1 серце :) 230 сподобалося
Loading...
9

Батькам

Про наших двох самих рідних людей, які нас люблять і бажають лише щастя

У батьків така доля – чекати їх дітей. Фото by magicfolk

В житті у нас
Є дві людини
Нема й не буде
Їм заміни.
Бо це вони…
Це мама й тато.
Така в них доля -
Нас чекати…
На кожну звісточку
І слово,
Вони -
Це втілення любові.
Вони нас приймуть
І зігріють…
Їм тяжко.
Та в очах – надія.
На те, що ми
Щасливі будем.
І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи.
За їх тяжкі батьківські роки…

Тож пам’ятайте,
Що десь там
Матуся молиться,
Щоб Вам
В житті не так як їй жилося.
Хоч вкрила сивина волосся
І в тата сили теж не ті,
Батьки не вічні…
Тож в житті,
Рідненьких їх не забувайте
Пишіть, дзвоніть і приїжайте…

2002

Поділитися з іншими
1 серце :) 19 сподобалося
Loading...
0

Для друзів

Для самих-самих і справжніх друзів і рідних

Мої друзі – це дуже важлива складова мене самої

Написано для друзів і для дуже хороших знайомих. Звісно, це лише трошки із всього, що я б хотіла сказати цим людям. Але я впевнена, що далі буде :)!

Пробачте усі. Не тримайте образ,
Бо я не хотіла поранити вас.
Буваю я часто в житті неправа,
Тож, вибачте, прошу, за фрази, слова…

Бо я – як і всі: коли серцю погано,
Або коли рушаться мрії і плани,
У цьому виню всіх людей окрім себе,
Але так не можна…
Точніше – не треба.
Тому Вам спасибі за Ваше терпіння,
За те, що Ви є.
Ви для мене безцінні…

І знайте: в житті я одного боюся:
Це втратити Вас…

Адже Ви – мої друзі…

2005

Поділитися з іншими
1 серце :) 19 сподобалося
Loading...
0

Перша пара

Правда про студенське життя і віршик про саме неприємне для студента

Що може бути гірше, аніж перша пара? Навряд чи можна щось згадати :)

Рученьки терпнуть,
Злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?

Це перша пара.
Ну, як же не хочеться
Ранком на неї іти.

Ще й викладач підозріло так дивиться.
Видно уже він забув,
Те, що колись же
Він жив так самісінько,
В час як студентом ще був.

Все позабув…
Адже мучить таблицями,
Каже конспекти вести
І перед нашими сонними лицями
Хоче він щось довести.

Так, йому легко!
Бо вчора із друзями
“Бінго” він не підкоряв,
Фільм не дивився і пивом не ласував,
Видно, у девять вже спав.

А от студенти…Така у них доленька:
Сповнена сонних проблем.

Тож перша пара – це гірше неволеньки…
Так що ми більше сюди не прийдем :-Р

Поділитися з іншими
1 серце :) 19 сподобалося
Loading...
0

Шара (акровірш)

Про сесію та усі супутні явища. Студентське життя зсередини

Студентська шара – що може бути кращим?

Якщо почитати перші літери, ви дізнаєтеся:
1.Що усім дуже хочеться на екзамені.
2. З якого факультету родом походить авторка твору.
3.Що ж воно таке страшне регулярно приходить до нас. При чому, виключно влітку і взимку…
Одним словом, акровірш про студентів :)

Швидко до нас це нещастя прийшло
А як же без неї нам класно було
Раділи усі, що настало вже літо,
Аж тут і вона… Як її пережити?
Поради такі: напишіть собі шпори,
Робіть собі “бомби” – бо станеться горе,
А ще уночі, як дванадцята буде
Ви ШАРУ позвіть, так, щоб чули вас люди.
Останнє: в день іспиту обов’язково
Самі Ви прийдіть і візьміть залікову.
Елітно вдягніться плюс “нуль” макіяжу,
Серйозне обличчя – то й “п’ять” уже Ваша.
І знайте – п’ятірка примчить, як комета,
Якщо є знання хоча б назви предмета :)!!!

2005 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 26 сподобалося
Loading...
0

Вірш про гуртожиток

Гуртожиток НТУУ 20-ка веселе місце для студентів

Гуртожиток – це особливе місце, що не кажіть :)

Цей вірш про гуртожиток описує лише реальні факти з життя 20-го гуртожитку КПІ

Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.

Є кухня – місце всенародне,
Не промине новина жодна,
Щоб тут вона не побувала -
За всіх розкажуть Вам чимало…

Приколів, сміху тут багато,
Зате от місця – малувато,
Хоча… Нічого, жити можна,
Бо тут знайомі – всі і кожний…

“Мівіна” – це найкраща їжа,
Завжди смачна і завжди свіжа,
Тут діє правило одне -
Студент їсть те, що їстівне :).

Ще можна провести розмову
Про побут, житлові умови:
Вода холодна є, одначе,
нам хочеться також гарячу :).
А от якби ще й ліфт робив -
Тоді б студент як в казці жив
Всі так хотіли б цього дива…
Та… Мріяти – це не шкідливо :).
Отак життя тут і минає:
У річці з пива всіх купає,
В піснях до ночі під гітару,
Хоч завтра знову йти на пари…

2006 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Ви – Українці!

Вірш про українців, які віддано вірять у свою державу

Про-український вірш

Ви – Українці!
Тож будьте достойні цього.
Це є звання,
До якого нема що додати.
Ми усі – браття і сестри.
Ми – сила… Народ!
І поєднали в собі
Схід
І гори Карпати.
Нас не зупинять,
Бо ми усі разом йдемо.
І побратались
В неспинній свободі Майдану.
Вибір всіх нас:
Помаранчевий шлях перемог.
Разом!
Бо ми – це народ.
Ми – прості громадяни.

Так!
Ми сказали,
Бо сили немає терпіть.
НАШ час прийшов
І пора вже настала для бою.
За Україну,
За чисту небесну блакить,
І за народ…
Що свободу веде за собою.

Очі відкривши
У сяйві небесних зірок,
Бачим – мільйони героїв
Зріднились в єдине…
Ми – Українці.
Тож будьмо достойні цього!
Слава всім нам!
Хай святиться ім’я України!
2004 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

про те, як я сайт переробляла

Малювати зірки легко, а отримувати їх наагато складніше

meri.kiev.ua – це звучить по-інтернетівському :)

Одного ясного дня я вирішила змінити сайт… Хоча ні. Не так треба починати :).

Одного разу прийшла мені геніальна думка щодо зміни сайту… Хоча може і не дуже геніальна… Та і не дуже вона хотіла приходити мені… Я за нею півдня з-поміж інших думок ганялася :).

Отже, початок видався хорошим – стільки речень і нічого по суті. Прямо наче вступ до наукової роботи “Творчий процес у житті суб’єктів, які самореалізовуються в мережі Інтернет” :).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Омріяному місту

Про місто мрії та емоції від проведення декількох днів у місті

Вірш про того, хто прийшов із мрій

Ти такий усміхнений як вчора.
І такий прекрасний як тоді.
Ми побачимось, але уже не скоро
Прохолодою, що віяла з садів,
І теплом, що від вина мені лилося…
Ми побачимось, але уже колись.
І дощу краплини на волоссі
Падали перлинами униз.

Ти такий незвіданий як завжди.
І омріяний. Але не я одна
Бачила цю посмішку
Це правда.
Ти таким був вчора допізна.
І сьогодні теж змінився трохи
До грудей своїх мене притис.
І лише краплини із волосся
Падають перлинами униз…

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
1

Другу, що загубився

Другу, який загубився у житті. Або вірш про чоловічі роздуми

У житті треба зовсім небагато – знайти себе, свою суть

Пару днів тому була у одному із пересічних гіпермаркетів міста Києва. І там оголосили про те, що “Шановна мама Такої-то Дівчинки! Підійдіть до інформаційної каси! Не турбуйтеся, що Ваша Дівчинка загубилася. Вона знаходиться біля нас і чекає!”.
Happy end.

Але коли людина виростає і губиться у натовпі, у думках і у реаліях, залишається вірити, що інформаційне бюро життя вчасно повідомить про загубленого…

Холодний вечір.
Вітер. Київ.
Він просто йшов,
Він мовчки мріяв
Про те, що ще прийдуть часи…
Замерзлі руки з усіх сил
Ховав в кишені.
Знову пусто
В думках у нього
Він відпустить
Всі спогади.
На крок вперед…

Кудись туди,
Де трохи далі
Були у щасті та печалі,
Тонули і ішли на злет
Його хвилини, дні і миті
Лиш київські вогні розмиті.
Всю правду знали…

Уперед хотілося кудись побігти.
Втекти, кудись із цього світу,
Що так немилостиво б’є.
Знайти і рідне, і своє…

Спинився. Подививсь навколо
Нема нікого.
Трохи з болем
Він зрозумів:
Тікати? Ні.
Відчув, щось там у глибині
Отам, де серце. І у скронях…
Тепло розбіглось по долонях
І зникли Київ, холоди.
“Себе знайти. Себе… Знайти…”

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

починаємо пряму трансляцію / let’s start

Блог Марини Кузьменко з особистим поглядом на життя

Все тільки починається :)

Ви знаєте, що у світі з’явилося на один блог-сайт більше?
Тільки не треба таких здивованих очей і виразу обличчя…Ви ж комп’ютер налякаєте :). Мені то це не важливо, а Вам же з ним ще жити і працювати…А він може заїкатися почне, Ви за це подумайте.

Слухайте, то Ви навіть не чули про це в новинах і не дивилися по каналу Бі-Бі-Сі прямої трансляції відкриття?

Непорядок, значить… Але нічого. Сильно не печальтеся. Адже Ви зайшли сюди, а значить я Вам прямо отут розповідаю, що у світі з’явилося на один блог-сайт більше. Знаходиться ця новопоява на www.meri.kiev.ua. Авторує там, тобто Meri (Марина Кузьменко) (на цих словах я скромно посміхаюся, ніби йдеться і не про мене :)).

Так що коротко і лаконічно новина №1 Вашій увазі представлена.Тож тепер Ви є обізнаною людиною і ніхто не зможе Вас поставити у незручне становище своїм питанням, типу такого, що Ви могли прочитати у першому рядку цього повідомлення.
З чим я Вас і вітаю :)

Русскоязычный перевод + In English

Continue Reading

Поділитися з іншими