1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

етюд вулиці Саксаганського

Перехрестя вулиць Києва завжди дуже гарні та особливі. Я люблю це місто!

Кав'ярням та булочним присвячено...

Вулиця Саксаганського одного осіннього вечора (сьогодні) була як завжди – з тими ж будинками, машинами, світлофорами…

Але я люблю її не за це.
Мені подобаються булочні та маленькі кавярні.
Я туди ду-у-уже рідко заходжу (зазвичай нема часу, а натомість є справи), проте атмосфера біля тих булочних і кафе якась старокиївська.

І це зачаровує. І я мимоволі розумію, що Київ мав бути саме таким – затишним і приємним
Проте… (на місці трьох крапок іде монолог про причини зміни архітектурно-культурного стилю Києва і авторів цих змін. В силу морально-етичних принципів цього сайту, текст не наводиться :))

Тож я іду із своїми роздумами далі.
Дивлюся на оте все, чим рясніє вулиця Саксаганського.

Сама не знаю чому, але мені дуже подобаються булочні та маленькі кавярні на вулиці Саксаганського

Поділитися з іншими
1 серце :) 25 сподобалося
Loading...
5

Стих про Одессу

Одеса - це місто повне емоцій та краси. Душа в ньому відпочиває, а тіло - насолоджується :)

Мой стих про Одессу, написанный прямо там же 14 сентября 2009 года

Одесситы-клены.
Одесситки-чайки.
Волны бьют поклоны
Здесь они хозяйки…

Я же – просто в гости.
На три дня. Проездом.
На свиданье с морем.
Синим и небесным…

Я на встречу с тихим
Дворовым пейзажем.
Я – к огням от порта.
И навстречу пляжам.

Я – гулять до ночи.
Под листвой платанов.
Я – дышать Одессой…
Вдоль её Фонтанов.

Я… С ней не прощаюсь.
Слишком мы родные.
Каждый раз бывая,
Люблю…
Как впервые.

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
4

про пам’ятник Сталіну

Хочу сказати "ні" усіляким речам, які просто суперечать історії

Коментарі у даному випадку є зайвими.

Коли у мене з’являться діти, я не зможу їм підставно пояснити чому у Запоріжжі є пам’ятник Сталіну і за які такі заслуги перед народом він там стоїть.

Водночас я не зможу промовчати і згадаю про мою прабабусю, яку морили голодом, убивали холодом і били різками за вкрадені колоски з поля.
Хтось скаже, що це не він, а це режим.
Часи були такі…
А я не вірю. Історію творять люди.

Сподіваюся, що до того часу, коли у мене з’являться мої дітки, пам’ятника Сталіну в Запоріжжі (як і в інших містах України) уже не буде.

Поділитися з іншими
1 серце :) 33 сподобалося
Loading...
0

Тим, хто хоче весни

Весна настільки особлива пора року, що приходить до кожного у свій час. До мене уже прийшла :)

Весна вже в Києві. Я її щодня бачу :)

Весна не вірила ні фразам, ні кордонам.
Весна вкрадалася у посмішки.
В очах,
Де навіть розплескалась давня втома,
Весна й туди собі шукала шлях.

Весна була в думках, що не озвучені.
Боролася із залишками зим.
На вулицях
Дерева вітром змучені…
Весна хотіла дати щастя їм.

Весна не зупинялась.
Непомітно
Ставало краще з кожним променем і днем
Весна ще не була
Ні буйним квітнем,
Ні травнем з грозами і проливним дощем.

Але весна уже була…
Весна мрійлива.
Весна в калюжах і у квітах з-під снігів.
У сонці, що світило так правдиво
Ішла до тих, хто лиш весни хотів.

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
2

Зима у Протасовому Яру

Спортивні види спорту розвиваються найкраще у таких місцях як Протасовий

Протасовому Яру міста Києва і зимовим справам присвячується :)

Такого снігопаду,
Такої завірюхи
Давно не знали у таку пору́.
А сніг не знав і падав,
І сипався щодуху
Від того було добре
В Протасовім Яру.

Рясніли лижі й сані.
Мелькали гарні дошки,
Дівчата й хлопці
Снігом замелись.
І не було там місця
Для суму. Навіть трошки.
Зате з гори з’їжджали
Щасливі сотні лиць.

А ще було там тепло.
Хоч дихало морозом,
Змішались люди-лижі,
І час в снігу пропав.
Такого снігопаду
Чекали так багато
Сердець, що не байдужі
До цих зимових справ.

2009

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

цитата про Париж

Ейфелева вежа - це реальна окраса для Франції та спогадів усіх, хто там побував

Париж… У нього не варто закохуватись!

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Париж – місто неприступне. Закохатися в нього з першого погляду – все одно, що закохатися в модель з обкладинки журналу, котра, хоч і посміхаєтсья звабливо та приязно, однак, друже – не тобі.
Тому не варто, не варто закохуватися в Париж, перебуваючи в ньому на три-чотириденних гарячих путівках…

Любко Дереш “Есеї” (зі збірки “Трициліндровий двигун любові”)

Поділитися з іншими
1 серце :) 59 сподобалося
Loading...
4

Осінні спалені мости

Осінні сходи, що ведуть до згадок, сліз та суму... Ніхто не думав, що так станеться, але так сталося

Мої осінні спалені мости

Загублена в самотності.
Знебарвлена у сірості.
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.

Хотілось, щоб почутою.
І вранці, і увечері
Була душа.
Розлучені -
Це значить, що приречені.

На згадки щастя давнього.
На погляди віддалені.
На двері, що вже замкнені.
І на мости вже спалені.

Загублена у спогадах
Ішла під вечір осені
На рівні серця ніжного
Лились одноголоссями
Думки…

Якби сховатися.
Якби втекти за обрії.

Хотілося заплакати.
Та все ж була хороброю.
Її змогли би видати
Лиш очі запечалені.
Які шукали віддано
Мости.
Що ще не спалені…

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Вірш про мою Оболонь

Одному з найулюбленіших і найрідніших районів міста Києва

Оболонь у Києві це одне з найкращих місць для проживання - чудовий і гарний район

Оболонському району міста Києва присвячено…

Іду по Героїв Дніпра
І трохи вже пізня пора
В моїм майже рідному домі
Ось тут, на моїй Оболоні.

В повітрі від солоду хміль.
А взимку: яка заметіль
Кружляла у танці нічному…

І біля сусіднього дому
Мене зачекався бузок.
Неначе із давніх казок
Стоять в один ряд мої клени
Там влітку таке все зелене.
А взимку – безслівно і біло
Моя Оболонь, ти зуміла
Навіки у серце запасти…

Спасибі, я бачила щастя
На твоїх проспектах буденних…

Повітря вдихаю з натхненням
І йду до знайомих вогнів.
Отут кожен вечір горів
Простий оболонський ліхтар.

Здіймався у аурі чар
Мій світ. Недосяжний стороннім.
Ось тут, на моїй Оболоні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Мистецький Арсенал

Мистецький Арсенал у Києві - дуже цікаве місце... Аж складно уявити як там випускали щось військове :)

Мистецтво в Арсеналі Києва

Як би там не було з точки зору політики і бюджету, але ідея культуризації Арсеналу є вірною. Так склалося історично – була Києво-Печерська Лавра, а через дорогу – завод, що виробляв зброю, обладнання і ложки та ножі для населення… Це нелогічно. Тому добре, що Арсенал став Мистецьким.

Адже, якби він не був таким, то він обов’язково був би виробничим активом якогось мільярдера, мільйонера або просто багатої людини :). Випускали б там труби, або добрива виробляли, або машини складали… Тому хай краще у нас буде вулиця Мазепи не промисловою, а мистецькою :)

Хто там ще не був – сходіть. Для того, щоб мати свою думку про це явище у місті Києві.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

кожному місту по Арені

Я не бачила донецької арени, але знаю, що її зробили європейською та чудовою

А у якому наступному місті зявиться арена :)?

Може це буде гаслом якогось руху архітекторів, будівельників та усіх любителів арен :)
Але схоже, що ми рухаємося саме в такому напрямку – кожному місту по Арені!
Про київськуАрену” чули, її бачили і в ній навіть бували :).
А тепер легендою України стане донецькаАрена“.

Якщо чесно, мені уже самій цікаво що ж це там ховається за гаслом “Серце Донбасу – для тебе!“… Їй пі-ар роблять такий, що мало хто не зацікавиться… Про унікальність “Донбас-Арени” скрізь розписуються. Одним словом, 29 серпня подумки я вирушу в Донецьк :).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

люди, які нам посміхаються зранку

Посміхатися зранку - це задача самого високого пріоритету на кожен день :)

Люди з наших ранків :)

Я впевнена, що такі люди є у житті у кожного. Це ті, кого ми не знаємо особисто, але регулярно бачимо в силу певних обставин і уже через певний місяць чи два таких от регулярних побачень, завбачивши цю людину, посміхаєшся їй :).

Почну з себе.
Щодня, ідучи на роботу, я бачу декілька знайомих облич. Я не знаю хто вони такі, які у них професії та куди вони прямують щодня о 8.45, проте вони для мене є своєрідними вказівниками, що я не запізнююся, адже ми з ними бачимося щодня на певному одному і тому самому місці :).

А ще у мене є декілька знайомих вигулювачів собачок, які теж о 8.45 регулярно гуляють біля мого будинку.
Плюс ще є пару автомобілів, які їдуть саме в цей час (я так думаю, що теж на роботу) і їх водії мені уже теж посміхаються :).

Отакий у нас світ – дуже цікавий.
Особливо, коли знаєш певну людину по отаких ранкових зустрічах, а потім зустрічаєш у магазині або у якомусь іншому місці, а не на своєму “ранковому” :). І тоді виникає природня думка: “Десь ми уже бачилися“…

Тому, напевне, праві психологи, коли кажуть, що уві сні ми бачимо тільки тих людей, яких бачили або маємо побачити у своєму житті.  Тобто наша підсвідомість нічого не вигадує, а бере із реальності наших ранкових, вечірніх та обідніх знайомих, яких ми бачили і ще побачимо, але, можливо, ніколи навіть імені їх не дізнаємося…

Але щось я занадто багато пишу, як для пятниці. Вам так не здається :)?
Мені уже так здалося, тому я ставлю на цьому всьому велику і красиву крапку і йду відпочивати. Адже пятниця :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

короткі підсумки моєї роботи

Радість підведення підсумків про відвідування читачами мого блогу

короткі підсумки моєї роботи про моїх гостей і шанувальників творчості

Станом на 20 червня 2009 року можна сказати таке:

  • я вдячна усім 702 особам із міста Києва, які заходили на мій сайт протягом цього місяця;
  • хочу подякувати і 404 львів’янам, які теж відвідали моє інтернетівське помешкання :)
  • також було помічено 73 особи з Луцька, 12 жителів Лисичанська та 13 осіб з Кіровограда. Трьох громадян з Горлівки я теж побачила :). Але прізвищ навести не можу, Гугл дотримується Конституції України у частині конфіденційності Вашого особистого життя. Та і я теж не проти її дотриматися. Тому, 58 осіб з Дніпропетровська – спіть спокійно, Ваші прізвища мені не відомі :)
  • я рада, що найбільше вас цікавлять “вірші про життя“, “вірші про кохання“, “вірші про студентів“, а також (як це не дивно звучить) запит “Кузьменко Марина” дає мені досить велику частку моїх гостей :)
  • ще більше щастя мені від того, що написавши у гуглі “изгиб гитары желтой скачать mp3” багато хто прийшов саме до мене :)
  • дякую тим 288 особам, які мало того, що зайшли одного разу, так тоді ще й повернулися… а потім іще… і іще :)
  • ну, і звісно дякую усім за те, що дочитали цю коротку статистику до останньої крапки і смайлика :).

Інформацію надано системою Гугл Аналітикс. За що їй окреме спасибі :)

Поділитися з іншими