0

+RU: не літак / не самолёт

самолет на фоне луны, самолет на фоне заходящего солнца, красивый самалет пейзаж

Не вірте літакам, коли поряд є зірки :) / Не верьте самолётам, если рядом есть звезды :).

Щоразу коли я дивлюся вночі на зоряне небо і бачу там яскраву зірку я дуже хочу, щоб то був не літак.
Проте, на жаль у більшості випадків трапляється саме так.

Але змінити щось мені не під силу, адже ніде правди діти: небо зараз віддане літакам…
Тому я вирішила з цим змиритися.

Водночас, це мене ні до чого не змушує.
Тож коли моє життя переповнює щось земне, невирішене та проблемне я все рівно починаю дивитися на нічне небо та шукаю там яскраву зірочку.
І що ви думаєте? Так, віднаходжу.
А іноді навіть і дві!
Сиджу, дивлюся на них і вірю, а точніше, знаю, що то – точно не літак.

Русским языком: о самолетах и звездах
Continue Reading

0

цієї ночі чай

стихи о жизни, поэзия для девушки, подарить стих особенной девушке, стихи маме

Цієї ночі саме так. Цієї ночі чай.

Цієї березневої ночі також комусь не спиться.
Причини в усіх різні, але сну, ну ніяк нема…

От і я не сплю, бо п’ю зараз чай :).
Але не треба підозріло дивитися у мій бік, бо чай не є самоціллю :).

П’ю чай, щоб запити гіркість дедлайну!
Ох, уже ці dead-lines.
Скільки чудових, але недоспаних ранків були зустріті завдяки ним :)?
А скільки кольорових снів було перенесено на інші ночі із-за оцих червоних дат календаря?

Не вдаючись у подробиці, відповім: багато.
Так, неймовірно багато :)…

Але ж по-інакшому – ніяк! Без смаку оцього нічного чаю не можна
Точніше, звісно, можна планомірно, не спішачи. Одна справа на життя. В межах окресленого кола питань. Спати о десятій і законних вісім годин.

Проте… нецікаво. Сухо. Передбачувано.
Тобто, якість пережитих буднів не та. Яскравості б додати :).
Тож краще вже з чаєм :).

Continue Reading

0

Мне не хватает струн моей гитары

стихи для девушки, стихи о жизни, жизненные стихи, философские стихи, стихи Марины Кузьменко

Вот бы гитару мне, в эту холодную и бессонную ночь…

Мне не хватает струн моей гитары,
Когда за окнами протяжный ветра вой.
И в небе месяц
Серебристо-старый
Хочет всю ночь занять одним собой.

Но я не с ним, мне душу он не греет.
В эти унылые ночные холода.

Я вижу в снах своих зеленые аллеи
Ах, вот бы мне сейчас на миг туда…
Под солнечным
Безоблачным покровом.
Лишь платья белые
Молоденьких берез.
И глубь воды прозрачной, родниковой
И гладь равнин под летний сенокос…

Вот бы гитару мне.
В эти холодные завои.
Она нужна мне как подруга.
Как сестра…

Но нет.
Лишь месяц
Светит тихо и спокойно
Хочет всю ночь занять до самого утра…

06-07/12/2011

0

закоханим одного вечора

Закоханих видно відразу. Щирі почуття не сховаєш

Історія про двох закоханих в одному автобусі

Зважаючи на те, що на вулиці неприховано темно панувала ніч, вітер був сильним, а автобус був останнім, що їде у напрямку віддаленого передмістя Києва.
Їх було помітно відразу.

Салон був заповнений вимученими обличчями людей, що поверталися з роботи додому у такий пізній час, а тут – вони…

Дивлячись на них, мимоволі хотілося усміхатися.

Це не мало логічних пояснень. Особливо, якщо зважати на втому складного дня, невирішені питання та ще півсотні незрозумілих труднощів, які нависали, примушували опускати очі та приземляли думки.

Але ці двоє мене сьогодні порадували :).

Я дивилася на них і розуміла, що прес проблем, який тисне на них – такий же як і в усіх. І кількість купюр у кишені не завжди співрозмірна з їх бажаннями. І час від часу вона теж плаче, а він теж не розуміє.

Але… Скажу по-книжному, проте правдиво: вони були сильніші за все це.

Адже вони своїм усім виглядом показували і цьому автобусу, і усьому світу, що у буденного круговороту немає жодних шансів украсти у них їхнє взаємне щастя. Бо вони удвох так вирішили :).

А потім я вийшла на своїй зупинці, а ті двоє поїхали далі.
У напрямку віддаленого передмістя Києва, у пізній вітряний час, на останньому автобусі.

PS: я люблю афоризм Іва Сен-Лорана про взаємопов’язаність краси жінки із чорним светром і чорною спідницею :). Продовжуючи його думку, за наслідками побаченого, можу сказати: для того, щоб бути щасливою, жінці треба бути в білому береті, синіх джинсах і сидіти (хай навіть в звичайному автобусі) поряд із чоловіком, якого вона любить :)

0

Зимовий вірш для мами

У тяжкі хвилини життя ми йдемо до мами і родинного тепла

Якщо Ваша мама з Вами поряд – це чудово! Photo by frienz64

М’яко падає сніг.
І згадалася мама.
Я б усе віддала,
Щоб у цю зимну мить
Опинитися там,
І всіма кольорами
Показати любов,
Ту, що справжня…

Не спить
Моя мама
Вона
Береже в домі вогник,
Щоби тепло було
В ці вітри й холоди.
Її мудрість в очах.
І чекає невтомно,
Коли діти до неї приїдуть туди.

І виходить надвір.
І до вікон підходить.
Але тихо кругом.
М’яко падає сніг.

Моя мама не спить.
І чекає додому.
І у ангелів просить
Тільки рівних доріг.
Для дітей. Не для себе.
Віддала б що завгодно!

Вітер диха замерзло
Ні на мить не стиха…

Як чудово, коли
В мить зимову й холодну
Зігріває теплом
Материнська рука…

2010, грудень

2

цитата про думки перед сном

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

У нічній темряві люди, засинаючи думають кожен про своє. Але нечасто це «про своє» означає «про себе». Зазвичай це про когось, хто тобі небайдужий, з ким хочеться бути поруч. Чи про того, з ким ти був поруч, та вже того немає. Чи про те, що могло би бути, якби…

Іванцова Міла. Родовий відмінок. Роман – К.: Нора-Друк, 2009. – 296 с. – с. 44

0

Страсний тиждень

Страсний тиждень - це дуже непростий час у всіх відношеннях

Як готуватися до Пасхи і що робити у Страсний Тиждень?

Після Вербної неділі наступає Страсний тиждень. Для тих, хто не зовсім в курсі що це таке, але кому цікаво – розповідаю коротко:

  1. Страсний понеділок. З цього дня треба починати прибирати у своєму помешканні, наводити порядок на роботі в передчутті наближення Пасхальних свят.
  2. Страсний вівторок. В цей день треба теж готуватися до свят і робити очищення в усьому.
  3. Страсна середа. Це день, коли Іуда продав за 30 срібних монет Ісуса Христа.
  4. Чистий четвер або Страсний четвер. У цей день треба встати до сходу сонця і покупатися. При цьому треба прости здоров’я і сили. Кажуть, що хто викупається до сходу сонця у чистий четвер, той набере собі здоров’я на цілий рік.
    Далі в цей день обов’язково треба сходити на сповідь. Адже це значить, що людина очиститься від своїх тяжких душевних мук і нехороших думок. Сповідь у Чистий четвер – це є одним із таких же обов’язкових елементів як набирання освяченої води на Водохрещі.
    Також треба завершити у цей день усі прибирання у своєму помешканні.
    А на вечір треба теж сходити на службу в церкву та донести звідти “страсну свічку”. Вона є дуже сильним оберегом для людей.
  5. Страсна п’ятниця. У цей день Понтій Пілат  дозволив розіпяти Ісуса Христа на горі Голгофа…
  6. Велика Субота. Уже після обід починають святити паски та крашанки. Але основна церемонія відбувається в ніч з суботи на неділю – коли Велика Субота переходить у Пасху.
  7. Великдень або Пасха або Христове Воскресіння - найбільше християнське свято.

Це – якщо коротко і по суті. Я думаю, що протягом цих семи днів у мене ще виникнуть передпасхальні думки, тому якщо Вам це повідомлення читалося легко – я ще обовязково напишу.

А якщо Вас ця інформація не зацікавила, ну значить я не розумію тоді чому Ви аж до цього рядка дочитали :)?

0

самий короткий день і сама довга ніч :)

Мої думки

Мої думки

Сьогодні за всіма параметрами природи був самий короткий день і буде сама довга ніч.

А це значить, що завтра день зимового рівнодення, тобто із завтрішнього дня починається похвилинне додавання часу.

А отже, рівно через 2 місяці та 10 днів буде весна :).
З чим я Вас і вітаю…хе-хе :)

0

хочеться жити

Просто симпатична дівчина із усміхненим поглядом на життя

Варто жити!

У таку ніч, як сьогоднішня, дуже хочеться жити :).
Ці слова трохи дивні, але так воно і є…

Цілу ніч брести по дорозі.
Не розмежовуючи Київ на райони.
Не прив’язуючись до графіка останнього потягу метро…
Хочеться дихати глибоко, дивитися широко, розкривши очі іти далі.
Забути про годинник.
Вимкнути mobile phone.
Слухати музику в душі, у думках або в навушниках :).
І нехай поряд пролітають машини, ідуть (не)веселі пішоходи та вимикається світло у вікнах…

У кожного свій світ. Тому для кожного задача №1 – зробити все так, щоб у тому своєму світі просто хотілося жити :)

0

Вірш про зірки

Вірші про неймовірно красиві зірки однієї ночі

Зірки найяскравіші там, де любов… Фото by vagabondando

Вірш про зірки, написаний біля літнього моря

А в Києві таких зірок немає.
Бо тут обвінчані і небо, і земля.
А море синє.
І таке безкрає,
Що навіть вітер цю красу не розділя.

Твої обійми…Ніжні і приємні.
В цю мить я хочу просто розцвісти!

Хоч буде ніч така глибока й темна.
Мені все рівно.
Бо зі мною – ти
В очах втопаю…
Майже слів не чую
Забувши всіх.
Сховавшись від тривог…
Дивись! Он вітер зірочку цілує.
Отак би мить спинити.
Й бути вдвох…

2005 рік

0

Ніч

Нічні роздуми про життя і щастя, про відносини і їх заплутаність

Моя нічна поезія

Сидим отак удвох
Лиш я і ніч
Її я краще себе розумію.
Бо я заплуталась у безлічі облич.

Вона ж з одним…
Їй місяць серце гріє.

Я вже не контролюю своїх сліз
Вона також неконтрольована і темна
А он у небо місяць їй приніс
Зірок,
Щоб лиш зробити їй приємне.

А я також її люблю за те,
Що ніч така є дивна, таємнича…
Отак сидим із нею ми удвох.
Та знов вона іде, бо місяць кличе.

Залишилася одна у темноті,
І зрідка погляд в небо направляю
А там…
Зірки, що місяць дарував.
І ніч, що його ніжно обнімає.

2004

0

Вірш у метро

Вірш про нас щасливих і сьогоднішніх

Метро навіює згадки і породжує роздуми. Там народився цей вірш у метро. Між Площею Льва Толстого та Мінською…

І майже вже нікого не лишилось
У звечорілому вагоні у метро.
На серці невимовно наболіло
Хоча колись то радістю було.

Так по-підземному незатишно
І чужо,
Дивлюся на ці залишки облич.
Із мого світу непомітно дуже
Зникають межі:
А над нами темно.
Ніч…

А поміж нами
Просторові перепони.
Я говорила. Ти не чув…
Таке бува,
Коли є непідвладні нам закони.
Хоча…
До чого тут уже тепер слова?

Запам’ятай мене такою,
Як на фото.
А ще такою,
Яку ти колись любив.

Не забувай, що є слово “турбота”.
Це є одне із
Найцінніших людських див…

Хоча від неї вже нічого не лишилось.
Ще пару станцій.
І всього як й не було.
Чіпляють спогади.
Хоча їх теж не треба.
В нічному сонному вагоні у метро.

2007