0

хамелеони / chameleons

Щось у цього хамелеона із адаптивним дизайном не склалося... він мав би бути під колір шкіри руки:)

Щось у цього хамелеона із адаптивним дизайном не склалося… він мав би бути під колір шкіри руки:)

Якийсь розумний чоловік придумав словосполучення “адаптивний дизайн” і з цього все почалося. Тепер у разі відсутності такого дизайну на тебе всі дивляться як на велосипедиста, що катається трасами Формули-1,  коли по ній літають боліди :).
Адаптивний дизайн прийшов до нас давно. Памятаєте фразу із відомого кінофільму “Брюки превращаются… превращаются брюки… в элегантные шорты” – оце і є він :)! Тільки у вік сучасних технологій його почали застосовувати до сайтів. Тобто заходиш з компютера – сайт гарний, заходиш з планшета – сайт гарний, заходиш з мобільного – і знову сайт гарний. Таким чином, не зважаючи на пристрій для вимірювання красоти сайту, він завжди гарний і функціональний.
До чого тут хамелеони? Та вони теж дуже адаптивні тварини :). Однак, якщо б я написала в заголовку “адаптивний дизайн”, то навряд чи ці слова зацікавили більше за хамелеонів :).
Насамкінець, усю оцю розмову я завела, бо тепер мій сайт має однаковий вигляд для перегляду з будь-яких пристроїв. Тож адаптивний дизайн дістався і до мене.

Більше я не велосипедист на Формулі-1 :). Тепер я буду безпосередньо причетна до найбільших перегонів і  щасливо махатиму чорно-білим прапорцем на Фініші :)

In English

Continue Reading

0

цитата про оптиміста

Слова, варті уваги…

Защита этих первых ростков потом оказалась таким  невероятно трудным, таким бесконечно длинным и тягосным процессом, что, если бы я знал это заранее, я, наверное, испугался бы и отказался от борьбы. Хорошо было то, что я всегда ощущал себя накануне победы, для этого нужно было быть неисправимым оптимистом.

Антон Макаренко “Педагогическая поэма”, Санкт-Петербург: “Азбука классика”. – 2012. – 416 с. – с. 81 – 82

0

райдуга на футболці / rainbow on t-shirt

Діло було зранку.
Прокинулася я в понеділок і думаю свої типові понеділкові ранкові думки типу: “Ну скільки вже можна цих понеділків?”, “Коли вже нарешті пятниця?” і т.д.
Аж тут мою ранкову філософію розвіяло ось ЦЕ.
Дивлюся – лежить моя футболка, така веселкова.
Ну, я звісно, здивувалася, що в понеділок така радість буває і вирішила це діло зафотографувати.
Так що у мене тиждень почався чудово – з веселки :). А у Вас?

PS: Шукайте приємне, гарне і неочікуване у речах навколо.  Не закривайте вікна перед ранковими променями. Розкладайте Ваші футболки – і Ви теж побачите цю красу :).

In English

Continue Reading

0

туди де тепло / where warm

summer_relax, літній відпочинок, гарне фото відпочинку, отдых летом

Фото не моє. Це хтось підкинув :).

Якщо Ви подумали, що я полетіла у теплі краї і тому нічого не пишу в себе на сайті, то поспішаю Вас порадувати / розчарувати – ніякі Туреччини, Єгипти, Балі та Крими разом взяті не виманять мене з робочих просторів :).
Скажу Вам по-чесному, не пишу, бо влітку на мене нападає лінь. А ще пісня Слєпакова “Море роботи” стає час від часу не тільки його, але й моєю реальністю. Та і загалом – я є літо-залежною особою, тож піддаюся на спокуси літа і йду туди, на вулицю, на вільні простори…
Тож якщо Ви все ще читаєте це повідомлення (я вже б на вашому місці кидала це заняття, он погода яка чудова за вікном!), тому я щиро дякую Вам за увагу, візит і приходьте до мене ще :).

До речі, я уже написала вірш на філософську тему про життя окремої категорії осіб і їхні реалії.
Так що я вже скоро лінуватися не буду, опублікую і… далі буде :)

In English

Continue Reading

0

татові не сподобалось

Ось так виглядає дизайн, що не сподобався моєму тату

Ось так виглядає дизайн, що не сподобався моєму тату

Тато сказав, що йому не подобається мій новий дизайн. Він аргументовано розповів, що оригінальність – це завжди чудово, однак функціонал має бути якісний. Тобто якщо людина хоче прочитати мій вірш “У ній щось є“, то щоб для цього не треба було перекопати пів-сайту.
Мені нічого не довелося зробити іншого як погодитися. Так що забираю лопати від моїх гостей. Вам копати більше не доведеться. Тепер землеобробними і архітектурно-дизайнерськими роботами займаюся я. Бо у мене реконструкція :)

Про мої відносини з татом написано більш детально тут

0

Балерину ведуть з репетиції :)

Вона мені сказала, що їй пять з половиною років і вона уже цілий рік ходить на балет. Також Балерина повідомила, що дуже старається.
Тож кращі опери світу можуть починатися вишиковуватися в чергу і готувати запрошення для Балерини :).

0

Я иду с работы

счастливая бизнес леди, бизнес леди улыбается, красивая бизнес леди

Похоже, что она уже выключила свой мобильный телефон

Я – белый человек.
Иду с работы рано
Мне грустно смотрят вслед
Ресепшен и охрана.

Но нет, я не вернусь,
Вы даже не просите.
Я – вольная звезда,
Не стойте на орбите!

Пойду чуть-чуть быстрей,
А то ещё догонят,
Отчёт попросят сдать,
Найти статью в законе.

Ведь на работе так:
Как только раньше вышел,
Найдётся что-то срочное
У руководства выше.

Тебя начнут искать.
Метро тебя не спрячет.
Мобильный тебя сдаст,
Озвучит все задачи.

И вот тогда поймёшь,
Что радоваться рано.
Ведь могут изменить
На вечер твои планы.

Поэтому итог
Один для этой басни:
Лишь выключи мобильный -
И будет тебе праздник :)

0

шо то було?

Якщо Ви не бачили моєї заставки на сайті “Леді на велосипеді”, то ось вона:

Бачите як усе було велосипедно і у квіточках

Вона гордо прикрашала мій сайт цілих десять чи може одинадцять днів.
А потім я зрозуміла, що зовнішність – не головне :).
До сайтів це теж відноситься…
А якщо бути повністю чесною, то із-за цієї леді, система оцінювання сердечками – не працювала, на фейсбук “Like” теж не відправлялися. Тож, питається: нащо така балувана леді :)?

Так що я знову пересіла з велосипеда за стіл, одягла оранжеву будівельну каску (оформлення сайту відповідне :) і як бачите – реконструкція триває.
PS: але велосипед я нікуди не поділа, тож… далі буде :)

 

0

перша людина на селі / about ambitions

Трактор Івановича виглядає приблизно так. Двері кабінету Петра Григоровича залишилися поза кадром :) / Tractor owned by Ivanovitch looks  like this. Door of the Peter’s office has not been captured :)

У одному маловідомому селі живе дядько, якого всі називають Іванович.
Його знають усі, бо у нього є трактор і коли приходить весна, то усі ідуть до Івановича, щоб він виорав город. Немає людини, яка б не знала де знаходиться його хата.
З ним усі завжди вітаються.

У іншому великому місті всесвітнього значення живе одноліток Івановича, якого звати Петро Григорович.
Він є директором великого підприємства.
Його теж знають усі, адже він приймає ключові рішення на цьому великому підприємстві. Нема таких, хто не в курсі в якій частині головного офісу знаходиться кабінет Петра Григоровича. З ним теж усі вітаються.

Ці два чоловіки навряд чи б захотіли помінятися місцями, хоча по суті їх історії – однакові.
Адже не зважаючи на різні масштаби їх діяльності та географію проживання, кожен з них впливає на життя свого села.
Або підприємства, що по суті теж є маленьким селом міського типу :).
Після споглядання цих двох історій у мене виникла лише одна думка.
Я бажаю кожному реалізувати свої амбіції  і бути “першою людиною на селі” на тому рівні, на якому хочеться.
Тобто, як кому подобається – щоб вас знав один хутір, пів-України чи весь світ :)

In English

Continue Reading

0

шопінгауер

шопенгауер, артур шопінгауер, шоппінг ауер, философия, интересная философия

Це – німецький філософ Артур Шопенгауер. Він не має нічого спільного з шоппінгом, хоча…:)

Місце для нього є в житті у кожного.
Він втискається у самі щільні графіки, а інколи затягує так, що люди стають від нього залежними… Бо нічого з цим не вдієш – така вже у нього філософія.
Я сама інколи не в змозі втриматися. Буває як піду – так на пів-дня та ще й повернуся з трохи іншим, аніж очікувалося :)
При чому, я питала – в усіх інших так само: вийшли за сірниками, а додому прийшли з важким пакетом усього самого необхідного. Бо нічого не вдієш – такий він, шопінгауер.
Тобто, shopping hour (або як ще його називають): “сеанс шоппінгу”, “іду-по-хліб-і-щось-смачненьке”, “побазарувати”, “вийти в люди (або як варіант – сходити в центр села)”. Крім того – частовживане в окремих прошарках суспільства – “пройтись по бутікам” або “злітати на екскурсію в Ніццу”. Останнє – це майже те саме, що і з селом, тільки не їхати на підводі, а летіти в літаку :).
Одним словом, шоппінг – це приємно і гарно.
Але часто після нього доводиться заглиблюватися у філософські роздуми щодо питань буття в найближчі тижні, обороту коштів у особистому фінансовому просторі та купу інших серйозних питань .
Ну все прямо як у філософії Артура Шопенгауера…
Розумні речі він писав.
Ось прямо зараз: закутаюся у свіжокуплений плед і почну читати :)

0

під ногами / under feet

небо, клюжа, красиве небо у калюжі, небо в луже, лужи и небо, весенние лужи

Ой, дивіться: у калюжах – небо…

У безрозмірних весняних калюжах віддзеркалювалося небо…
“Дивись під ноги”, – повчально і нелюбязно казала молода мама своєму малолітньому сину. Поспішаючи, тягнула його за руку і педагоги величини пана Макаренка, напевне, зморщилися б, побачивши цю картину.

“Мамо, мамо! Ми ідем по хмаринках!”, – радісно закричав маленький хлопчик.
У калюжах і дійсно віддеркалювалося трохи брудне, але все ж блакитне небо і такі самі майже білі хмарки.
“Обходь калюжі! Чого тебе туди повело?”, – не розуміючи усієї краси ситуації продовжувала нелюбязна мама.
Але маленький син проявляв упертість характеру і продовжував брьохати по калюжках, інколи навіть розбризкуючи краплі талої води навколо.
Потім вони повернули направо і пішли в напрямку станції метро.

А я, не обтяжена нічиїми заборонами і нерозуміннями, ішла у своїх гумових чоботях прямо по хмаринках і щиро раділа безрозмірності весняних калюж :).

In English

Continue Reading