1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Люко Дашвар. Село не люди

Нестандартний погляд на світ у творі Люко Дашвар Село не люди

Люко Дашвар. Село не люди. Цікавий погляд на українські реалії

Про назву. Назва книжки в усіх моїх знайомих викликає посмішку. Не знаю що стало причиною такого масового явища, проте воно існує і не знаю навіть що з ним робити. Проте я рада, що згадка про село викликає такі позитивні емоції у нашого народу :)

Про обкладинку. Після обкладинки книжки “Молоко з кров’ю”, можна сказати, я вже звикла до оголених жіночих тіл :).  Чекаю наступних творів. Але зізнаюся: мені аж страшно уявити що там може бути зображено… :)

Про зміст. Даний твір отримав другу премію на “Коронації Слова” у позаминулому році (тобто у 2007 році). Я повністю згодна з суддями. Адже твір, в принципі, хороший, проте – не так, щоб аж дух перехоплювало. Книга про молоко з гемоглобіном мені більше сподобалася :)

Та і, якщо глянути по суті, то перша сцена у саду всіх шокує. Ні, ну всі ми люди читані-перечитані. Проте, щоб отак відразу і на десятій сторінці про нестандартні форми сексу… Та ще й з неповнолітньою… Дуже пахне однією із статей Кримінального кодексу України про розбещення.
А отой шок, який переживає читач, коли на очі потрапляють сторінки про Сашка і Сергія, які вирішили стати крутішими за всяких там Рокко Сіффреді… Від такого повороту подій відійти непросто.

Та і взагалі – книга реально показує життя у селі. І вулицю Леніна, яка є у кожному селі України, і, покинутий комбайн, і дітей, які за п’ять кілометрів ходять до школи.
Так що, оратори, давайте і далі розповідати про те, що ми уже в Європі, а ви, поети пишіть, про квітучу Україну. Папір все стерпить.

Радує тільки те, що закінчується по-доброму: із натяками на правду і реалістичність.
Проте, навіть після прочитання цього твору мене мучить питання – куди поділися собачки баби Килини, яким в книзі приділяється декілька абзаців уваги… Але як тільки згадую це питання, то відразу себе заспокоюю, що то місце для фантазій читача :)

Про призначення: Рекомендується тим, кого вже важко чимось здивувати в літературі. Не рекомендується любителям класики і душезаспокійливих творів.

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 85

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
7

Оксана Забужко. Польові дослідження українського сексу.

Польові дослідження українського сексу. Оксана Забужко

Про польові дослідження українського сексу, які проводила Оксана Забужко

Про назву. Вперше назву цієї книжки мені сказали майже пошепки. Особливо на останньому слові.
Адже ж “в СССР секса не было”. Тому, треба визнати, що пані Забужко досить смілива.

Про обкладинку. Мені сподобалася :). Відразу думається: як це вони так зуміли скрутити листочок, щоб вийшло аж тааааке :)

Про зміст. Розказати про цю книжку, на жаль, не можна. Бо все рівно щось та й не висловиться. Книга складна для прочитання. Як і все забужківське. Не те, щоб воно незрозуміле, ні! Просто усі твори пані Оксани завуальовані, запудрені та покриті товстим прошарком тонального крему :). Читаєш одне, а відкривається правда зовсім інша…
Книга з тонкими натяками на Україну.
Книжка несподівана, бо там постає така жіноча правда, якої ще не писали. І це стосується не тільки задертої сорочечки чи того, що почалося вночі після таксі.
Тобто, книга варта заслуговує на ту увагу, яку їй приділено. До речі, її перекладено на дуже багато мов. І найголовніше, що усім тим, на чиї мови було перекладено “Польові дослідження українського сексу”, книга сподобалася.
Ну, і нарешті, про секс. Він там є. Він там різний. Але то не порно – то легка еротика. І не треба думати, що то чиясь фантазія чи збочення. Адже то – реальні факти одного чийогось життя. Можливо, життя Оксани Забужко…

Про призначення. Мислячим українцям, українським реалістам, жінкам з українською душею. Фантастичного нема нічого. Романтичного тим більше.

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 92

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
0

Ірен Роздобудько. Зів’ялі квіти викидають

Ірен Роздобудько. Зів'ялі квіти викидають - Відгук на книгу від Марини Кузьменко

Ірен Роздобудько. Зів’ялі квіти викидають – Відгук на книгу від Марини Кузьменко

Про назву. Юні натуралісти, напевне бойкот би влаштували. Квіти не те що не викидають – їх просто не рвуть, щоб вони не ставали зів’ялими :).
Назва трохи песимістична, як на мене

Про обкладинку. Особливих емоцій обкладинка не викликала.  Першою думкою подумала, що то пані Ірен стала брюнеткою і сіла у цікаву позу та задумалася. Я навіть зараз так само вважаю…

Про зміст. Одна із кращих книжок Ірен Роздобудько. В принципі, у неї усі книжки непогані. Проте ця заслуговує уваги за її цікавий розвиток подій та філософські підходи.
Зараз дивлячись фільми СРСР-івської доби нас не сильно хвилює питання того, де зараз ці актори, що є на екрані усміхненими 17-річними дівчатами та парубками… А більшість із них живе десь поряд. Дивиться на свої молоді фотки і не заглядає у люстерко по декілька днів. Боїться.
Тут усе просто: коли ми молоді – та нам не те, що гори по плечу – Гімалаї просто тихенько плачуть у куточку  від того, що ми-от такі гарні, чудові та розумні :).
А коли приходить старість, і світ показує справжню вартість нашої гарноти, чудовості та розуму… Можна не продовжувати, бо нема що  говорити.
Звісно, ситуація із будинком для стареньких людей та отим давнім коханням, що описане у цій книзі – це явище досить умовне. Але ж ідея, викладка та і паралелі книги дуже цікаві. Тому не лякайтеся назви – купуйте/даруйте/читайте.

Про призначення: Роман для тих, хто знає, що старість колись буде.

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 98.

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
5

Люко Дашвар. Молоко з кров’ю

Люко Дашвар написала дуже оригінальний твір. Я прочитала його за один день :)

Оголена правда “Молока з…” від Люко Дашвар

Про обкладинку. Назва не сильно мені сподобалася. Обкладинка також. Думаю, що чоловіки зі мною не будуть згодні, але так як це мій сайт, то я що хочу – те і пишу. Так що вибачайте – на голих дівчат із червоним намистом на шиї я не задивляюся :).

Про авторку. Я думала, що автором книги є якась молода особа у якої вистачило фантазії назватися французьким чоловічим ім’ям у середньому роді :). Прізвище “Дашвар” теж не сильно інтригувало.
Тому у мене з самого початку було дуже упереджене ставлення до цієї книжки…

Про зміст. Історія сільського кохання, яке так само могло бути і міським :). Проте не було б тієї романтики із нічними візитами Німця до Румунки та ще й через вікно :). Видно, що авторка – професійна сценаристка, адже побудова твору дуже правильна, а завершення твору явно наштовхує на думку: “Коли буде наступна серія?”. Хоча є певні моменти, де прослідковується явний кіноефект. Наприклад: як могла Руслана взяти ту намистинку і відразу одягти на шию? Вона ж була у землі, не зовсім презентабельна… А Руслана – то ж дівчина не з якогось там села, а з самого Лондона!
Проте моя фантазія просить вибачення за такі питання :). Адже в цілому книга дійсно заслуговує тієї високої корони з “Коронації Слова”, яку вона отримала.

Про призначення: Романтикам і реалістам сподобається. Фантастам – не дуже…

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 95.

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

розділ “Враження від книг”

Книги - це дуже цікава частина життя, тож не можна їх замінювати нічим

Let’s read або Давайте читати!

Інформаційний простір нинішнього життя дуже широкий. Пам’ятати все прочитане за день, тиждень чи місяць складно. Та і, не знаю навіть, чи потрібно…

Тому я вирішила додати один із підрозділів свого сайту – “Враження від книг“. Сюди я буду писати свою думку щодо прочитаної книги.
Проте, це не значить, що я вирішила стати літературним критиком.
У мене і так вистачає справ, щоб іще на півставки на критика іти :)

Просто враження від книги – це те, що треба закарбовувати. Якщо пам’яті на це не вистачає, то треба щось із цим вирішувати. От я і вирішила :)
Плюс до всього може ця моя думка допоможе комусь вибрати книгу для читання, подарунку чи інших корисних цілей. Від того я буду тільки рада, навіть якщо про це не знатиму :))).
Так що старт дано – читаймо далі…

PS: слухайте, а скоро ж весна :)…

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

що за риба Юрій Андрухович?

Андрухович Юрій Ігорович - Респект Вам великий :). Мені подобається Ваша творчість

Андрухович посміхається :)

А він справді – Риба. В усіх відношеннях. Риба з великої літери і Риба по знаку Зодіаку…
Кажуть, що його твори учитимуть у школах. Може уже учать – давно там була, не знаю :).

Але головне з усього цього писання це те, що я сьогодні ще раз утвердилася у своїй повазі до Юрія Ігоровича.
Адже Андрухович – нестандарт. Звісно, не з усіма його поглядами я погоджуюся. І не усі слова у його творах є літературно-цензурними. Але суть! Сутність його творів примушує задуматися. По-іншому, аніж після прочитання Толстого, Гюго і Бронте…
Одним словом, “Дванадцять обручів” не залишили байдужими.

До речі, я навіть знайшла що таке тринадцятий обруч. Тринадцятий обруч – то сам Андрухович :). А знаєте чому? Бо він народився тринадцятого…

Поділитися з іншими