1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

всеукраїнська акція протесту

Шукаємо однодумців :). Протестантів. Усіх тих, хто любить посміхатися і весну

Весна чудова! Шукаю однодумців :)

Я уже знайшла декілька хороших людей, які згодні мене підтримати. Тож тепер виношу свої думки на розсуд Інтернет-загалу :). І не просто пишу, щоб Ви почитали, а ще й публічно пропоную приєднатися.

А тепер до самого головного.

Я протестую проти закінчення вихідних днів, які виявилися такими теплими, зелено-травними і чудовими, але… водночас такими короткими :-/.
Я категорично проти того, щоб трудящі припиняли свої шашличні роботи у лісах і переміщалися в більш обмежені офісні простори.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

за тиждень

Вода і фарби. Інколи достатньо декількох крапель кольорів, щоб змінити стандартне бачення речей

Відкриття правлять світом. В тому числі – нашим внутрішнім :)

Як на мене, то щоденники, у своєму класичному розумінні, нині не в моді. Тобто писати про те, що А. не подивився на Б., а В. не посміхнувся Г., бо Д. була зайнята і не перетелефонувала Е. – уже не актуально :).

Тож ідучи сьогодні по теплому весняному Києву, мені дуже захотілося в своєму житті завести тижневик :). Тобто щось таке, що можна буде у свої 70 років показати внучці і при цьому не доведеться нічого пояснювати за дійових осіб :).

А оскільки за тиждень у будь-якої людини трапляється ЩОСЬ, що справді вражає, то, мені уже просто нічого не залишається як написати своє перше тижневе враження, яке спадає на думку при згадуванні останніх прожитих днів…

Але так як до мого 70-річчя я ще маю трохи часу (і до внучки теж :)), тож я вирішила, що ці думки варто розміщувати тут. А може комусь іще, окрім мене, вони будуть корисними :)…

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Я хочу быть конфетистой

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Я хочу быть конфетистой.
И чуть-чуть перламутровой.
Вкусом августа месяца.
Либо заревом утренним.

Но не сладкой, чтоб приторно.
Я сама против этого.
Лучше помнить открытками.
Улыбаться приветами.

Я – за лица с характером.
И за души с изгибами.
Против множества факторов,
Важно то, что невидимо.
А не всем напоказ.
Да кудрявые локоны…

Люблю яркий окрас
И писать между строками.
И всех тех, кто не ищет
Повод маленькой радости.
Ведь с такими всю жизнь –
Словно в месяце августе…

PS: отак-от увечері 27 квітня 2011 року мені дуже захотілося аромату серпня місяця :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

українським принцесам

 

Спина девушки, красивая свадебная фотография, корсет сукня весілля

Українським принцесам на замітку

Шановні українські дівчата!
Я думаю, що ви уже в курсі останніх новин, проте може ще є такі представниці української нації, які сплять і не знають про цю новину – тож вирішила я з Вами поділитися :).
Ну, про те, що на принців у нинішні часи існує певний дефіцит – це не таємниця ні для кого.
Але те, що кількість принців зменшується під впливом різних чинників – оце вже нікуди не годиться!
І що робити з цим – хтозна…

Але на днях одному із блакитно кровних принців збираються марш Мендельсона зіграти! Уже навіть оркестр репетиції проводить :). А одна англійська дівчина Катя (по-їхньому її називають Кейт Міддлтон) уже щовечора сукні від модельєра Олдфілда приміряє!

Тож для тих, хто в Україні чекає свого принца складається просто катастрофічна ситуація… На одного кандидата уже менше!

Проте якщо ви, шановні українські дівчата, уже почали печалитися після перечитування зазначеної новини, я хочу Вас морально підтримати.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

моє авто… вперше на фото :) / моё авто… впервые на фото :)

Іду, значить, сьогодні по Інтернету. Дивлюся – машина стоїть.
Вся така гарна, весняна, розмальована
Я на неї раз подивилася. Потім ще раз. І ще разів зо два.
Ну, думаю, хтось постарався на славу :).

Та й пішла собі далі – блукати інтернет-сторінками.
Але поки я там ходила-гуляла, мені з кожною хвилиною ставало все зрозуміліше – я хочу собі таку машину!
І я просто безсила – моє серце тьохнуло при першому погляді на це чудове авто :).

Тож, довелося відпаркувати її там і забрати собі.
Що я успішно і зробила :).
Тож тепер, окрім власної оселі у Інтернеті (я живу за адресою meri.kiev.ua),  у мене є також власне авто, фото якого я виставляю на оцінку громадськості вперше :).
Якщо буде хороша погода, то заходьте до мене на днях, покатаємося разом :).
Екстріму я не обіцяю, але можу запевнити, що буде весело :-Р

Красивий автомобіль для подорожей життям повинен виглядати так красиво і весело

Моє авто для Інтернет-подорожей :) / Мое авто для Интернет-путешествий. Фото by toxic caramel

Русским языком

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

я це люблю

Більше ніж весну я люблю тільки мріяти під синім небом вдихаючи свіже повітря

Мрійте весною! Фото by dinara sakhabudionva

Якщо сказати коротко, то я люблю дві речі: мріяти і весну.

Правда ніяк не можу визначитися, що із названого я люблю більше :)

Адже від обох у мене просто шалено б’ється серце і на вустах з’являється посмішка.
І, до речі, це мене відверто лякає.

Адже самі подумайте: як же можна не боятися таких яскравих і нескромних весняних мрій в поєднанні із передозом адреналіну?
Отож-бо й воно.
Я теж кажу, що до добра вони не доведуть
Хіба що доведуть у найближчий парк :).
Або на прогулянку :).
Чи просто доведуть до того, що з кимось познайомитесь / зустрінетесь / взаємно посміхнетесь

Одним словом,  не знаю що там у житті любите Ви, але можу поділитися досвідом своєї любові до моїх двох речей – радіти весні і мріяти – це чудово! :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

не потребує доведення

Впевненість має бути ключовою складовою індивідуальності кожної людини

На фоні сірих буднів впевненість може мати ще й такий вигляд :). Фото by_Miel-RMLFVR

Сьогодні мені подумалося, що усі наші проблеми – від невпевненості.

Ми – не впевнені у власних силах і у завтрашньому дні.
Невпевнені у зовнішності. Дівчата – у фігурі та красі.
Хлопці – у чисто їх чоловічих особливостях…
У почуттях та їх довговічності.
А ще ми – не впевнені у відповідях.
І у діях також…

Отак-от живемо і боїмося відмов, мовчань і заперечень.
І пліток, до речі, боїмося теж.

Але особисто мене такий хід справ не влаштовує.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
0

на рівні особистого

Робити життя різнокольоровим задача кожного. Ніхто чужий твоє життя кольоровим не зробить

Я не знаю що за річ зображена на цьому фото, але з упевненістю можу стверджувати, що воно мені подобається :)

Знаю, що, читаючи ці рядки, тобі не хотілося б, щоб я тебе називала привселюдно по імені.

Тому я просто скажу: дорога моя Н. (Настя? Ніна? Надія? Наталі?….)

Я могла написати ці слова тобі на особистий і-мейл, проте щось мені підказує, що зараз по той бік монітора сидять багато ніжних душ, яким потрібно прочитати ці рядки.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

про мої весняно-технічні проблеми

Якщо Ви заходили на мій сайт і бачили гарні підсніжники, то хочу сказати, що то я їх тут посадила :).
Я вирішила боротися з технічними проблемами, які виникли на сервері, за допомогою чисто дівчачих підходів :). Тобто я повірила, що краса врятує світ, а весна із підсніжниками – мій сайт :).

Як бачите – в житті дуже корисно вірити у щось або у когось. Бо це окриляє, реабілітує і ремонтує :)…

Але так як фото підсніжників по-весняному обнадійливе, а також у звязку з тим, що хтось у ці дні, можливо, на мій сайт і не заходив – я хочу показати світові цю красу ще раз :)

Головне не здаватися і вірити у вирішення проблем будь-яких технічних чи життєвих

А тепер коротко про мої весняно-технічні проблеми. Вірте у те, що весна все може. І підсніжники теж :). За фото я дякую Sabine Fischer

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

вибачайте… за все

Вибачте, будь ласка, усі ті, хто не смакував сьогодні таких млинців...

Вибачте, будь ласка, усі ті, хто не смакував сьогодні таких млинців...

Щойно поївши досхочу млинців, а якщо бути повністю чесною – то, об’ївшись ними, я згадала, що не попросила у Вас пробачення.

По-перше, я прошу пробачення за те, що справа від цих слів розмістила таке гарне фото, яке на голодних людей (або на тих, хто млинців не скуштував) справляє гнітюче враження. Я розумію, що це з мого боку дуже нехороший вчинок і взагалі так не можна робити.
Але не змогла я втриматися… жодне інше зображення не може відобразити мого настрою аж настільки точно як це :). Тож я прошу за це пробачення.

А, по-друге, я прошу у Вас пробачення за все. У знайомих і не зовсім, у тих, з ким я обмінююся поглядами і у тих, з ким я сміюся по і-мейлах.

Оскільки завтра починається Великий Піст, сьогодні – Неділя Прощення (Прощёное Воскресенье).

Тому не забудьте попросити пробачення за всі свої вчинки. Я впевнена, що вибачатися є за що.
Тож почніть хоча б з тих людей, які знаходяться у сусідній кімнаті…

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

я готова до весни, а Ви :)?

Відсьогодні пропоную дивитися на світ крізь такі окуляри і бачити виключно весняні кольори :). Фото by Кatherine Baker

Нарешті дочекалися весни. Беріть ось ці окуляри і відсьогодні пропоную бачити навколо лише такі насичено-зелені кольори :). Фото by Кatherine Baker. Я готова до весни, а Ви :)?

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

закоханим одного вечора

Закоханих видно відразу. Щирі почуття не сховаєш

Історія про двох закоханих в одному автобусі

Зважаючи на те, що на вулиці неприховано темно панувала ніч, вітер був сильним, а автобус був останнім, що їде у напрямку віддаленого передмістя Києва.
Їх було помітно відразу.

Салон був заповнений вимученими обличчями людей, що поверталися з роботи додому у такий пізній час, а тут – вони…

Дивлячись на них, мимоволі хотілося усміхатися.

Це не мало логічних пояснень. Особливо, якщо зважати на втому складного дня, невирішені питання та ще півсотні незрозумілих труднощів, які нависали, примушували опускати очі та приземляли думки.

Але ці двоє мене сьогодні порадували :).

Я дивилася на них і розуміла, що прес проблем, який тисне на них – такий же як і в усіх. І кількість купюр у кишені не завжди співрозмірна з їх бажаннями. І час від часу вона теж плаче, а він теж не розуміє.

Але… Скажу по-книжному, проте правдиво: вони були сильніші за все це.

Адже вони своїм усім виглядом показували і цьому автобусу, і усьому світу, що у буденного круговороту немає жодних шансів украсти у них їхнє взаємне щастя. Бо вони удвох так вирішили :).

А потім я вийшла на своїй зупинці, а ті двоє поїхали далі.
У напрямку віддаленого передмістя Києва, у пізній вітряний час, на останньому автобусі.

PS: я люблю афоризм Іва Сен-Лорана про взаємопов’язаність краси жінки із чорним светром і чорною спідницею :). Продовжуючи його думку, за наслідками побаченого, можу сказати: для того, щоб бути щасливою, жінці треба бути в білому береті, синіх джинсах і сидіти (хай навіть в звичайному автобусі) поряд із чоловіком, якого вона любить :)

Поділитися з іншими