0

Зима у словах і думках

фото зима в місті, зима в городе

Зима вже у місті… photo by marine21

Занадто багато слів про ціни і цінності
У реченнях із прихованим змістом.
І все об’єднали єдиним знаком рівності
На жаль, без протестів.
І тільки зимно над містом.

Ми усі вільні душею і вільно народжені.
В кого є сумніви – краще залишити сцену.
Гроші легкі дуже часто з сумнівним походженням.
Зима вже у звичках. У вікнах. У лицях щоденних.

Завтра чийсь ранок почнеться із сумніву й розпачу.
Інші потішаться швидко набутою славою.
А світ вже надихався тютюнового диму досхочу.
І ховає думки за посмішкою зимно-лукавою

0

Думки між будинками й долями

Я буду знаходити відповіді для себе.

Знаходити відповіді для себе

Я відновлюватиму ліпку на будинках
Ще живих,
Але дуже запилених
І складатиму сторінка до сторінки
Книги,
Віддані мені старожилами

І хоч стіни змарніли і вицвіли.
Є такі, що вже майже зруйновані.
Заховавшись у шарф,
В’язаний спицями.
Я блукатиму між будинками й долями.

Буду в очі дивитися пильно їм.
Заглядати аж туди, у несказане.
І разом зі зливою неочікувано сильною.
Знаходити відповіді для себе.
За почутими від когось фразами…

0

Задощило у нас на Подолі

Задощило у нас на Подолі...

Задощило у нас на Подолі…

Задощило у нас на Подолі
Вряд будинки намоклі й старі.
Їх заплутані стомлені долі
Світлом вкрили стрункі ліхтарі.

І від того він став затишнішим.
Вітер сквером неспішно гуля.
Стурбували розмірену тишу.
Лиш краплини з гілля.

Кожен двір, куполи і фасади.
Варті поглядів й тисячі слів.

Я іду по життєві поради
До Валів…

14 вересня 2013 року.
Під дощем на Валах.

2

Большие города

интересное фото девушки, девушка на улице, девушка смотрит на небо, девушка со спины

Стих мегаполисам. Столицам. Городам-миллионникам…

Здесь прoдается всё и даже люди
С одной лишь разницей -
Не одинакова цена.
Здесь бдительность должна быть посекундной
И от ножей защищена спина.

Здесь надо быть расчетливым и смелым.
Без боязни упасть от силы волн.
А к чувствам здесь вообще нет никакого дела
Место для искренности – это только сон.

Здесь надо прятать кошелек.
Но прежде душу.
Охотятся ведь и за тем, и за другим
За “просто так”  вообще никто не дружит.
Неактуальны:
Крылья.
Правда.
Нимб.

И от того мне хочется заплакать,
Но плакать в этом городе нельзя.
Нет места для сомнений и для страха.
Они крушениями всех надежд грозят.

Поэтому терпеть.
Здесь это любят.
И не вдыхать столь глубоко от смога дым.
Держаться.
Ежечасно, посекундно
Беречь себя,
A также крылья.
Правду.
Нимб.

21.01.2012

0

Киев-Питер

Любовь на расстоянии бывает. У меня есть несколько жизненных подтверждений

История о том, как между людьми исчезают расстояния…

История о том, как социальные сети помогают людям обустраивать их личную жизнь :)

Звучит нормально.
Даже презентабельно.
Ты в Питере. В какой-то там конторе.
Вы связаны не узами,
А кабелем.
Но эту связь ведь иногда
Ещё трудней оспорить.

С ней то же самое.
Но только здесь вот.
В Киеве.
В серьезном офисе.
С охраной и дресс-кодом.
Казалось бы: куда уже красивее?
Быть вместе.
И всё время быть свободным.

Она тобой залита и пропитана.
Проветрить бы.
Да не ведётся. Верная.
А ты – не знаю.
Я на фото тебя видела.
И в жизни ты улыбчивый, наверное.

Continue Reading

0

моє літакобудування

Я хочу, щоб у мене був літак. Маленький свій літачок, на якому я кружлятиму у блакитному небі

Це дуже просто - будувати літаки :). Фото by_innaminnafly

Найбільше я люблю літаки із аркушів у клітинку. Особливо, коли запускати їх із верхніх поверхів багатоповерхового будинку, а потім дивитися услід і ні про що не думати.
Нікого не згадувати.
Дивитися услід…

Напевне, з даху літаки летять ще краще і красивіше.
І того дня я обов’язково намалюю щось гарне на їх крилах.
Не подумайте, що я умію красиво малювати, але в той день я буду виводити плавні лінії на простих клітинчатих аркушах. Я буду старатися.
Різнокольоровими пастами…
Хоча може до того часу я уже навіть придбаю яскраві олівці.

А після того – я дивитимусь їм услід.
Отак по-котячому сяду на гарячому даху і буду дивитися як мої мальовані квіти летять між поверхами. І як мої мрії на крилах літаків кружляють міжбудинковим простором.

А ввечері втомлені люди ітимуть з роботи і, побачивши мої білокрилі літаки, дивуватимуться. Та ще будуть висловлюватися щодо пустих витрат часу і паперу. Пасти (олівців?)

Хоча… Я впевнена – обов’язково будуть і такі, що підніматимуть голови та поглядом шукатимуть власника тієї паперової артилерії.

З висоти мого даху їх добре видно. Вони теж хочуть зайнятися літакобудуванням.

Головне тільки завтра не забути купити зошит із аркушами у клітинку.

0

Подільський вірш

Впевнена, що багато хто цього вірша не зрозуміє. Але я вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ... фото by funkytravel

Я не знаю чи побачили це сотні людей, яких я зустрічала сьогодні на Подолі. Але він був справді прекрасний. Багато хто цього вірша не зрозуміє. Але я все рівно вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ… фото by funkytravel

Подільському району
міста Києва присвячено

Поділ сміявся дзвінко наді мною
З бруківки вулиць
І затертих часом стін

А вечір був уже в передпокої
Втискаючись у хід стрімких годин
В мої думки
І всі переживання
Заглядували відблиски зі скла

Вогні вітрин були хмільні та п’яні
Світили в душу
Опиратись не могла

Отим зустрічним поглядам,
Провулкам.
У мене не було ані бажання,
Ані сил.
Він моє серце відчував
І ніжно слухав.
Це правда.
Я люблю тебе, Поділ…

2011, січень

0

Я на следующей

Стих написанный в метро о жизни и трудностях, радостях, мыслях

Я никогда не пишу стихи в метро. Но случается так, что они пишутся сами… Фото somogyibarbara

Переходы метро.
Просят милостыню.
Люди разных сортов.
Руки жилистые.

А что нам до того?
Все в порядке вещей.
Стук колес и гудок.
Я на следующей.

А пока что они –
Спины-лица-глаза.
Я к двери прислонюсь.
Хоть и пишут: нельзя.

Ничего не ищу.
Всё найдётся само.
Да, я Вас пропущу.
Ах, как тесно зимой.

Вот и едем мы так.
Ждем открытых дверей.
Стук колес.
Сердце – в такт.
Я на следующей…

2010, грудень

4

Мечта космополитки

Когда я беру карту или глобус, я хочу, чтобы все мои планы осуществились

Если у Вас есть карта, то это опасно :). Бойтесь: Ваши мечты имеют свойство сбываться! Фото by Jim Snapper

Я хотела бы жить в Лондон-граде.
И летать иногда в Парижанск,
В Амстердопле гулять на параде
Фестивалить, как в городе Каннск.

И мечтаю ходить по Цюринске,
В Мадридовск заглянуть на пол-дня.
В Хельсингопле смеяться на финском
Тоже в планах есть у меня.

А потом…
А потом одним махом.
Окажусь я на пицце в Римцах.
Иль под Венском в нарядной рубахе
Буду булочки есть без конца.

А трудиться поеду в Монаков.
Буду ночи и дни напролет.
До тех пор, пока денежных знаков
Мне лишь хватит на мой самолёт.

Но пока что сижу в Киев-сити.
И над картой рыдаю почти.
А уж если пойдет так и дальше,
То придется по глобус идти :)

2010, ноябрь

6

Мой милый и уютный дворик

Уют в душе очень зависит от места жительства и уюта двора дома

У каждого из нас должен быть в жизни свой дворик…

Мой милый и уютный дворик.
Как королевство лип и ив.
О красоте такой не спорят:
Ведь он по-скромному красив!

Приятны клумбы. Пусть не броско
Но лёгким цветом, манят глаз.
Деревья выше дома ростом.
И тишина в вечерний час…

Этот пейзаж мне в жизни нужен.
Ведь каждый раз окно открыв,
Мне радует и греет душу
Простое царство лип и ив…

0

етюд вулиці Саксаганського

Перехрестя вулиць Києва завжди дуже гарні та особливі. Я люблю це місто!

Кав'ярням та булочним присвячено...

Вулиця Саксаганського одного осіннього вечора (сьогодні) була як завжди – з тими ж будинками, машинами, світлофорами…

Але я люблю її не за це.
Мені подобаються булочні та маленькі кавярні.
Я туди ду-у-уже рідко заходжу (зазвичай нема часу, а натомість є справи), проте атмосфера біля тих булочних і кафе якась старокиївська.

І це зачаровує. І я мимоволі розумію, що Київ мав бути саме таким – затишним і приємним
Проте… (на місці трьох крапок іде монолог про причини зміни архітектурно-культурного стилю Києва і авторів цих змін. В силу морально-етичних принципів цього сайту, текст не наводиться :))

Тож я іду із своїми роздумами далі.
Дивлюся на оте все, чим рясніє вулиця Саксаганського.

Сама не знаю чому, але мені дуже подобаються булочні та маленькі кавярні на вулиці Саксаганського

5

Стих про Одессу

 

Одеса - це місто повне емоцій та краси. Душа в ньому відпочиває, а тіло - насолоджується :)

14 вересня 2009 року

Одесситы-клены.
Одесситки-чайки.
Волны бьют поклоны
Здесь они хозяйки…

Я же – просто в гости.
На три дня. Проездом.
На свиданье с морем.
Синим и небесным…

Я на встречу с тихим
Дворовым пейзажем.
Я – к огням от порта.
И навстречу пляжам.

Я – гулять до ночи.
Под листвой платанов.
Я – дышать Одессой…
Вдоль её Фонтанов.

Я… С ней не прощаюсь.
Слишком мы родные.
Каждый раз бывая,
Люблю…
Как впервые.