0

Далі буде…

вірші про життя і жіноче щастя

Далі буде :)

Якщо коротко, то далі буде.
Тільки коли – не знаю.
От чомусь мені зараз не пишеться.
Фотографується добре, читається теж непогано, а от з віршами…

Це сталося зі мною після Майдану. То був настільки сильний емоційний шок для мене. Особливо дні 18 – 20 лютого. Я стояла неподалік Лядських Воріт з Архистратигом Михаїлом (далі не пускали хлопці з самооборони Майдану), а повз мене несли тіла Героїв і складали їх біля входу в готель “Козацький”.  Це не просто пережиті миті. Це – згадки до кінця днів моїх.
Але щось я сильно відійшла від теми.

Continue Reading

0

про-українське

Про життя у нашому домі

Про життя у нашому домі

З дати останнього мого повідомлення пройшло багато часу.
Календар каже, що п’ять місяців і один день, хоча в позакалендарному просторі цей часовий проміжок мені здався іншим.
Буде зайвим розповідати про все, що сталося. Звісно, треба у майбутньому якийсь мемуар від третьої особи для внуків написати. Однак, зараз – не до цього…

Continue Reading

0

Лише до безтями

стіна, дівчина, wall, girl, love, back

Стін нема. Вір у диво.

Є люди, з якими можна говорити,
мовчати і навіть більше…

Хочеться намалювати.
Або хоча б розповісти.
Можна у межах кімнати.
Чи десь далеко за містом.

Варто лише подивитись.
Хоч важливіше – побачить.
Крізь біло-лагідний ситець
Серце і рідне, й гаряче.

Слухай, нам треба почути
Правду, заховану в тиші.
Хочу до болі у грудях,
Щоб народилися вірші.

Або хоча би картини.
Бачиш, взаємність важлива
Ти все ще віриш у стіни?
Ні, їх нема.
Вір у диво.

Справжність – вона непідробна.
І в почуттях все так само.
Знай, я на інше не згодна.
Лише до безтями…

0

перша людина на селі / about ambitions

Трактор Івановича виглядає приблизно так. Двері кабінету Петра Григоровича залишилися поза кадром :) / Tractor owned by Ivanovitch looks  like this. Door of the Peter’s office has not been captured :)

У одному маловідомому селі живе дядько, якого всі називають Іванович.
Його знають усі, бо у нього є трактор і коли приходить весна, то усі ідуть до Івановича, щоб він виорав город. Немає людини, яка б не знала де знаходиться його хата.
З ним усі завжди вітаються.

У іншому великому місті всесвітнього значення живе одноліток Івановича, якого звати Петро Григорович.
Він є директором великого підприємства.
Його теж знають усі, адже він приймає ключові рішення на цьому великому підприємстві. Нема таких, хто не в курсі в якій частині головного офісу знаходиться кабінет Петра Григоровича. З ним теж усі вітаються.

Ці два чоловіки навряд чи б захотіли помінятися місцями, хоча по суті їх історії – однакові.
Адже не зважаючи на різні масштаби їх діяльності та географію проживання, кожен з них впливає на життя свого села.
Або підприємства, що по суті теж є маленьким селом міського типу :).
Після споглядання цих двох історій у мене виникла лише одна думка.
Я бажаю кожному реалізувати свої амбіції  і бути “першою людиною на селі” на тому рівні, на якому хочеться.
Тобто, як кому подобається – щоб вас знав один хутір, пів-України чи весь світ :)

In English

Continue Reading

0

цитата про старість

Слова, варті уваги…

У 20, 30 чи 40 років усі думають, що ці слова точно не про них…

Пожалуюсь – плохо остаться без дела, даже в старости. Вроде бы есть ещё силы, но уже знаешь: конец близок, будущего нет. Значительного дела не сделаешь. Остаются размышления и прошлое.

М. М. Амосов “Голоса времён”

0

дотягнутися до зірок / reach out the stars

reach out stars, дотянуться до звезд, звездочки в небе, хочу к звездам

Фотозвіт з тренування :) / Workout Report :)

Одного разу я зрозуміла, що настав мій час дотягнутися до зірок.

Правда, година була досить денна і сонце світило дуже яскраво.
Тому можна було вже починати панікувати … типу, ну, не судилося до небесних світил дістатися і все.
Проте, мій здоровий глузд все-таки переміг :).
“Не дочекаєтеся, усі зірки і звьозди, я вже на підході”, – подумала я.

Дістала увесь свій зірковий арсенал і обхопила його двома руками так, що існувала загроза зміни магнітного поля їхніх орбіт :)
Чесно кажучи, Сонце у ясному небі теж було здивоване такому повороту подій :).

Однак, факт залишається фактом: моє перше тренування у дотягуванні до зірок відбулося успішно, тож тепер я знаю, що це зовсім не складно.

Варто тільки дуже захотіти і робити все можливе, щоб у зірок просто не лишилося іншого вибору окрім як летіти до Ваших обіймів :).

In English

Continue Reading

0

Мрія № 3 / Dream No.3

хлопець, серйозний хлопчик, красивий мальчик, гарний хлопчик, красиві очі хлопчик

Після серйозної розмови зі схожим парубком я замріялась…

На днях поспілкувалася з пятирічним, але дуже серйозним хлопцем.
Кажу чесно – мені сподобалося спілкування з ним.
Рідко вдається так щиро поговорити :).

Він сказав, що стане звісно ж футболістом.
Я йому повірила, адже він взявся мені пояснювати чим відрізняється червона картка від жовтої з виглядом фахівця своєї справи.
І от як тільки наша розмова набрала хорошого темпу і ми вже майже перейшли на тему улюблених футболістів, я випадково запитала чи ходить він у спортивну школу.

На моє просте питання він так само просто відповів, що ні.
Адже у його далекій полтавській провінції (з точки зору Києва, звісно :)), немає спортивної школи.
А найближчого його друга привозять до бабусі-сусідки дуже рідко…
Тож дитина мені пожалілася, що нема з ким і в футбол пограти.
Я впевнена – таких хлопчаків на ту провінцію точно з десяток набереться. Якраз на футбольну команду!

Тому в мене миттєво виникла мрія № 3.
Хочу, щоб у невеличких містах і селищах міського типу працювала хоча б одна спортивна школа.
Бо куди дітися оцим дітям із талантами плавців, спринтерів і футболістів, які плавають лише влітку в озері, бігають лише на вулиці і грають у футбол зі стіною?
Тому мрію.
Хоча б по одній…

Dream No. 3 in English

Continue Reading

0

Мрія №2 / Dream No.2

Жінка у протигазі, женщина противогаз, woman gas mask, respirator woman

Я мрію… / I have a dream… Photo by Jennifer Stumpf

Знову замріялась…
Замість того,  щоб підписувати новорічні листівки – ось тобі й на!
Мрія № 2.
Фотографування відклала на потім, хоча протигаз у мого тата десь точно був.
Але суть не в тому. Якби ця мрія збулася,  щасливих людей рахували б мільярдами :)

In English

Again I go wool-gathering …
Instead of preparing Christmas cards – oops!
New Dream No. 2.
My photographing has been postponed, although I am sure that somewhere my dad has the gas mask.
However, this is not the point. If this dream come true, there would be billions of happy people :)

0

мріяти не шкідливо / dream is not harmful

руки дівчини, девушка руки рисует, красивые руки девушки, girl's hands, woman hands, write hands

Бійтеся Ваших мрій – вони мають властивість збуватися :). Фото зробила julia davila

Сьогодні я написала про одну із своїх мрій.
Про всі відразу вирішила не писати, щоб не злякати Вас.
Та і взагалі – у мене таке справжнє мрійницьке господарство, що на них усіх треба окремий сайт заводити :).

Тому, обмежилась поки що однією. Адже я переконана: мрії мають властивість збуватися, тож чому б і не опублікувати?

Може ще хтось прочитає про мою мрію і теж почне мріяти про це саме.
Таким чином, уже НАША мрія повинна буде збутися вдвічі (втричі, вдесятеро) швидше :).
Тож читайте і приєднуйтесь.
Будемо мріяти разом :)

In English

Continue Reading

0

У тебя всё будет хорошо

Оптимистический стих о жизни, удачах и поражениях

Как минимум по одному для каждого, кто мне верит :). Фотография сделана Picship

У тебя всё будет хорошо:
Даже лучше, чем предполагалось.
Поезд не дождался и ушёл?
И перрон пустой…
Какая жалость!

Поредели зрителей ряды?
Ничего!
Тем, кто остался – больше места.
В наших играх правила просты:
Главное, чтоб было интересно.

Кстати, да
Там, впереди – помех каркас.
Ну, и палки… Они все – в твои колёса.
Но сказали, что уже в последний раз.
Если правильно ответишь на вопросы…

Но смотри – с тобой остались!
Лишь «свои».
Их не так уж много, как в начале.
Но они пойдут с тобой во все бои.
И молчание разделят на причале.

Вот поэтому
Ты не смотри ушедшим вслед.
Их отсутствие –
Это хорошая примета.
К финишу, бесспорно!
Ради тех,
Кто поверил
В твои силы и в победу.

ночью 12 ноября 2012 года

0

Её у тебя украдут

Не дозвольте вкрасти вашу квітку! Фото by monica zborovskaya

Её могут украсть… Фото by monica zborovskaya

Для себя я поняла, что лучше всего публиковать стихи пост-фактум, то есть когда уже нет накала страстей и не сразу понятно о какой из моих подруг идет речь.
Этот стих был написан одной очень хорошей девушке. Слава Богу, её уже точно не украдут, так как молодой человек вовремя оценил своё сокровище и гости на их украинской свадьбе радостно пели и плясали :). Но ведь был такой период их жизни, о котором я точно знаю, когда её хотели просто украсть и самое главное – она даже была согласна не сопротивляться…

Её у тебя украдут.
Вот так уведут:
Из-под носа.
Обещая житейский уют,
Украдут.
Разрешенья не спросят.

И она,
Соглашаясь почти,
На тебя вопросительно глянет:
Неужели позволишь уйти,
Без малейших душевных страданий?

Если нет – понимаешь и сам,
Что терпенье её не бессрочно.
И решаться когда-то пора.
В общем, всё понимаешь.
Три точки…

Если да – то ошибка её.
В том, что выбрала и ожидала,
Потому что для слова «вдвоём»
Ожиданий одной – очень мало.

Но, тогда она точно причтёт
Тебя к лику «хорошего друга».
Лишь за то, что ты молча смотрел,
Как её уводили за руку.

2010/11