0

+RU: ялинкам у вікнах / ёлочкам в окнах

стихи о жизни, вірші про кохання, гарні вірші про зиму, зимові вірші, красивий вірш про новий рік

Ви тільки погляньте на цю ялинку :) / Вы только взгляните на эту ёлочку :)

Я знаю, що заглядати у чужі вікна – некультурно.
Але я нічого не можу з собою зробити :)!
Я просто шалено люблю новорічні ялинки у вечірніх вікнах :).
Дивлячись на кожну ялинку так і хочеться загадати бажання, а ще більше – хочеться, щоб те бажання збулося
І взагалі – вони так додають особливого настрою і атмосфери свята :)

Тому прохання до усіх громадян, хто живе на першому поверсі: не закривайте гардинами Ваші вікна, показуйте красу Ваших ялинок :).
Ну, а усім любителям позаглядати у новорічні вікна і помилуватися красою ялинок… щирий респект :))).

Я повністю розділяю Ваші погляди і прихильності :)!

А теперь то же самое, только на русском :)
Continue Reading

0

ура, скоро весна :)

стихи о девушках, красива дівчина вірші, вірш для дівчини, вірші особливій дівчині

Знаєте чого посміхається ця дівчина? Бо вона знає, що скоро весна :). Залишилося якихось там три місяці...

Ура, до весни залишилося всього три місяці :)! Ура :)!

Я пишу ці рядки для тих, хто саме в цей момент замерз.
І для тих, хто сумує з приводу коротких світлових днів і тривалих темних періодів за вікном…
Та і взагалі, усім читаючим мене я хочу сказати: скільки там тієї зими!

Новий рік уже на горизонті, а там місяць відходити від Нового року будемо, а лютий – взагалі короткий :).

Так що не зчуємося ми з Вами, як пролетять ці три місяці і можна буде календарно заявити: нарешті весна :)

Nota Bene: не можу не сказати – зима буде холодна, вітряна і снігова. Але душевно-сонячна і зі смайликами :)))

0

Студентське життя :)

красивая девушка улыбается, улыбка красивой девушки, Особенная девушка

Слово “тубус” (такий різновид сумки спеціально придуманий для носіння усіляких креслень), може бути успішно замінене словом “книжка” і “підручник” :)

У первинному варіанті цього вірша,
я ішла із книжкою під руку :)))

Я із тубусом під руку
Йду із ранку на науку
А як чесно до дрібниць,
То зізнаюсь:
Силоміць він мене веде на пари.
Не лишилось в мене чарів,
Щоб домовитись, не йти…
На такі тяжкі труди.

Тож плетусь,
Іти не хочу
Із недоспаної ночі
Від своїх солодких снів.
Ледь будильник розбудив!

А я знаю що там буде:
От спасибі добрим людям
Розказали все мені.

Про хмільні студентські дні.
Про сесійні довгі ночі.
Знаю навіть про заочку…

Тож іду,
І не спішу.
В подруги усе спишу :).
Але ж тубус підганяє.
Каже, лектор нас чекає.
Дати хоче трохи знань.
У таку-от сонну рань.

Так живем в студентських буднях.
Неповторних,
Незабутніх.
Але надто вже швидких.

Тож лише наш дружній сміх.
Та прогули і гулянки.
Ночі в танцях
Аж до ранку…
Можуть нам допомогти
Дух студентський зберегти :)

листопад 2011

0

ведмеді в полі

природа, красива природа, красивый пейзаж, ведмеді ліс, фото ведмедів

Ведмедики в полі :). Фото Студії Diosa

Я думаю, що усі бачили картину Івана Івановича Шишкіна “Утро в сосновом лесу”.
Дехто вважає, що то “Мишки в сосновом лесу“.
Треті кажуть, що вони не “в лесу”, а “в бору” :).
Тим не менше, як би там не було насправді, але ведмедики на картині дуже хороші – так це однозначно.
До речі, я ще люблю цукерки із подібною назвою :).

Проте час не стоїть на місці. Ведмеді також…
Вони освоюють інші території поряд із лісом, і, судячи з фото, це у них досить непогано виходить :)

0

пролітаючи під веселкою

стихи о жизни, оптимистические стихи о любви, стих для отца, вірші для батька, вірш про студентів

Подивіться! Райдуга :). Фото by arun basil lal

Після дощу зявилася веселка. Науковці мають безліч пояснень явищу віддзеркалення сонячних променів у дощових краплях.
Проте, якщо чесно, вони мене не сильно хвилюють :).
Адже як і безліч інших веселкоманів, я просто люблю дивитися на веселку :)

Проте вчора під веселкою пролітав літак.
Continue Reading

0

українська хмарність

український національний одяг, український костюм, дівчата українки, українська дівчина, фото дівчини українки

Україна: місцями хмарність… сподіваюся, що з проясненнями.

У спілкуванні з людьми, які нічого не знають про Україну, дуже легко говорити про те, що у нас чудові урожаї пшениці, кукурудзи і соняшника, які експортуються та популяризують нашу державу у світі.
Іще легко посміхатися і схвально кивати головою при згадуванні прізвища Кличко.
Та і чути про те, що Україна видається цікавою і такою, що заманює і притягує – теж, погодьтеся, приємно :).
Єдиний розділ питань, на які я ще не навчилася з легкістю відповідати – це політичні.

Тут дуже доцільно згадати одну фразу Жаданабрехати не хочеться, а казати правду ще більше. Особливо, дивлячись крізь призму останніх подій, про які не написали тільки дуже ліниві європейські видання…
Тому і доводиться говорити про певну тимчасову хмарність і сподівання на те, що все буде гаразд.
А після цього опустити очі та згадати усе, що я читала останніми днями на “Українській правді“…

0

Небо над нами

девушка смотрит вдаль, портрет красивой девушки, дівчина дивиться вбік, фото дівчини у блакитному, гарна дівчина портрет

Щоразу, коли під натиском проблем очі самі собою опускаються униз – подивіться на небо! За таке експесивне фото я дякую caitlin bellah

Завдяки Олі Л.

Це надзвичайне небо
Там, над нами…
Від нього в мене
Просто зносить дах.
Є речі, що не названі словами,
І є щось вище,
Ніж оцей наземний прах.

Отак із небом:
Я живу і вже
Не криюсь.
Бо що ховати?
Зазвичай крадуть земне.

А я не можу вже інакше.
Не умію…
І спрага ця з роками не мине.

Моє блакитне.
А яке ж воно високе!
Що певно справді
Це – найбільший із скарбів.

Дивлюсь на нього,
І душа шукає спокій,
Якого не знайти
У строфах слів…

11:32 05.08.2011

4

Я не люблю туманы и прощаться

сумна дівчина на фото, фото для блога, вірші для дівчини, вірші про одинокість, вірш про розлуку

Я не люблю туманы. И не люблю прощаться. Фото by Teresa Queros

Я не люблю туманы.
И прощаться
Они похожи очень, как по мне.
За ними – неизвестность…

Если вкратце –
То ты не знаешь,
Будет что-то после
Или нет.

И ждет ли кто
За непроглядным расстоянием,
Все время выбор
Между точкой, запятой.

Ах, как я не люблю эти туманы!
И взлетной полосы
Пейзаж пустой.

Но, как без них?
Они нам помогают
Найти людей,
Которых мы должны беречь.

Ведь только тот, кто пережил
Туман прощанья,
Способен радоваться
Солнцу новых встреч.

05/09/2011

0

Книжний вірш

красивая девушка с книгой, девушка книга, стихи о жизни, стихи о девушках, стих девушке

Вірш написано у стані, коли я перебувала під наркотичною дією книг. Фото by Oli

Написане під бібліотекою
ім. В.І. Вернадського

Стоїть Олімп
Із сотень тисяч книг
Дорога від підніжжя
До вершини.

І світ утратився б.
А може навіть зник,
Якби не їх багатотомні покоління.

Бо кожне із написаних там слів.
Рождалось в мудрості,
А деякі – у муках.

І світ би жити
Просто не зумів
Без того рівно писаного духу.

Я не повірю, що заміна буде їм,
Бо в книгах завжди
Найщиріша в світі сповідь.

У них є те,
Чим ми найбільше дорожим:
І спрага знань,
І дивосвіт любові…

11.08.11 17.27

0

дві крапки дужка

Вірші про життя веселий вірш про близьких людей красиві вірші

Я рада, що у моєму житті є можливість дарувати смайли. Фотографія by_artem_oneshchak

От що було б якби люди не придумали смайликів?

Та я навіть не можу собі цього уявити!
Тоді б усі мої повідомлення, смски та інші прояви творчості мали якісь крапкові закінчення.
І взагалі стали б тоді якимось беземоційним текстом.

А так – наставив дужок та двокрапок – і вже видно що та як :)

Тому особисто я неймовірно рада, що у моєму житті існують смайлики.
Адже завдяки їм усі, кому я хочу подарувати посмішку, отримують її у безпосередньому і найщирішому вигляді :).

0

про крилатих і кучерявих

Кучеряво-ангельські створіння. Діти кучеряві, красиві діти, гарні дітки, діточки веселі

Я впевнена, що Ви їх теж бачили :)!

Я регулярно бачу ангелів на вулицях Києва.
Вони кучеряві, ясноокі і найчастіше їх веде за руку мама або тато.
Найщасливіші з них ідуть з обома одночасно…

А самі спритні – кружляють на веселих самокатах, рожевих велосипедах та інших транспортних засобах по тільки їм відомих маршрутах :).

І так щодня: вони – маленькі рухаються у цьому великому в усіх відношеннях світі та дивляться на нього широко розплющеними очима.
Вони легко відрізняють правду від підробки.
Дорослі так уже не уміють

Але є одна річ, яку я у моїх київських ангелах не люблю – це коли вони плачуть.

Бо які ж тільки щирі та гіркі оті їхні сльози!
Здається, що усі біди світу зібрані у простій відмові мами купити цукерку або потребі йти додому з ангельських гулянь…

Тому з метою ощасливлення отих маленьких крилатих створінь я прошу наш дорослий і неангельський світ час від часу слухати їх, даруючи їм звичайну дитячу радість у вигляді хом’ячка, іще однієї пачки морозива або іншої ангельської забаганки :)

0

історія одного київського кактуса

Винуватець події. Photo by meri :)

Сьогодні я розкажу Вам історію одного звичайного кактуса.

Він ріс на простому київському підвіконні і був типовим зеленим створінням, про які, в принципі, не пишуть.
Бо що можна написати про нього, колючого…

Але хазяйка його любила.
Хоча казала йому про це рідко. Точніше, ніколи
Та і в силу темпів сучасного життя їхнє спілкування зводилося лише до однієї-двох посмішок зранку і нетривалого обміну поглядами під час закривання вікна :).

Отак-от і жили.
Але видно той кактус дуже відчував, що його любили.
Хай навіть на відстані і безслівно, адже… одного ранку він зацвів :). Білим, гарним і дуже доброзичливим цвітом :).

На цьому історії кінець, а мій кактус – молодець :)

Адже завдяки цій зеленій і підвіконній рослині особисто я ще раз для себе переконалася: любов – всесильна. Вона може все!
І хоча життя часто буває неприємним і колючим, треба любити його.
І тоді воно теж зацвіте :)