1 серце :) 36 сподобалося
Loading...
0

Жовтий жовтень

Жовта осінь посміхається навколо і я хочу робити те саме у відповідь осені

Скрізь жовте – угорі та унизу… Це мій жовтий жовтень. Автор фото – mrhayata

… накрила небом.
І годинник на зап’ясті.
Мені сказав, що вже
Осінньо-жовтий час.

А у житті все як завжди:
Потреба в щасті
Без зайвих роздумів…

З мереживом прикрас
Кленового, каштанового листя.
З суцільно жовтим
Угорі та унизу.

Іду своїм уже осіннім містом.
Іду по золоту.

І у думках своїх несу
Неписані слова…
Чиїсь обличчя,
Ідуть назустріч.
Згадки…Кольори.
Моєму місту
Осінь дуже личить…

І тільки листя
Жовто падає згори.

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
2

На цьому – все… Авторська пісня

Варто ставити крапку не задумуючись і віддаватися емоціям майбутнього

Інколи варто просто сказати: “На цьому – все…”

Запис пісні “На цьому – все…” знаходиться тут: [Download not found]

На цьому – все

На цьому – все.
І ні кроку більше,
Ми забудем те,
Що було раніше.
І не буде вже
Печальних віршів –
Душу тішить.

Бо на цьому – все.
І ні кроку далі,
Відтепер ми не на п’єдисталі
Все пройшло без слів
І без краплі жалю.
Без печалі.

І на цьому – все.
Хтось на небі плаче.
Під дощем прощатись
Легше, а значить:
Побажаєш ти мені удачі.
Я пробачу.

Бо на цьому – все.
Відтепер всі вільні.
Ти був сильний,
Я теж була сильна
Розійшлися
Тільки краплі по вікнах
Біжать повільно.

Бо на цьому – все…

Поділитися з іншими
1 серце :) 90 сподобалося
Loading...
0

Про гори

Карпати такі гарні! Не вистачить усіх живописних слів, щоб описати їх красу

Дуже легко закохатися у гори і їх красу… що я, в принципі, і зробила :). Усе в моєму вірші про гори – правда.

Отак-от просто закохатися у гори,
А потім все життя любити їх
Смереки із ялицями в покорі
А на віддалених вершинах тане сніг.

І очі манить непроглядно гарна зелень.
І час спиняється,
Щоб глянути й собі
На білі хати
В горах схованих поселень
І на стежини, що блукають у траві.

Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами
Розлого й гордо ліг
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх

Поділитися з іншими
1 серце :) 30 сподобалося
Loading...
0

Вишита білою гладдю

Зима є надзвичайно красивою порою року, коли хочеться навіть забути про все і просто насолоджуватися

Я йшла закохана в сніг

Красивій, холодній і сьогоднішній зимі присвячено…

Вишита білою гладдю,
Ніжилась сонцем земля.
Сніг розсипав діаманти,
Білим усе застеляв.

Виткані з шовку дерева.
Білий – це колір краси.
Я йшла закохана в небо
І, не шкодуючи сил,

Дихала справжнім холодним
Запахом льоду і криг,
Що піднімався до неба…
В щасті під назвою сніг.

2010

Поділитися з іншими
1 серце :) 59 сподобалося
Loading...
4

Серцю щирому і гарячому

Ангели справді уміють в долях простих малювати! - Погляд Мері. Вірші про життя

Ангели справді уміють в долях простих малювати!

Зміни породжують зміни.
Трапиться це неодмінно:
Буде все так, як захочеш.
Тільки себе не згуби

Прагнеш? То збудуться мрії.
Ангели справді уміють
В долях простих малювати…
Що б ти в житті не робив.

Ти так відкрито і чесно.
Наче в душі твоїй весни,
А у словах – тепле літо
Просто достойно живи.

Адже на небі все бачать.
Серце – і щире, й гаряче.
Не залишать без любові
І без рядків похвали.

Ну, а ще краще – стань другом.
Кожна найменша заслуга
Зробить для тебе багато.
Навіть без точних мірил.

Будь комусь сонцем яскравим.
Будь дуже відданим справі.
І ти відчуєш відразу
Силу своїх власних крил.

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
2

в Україні – зима

Не зважаючи на зиму, треба посміхатися і зігрівати людей своєю посмішкою :)

Зима прийшла. А хочеться тепла!

Коли я писала пару днів тому про сніг, то я не мала на увазі такий холод, який прийшов разом із моїм снігом… Одним словом, не виноватая я, он сам пришёл :).
Але завдяки такій погоді мені вдалося виявити ряд цікавих фактів:

  1. Напевне, мої далекі родичі були родом із Єгипту чи Тунісу. Бо морози мене пробирають аж до глибини душі, а у самих потаємних думках я чомусь думаю про море і літо :)
  2. У такий холод дорога додому стає коротшою, а біг із сумкою на довгу дистанцію перестає бути видом спорту – це стає реальність тисяч замерзлих громадян :)
  3. При такій морозній температурі  все більше цінуєш слова “шапка“, “шарф” і “рукавички“. За радісне слово “шуба” можна півсвіту віддати :)
  4. Морози ще раз довели, що мобільні телефони – вони як дівчата. І красиві, і яскраві, і співають, і мигають, і весь час тримати в руках хочеться, і поговорити, і послухати – усе уміють… Але ж і уваги потребують не менше!
    Тож дивіться там, любіть Ваші телефони. А то буде як із моїм… Одного ясного дня (учора ввечері), не витримавши тяжкої долі в сумці він взяв і… замерз. Тоді довелося біля обігрівача годину відігрівати. А тепер я щиро каюся і ношу його біля самого серця :)
  5. І на завершення. Ніякі холоди не страшні тим, у кого у душі весна, у очах – ясні промені, а у квартирі гарячі батареї та вязані шкарпетки :). Саме цього я всім і бажаю :)!
Поділитися з іншими
1 серце :) 33 сподобалося
Loading...
2

Осінь зачекалась листопада

Осіннє багряне листя хоч і не може зігріти своїм теплом, але воно таке... гарне!

Вірш про закоханих. Про осінь і листопад

Осінь зачекалась листопада.
Він казав, що прийде зовсім скоро.
А вона закохана і рада.
Стала красивіша, ніж учора

Там, на небі, синьо-синя гама.
Вона стала просто красивіша.
Серце осені – з багряними краями,
І якась пожовкла й горда тиша.

Осінь так чекала листопаду,
Що здіймалась вітром і летіла.
З неба листя золотаве мовчки пада.
Але їй нема до того діла.

Бо закохана і наша мила осінь
Вже дощем не плаче і туманом
З неба бачила,
Що листопад її – в дорозі.
Він спішить
Бо зачекалася кохана…

Поділитися з іншими
1 серце :) 20 сподобалося
Loading...
0

Клубам или Это всё понты

Клубная жизнь очень привлекательна. Там всегда много молодых людей и девушек. Там - ночная жизнь

Стихотворение о клубах, понтах и других киевских достопримечательностях

Я не была в московском “Рае”
Об “Опере” я по наслышке знаю
А в Киеве… Бывало пару раз.

В мехах “Салминского”
И в черно-белых “Лицах”
В битком набитой “Патипе”
В “Царских” темницах
Арены, Бабушки…
Их всех не перечесть
Но это все – понты

Ведь там за честь
Считается пройти по фейс-контролю
С кальяном сесть в обнимочку за столик
Изображать продвинуто-крутых
А смысл-то в чем?
Ведь это все понты…

Элитно пить зеленое мохито.
И быть там до тех пор, пока открыто.
А этих взглядов вся небрежность
Пафос слов.
У стоек баров, на поверхности столов.

Там воздух пахнет не озоном,
А Лакостой.
Улыбок искренних найти не так уж просто.
Лишь показные игры
В бликах золотых.
Везде одно и то же
Всё – понты…

Тот мир – он красочный
Если смотреть издалека.
Он яркий
Словно с телевизора ЖК.
Но угнетающий
И давящий внутри

Лучше на небо
И на солнце посмотри.
Будет побольше радости и пользы.
Именно там
Есть все ответы на вопросы.
А клубы в сущности безсмысленно пусты.
Как и все их элитные понты…

Поділитися з іншими
1 серце :) 63 сподобалося
Loading...
4

Осінні спалені мости

Мої осінні спалені мости - Вірші про взаємне кохання і розлучення

Мої осінні спалені мости

Загублена в самотності.
Знебарвлена у сірості.
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.

Хотілось, щоб почутою.
І вранці, і увечері
Була душа.
Розлучені –
Це значить, що приречені.

На згадки щастя давнього.
На погляди віддалені.
На двері, що вже замкнені.
І на мости вже спалені.

Загублена у спогадах
Ішла під вечір осені
На рівні серця ніжного
Лились одноголоссями
Думки…

Якби сховатися.
Якби втекти за обрії.

Хотілося заплакати.
Та все ж була хороброю.
Її змогли би видати
Лиш очі запечалені.
Які шукали віддано
Мости.
Що ще не спалені…

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Вірш про мою Оболонь

Одному з найулюбленіших і найрідніших районів міста Києва

Оболонь у Києві це одне з найкращих місць для проживання - чудовий і гарний район

Оболонському району міста Києва присвячено…

Іду по Героїв Дніпра
І трохи вже пізня пора
В моїм майже рідному домі
Ось тут, на моїй Оболоні.

В повітрі від солоду хміль.
А взимку: яка заметіль
Кружляла у танці нічному…

І біля сусіднього дому
Мене зачекався бузок.
Неначе із давніх казок
Стоять в один ряд мої клени
Там влітку таке все зелене.
А взимку – безслівно і біло
Моя Оболонь, ти зуміла
Навіки у серце запасти…

Спасибі, я бачила щастя
На твоїх проспектах буденних…

Повітря вдихаю з натхненням
І йду до знайомих вогнів.
Отут кожен вечір горів
Простий оболонський ліхтар.

Здіймався у аурі чар
Мій світ. Недосяжний стороннім.
Ось тут, на моїй Оболоні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
2

Йде дощ

Дощ - це час коли хочеться висловити усе, що зараз на душі

Написане в момент, коли сьогодні йшов дощ…

Вірш, написаний першому осінньому дощу…
Відчуваю, що їх буде багато.

Йде дощ,
Треба дивитися у даль.
Під час дощу
Треба подумати про маму.
Дощу невидима
Краплинчаста вуаль
Штовхає до думок.

Хто поряд з нами
І до всіх тих, кого уже нема.

Йде дощ.
Я відкладу усе на потім.
Під час дощу
Чомусь рука немов сама
Виводить строфи віршів на звороті.

Так підсвідомо.
І без дозволу думки
Зявились у душі у мене вперше.
Йде дощ.
Треба дивитися у даль.
Після дощу (так кажуть) стане легше.

Поділитися з іншими
1 серце :) 17 сподобалося
Loading...
0

Песня о Маяке

Отдых в студенческой компании на море - это очень весело и приятно в летнюю пору каникул :)

Песня о Маяке – это правда о студенческой жизни КПИ :)

Песня, написанная для студенческого лагеря под названием “Маяк“,который находится в поселке Лазурное Скадовского района Херсонской области. Добавлено где-то в 2005 году :).

Запись песни находиться вот тут:
[Download not found]

А слова – читайте ниже.

Маяк

А в “Маяке”
Живется налегке.
Ведь мы здесь собрались,
Забудем киевскую жизнь.

Припев :)
Чтоб гульнуть, чтоб напиться
Чтоб запомнить все эти лица
Потому что через год
“Маяк” нас снова собирет.

А в “Маяке”
От дома вдалике,
Но гитара поёт,
Ведь здесь студенческий народ.

Припев :).

А в “Маяке”
Лежим мы на песке
Для моря мы уже свои,
Ведь мы – студенты КПИ :)

2004 год

Поділитися з іншими