1 серце :) 74 сподобалося
Loading...
11

Кажіть, що любите

Взаємна любов - це найбільший подарунок, які можуть зробити ангели двом людям

Не треба думати про любов. Треба її висловлювати і показувати :)

Цей вірш я надсилала на
конкурс “Коронація слова-2010″

Кажіть, що любите.
І не мовчіть про щире.
Про те, що гріє ізсередини в душі.

Не треба мовчки…
Бо, хто любить до безміри,
Не потребує ні сонетів, ні віршів.

Лиш ті слова, навіки заповітні.
І те, від чого яскравіша навкруги.

Кажіть, що любите.
Адже думок наших не видно
Для тих, хто справді серцю дорогий
Не пошкодуйте, не змовчіть,
Бо не пробачать
На небі те,
Що на землі в нас не збулось.

Адже слова у нас в житті багато значать.
Просто в цю мить
Скажіть, що любите когось…

2010

Пропоную Вам аудіоверсію цього віршика про любов :). Він знаходиться ось тут: [Download not found]

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

цитата о счастье

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Счастье жизни составляется из отдельных минут, из маленьких, быстро забывающихся удовольствий от поцелуя, улыбки, доброго взгляда, сердечного комплимента и бесчисленных маленьких, но добрых мыслей и искренних чувств.
Любви тоже нужен её ежедневный хлеб.

Государыня Императрица Александа Феодоровна Романова “О браке и любви”- 40 с. – ст. 10

Поділитися з іншими
1 серце :) 45 сподобалося
Loading...
3

Любов розкішна

Найкраще у світі - це взаємні почуття двох закоханих. І тоді все навколо зникає

Любов із смаком стиглих вишень..

Любов розкішна,
Коли щиро люблять двоє
Із смаком стиглих вишень
І любові не треба вглиб закопаних скарбів.
Якби лиш погляд очі люблячі зустрів…

Коли є хтось насправді незбагненний,
Любов є всеосяжна і натхненна:
У сотнях муз.
У фразах і зворотах.
Якби лиш руки огорнув коханий дотик…

Єдиний вимір щастя у житті.
І не достойні всі запаси золоті
Того, що робить бідного багатим…
І вносить в сірі будні колір свята.

Адже воістину так є:
Любов свята
В далеких далях і невіданих світах
Шукає кожен…
І радіє, хто знайшов
Любові сяйво і невидимий покров.

Поділитися з іншими
1 серце :) 16 сподобалося
Loading...
8

Марія та Марина – пісня “Я люблю”

У мене є вірш для літературних поціновувачів під назвою “Бути слабкою”.
Він мені дуже подобається і це є один із тих моїх віршів, які я знаю напам’ять (якби я знала усі – я була б така рада :)).
Одного ясного дня до мене надійшла пропозиція щодо створення пісні з цього вірша.
А я ніколи не проти підтримати якусь хорошу творчу ідею, тому…
Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
0

День Святого Валентина

Чудово, коли є з ким святкувати день Святого Валентина

Не забувайте зізнаватися :)

Звісно, я дякую американцям  за таке свято :).
Оці сердечка, хлопці з квітами, дівчата з посмішками, зізнання у коханні та сяючі очі – це так симпатично.

Але як на мене, то  щоб сказати слова “Я тебе люблю” не треба дат і очікувань 14 лютого…

Тому, якщо людина, яку Ви любите, уже з Вами поряд – дуже щиро прошу Вас: як мінімум раз на день у письмовій або усній формі повідомляйте про Ваше почуття :).
І наш світ від того стане кращим!

Поділитися з іншими
1 серце :) 22 сподобалося
Loading...
2

Тебя выдали замуж

Всегда хочеться быть любимой, жданной и желанной. Но только чтобы эти все характеристики не были благодаря деньгам

Ты замужем за тем, кого ты любишь, но…

Тебя выдали замуж.
Ты в него влюблена.
Правда молча осталась за дверью…

И никто не расскажет:
Не твоя в том вина,
Что ты любишь его в высшей мере.
Что так искренне рады отец, твоя мать.
Тебя выдали замуж с любовью.
Это правда.
Твой муж будет просто молчать,
Соглашаясь с вот этой игрою.

Только очень бросается со стороны,
Что влюбленностью он не искриться.
И не надо искать в этом чьей-то вины.
Но сияют по-разному лица!

И читаются деньги, большой интерес,
Там, где быть должно лишь твое имя…
Но наверное в этом
Твой жизненный крест:
Ты  – богата, но ты – нелюбима.

И пусть что говорят,
Но прекраснее нет
В нашей жизни обычной картины:
Когда два человека дарят радужный свет,
И, когда они любят взаимно.

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Влюблена

Иногда так хочеться влюбиться и летать на крыльях, подаренных Мужчиной

Влюблена…Это прекрасно!

Деточка, да ты ведь влюблена
Не смущайся. Все равно это заметно.
Ведь когда во всех людей уже зима,
У тебя в улыбке – лучик летний.

Очень видно, когда ты сама себе
Улыбаешься, читая молча книгу.
И заметно твой мечтами полный взгляд…

А ещё, когда вокруг всё очень тихо.
Слышно, что душа твоя поёт.
Так легко.
И день стаёт вдруг ясным.
А дожди с туманами – не в счёт.
Влюблена…
Это так мило и прекрасно :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

цитата про Париж

Ейфелева вежа - це реальна окраса для Франції та спогадів усіх, хто там побував

Париж… У нього не варто закохуватись!

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Париж – місто неприступне. Закохатися в нього з першого погляду – все одно, що закохатися в модель з обкладинки журналу, котра, хоч і посміхаєтсья звабливо та приязно, однак, друже – не тобі.
Тому не варто, не варто закохуватися в Париж, перебуваючи в ньому на три-чотириденних гарячих путівках…

Любко Дереш “Есеї” (зі збірки “Трициліндровий двигун любові”)

Поділитися з іншими
1 серце :) 31 сподобалося
Loading...
2

Осінь зачекалась листопада

Осіннє багряне листя хоч і не може зігріти своїм теплом, але воно таке... гарне!

Вірш про закоханих. Про осінь і листопад

Осінь зачекалась листопада.
Він казав, що прийде зовсім скоро.
А вона закохана і рада.
Стала красивіша, ніж учора

Там, на небі, синьо-синя гама.
Вона стала просто красивіша.
Серце осені – з багряними краями,
І якась пожовкла й горда тиша.

Осінь так чекала листопаду,
Що здіймалась вітром і летіла.
З неба листя золотаве мовчки пада.
Але їй нема до того діла.

Бо закохана і наша мила осінь
Вже дощем не плаче і туманом
З неба бачила,
Що листопад її – в дорозі.
Він спішить
Бо зачекалася кохана…

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
2

роман у житті кожного з нас

Кожен з нас живе у власному телесеріалі. Головне - це красиво описати його. Щоб потім його екранізували

Історії життя кожного з нас варті того, щоб про них дізнався світ

Літературні шедеври – це просто життя якоїсь людини, для опису якого було знайдено красиві та варті уваги слова.

За наслідками життя кожного із нас можна написати роман або цілу епопею.
Коли згадати історію знайомства батьків, їх одруження і усіх життєвих ситуацій… Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

схожі

Про людей, які наповнюють наш світ коханням і світлими кольорами :)

Про схожих людей, які роблять наш світ кращим :)

Класно, коли люди, які зустрічаються або одружені – схожі між собою не тільки внутрішнім світом, а і ззовні.

У мене є одна знайома пара: він – блондин, а вона – блондинка (хай навіть фарбована). То вони так одне на одного схожі, що просто якби не їхні часті поцілунки можна було б сказати, що двійнята :).

А щойно, їдучи в автобусі я побачила двох явно нерівнодушних одне до одного людей, які ніжно трималися за руки і були обоє в окулярах одного фасону… Чесно кажу – зі сторони виглядає дуже симпатично :).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
3

Люко Дашвар. Рай.Центр

Книга Люко Дашвар про районний центр дійсно може вплинути на бачення сучасних реалій України

Обкладинка книги Люко Дашвар “Рай.Центр”, що перевертає з ніг на голову

Про назву. Оригінально – я згодна. У простому і провінційному слові «райцентр» знайти таке нове звучання… Після прочитання книги я чомусь вирішила, що як і зазвичай – робоча назва твору була інша, а над цією авторка думала довгими і безсонними ночами.

Про обкладинку. Занадто одягнене жіноче тіло, у порівнянні із попередніми обкладинками книг Люко Дашвар. Обкладинка у якійсь модній рожево-фіолетовій гамі. Поза жіночого тіла наштовхує на думки, що книга має перевернути світ з ніг на голову.

Про зміст. Я залишилася у якомусь змішаному стані після прочитання «РАЙ.центру». З одного боку – є сюжетні лінії. Аж занадто багато, як на мене :).
Сюжет студентів, народних депутатів, їх помічників та їх PR-менеджерів, синів, ворогів, друзів та дружин, а також лікарів, козаків, комуністів та ще ряду простих українців.
Сюжетна лінія кохання розумної студентки Л. із Могиляки і красиво неголеного хлопця М. на «Мазераті».
Сюжет святих душ, які віддали життя за Україну і товстої та зрадливої сучасної еліти.
Лінія багатого Царського Села і бідного 27-метрового квартирного космосу на Подолі.
Тут же районний центр із вимкненням електроенергії та столиця, яка вирішує – бути світлу чи ні.
Сюжет душевної драми Любові та життєвої трагедії Соні, яких і зараз ходить по містам і селам тисячі…
Написано легко і доступно. Але як на мене – трохи забагато казковості та збігів. Було багато сцен, читаючи які я думала: «Так не буває». Але були і такі, коли закрадалася думка: «Так було і у моєму житті»…

Про призначення: аудиторія читачів широка. Але у зв’язку із наявністю жорстокої реальності та картин сучасності – не рекомендується читати особам із слабкою психікою (може викликати депресію), закоханим студенткам із Могилянки (може спричинити фобію Пішохідного мосту через Дніпро), синам народних депутатів (може викликати зайві роздуми над життям), лікарям із районного центру (навіщо читати про своє життя правду?), ну і звісно, дівчатам із іменем Марта.

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 90

Поділитися з іншими