел
Он яркостью своей.

Хотел прогнать
Он от цветочка серость грусти
И просто посветить
Сквозь холод дней…

Но все труды луча
Не оценились.
Ну, а цветочек…
Не заметил он тепло.

Исчезло солнце
Небо опустилось.
И в сердце лучика
Кольнуло вдруг иглой…

Он молча умирал
В лучах заката.
Лишь иногда бросая
Теплый взгляд
На тот цветок,
Которого когда-то

Тот лучик обогреть
Душой был рад…

Но утро ясное
Все резко изменило
И тот цветок
Вдруг стал не так уж мил.
Ведь все тепло
И жизненную силу
Наш луч
Другому с нежностью дарил…

Таких лучей
Ведь есть на свете много.
Да и цветков
Нам всех не сосчитать.
Так вот. Цените,
Ведь Ваш луч может другого
Своим теплом
С любовью обнимать…

PS: Коротенькая история о взаимосвязи тепловых процессов, которые возникают под действием солнечной энергии и развитием живых организмов на примере растений культурно-эстетического назначения :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 19 сподобалося
Loading...
0

Шара (акровірш)

Про сесію та усі супутні явища. Студентське життя зсередини

Студентська шара – що може бути кращим?

Якщо почитати перші літери, ви дізнаєтеся:
1.Що усім дуже хочеться на екзамені.
2. З якого факультету родом походить авторка твору.
3.Що ж воно таке страшне регулярно приходить до нас. При чому, виключно влітку і взимку…
Одним словом, акровірш про студентів :)

Швидко до нас це нещастя прийшло
А як же без неї нам класно було
Раділи усі, що настало вже літо,
Аж тут і вона… Як її пережити?
Поради такі: напишіть собі шпори,
Робіть собі “бомби” – бо станеться горе,
А ще уночі, як дванадцята буде
Ви ШАРУ позвіть, так, щоб чули вас люди.
Останнє: в день іспиту обов’язково
Самі Ви прийдіть і візьміть залікову.
Елітно вдягніться плюс “нуль” макіяжу,
Серйозне обличчя – то й “п’ять” уже Ваша.
І знайте – п’ятірка примчить, як комета,
Якщо є знання хоча б назви предмета :)!!!

2005 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

вербне 20 квітня / вербное 20 апреля

Вербна неділя у цвітінні котиків та вербової лози

Вербна неділя. Коротко про самий вербовий день у році :)

Сьогоднішній день для багатьох людей є днем спогадів дитинства
Адже багато хто з тих днів знає що таке різка, ремінь чи лозина :).

А сьогоднішній день – це день Вербової гілочки, якою можна полупцювати (хоча, якщо перестаратися, можна і відлупцювати :)) одне одного.
І за це нічого не отримати. Крім слів подяки :).
Та і алібі ж залізне – “Не я б’ю, верба б’є, здоров’я дає“!

Тому раджу всім не пропустити таку нагоду. Особливо цю процедуру лупцювання-оздоровлення треба провести із начальниками, керівниками та усіми вищестоящими :)
А якщо серйозно, то радує факт, що через сім днів буде Пасха, закінчення посту і цілий тиждень вихідних.
З чим я Вас і вітаю…хе-хе :)

Перевод на русский язык находиться здесь

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
1

Другу, що загубився

Другу, який загубився у житті. Або вірш про чоловічі роздуми

У житті треба зовсім небагато – знайти себе, свою суть

Пару днів тому була у одному із пересічних гіпермаркетів міста Києва. І там оголосили про те, що “Шановна мама Такої-то Дівчинки! Підійдіть до інформаційної каси! Не турбуйтеся, що Ваша Дівчинка загубилася. Вона знаходиться біля нас і чекає!”.
Happy end.

Але коли людина виростає і губиться у натовпі, у думках і у реаліях, залишається вірити, що інформаційне бюро життя вчасно повідомить про загубленого…

Холодний вечір.
Вітер. Київ.
Він просто йшов,
Він мовчки мріяв
Про те, що ще прийдуть часи…
Замерзлі руки з усіх сил
Ховав в кишені.
Знову пусто
В думках у нього
Він відпустить
Всі спогади.
На крок вперед…

Кудись туди,
Де трохи далі
Були у щасті та печалі,
Тонули і ішли на злет
Його хвилини, дні і миті
Лиш київські вогні розмиті.
Всю правду знали…

Уперед хотілося кудись побігти.
Втекти, кудись із цього світу,
Що так немилостиво б’є.
Знайти і рідне, і своє…

Спинився. Подививсь навколо
Нема нікого.
Трохи з болем
Він зрозумів:
Тікати? Ні.
Відчув, щось там у глибині
Отам, де серце. І у скронях…
Тепло розбіглось по долонях
І зникли Київ, холоди.
“Себе знайти. Себе… Знайти…”

Поділитися з іншими