1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Московский стих

Ах как же ты красива. Москва :)

Стих моих московских улиц

Московских улиц старые дома
И дворики уютные.
И окна.
Клены скрепят здесь,
Как в былые времена.
И ныне тоже
Под дождем московским мокнут.

Я соглашаюсь
Заблудиться на полдня
В районе Нового
И Старого Арбата.
И в парк Леонтиевский время догонять,
Пойду по переулку, как когда-то.

Москва, ты многолика!
Не понять
Всю красоту
На первый взгляд ведь не заметно.
Не предлагай – не соглашусь я променять…

Пусть уезжает в даль Москвы
Трамвай последний
А я пойду
Туда, где Чистые пруды
И, где по-прежнему застенчивы, красивы,
Засматриваясь
В зеркало воды,
Под небом звездным
Замечтались мои ивы.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

травnever

Травень минає, літо наступає. Буде жарко. Буде хотітися моря і відпочинку

Скоро літо :)! А Ви уже готові?

Сьогодні можна з упевненістю казати, що половина травня вже прожита. А якщо бути ще точнішим у висловлюваннях, то через два тижні – літо. А що це Ви там посміхатися почали так широко після останнього слова :)? Чи Ви хочете сказати, що у Вас ласти чекають відкриття сезону, а морозивом і пивом уже закладено увесь Ваш холодильник :)? Отож, неготові Ви ще до літа!

Так що пришвидшуйте роботу. Я прийду перевіряти :).
Ну, а поки що офіційно повідомляю, що відправила музу на весняні прогулянки, тому так рідко пишу :).
Та й сама до літа готуюся: складаю маршрути літніх походів на Труханів острів, вибираю найсмачніше морозиво із нині існуючих, купальнику даю останні вихідні дні перед грандіозною роботою під сонцем :)…
Адже хочемо ми усі того чи ні – до літа залишилося 15 днів :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
2

Передпасхальне

З Великоднем! З Воскресінням Христовим! З Пасхою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Моє передпасхальне привітання усім

Страсною свічкою неначе оберегом
Свій дім побережіть від сили зла.
Із світлим святом нас усіх вітає небо
І сила Божа нам надію подала
На те, що молитвами спасимося
Постом очистим тіло і думки…
В церкомному дзвінкому стоголоссі
Освячуйте і крашанки, й паски.
І возвеличіть у весняні ці години
Ту силу, що здолає всяке зло.
Христос Воскрес!
Це є спасіння для людини
Воістину Воскрес!
Життя перемогло.

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

погода… з почуттям гумору :)

Як чудово полежати на зеленій весняній траві - просто насолода

Першоквітневі жарти від погоди :)

Слухайте, от що не кажіть, а наша погода справді з почуттям гумору :).
Ще вчора було те, що важко описати словами весни.
А сьогодні… Може це приурочено до 1 квітня?
А може погода справді одумалася (у жінок буває і таке :))?

У будь-якому разі – день чудовий. Так що на такий першоквітневий погодний жарт усі тепер просто змушені посміхатися і відповідати не менш приємними жартами :)

PS: у Вас гудзика нема, плюс шнурівки розвязалися та ще й каблук спустив :-Р

Поділитися з іншими
1 серце :) 57 сподобалося
Loading...
2

Я осінь

Я осінь і про все осіннє. Про особисте в жовту пору року

Я осінь. Щедра і багата, красива і жовта :)

У зв’язку із рішучим наступом холодів я вирішила розмістити по-осінньому теплий віршик, який я написала одного осіннього дня 2008 року. І тепер, коли навіть за вікном туман, що не видно чим займаються сусіди у будинку напроти (шуткую, звісно :)), то я читаю цей віршик і розумію, що поганих пір року не буває. Бувають погані оцінювачі пори року :)… Але ми не з таких! Правда :)?

А я ішла по жовтим килимам
По золотим, червоним і багряним.
Я – осінь. Іній сизий по дахам.
Я – осінь золота з легким туманом.
Із літом бабиним у промені тепла.
Я з листя щедра, міцно сплетена корона.
З кленового…
Далеко забрела.
А небо, кольору волошок. Й трохи льону.
Таке блакитне. Я його люблю.
Таке високе… Як не милуватись?
Із листя щось сплету… Ні, постелю!
Щоб бачили, що осінь – то є радість.
Що осінь – то у розкоші ліси
Я сяю в краплях, наче в діамантах.
Я – осінь, сповнена звичайної краси…
Тієї, що багатств найбільших варта.

До речі, пісенна версія цього вірша знаходиться тут:

Мері - Я - осінь (2387)

Поділитися з іншими
1 серце :) 18 сподобалося
Loading...
0

Мальована осінь

Осінь, розмальована золотом і прикрашена посмішкою

Мальована осінь просто прекрасна. Чи не так :)?

Такою я побачила осінь у день першого листопада. І саме такою вона для мене є останніх 62 дні…

Хтось начебто навмисне.
Так гарно, живописно
Розмалював навколо,
Розфарбувавши скрізь.

У золоті обливши,
Не поскупивсь – залишив.
По-справжньому зелених
І неосінніх місць.

Накидавши ще й листя…
У краплях і намисті
Зіперлась гордим станом
Стара горобина.

І все настільки різне…
Напевно, хтось навмисне!
Так вималював осінь
Біля мого вікна.

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Кажуть

Люди вважають осінь нудною і холодною. І можливо це справді так, але все рівно не треба вірити всьому що кажуть

Не треба вірити всьому, що кажуть…

Як на мене, то навіть у цьому осінньому дощі, який триває уже не першу добу є своя особлива привабливість.
На цих словах я відчула здивовані погляди :).

Але я ще раз говорю: ці осінні дощі не такі, як усі інші… Звісно, обминати метрові калюжі та закривати небо парасолькою – це не саме приємне, що є у житті. Але це лише один бік справи, побутовий, словесний.
А усе інше… Читайте далі :)

Кажуть, дощі скрізь однакові.
Не вірте. Неправда
Кажуть, всі зустрічі знакові…
У дні листопадів.
В жовтнях, у вереснях.
В дні непрозорих туманів.
Кажуть, що жовте – то колір розлуки.
І слова “востаннє”.
Кажуть, що листя опавши, навіки умерло.
Кажуть… Не вірте!
Бо дощ – то не краплі! То осені перли.
Ну, а слова є скупі. Не оцінять багато:
Осінь в словах – пора року, а дощ – лиш вода…
Що додати?
Тишу. І буде достатнім
Безслівне мовчання…
Щоб лиш побачити перли на шибках
І осінь в тумані.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

десять днів до осені

Десять днів до осені :). Рахуємо погодинно!

До осені залишилось…

Осінь буде скоро.
Не знаю як там складеться із дощами, жовтим листям та іншими подробицями, але скільки у попередні роки не просили літо залишитися – а все рівно не допросилися :).
Тому особисто я змирилася із цією осінньою реальністю уже зараз :). Тобто чекаю осені-2008.
А якщо бути ще конкретнішою, то висушую парасольки, дощовики, гумові чоботи, лижі (ой, лижі…ні, лижі – то трохи пізніше, то на зиму :)).
Та найголовніше – я уже готова!

In English

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
2

(Не)моє місто

Моєму майже рідному місту. Тому самому, яке надихає і дарує крила

Місту, яке люблю

Я тут жила в минулому житті.
Ходила вуличками, що і зараз все ще рідні,
А як запамяталися оті
Обплетені паркани, литі з міді.

Ми родичі з далеких поколінь.
І нам з тобою є про що поговорити.
Ти є одне із тих людських творінь,
В якому теж чомусь так хочеться творити…

Добро на вулицях, цвітіння у думках.
Лиш сковує легка у рухах втома.
Та я воістину отут колись жила,
Бо навіть зараз відчуваю, що я вдома.

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

цитата про недосконалість світу

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Плями є навіть на сонці, але очі деяких людей, здатні помічати тільки дрібні вади і не бачать яскравого сяйва світил…
Charlotte Brontë “Jane Eyre” (Шарлотта Бронте “Джейн Ейр”)

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

хочеться жити

Просто симпатична дівчина із усміхненим поглядом на життя

Варто жити!

У таку ніч, як сьогоднішня, дуже хочеться жити :).
Ці слова трохи дивні, але так воно і є…

Цілу ніч брести по дорозі.
Не розмежовуючи Київ на райони.
Не прив’язуючись до графіка останнього потягу метро…
Хочеться дихати глибоко, дивитися широко, розкривши очі іти далі.
Забути про годинник.
Вимкнути mobile phone.
Слухати музику в душі, у думках або в навушниках :).
І нехай поряд пролітають машини, ідуть (не)веселі пішоходи та вимикається світло у вікнах…

У кожного свій світ. Тому для кожного задача №1 – зробити все так, щоб у тому своєму світі просто хотілося жити :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

четвер зі смаком п’ятниці Перемоги

Дякуэмо усім Ветеранам за те, що ми зараз живемо...

Дякуємо усім Ветеранам за те, що ми зараз живемо…

Завтра Дев’яте Травня.
Я не впевнена, що мої рядки читатимуть ті, хто причетний до цієї дати безпосередньо, але все рівно я не те що дякую, я просто МЕГА-дякую тим людям, які витратили кілька років свого життя, щоб ми зараз дивилися на українське небо і не вважалися чиїмись фрау :).
Слава Ветеранам Великої Вітчизняної Війни. Уклін. Подяка. Хай Вас Бог береже!

ЗІ: ці слова варто було б написати завтра, але завтра, як і післязавтра, мені буде не до Інтернету :)

Поділитися з іншими