1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

мій цех гастрономічної творчості

Цех по випуску дельфінів у вільне плавання :) #cookies

Ось цим фото перед вами відкрився один з найпотаємніших куточків моєї Літературної Агенції (про неї усю правду розкажу при нагоді).
Це – мій цех гастрономічної творчості. Буду чесною з вами – кулінарна індустрія не дуже багато втратила, віддавши мене без бою поезії та прозі ;).
Але моя кухонна самореалізація буває час від часу навіть смачною та корисною. Я уже писала про кутю і взагалі про українські ресторани теж щось писала. Настала черга випічки. Тож представляю вашій увазі дельфінів та заквітчаних пряників. Як треба буде рецепт – дайте знати. Поділюся в той же день. А поки що піду і буду наминати пряники, поки вони ще є ;). І вам зичу смачного!

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Твоє щастя буде в іншому

Вірш про нерозділене кохання і розставання

Твоє щастя буде в іншому / Фото GideanyMaiara, Flickr

З думкою про дівчинку,
яку мали б звати Євгенія.

Трішки потерпи.
Десь через місяць уже не так болітиме.
І ти дивитимешся на нього очами ситими.
Ти уже звикнеш без нього ранком снідати.
І засинати без його слів.

Тобі звичайно у це ще не віриться,
Що закінчаться дні болючі ці,
Що твоє щастя буде в іншому…
А той – пройшов крізь тебе.
Не оцінив.

То хай іде.
Не тішся крихтами
Його уваги,
Словами-митями.
Ви вже не будете ніколи друзями.
Чи ти повіриш йому ще раз?

Ні, він не вартий.
Облиш.
Забудь уже.
Адже без нього ти проживеш,
Бо твоє щастя буде в іншому.
А це все залікує час…

15 липня 2017 року, 22:33

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Нічне закохане

Моє нічне закохане віршування

Моє нічне закохане віршування

Знайшла у добре запакованому архіві

Між нами дві, а може три години ночі.
Чомусь не спиться,
І тобі, напевно, теж
Адже думки мої так приязно й охоче
До себе кличеш ти.

І з дозволу береш
Мій спокій.
Я не звикла до такого,
Бо зазвичай вирішую все я.
А тут…
Це правда.
Я тепер не маю змоги
Забути твоє рідне вже ім’я.

І бачишся ти скрізь,
Я відчуваю…
І часто мрію зі словами «а якби».
Тепер мій світ одне обличчя має.
І все це ти із дозволу зробив.

Ти підійшов
І подивився дуже пильно.
А відмовитися сили не знайшла.
Між нами дві, а може три години ночі
У неймовірній кількості тепла.
Без роздумів про завтра і про потім.
Без визначених кимсь стандартних меж.

Це правда.
Моє щастя на свободі,
Яку собою
Ти мені даєш.

Січень 2010 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Давай поиграем в слова

Давай поиграем в слова...

Давай поиграем в слова…

Этому стиху несколько лет и он был написан одномоментно в вагоне киевского метро. Я ехала из “Ипподрома” в направлении центра и думала об одной знакомой мне женщине, активной и молодой, которая каждый день решает десятки проблем и умеет делать бизнес, но больше всего она ценит и понимает важность отношений со своим мужем. Ведь работа и бизнес не согреют в холодной постели. Даже купив электроодеяло будет неуютно ;).
Этот стих – моя ода современным людям, умеющим ценить свои отношения и определять приоритеты в жизни и в своем рабочем еженедельнике.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

цитата про любов і ризик

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Треба не боятися ризику. Наражати себе на небезпеку невдач, розчарувань, зневіри, але не припиняти шукати Любов. Той, хто не стомиться від пошуку, переможе.

Пауло Коельйо. Брида. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля,  2015. – 224 с. – с. 49

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Щастю життєвої осені

А вже сьогодні по-осінньому відверті...

А вже сьогодні по-осінньому відверті…

Вірш, що мав бути написаний у шістдесят,
але написався раніше…

І попливли роки,
Як листя по воді.
Життя пройшло
У невловимій круговерті.

Ось тут ми вчора ще:
Наївні й молоді,
А вже сьогодні
По-осінньому відверті.

І може не тебе
Обрала б я.
Та погляд твій
І рідний, і глибокий.
Сказав, що вимір твого щастя
Це – сім’я:
Я переконувалась в тому
Рік за роком.

Волосся кольору каштанів
В одну мить
Покрив легкий
Напівпрозорий іній:
То холоди,
То вітер налетить…
Я рятувалася
Теплом твоїх обіймів.

Невпинний час.
Він і глядач,
І всім суддя…
Нас огорнули вже тумани
Зовсім сиві.
Замерехтіло фотокартками життя
А ми відверті.
Й по-осінньому щасливі.

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Марія Матіос. Солодка Даруся

Обкладинка книги Марії Матіос. Солодка Даруся

Маряі Матіос. Солодка Даруся

Про назву. Назву цього твору я чула сотні разів до того, як сама його придбала. І з самого першого разу, словосполучення “Солодка Даруся” викликало у мене подив. Думаю, що назва “гіркий Макар” чи “солоний Петро” сприйнялися б аналогічно :). Хоча десь там, у глибині душі я розуміла, що ідеться не про солодкість як таку, а про щось ментальне і заховане. Так воно і виявилося.

Про обкладинку. Сподобалися старі фотографії на обкладинці. Потім я знайшла інформацію, що ці фото – з архіву авторки. Однак, скажу чесно – купила б навіть у будь-якій обкладинці. Бо я розуміла, що справжня цінність цієї книги – всередині.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

зичу жовто-блакитної незалежності

Зичу жовто-блакитної незалежності усім нам

Жовто-блакитний і чорний. Кольори сьогоднішньої незалежної України. Дуже хочеться, щоб усе було по-іншому і мирно. Сподіваюся, що саме так і буде. З Днем Незалежності, українці!
Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Жіночі історії

жіночі історії, фото дівчини, роматничне фото

Історії жіночі… історії любові, про яку хотілось би розказати і почути.

Цей вірш я надсилала на конкурс
“Коронація слова-2011″

Не буває двох однакових історій
В одному жіночому житті.
У душі її безмежній і просторій
Сховано історії оті,

Що хотілось розказати
І почути.
Це не фрази.

Це як фрески і ессе:
Змінювалися часи.
А з ними й люди.
Але чітко пам’ятала вона все.

Як вони тікали в парки.
Звали друзів.
Побут тиснув -
Це така була канва.

Проте в подиху у кожному
І в русі,
То була любов.

М’яка… Жива.
Взагалі не штучна,
І безцінна.

Продали те все за півціни.
І тепер вона уже чиясь дружина,
А у нього підростають вже сини.

Але солод разом з гіркотою тих історій,
Згадує із посмішкою на лиці.

І про те, яка любов в житті буває,
Розповість вона колись
Своїй дочці…

2010

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Задощило у нас на Подолі

Задощило у нас на Подолі...

Задощило у нас на Подолі…

Задощило у нас на Подолі
Вряд будинки намоклі й старі.
Їх заплутані стомлені долі
Світлом вкрили стрункі ліхтарі.

І від того він став затишнішим.
Вітер сквером неспішно гуля.
Стурбували розмірену тишу.
Лиш краплини з гілля.

Кожен двір, куполи і фасади.
Варті поглядів й тисячі слів.

Я іду по життєві поради
До Валів…

14 вересня 2013 року.
Під дощем на Валах.

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
1

Щасливій нареченій

невеста, жених, наречена, наречений, groom, bride

Вірш щасливій нареченій

Юлі, яку зробив щасливою Богдан :)

Я не бачила тебе красивішою.
Хоч пережили ми разом багато різного.
З тобою ми заслухалися тишами.
І милувалися хризонтемами пізніми.

І може світ загалом не пригадує,
Що ми були не по крові, все ж сестрами.
Пам’ятаєш із вікон наші райдуги?
І трамваї, що стукотіли оркестрами.

Я не бачила тебе щасливішою.
Це читається в порусі й погляді.
Білий колір тебе возвеличує.
Запам’ятаю тебе такою для спогадів.

Ти – безмежно світла й осяяна.
І навіть, коли ми вже будемо сивими.
Пам’ятай, що у тебе завжди є ті,
Хто обійме сестринськими крилами…

31 серпня, 23.30

Поділитися з іншими