1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

хлопчики, які мені подобаються

Пейзаж за вікном, що інколи наштовхує на роздуми. Чоловіки, які подобаються жінкам

Отакі хлопчики мені подобаються :)

Про учорашню погоду і моє ставлення до неї можна прочитати повідомленням нижче :).

Тому не важко здогадатися як я дивилася на зграйку 20 хлопчиків, що бігали по стадіону і грали по холодному осінньому дощу у футбол.

Як кажуть у народі: “Чим би дитя не тішилося, аби не плакало” :).

Та й їхні ощасливлені та трохи замурзані обличчя свідчили про те саме. Їх було видно навіть з мого дев’ятого поверху, коли вони поверталися по домівках після гри

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 57 сподобалося
Loading...
2

Я осінь

Я осінь і про все осіннє. Про особисте в жовту пору року

Я осінь. Щедра і багата, красива і жовта :)

У зв’язку із рішучим наступом холодів я вирішила розмістити по-осінньому теплий віршик, який я написала одного осіннього дня 2008 року. І тепер, коли навіть за вікном туман, що не видно чим займаються сусіди у будинку напроти (шуткую, звісно :)), то я читаю цей віршик і розумію, що поганих пір року не буває. Бувають погані оцінювачі пори року :)… Але ми не з таких! Правда :)?

А я ішла по жовтим килимам
По золотим, червоним і багряним.
Я – осінь. Іній сизий по дахам.
Я – осінь золота з легким туманом.
Із літом бабиним у промені тепла.
Я з листя щедра, міцно сплетена корона.
З кленового…
Далеко забрела.
А небо, кольору волошок. Й трохи льону.
Таке блакитне. Я його люблю.
Таке високе… Як не милуватись?
Із листя щось сплету… Ні, постелю!
Щоб бачили, що осінь – то є радість.
Що осінь – то у розкоші ліси
Я сяю в краплях, наче в діамантах.
Я – осінь, сповнена звичайної краси…
Тієї, що багатств найбільших варта.

До речі, пісенна версія цього вірша знаходиться тут:

[Download not found]

Поділитися з іншими
1 серце :) 18 сподобалося
Loading...
0

Мальована осінь

Осінь, розмальована золотом і прикрашена посмішкою

Мальована осінь просто прекрасна. Чи не так :)?

Такою я побачила осінь у день першого листопада. І саме такою вона для мене є останніх 62 дні…

Хтось начебто навмисне.
Так гарно, живописно
Розмалював навколо,
Розфарбувавши скрізь.

У золоті обливши,
Не поскупивсь – залишив.
По-справжньому зелених
І неосінніх місць.

Накидавши ще й листя…
У краплях і намисті
Зіперлась гордим станом
Стара горобина.

І все настільки різне…
Напевно, хтось навмисне!
Так вималював осінь
Біля мого вікна.

Поділитися з іншими
1 серце :) 14 сподобалося
Loading...
1

Рідному місту

Як тебе не любити - рідне місто моє :)

Самому. Рідному.

Вірш моєму рідному місту Прилуки

Всього три вулиці і кілька перехожих.
Будинки, що один на один схожі.
Паркани темно-сірі і зелені.
І вишень влітку можна рвати повні жмені.

А їздити – що аж шумить над гаєм,
Лиш курява дорогу обсипає…
І заливається весною солов’ями.
Там найрідніший в світі голос –
Голос мами.

І м’ята, липа…
Над дорогою – любисток.
Вночі у вікнах вогників намисто.
Таке своє все,
До душі таке привітне.

І навіть звідси мені вулиці ті видно,
Вони ж у пам’яті, а не десь там на карті!
Вони в душі.
Вони любові варті…

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

львівські їжаки

Оце видалося на цих вихідних побувати у Львові. Але я не настільки наївне створіння, щоб намагатися описати тут свої враження :). Не тому, що їх нема або вони дуже потаємні х-files, ні ;)
Просто цих вражень багато. Тобто, зі мною сталося те, що завжди буває з тими, хто потрапляє у Львів (не)вперше.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

Мій перший вірш

Ідучи сьогодні по вулиці, я згадала, що я ж у цьому місяці святкую річницю своєї поетичної творчості. Навіть не так… РІЧНИЦЮ СВОЄЇ ПОЕТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ :).
Останнє речення – це не автоповторення, це просто я собі вирішила зробити приємно :). Ну, самі розумієте – самолюбність, егоцентризм та інші подібні речі беруть своє :). Великими буквами видніше.

Весняний перший поетичний вірш моїми тоді ще дитячими очима

Весняний світ очима однієї дівчинки

А ще для глибшого розуміння треба написати кілька рядків, з чого все почалося…
Мені було дев’ять років.

Хоча, коли Ви прочитаєте цей вірш, Ви автоматично зрозумієте, що доросла і життєво-досвідчена тітонька таких рядків точно б не написала :). Отже…

Весною все-все ожива
І мурашки, і трава.
Ми з тобою йдемо в ліс
Не впізнати ряд беріз:
Одягли сержки,
Розпустили коси,
І стоять красуні
Білокорі й босі.
По росі весняній
Хочуть походити,
Щоб красу цю дивну
Ніколи не згубити.

Зелень світ весь підкорила
І в блакитній вишині
Хмарки й сонце, мов на крилах
Усміхаються весні :).

Але, якщо бути більш точною, то останнього смайлика в оригінальній версії цього твору не було :).

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

Ты хочешь

Возвращение того, что было невозможно

История не возвращается

Ты хочешь начать всё сначала…
А помнишь,
Луна целовала
Каштанов зеленые листья
И звёзд необъятный простор.
Ты помнишь?
И я тоже помню.
Тепло твоей нежной ладони.
Влюблённости полные мысли
И майский ночной разговор.

Ты хочешь вернуть все обратно…
А помнишь,
Нам было приятно.
Быть вместе…
Мне часто казалось,
Что я, словно птица, лечу.
Но жизнь показала другое.
Я сердца тебе не открою.
Ты хочешь вернуть всё обратно?
Ты хочешь.
Но я не хочу…

2003

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
4

Я ховаюся

Гра у схованки. Між двома закоханими. Коханими. Взаємно люблячими

Я хочу заховатися від тебе

Я ховаюся в книжках і у екранах.
У калюжах від весни так сильно п’яних
Світить сонце

Золотим сліпучим диском
Я ховаюся…
Від променів і блиску
Видно сказане тобою –
Дуже щире
Кожне слово – то моя маленька віра,
Хоча може не маленька, а велика…

Я ховаюся. Топлюсь в життєвих ріках.
У контактах, у листах, у переходах,
У простих, давно заспіваних акордах.
І кажу, що так воно і має бути.

Я ховаюсь від думок про тебе всюди.
Але знаю, що довіку так не зможу
То є кара, чи то просто милість Божа?
Усвідомлювати, що і це у нас взаємне…
Бо ти теж ховаєшся від мене.

Поділитися з іншими
1 серце :) 16 сподобалося
Loading...
0

Ніч

Нічні роздуми про життя і щастя, про відносини і їх заплутаність

Моя нічна поезія

Сидим отак удвох
Лиш я і ніч
Її я краще себе розумію.
Бо я заплуталась у безлічі облич.

Вона ж з одним…
Їй місяць серце гріє.

Я вже не контролюю своїх сліз
Вона також неконтрольована і темна
А он у небо місяць їй приніс
Зірок,
Щоб лиш зробити їй приємне.

А я також її люблю за те,
Що ніч така є дивна, таємнича…
Отак сидим із нею ми удвох.
Та знов вона іде, бо місяць кличе.

Залишилася одна у темноті,
І зрідка погляд в небо направляю
А там…
Зірки, що місяць дарував.
І ніч, що його ніжно обнімає.

2004

Поділитися з іншими
1 серце :) 29 сподобалося
Loading...
3

Стих о девушке

Про дівчаток, дівчат, жінок, бабусь, сестер, коханих і коханок

Стих о девушке и для девушки

Медіа-версія цього вірша знаходиться тут:
[Download not found]

Я – девушка
Я проявляю слабость.
Я – девушка
И мне разрешено.
Показывать мужчинам свою сладость
И опьянять собою как вином.
Я – девушка –
и в этом вся гордыня
Помиловать улыбкой, иль казнить?
Я – девушка
Кому-то я – богиня.
Но я могу рабынею служить.

Я – девушка,
Я чуткая актриса.
Но плачу я всегда только всерьёз.
Кому-то снюсь и мне ведь кто-то снится.
Но только кто –
И в этом весь вопрос.

Я – девушка
И я восторжествую.
Загадочно-таинственна внутри.
Я – девушка.
А хочешь – поцелую?
Нет.
Я – скала!
Захочешь, покори!

Ведь я холодная со снега королева.
А отогреешь – буду нежна и страсна.
Я – девушка.
И в этом моя слабость.
Я – девушка…
И этим я сильна.

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
1

Признание в любви

Я люблю тебя с первой минуты.
С того самого первого дня…
Я люблю тебя, милое чудо.
Одному тебе верность храня.
Для меня ты и модный, и стильный,
Мне энергии много даешь,
Влюблена я в тебя очень сильно,
Без тебя мне день на год похож.
Для меня ты – ну просто привычка,
В нас и в музыке сходится вкус.
Ты мне нужен как книге страничка,
Ведь меняешь мой “минус” на “плюс”.
Понимаю тебя с полувзгляда
И с тобой в одном ритме дышу,
Хотя мама не очень-то рада,
Что я ночи с тобой провожу…
Ну та ладно. Всё это не важно,
Ведь хоть лето, хоть мир весь в снегу,
Я люблю тебя, милый компьютер,
Просто жить без тебя не могу :))).

Любовь по компьютеру и взаимная влюбленность в жизнь

Признание в любви к моему компьютеру ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 242 сподобалося
Loading...
11

Батькам

Про наших двох самих рідних людей, які нас люблять і бажають лише щастя

У батьків така доля – чекати їх дітей. Фото by magicfolk

В житті у нас
Є дві людини
Нема й не буде
Їм заміни.
Бо це вони…
Це мама й тато.
Така в них доля –
Нас чекати…
На кожну звісточку
І слово,
Вони –
Це втілення любові.
Вони нас приймуть
І зігріють…
Їм тяжко.
Та в очах – надія.
На те, що ми
Щасливі будем.
І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи.
За їх тяжкі батьківські роки…

Тож пам’ятайте,
Що десь там
Матуся молиться,
Щоб Вам
В житті не так як їй жилося.
Хоч вкрила сивина волосся
І в тата сили теж не ті,
Батьки не вічні…
Тож в житті,
Рідненьких їх не забувайте
Пишіть, дзвоніть і приїжджайте…

2002

Поділитися з іншими