1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Листопадовий вірш

Такий-от листопадовий вірш, майже зимовий, але все ще осінній / Фото подяка  flickr.com/Orbmiser

Такий-от листопадовий вірш, майже зимовий, але все ще осінній / Фото подяка flickr.com/Orbmiser

Пожовклі в листі бруківки і асфальти.
Дерева втомлені
Між паркових одинаків.
І дні гортаються немов газетні шпальти.
У круговертях фотографій, заголовків, слів.

Ідемо всі по вулицях і справах.
Шукаючи частіш за все утіх,
І кольорів оцих вологих
І яскравих
Не помічаємо
Під площиною власних ніг.

Якось морозно.
Хоча наче ще зарано.
Зима непрохано, але бере своє.
І запах міста листопадовий і пряний.
Їй по-сестринськи осінь в спадок віддає.

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Осінньо-сіре

Про моє осінньо-сіре і часто думане

Про моє осінньо-сіре і часто думане

Остепенилася.
Обсипалась в траву.
Місцями ще смарагдову та юну.
І я вже не іду.
По днях пливу
І по твоїх
Жовтогарячих дюнах.

Похолоднішала.
Залистопадила в вітрах.
У сонця променів -
Лиш другорядні ролі.
Учора ти для мене іншою була.
У літі бабинім заніжена доволі.

Сьогодні ж
Продощавлені думки.
І депресивно-сіра стеля неба.
Що аж немає сил
Oчей у вись звести
Без потреби.

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Вже осіннє відсиріло небо

І так хочеться, щоби ця осінь не такою як завжди була

Дуже хочеться, щоби ця осінь не такою як завжди була

З думкою про київську осінь на Подолі

Вже осіннє відсиріло небо
В надкаштанній туману імлі
Видно тільки дахів гострі ребра.
І поміж ними – прожилки землі.

Місто враз опинилось в облозі
Не дощів,
А осінніх людей.
І здається, вони вже не в змозі
Йти самі, бо їх вітер веде.

Поміж стін, колись грітих під сонцем.
Там, внизу – жовтолиста зола
І так хочеться щоби ця осінь
Не такою як завжди була…

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
2

життя як на картинці / life as in the picture

Приблизно таку осінь я замовляла. Фотографія зроблена Леонідом Афремовим

Учора попросила у осені красивого завершення останніх листопадових днів.
Щоб їй було повністю зрозуміло чого саме я хочу – додала вищерозміщену фотографію.
Вона сказала, що постарається.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

2 жовтня. Re-make 1 жовтня :)

А другого жовтня я змирилася з тим, що осінь як пора року, і як стан душі – неминуча.
Проте, сьогодні у мене вже зовсім інше сприйняття цього тотального жовтого кольору світу…

Тому усім, кого тягне на філософію – я раджу дивитися на фото, що розміщене нижче, 1 жовтня.

А, якщо все-таки більше хочеться чогось такого-сама-не-знаю-якого, і не хочеться працювати взагалі – я пропоную не відкладати це діло і зайнятися справді чимось корисним: перш за все, посміхнутися прямо зараз і, по-друге, подумки (а хто може, то практично) знайти собі таке саме осіннє дерево, як зображено на фото, для своїх осінньо-паркових забав :).

Регулярне заняття нижчезображеною вправою позитивно впливає на власний настрій, а також на настрій усіх людей, які будуть за Вами спостерігати. Тому на власному прикладі не дайте осені погано вплинути на настрій соціуму :)!

PS: я уже собі таке дерево знайшла :-Р

гарне фото осені, осінні краєвиди, осіння природа, осенний стих, стихи об осени, осенний пейзаж

Осінь у адекватних і нормальних людей виглядає приблизно так :).Фото by jefferey williams

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
1 серце :) 21 сподобалося
Loading...
0

А літа теплого

дівчина в лісі, гарна дівчина в осінньому лісі, дівчина у саду, дівчина осінь, девушка в осеннем лесу

А літа теплого вже як і не було. Фото by nicanio

Медіа-версія вірша знаходиться тут: Мері - А літа теплого (1058)

А літа теплого
Вже як і не було.
Зросилася трава
І вся пожовкла.

І зранку
Крізь прозоре своє скло.
Я чую холоду
Осінні недомовки.

Я помічаю
Осені сліди
Вона ховається.
Та все ж занадто видно,

Що колір неба
Все частіше
Вже блідий,
А під ногами
Колір жовтий, трохи мідний.

Осіннє.
Вересневе.
Не тепло.
То лиш миттєва,
Хоч така приємна радість.
А літа теплого
Вже як і не було.
І тільки в спогадах його сліди зостались…

четвер, 22 вересня 2011 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

густим творчим туманам присвячено

Генієм бути просто і Шерлок Холмс є яскравим доказом цих слів

Все починалося з осіннього туману, а закінчилося заохоченням до творчості :)

Сьогоднішній туман у кожного асоціюється із чимось своїм. А у мене він викликає фантазії, пов’язані з сером Артуром Конан Дойлем :).

Я думаю, що якби він був зараз серед нас, то йому така погода точно сподобалася б :).
Він би вийшов на балкон багатоповерхівки, затягнувся б декілька разів трубкою. Подивився б у даль. Ледь помітні вогні сусіднього будинку.
“Якщо взяти бінокль, то вечір обіцяє бути цікавим :)!”

А навколо українська осінь. Вечірня проза… Тумани.

Далі сер Артур Конан Дойль зайшов би у кімнату, присів у крісло-качалку. І як будь-яка сучасна людина – взяв би свого ноута.
Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 31 сподобалося
Loading...
0

Тиха осінь. Гарна осінь

Осінні краєвиди прекрасні особливо коли на них дивляться дві закохані людини

Вірш про тиху і гарну осінь. Фото by Dan Weaver

Тиха осінь. Гарна осінь.
Мов зійшла з полотен
Ні, тобі це не здалося,
Бо вже справді жовтень.

Вітер грає стоголооссям
В парках з ліхтарями.
Тиха осінь. Гарна осінь
Незбагненні гами.

Мокрі килими із листя.
Краплі… І три крапки.
Мовчазні та урочисті.
Верби, наче мавки.

Твої очі неба просять.
Мої хочуть сяйва.
Тиха осінь. Гарна осінь.
Все. Слова тут зайві.

Так, мені це не здалося.
Слів не треба більше
Тиха осінь. Гарна осінь.
Тиша…

Поділитися з іншими
1 серце :) 34 сподобалося
Loading...
0

Жовтий жовтень

Жовта осінь посміхається навколо і я хочу робити те саме у відповідь осені

Скрізь жовте – угорі та унизу… Це мій жовтий жовтень. Автор фото – mrhayata

… накрила небом.
І годинник на зап’ясті.
Мені сказав, що вже
Осінньо-жовтий час.

А у житті все як завжди:
Потреба в щасті
Без зайвих роздумів…

З мереживом прикрас
Кленового, каштанового листя.
З суцільно жовтим
Угорі та унизу.

Іду своїм уже осіннім містом.
Іду по золоту.

І у думках своїх несу
Неписані слова…
Чиїсь обличчя,
Ідуть назустріч.
Згадки…Кольори.
Моєму місту
Осінь дуже личить…

І тільки листя
Жовто падає згори.

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

правда про один осінній вечір

Потрібно уміти вносити в своє життя дивні моменти та емоції

Як чудово осіннього вечора під гітару відповідати на питання “Что такое осень?” :). Фото by Mattie Fritz

Привселюдне зізнання :).
Сьогодні о 20.32 у мене стався напад хорошого настрою, що спричинив непереборне бажання співати.
Бажано під гітару :).
І бажано ще з кимось. Благо, що вдома була не я одна…

Тож я щиро зізнаюся в тому, що 28 хвилин гітарних пісень на кухні надихнули мене і ще ряд осіб (усі повнолітні, частково тверезі та усміхнені :) на вчинення таких-от вчинків знову і знову…

Тому, я звертаюся до усіх, хто мене читає: не зважайте на заборони і якісь нікому не потрібні формальності!
Забудьте фрази типу “у мене немає слуху”, і про те, що останній раз ви співали “сама/сам не знаю коли”.

А може Вам хочеться малювати?
Або ліпити з пластиліну :)?
Або фотографувати(ся)?

Одним словом: робіть те, що Вам подобається… І життя Вам за це віддячить :)

Поділитися з іншими