1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

будівельниця-морячка-космонавтка

Я буду будівельником, моряком і космонавтом

Коротка розповідь про мої найпотаємніші мрії :).

Завжди хотіла стати професійним будівельником.
А ще – хорошим моряком.
І звісно ж космонавтом :).

Бо коли знаєш, що будувати у своєму житті – то кожен день хоч бетон для тої споруди помішуєш :).

І коли орієнтуєшся в життєвому морі без компаса – це значить, що допливеш які б хвилювання оте твоє море не тривожили… Та й акули розпливатимуться зі страху :)!

А що вже говорити за щоденний перетин космосів?
Тільки астронавт із високим професійним рівнем може примусити планети розташуватися таким чином, щоб усе вдалося :)

Тому я не відмовляюся від своїх мрій.
І наполегливо продовжую хотіти стати будівельником свого щастя, моряком по своїй долі та космонавтом у щоденних міжпланетних питаннях :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

сьогодні я забуду слово “вчора”

стихи о девушке, сумні вірші про дівчат, гарні вірші про кохання, віршики про студентів, вірші для дівчини

Сьогодні я забуду слово “вчора”.  Фото by carlo calope

Уміти прокинутися зранку, забувши про події вчорашнього дня і вечора.
Ото, певно, і є справжня мудрість.

Без згадування емоцій, які б хороші чи погані вони не були.
То було учора. Запамятай тих людей.
Як хочеш – подякуй їм подумки.
У разі якщо сильно схвилювали – smsочно, mmsно або компютерно, але… подякуй за минуле.

Проте, не живи ним.
Люди, які хочуть ділити з тобою сьогоднішній день, будуть робити це.
Вони так само, як і ти, прокинуться зранку, забуваючи про пережите вчора разом з тобою.
І доведуть, що сьогодні вони нікуди не поділися з твого життя.

А ті, вчорашні…
Запамятай тих людей, але не живи ними.
Не тягни їх у своє “сьогодні”.

Бо то ж сама знаєш: ще ніколи в житті не було так, щоб сьогоднішню спрагу можна було втамувати вчорашнім водограєм.

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
2

краєвидам за вікном

smoke sigarettes, man smokes, unhappy photo

Написане для осіб, які щодня виглядають із-за своєї вітрини життя

Біля моєї багатоповерхівки знаходиться звичайний магазин. Звичайнішого не буває.
У ньому продають продукти харчування.
З таким самим успіхом там могли продаватися квіти або алкогольні напої. Але мова не про те.

Мова – про продавця.
Я не знаю як його звати насправді, але йому дуже личить ім’я Євген.
Щоранку я бачу його і по ньому орієнтуюся у часі, адже він проводить свій тютюновий ритуал орієнтовно в районі 8 години.
Я бачу як він викурює сигарету.
І щось таке опечалене завжди криється в його образі. Він стоїть і спостерігає за людьми…
Але я сильно не задумуюся, іду собі далі

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

цитата про взаємність

Слова, варті уваги…

Взаємність зазвичай проявляється у трьох формах.
В першому випадку, зробивши щось хороше для іншої людини, ви відразу даєте їй зрозуміти, що “долг платежом красен”.
Це самий примітивний вид взаємності.

Другий передбачає, що, роблячи щось корисне, ви не думаєте про компенсацію – це інвестиції в майбутнє.

І третій – це повністю безкорисна допомога, яку ви надаєте, знаючи що людина заплатити не зможе.
Нагородою служить лише внутрішнє задоволення.
Але ж Бог усе бачить…

Витяг із книги Гая Кавасакі “Чари: мистецтво змінювати серця, думки і дії” (“Enchantment: The Art of Changing Hearts, Minds and Actions”).
Зазначений витяг вичитано в україномовному варіанті журналу Forbes :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

завтра треба не забути

Завтра я ще не зможу зліпити такого пластилінового АйФона, але ж хоч пластилін куплю і то уже добре :)

От завтра виліплю собі такого пластилінового АйФона  і буду туди записувати все, що треба не забути :)

Усі ми дуже зайняті.
Часу ні на що не вистачає
.
І ні на кого теж :(.
Тому я вирішила покінчити з цим і записати усе те, що завтра обовязково треба зробити :). Пропоную Вам витяг із моїх записів:

  • почувши як трезвонить будильник, подумки наказати собі: “Ану вставай, красиве і розумне створіння! Світ уже просто не витримує без тебе :)”
  • вставши з ліжка, стрімголов побігти на балкон і привітатися із сонечком
  • а виходячи з підїзду привітатися із усіма бабусями, які під ним сидять. І при цьому навіть нічого не подумати про них поганого, коли вони дивитимуться услід
  • ідучи у звичний час у звичному напрямку шукати нові атрибути і зміни оточення (рекламні щити, пофарбовані паркани, розквітнувші клумби і т.д.);
  • купити пластилін і зробити з нього щось для душі;
  • піти понюхати запах квітів у отого гарного куща, що росте біля сусіднього будинку/магазину/Міністерства. Бо кожен раз все не вистачає часу;
  • потелефонувати одній із тих рідних душ, якій давно не телефонувала;
  • купити полуниць. І сметани з цукром (у рекламі на це добро назвали б “солодкі вершки”).
    І після цього пункту написано жирними літерами чорним маркером: “Забути про усе :)”

Отакий-от день завтра мене чекає. А якщо якийсь із пунктів Вам також сподобався – я думаю, що у Вас достатньо сил, бажань і грошей для його реалізації у Вашому житті. Тож, записуйте і не забувайте!

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

новини зі світу віршів

Невіршовано. Але про вірші :)

Невіршовано. Але про вірші :)

Все забуваю написати одну дуже важливу для мене новину.
Я втретє стала автором. Ну, в плані автором своїх же творів :).
Тобто Департамент інтелектуальної власності при Міносвіти видав мені свідоцтво від 21 квітня 2011 року № 38079 про це.
Так що усі мої твори захищені потрійною товщиною авторських прав :))).

А ще, оскільки я вже заторкнула тему поетичних новин, то хочу сказати, що дуже рада за одну жінку, яку звати Марія Влад. Вона виграла цьогорічний конкурс “Коронація слова-2011” у номінації “Пісенна лірика про кохання”. До речі, я там теж брала участь.

Так от я хочу написати на весь Інтернет, що це надзвичайна жінка. Адже її вірші наповнені якоюсь глибинною українськістю (я знаю, що такого слова немає :)).
Тому особисто я згодна з тим, що судді вибрали кращу з усіх уже коронованих здатністю писати вірші.

А свої вірші, які я направляла на конкурс… колись Ви їх обовязково прочитаєте.
Але оскільки вони носять дуже особистий характер, то доведеться нам усім почекати :).
Адже станом на сьогодні я не готова відкрити найпотаємніші закутки своєї душі для такого багатолюдного місця як Інтернет…
Ви здивуєтеся і скажете, що у мене і так повно дуже інтимних віршів на сайті. Але усе те, що є в публічному доступі – то колишнє, минуле і забуте. А от на коронацію я писала про свіже і живе :)
Тож буду тішити Вас і надалі посмішками, їжаками і літніми роздумами :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

про труднощі у житті / о трудностях в жизни

Історія одного кохання, якому на вигляд було два роки :)

Історія одного кохання, якому на вигляд було два роки :)

Плід кохання слухняно сидів у мами на руках і з подивом спостерігав за тим, що відбувається навколо. Він явно не розумів хто усі ці люди і куди його везуть.
На вигляд йому було років два. Проте, я могла і помилитися…

А ще я встигла помітити, що його кепка була підібрана в тон кольору очей. Дівчинці точно б купили рожеву…
Цього парубка час від часу зацікавлювали чиїсь сумки, ґудзики та інші яскраві речі. Одним словом, переді мною явно був підростаючий естет :).

А ще я не втрималась і підслухала. Його звали коротко і зрозуміло “Синочок” і він був небагатослівним.
Всього лиш погодився на одну цукерку і сказав, що згоден їхати до бабусі :).

А навколо були люди, вагони, станції метро.
Була мама, поряд з якою стояли дві коробки, і тато, у руках якого були чималі сумки.
Вони переїжджали на нове місце проживання.
Видно було, що це уже не перша «ходка» за речами.
І з їх втомленого вигляду зрозуміло, що не остання.
Відчувалося також, що цій студентській сім’ї було важко в усіх відношеннях.
Крім одного.
Одного хлопчика, якому на вигляд було два роки, і якого в той ясний весняний день, напевне що везли до бабусі :)

PS: Запис вражень розпочався на станції метро «Політехнічний інститут»… :)

Перевод на русский язык ожидает здесь

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
0

Киев-Питер

Любовь на расстоянии бывает. У меня есть несколько жизненных подтверждений

История о том, как между людьми исчезают расстояния…

История о том, как социальные сети помогают людям обустраивать их личную жизнь :)

Звучит нормально.
Даже презентабельно.
Ты в Питере. В какой-то там конторе.
Вы связаны не узами,
А кабелем.
Но эту связь ведь иногда
Ещё трудней оспорить.

С ней то же самое.
Но только здесь вот.
В Киеве.
В серьезном офисе.
С охраной и дресс-кодом.
Казалось бы: куда уже красивее?
Быть вместе.
И всё время быть свободным.

Она тобой залита и пропитана.
Проветрить бы.
Да не ведётся. Верная.
А ты – не знаю.
Я на фото тебя видела.
И в жизни ты улыбчивый, наверное.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

де усі чорні коти?

Жил да был черный кот за углом и кота ненавидел весь дом :)

І нехай після цієї публікації усім чорним котам буде соромно, що вони в п’ятницю 13 гуляли невідомо де :)

Я можу тільки здогадуватися як пережили сьогоднішню п’ятницю тринадцяте Ви, але у моїй п’ятниці були усі необхідні атрибути.

Себто, трапилося багато різного – не в усіх місцях теплого і хорошого… навіть скажу більше: п’ятниця 13 травня неприємно вразила перепадами тиску і настрою у близьких та далеких людей.
Але то все життєве.

Головне – за сьогодні мені не трапилося на дорозі жодного чорного кота :)!

А як же тільки мені хотілося для завершення усіх оцих бід – побачити чорненького та вусатого :)))!!!
Та і розумію я, що без кота цей день просто так не завершиться…
Тож довелося вже вкотре викручуватися власними силами :).

Моїх сил вистачило рівно на те, щоб виманити оцього зліва зображеного, із одного закутка мого комп’ютера, на світ Божий :).

Так що все – тепер я сподіваюся, що на цьому коті припиняться усі п’ятничні історії тринадцятого травня і почнеться усе хороше. Адже на усе хороше у нас є цілих два дні :)! Вихідні дні :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

новини з автобуса

Їздити в Автобусах дуже інформаційно корисно

Із почутого в київському автобусі

Як відомо, громадський транспорт є одним із дуже достовірних джерел розповсюдження інформації :).
Завдяки цьому, я сьогодні дізналася відповідь на одне із ключових питань, яке хвилює усіх уже п’ятий день поспіль. Тож спішу поділитися відповіддю з Вами :)

Отже, як виявляється у раптовому похолоданні, яке не дало нам усім змоги повноцінно насолодитися травневими святами, винна… черемха.
Одна бабуся, авторитетного такого вигляду, заявила, що коли цвіте черемха – завжди стає холодно.
А її сусідка додала, що зараз ще й калина також цвіте.
Так що винуватців холодів знайдено :).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

за тиждень

Вода і фарби. Інколи достатньо декількох крапель кольорів, щоб змінити стандартне бачення речей

Відкриття правлять світом. В тому числі – нашим внутрішнім :)

Як на мене, то щоденники, у своєму класичному розумінні, нині не в моді. Тобто писати про те, що А. не подивився на Б., а В. не посміхнувся Г., бо Д. була зайнята і не перетелефонувала Е. – уже не актуально :).

Тож ідучи сьогодні по теплому весняному Києву, мені дуже захотілося в своєму житті завести тижневик :). Тобто щось таке, що можна буде у свої 70 років показати внучці і при цьому не доведеться нічого пояснювати за дійових осіб :).

А оскільки за тиждень у будь-якої людини трапляється ЩОСЬ, що справді вражає, то, мені уже просто нічого не залишається як написати своє перше тижневе враження, яке спадає на думку при згадуванні останніх прожитих днів…

Але так як до мого 70-річчя я ще маю трохи часу (і до внучки теж :)), тож я вирішила, що ці думки варто розміщувати тут. А може комусь іще, окрім мене, вони будуть корисними :)…

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Я хочу быть конфетистой

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Я хочу быть конфетистой.
И чуть-чуть перламутровой.
Вкусом августа месяца.
Либо заревом утренним.

Но не сладкой, чтоб приторно.
Я сама против этого.
Лучше помнить открытками.
Улыбаться приветами.

Я – за лица с характером.
И за души с изгибами.
Против множества факторов,
Важно то, что невидимо.
А не всем напоказ.
Да кудрявые локоны…

Люблю яркий окрас
И писать между строками.
И всех тех, кто не ищет
Повод маленькой радости.
Ведь с такими всю жизнь –
Словно в месяце августе…

PS: отак-от увечері 27 квітня 2011 року мені дуже захотілося аромату серпня місяця :)

Поділитися з іншими