0

короткі підсумки моєї роботи

Радість підведення підсумків про відвідування читачами мого блогу

короткі підсумки моєї роботи про моїх гостей і шанувальників творчості

Станом на 20 червня 2009 року можна сказати таке:

  • я вдячна усім 702 особам із міста Києва, які заходили на мій сайт протягом цього місяця;
  • хочу подякувати і 404 львів’янам, які теж відвідали моє інтернетівське помешкання :)
  • також було помічено 73 особи з Луцька, 12 жителів Лисичанська та 13 осіб з Кіровограда. Трьох громадян з Горлівки я теж побачила :). Але прізвищ навести не можу, Гугл дотримується Конституції України у частині конфіденційності Вашого особистого життя. Та і я теж не проти її дотриматися. Тому, 58 осіб з Дніпропетровська – спіть спокійно, Ваші прізвища мені не відомі :)
  • я рада, що найбільше вас цікавлять “вірші про життя“, “вірші про кохання“, “вірші про студентів“, а також (як це не дивно звучить) запит “Кузьменко Марина” дає мені досить велику частку моїх гостей :)
  • ще більше щастя мені від того, що написавши у гуглі “изгиб гитары желтой скачать mp3” багато хто прийшов саме до мене :)
  • дякую тим 288 особам, які мало того, що зайшли одного разу, так тоді ще й повернулися… а потім іще… і іще :)
  • ну, і звісно дякую усім за те, що дочитали цю коротку статистику до останньої крапки і смайлика :).

Інформацію надано системою Гугл Аналітикс. За що їй окреме спасибі :)

6

Львівський вірш

Місто Львів чудове своєю архітектурою, кавою та душею

Мій вірш цьому неймовірному місту Львів

У Львові залишилось зовсім трохи.
Трохи нікому не відомої мене.
І от тепер, крізь швидкоплинні роки
Аж сниться те зелене й кам’яне
І віруюче місто особливе.

Я залишалась пити каву біля площ
Тоді йшла парком, затуляючись від зливи.
Хоча то був всього лиш львівський дощ.

І я дивилася на нефарбоване і давнє
Полотнище із лише львівських стін.
Дивилась з Ратуші…
Дивилась із кав’ярні…
Бувало, що на декілька годин
Я йшла углиб, де вулиць перехрестя
Або сідала у трамвай, що йде кудись,
Щоб бути там без зайвих слів і жестів…
Туди, де повно лише львівських місць.

І залишалася.
На мить, а може й більше,
Ішла на голос, а точніше на мотив
Спасибі за тумани і за вірші.
Я назавжди з тобою, милий Львів.

0

львівські їжаки

Оце видалося на цих вихідних побувати у Львові. Але я не настільки наївне створіння, щоб намагатися описати тут свої враження :). Не тому, що їх нема або вони дуже потаємні х-files, ні ;)
Просто цих вражень багато. Тобто, зі мною сталося те, що завжди буває з тими, хто потрапляє у Львів (не)вперше.

Continue Reading

4

Для міста Львова

львов, красивое фото львова, гарне фото львів, львівське фото, картинка зі львова

Для міста Львова

Якщо людина ніколи не була у Львові – цей вірш буде здаватися банальністю.
Якщо ж людська душа побачила усю ту красу, велич і відчула ту атмосферу – значить вірш доторкнеться до самої глибини…

Але найголовніше з того всього, що я знаю: це місто може стати рідним для моєї душі. Усе необхідне для цього у Львові є.

Я закохалася.
І слів не вистачає.
Розгублено дивлюся на твій слід.
У моїй пам’яті.
Щоразу виринають години із тобою.

Мов граніт
З якого зроблені твої несірі стіни.

Закарбувалися і в’їлися в думки
Оті всі площі, вулиці і вікна
А ще твій дух.

Я заздрю тим, з ким ти
Проводиш ранки сонячні і теплі.
І тим, хто падає з тобою в глиб снігів.
Хто ловить дощ. Осінній і замерзлий,
І тим, хто каже: «Це – мій рідний Львів».

Я так чекаю, що одного ранку.
Чи ввечері, коли уже туман спада.
Я буду серед тих, кому у очі
Твоя краса і щирість загляда.
Я буду там… Це незвичайне місто.
Але чомусь мені не вистачає слів.
Там навіть небо є якесь занадто чисте.
Я закохалась в тебе, місто Львів…

22 вересня 2007 року

0

Омріяному місту

Про місто мрії та емоції від проведення декількох днів у місті

Вірш про того, хто прийшов із мрій

Ти такий усміхнений як вчора.
І такий прекрасний як тоді.
Ми побачимось, але уже не скоро
Прохолодою, що віяла з садів,
І теплом, що від вина мені лилося…
Ми побачимось, але уже колись.
І дощу краплини на волоссі
Падали перлинами униз.

Ти такий незвіданий як завжди.
І омріяний. Але не я одна
Бачила цю посмішку
Це правда.
Ти таким був вчора допізна.
І сьогодні теж змінився трохи
До грудей своїх мене притис.
І лише краплини із волосся
Падають перлинами униз…