0

Не бидло

Робота Василини... Сайт...

Фрагмент української душі. На фото – творіння Василини  Боцвінко (rukotvory.com.ua)

Бидло (від польського Bydło) — це свійська рогата худоба, або такий спосіб існування чи мислення людини, який викликає асоціюється зі скотом. Вживається як образа
(цитата з укрмеморіа.ком)

Не бидло.
І я знаю, що кажу.
Ми навчені.
А дехто – навіть вчені.
І, не переступаючи межу,
Все ж здатні на життєві одкровення.

Так, маса.
Але сірих тут нема.
Загляньте в душу:
Кольорову й колоритну.
Хоча реальність пил проблем здійма,
Але розвіємо.
Не почужіє рідне.

А з бидлом легше, згодна.
Справді так.
Проте не дочекаєтесь, шановні…
Бо ми є вирощені
В щедро росяних садах.
Хоч може цього й не показуємо ззовні.

4

Мечта космополитки

Когда я беру карту или глобус, я хочу, чтобы все мои планы осуществились

Если у Вас есть карта, то это опасно :). Бойтесь: Ваши мечты имеют свойство сбываться! Фото by Jim Snapper

Я хотела бы жить в Лондон-граде.
И летать иногда в Парижанск,
В Амстердопле гулять на параде
Фестивалить, как в городе Каннск.

И мечтаю ходить по Цюринске,
В Мадридовск заглянуть на пол-дня.
В Хельсингопле смеяться на финском
Тоже в планах есть у меня.

А потом…
А потом одним махом.
Окажусь я на пицце в Римцах.
Иль под Венском в нарядной рубахе
Буду булочки есть без конца.

А трудиться поеду в Монаков.
Буду ночи и дни напролет.
До тех пор, пока денежных знаков
Мне лишь хватит на мой самолёт.

Но пока что сижу в Киев-сити.
И над картой рыдаю почти.
А уж если пойдет так и дальше,
То придется по глобус идти :)

2010, ноябрь

0

Любко Дереш. Поклоніння ящірці

Книга Любка Дереша про поклоніння ящірці український бест селлер

Так виглядає обкладинка книги Любка Дереша про поклоніння ящірці

Про назву. Назва твору нагадує мені ситуацію з назвою твору «Ім’я Рози» в інтерпритації по-українськи :).
Тобто не зважаючи на назву: поклоніння і ящірка в творі згадується десь три-чотири рази.
Ну, якщо добре вчитатися, то може навіть п’ять разів :)

Про обкладинку. Я не люблю земноводних. Я знаю, що вони по своїй натурі та в душі дуже хороші, усміхнені та добрі :). Проте їх луска, їх шкіра і їх зовнішній вигляд не налаштовують особисто мене на щось хороше.
Плюс якісь плями червоного на палітурці… Думаю, що Любко задумав, що то буде кров… А оскільки я такого не люблю, тому обкладинка мені не сподобалася.

Про зміст. Коли у мене будуть діти, я не хочу, щоб вони читали ЦЕ. Тобто якщо вони читатимуть твір Любка Дереша «Поклоніння ящірці» книжки з рук у них я забирати не буду…

Просто, як на мене – занадто вона емоційно яскрава. У плані дуже правдива, неприємно жорстока і… як би так сказати найточніше…обкурено-вигадана :).
Після ознайомлення з цим твором у мене склалося враження, що дуже просто можна убити людину і тобі за це нічого не буде. Можна тіло втопити у трясовині болота – і тобі за це нічого не буде. І плюс до того усі будуть оту людину шукати…
А ти будеш ходити із правдою в голові, і тобі за це нічого не буде!!!

Проте не буду критикувати і вдаватися у подробиці. Краще скажу про плюси і мінуси. Головний мінус уже назвала :).
Тепер ще декілька – оці міфічні появи якогось Корія, сцена з напів-живою собакою, вкраплення нецензурних слів (хоча у сучасній літературі це не є дуже великим мінусом – швидше відображенням реального спілкування людей…). Мені не дуже сподобалися.

Разом з тим не можна промовчати і про плюси. Любко Дереш уміє гарно писати :). Як на мене, дуже красиво описані такі сцени:

  • про те, як Дзвінка і Михайло пішли удвох у гори і пізнали солодке слово «перший секс» біля гірського озера, однієї літньої ночі;
  • про те, як Михайло і Дзвінка дивували своїм зовнішнім і внутрішнім виглядом бабусь-дідусів та інше населення одного населеного пункту у горах :)
  • про те, як Михайло і Хіппі сиділи на дубі та ховалися від Феді та компанії;
  • про те, як усі троє дивилися кіно :);
  • та інші красиві сцени, які не полінувався і описав Любко Дереш :)

У цілому, книжка не залишає байдужим. Проте це не те відчуття, яке виникає після перечитування творів Агати Крісті чи Бориса Акуніна…

Про призначення. Книга для усіх, кого зацікавить її зовнішній вигляд, назва або анотація. Не рекомендується психічно неурівноваженим та схильним до нервових розладів.

Моя оцінка. За стобальною шкалою – 90

0

Девочки крутые

Наконец удалось зайти в свой интернет-дом и показать все давно написанное :). В группы ДДТ имеется песня “Мальчики-мажоры” (слова можно почитать здесь). Предлагается более женский вариант этой песни :).
Но эта моя песня не касается перечня тех хороших дочерей их богатых мам, которых я знаю, люблю и уважаю. Вместе с тем эта песня написана о тех девочках, кто не понимает сути жизни и расставляет приоритеты сомнительной правильности… Назовем, пожалуй, это так :)
В моей жизни, к сожалению, и такие встречались тоже :(.
Ну да ладно, пусть живут :).
А еще это стихотворение-песня продолжает цикл произведений из моей рубрики  “Это всё понты” :)

О крутых мальчиках и девочках, а также о сложной крутой жизни

Про крутых девочек и их мам

Я чествую Вас, дочки моделей,
Племянницы судей и дядей крутых
Дочурки, которые впрямь обнаглели
Чтоб думать, что мир лишь глазеет на них.

Короче тех, кому у нас везет
За красивые глаза.
И у кого по жизни
Золотая полоса.

В сторонку все.
Кто здесь просто впервые
Во всей красе…
Девочки крутые
В сторонку все,
А то расскажем их маме
Под руку с Коко
Девочки с понтами.

В губах – силикон и ногти из геля.
Жених только если с RX45
Дочурки, которые впрямь обнаглели,
Без работы оклад просто так получать.

Но ничего, ещё будет
В их жизни урок.
Ведь в другом наши люди
Видят смысл и толк.

Смотрите им вслед
Кто здесь просто впервые
Не слушайте их бред,
Ведь девочки крутые.
Смотрите им вслед.
А то расскажем их маме
Под руку с Луи
Девочки с понтами.

Тут критик воскликнет,
Что все мы не правы,
И умницы есть у богатеньких мам.
Да я, в общем, знаю.
Исключения из правил,
Но примеры из жизни
Каждый вспомнит себе сам.

Короче, все расходитесь
Сразу по сторонам.
А то будет Вам выговор
От пап и от мам.

Смотрите им вслед
Кто здесь просто впервые
Без лишних примет,
Видно – девочки крутые.
Аплодируйтеим вслед.
А то расскажем их маме
Под руку с Гермес
Девочки с понтами.

0

Обидившему

Стих относительно отношених двуих людей и об их сложностях

Иногда стихи пишутся даже в обиде на кого-то

Не зализывай ран.
Все равно не поможет.
И не лезь из своей
Лоском мазаной кожи.
Я уже не хочу.
Что хотела тогда.
И с трудом я скажу,
Пресловутое «да».

Извини. Не солгу.
Это сил много стоит.
Похожу – подожду.
Что нам дальше устроит
Жизнь твоя и моя.
Перекрёсток дорог.

Я прощаю тебя потому,
Что ты смог.
На полмига отвлечь.
На два шага стать ближе
Всё равно в моей жизни
У тебя своя ниша.

Но сейчас промолчу.
И обид не тая.
Подожду
Что покажет
Жизнь твоя и моя.

4

Надоело

Иногда не хватает силы сдерживать свои эмоции. От того рождаются такие стихи

Пишу о том, что уже просто надоело

Мне надоели разговоры, сплетни, склоки
И эта зависть…
Непонятные упрёки.

И эта спешка.
Надоело жить-бежать.
По кругу “дом-работа” и опять…
Кому-то что-то вечно сделать должен
И понедельник с пятницей похожи.

Мне надоела подковёрная игра
По коридорам.

С самого утра
По телефонам
Тает жизнь моя в минутах.
Мне надоели все стандартные маршруты.
Но широко глаза на мир открыв
Я понимаю – нет альтернатив.

И в сущности не здесь,
Так где-то там
Жизнь так же льётся
В сериях из драм.
И в многотомниках неписанных комедий.

Мне надоели джентельмены, также леди.
Что высоко себя наверх несут,
Но падая их встретит не батут,
А жёсткий и протоптанный асфальт.
Но их урок таков.
Их мне не жаль.

Лишь жаль того, что жизнь моя идет,
Проходит в тысячах надуманных забот.
Оставив сотни планов позади.
Сердце сжимается так трепетно в груди.
От мысли, что не в этом жизни суть.
А эти годы…
Мне уже их не вернуть.

0

Клубам или Это всё понты

Клубная жизнь очень привлекательна. Там всегда много молодых людей и девушек. Там - ночная жизнь

Стихотворение о клубах, понтах и других киевских достопримечательностях

Я не была в московском “Рае”
Об “Опере” я по наслышке знаю
А в Киеве… Бывало пару раз.

В мехах “Салминского”
И в черно-белых “Лицах”
В битком набитой “Патипе”
В “Царских” темницах
Арены, Бабушки…
Их всех не перечесть
Но это все – понты

Ведь там за честь
Считается пройти по фейс-контролю
С кальяном сесть в обнимочку за столик
Изображать продвинуто-крутых
А смысл-то в чем?
Ведь это все понты…

Элитно пить зеленое мохито.
И быть там до тех пор, пока открыто.
А этих взглядов вся небрежность
Пафос слов.
У стоек баров, на поверхности столов.

Там воздух пахнет не озоном,
А Лакостой.
Улыбок искренних найти не так уж просто.
Лишь показные игры
В бликах золотых.
Везде одно и то же
Всё – понты…

Тот мир – он красочный
Если смотреть издалека.
Он яркий
Словно с телевизора ЖК.
Но угнетающий
И давящий внутри

Лучше на небо
И на солнце посмотри.
Будет побольше радости и пользы.
Именно там
Есть все ответы на вопросы.
А клубы в сущности безсмысленно пусты.
Как и все их элитные понты…

0

понеділок, 13-те

Веселі роздуми щодо понеділка, який інколи сумніший і складніший за пятницю

Понеділок? Тринадцяте :)?

У світі є одна річ гірша за п’ятницю, тринадцяте – понеділок з аналогічним числом :).

І що б там не казали, але справа тут саме в оцих усім відомих забобонах щодо цифри 13, у сприйнятті трудящим народом понеділка, у магнітних бурях на Сонці та аналогічних подіях на Місяці…

Цей день відтепер асоціюється з рядом слів, при чому деякі з них є не зовсім цензурними, тому їх перелік я приводити тут не буду :). Проте, нам це вдалося – ми його пережили.
Тому у зв’язку із вичерпанням ліміту слів на сьогодні я хочу Вам сказати наступний витяг з відомої пісні: “Завтра будет лучше, чем вчера :)”.
Адже завтра – 14-те. Тому – до завтра :)

0

housefly або муха, що літала у Білому домі

Веселі мухи атакують Білий Дім у США :)

Веселі мухи атакують Білий Дім у США :)

Я не знаю як Ви, а от я іду на тренінг.  Якщо дуже попросите, я і Вас із собою візьму… Але то тільки якщо добре попросите :).
А як ні – то будете і далі жити і не уміти так майстерно убивати мух як Обама :). Я думаю, що уже не лишилось людей на білому світі, хто не бачив би цю відео-притчу про те, як Барак Обама муху убивав :).

Пан Обама і раніше виділявся своєю специфічністю і почуттям гумору. Та і Мішель у нього теж веселенька така :). А тепер він ще й привселюдно відкрив свій найпотаємніший талант :). Так що усі, хто зі мною на хантер-тренінг, в черенгу шикуйсь :)!

PS: до речі, треба було б Барака Обаму запустити в українську сільську літню кухню, в спекотний день, де все шкварчить-смажиться-тушиться і хай би він ще й там потренувався :)

2

Хочу на море!

Законное желание каждого человека - хотеть летом на морские берега :)

Хочу в отпуск! И на море тоже :)

Хочу на море!
Средиземные пляжи-и-и-и
Или на острове каком-то там пожить.
Поспать,
Покушать в пятизвездочном отеле
И чтобы тайские массажи надоели.

Что не выходит?
Ну тогда давай на Сочи.
Там море тоже существует,
между прочим.
Я буду персик кушать и креветки…

Не получается?
Но Крым есть на заметке!
Или махнуть хотя бы на Азов.
Дельфинам улыбаться, кушать плов.

Опять не то?
Ну ладно, Днепр ведь рядом
Катамаранчики.
Ну что для счастья надо :)?

Хотя по выражению лица
Понятно – тянет ведь на дачу без конца!
В панамке под навесом поваляться
И в гамаке чтоб полежать, и на матраце.

Но всё. Я изьясняюсь поточней
Хочу куда-то отдохнуть душой своей
Туда, где безбудильниковый рай
Где не грохочет утренний трамвай
И путается время дня и ночи…
Хочу я в отпуск! Чесно-чесно! Очень-очень :)!

0

Філософські чотиристишшя про вихідні

Понеділок - це один з найнеулюбленіших днів у багатьох людей

Завтра знову понеділок… І чого так?

І чому вихідні такі короткі???
І чому планів на вихідні так багато?
І чому понеділок буде уже завтра?
І чому вже година ночі,
а я ще не лягаю спати :)…

А була ще п’ятниця нещодавно
І так думалося про гуляння і хорошу погоду.
Отакі хороші були плани
А понеділок підступно почався (по ходу :))…

А я сиджу, щиро каюсь і дуже надіюсь,
Що вихідних наступних буде вже більше
І тоді я напишу якогось шедевра.
Або як мінімум – про вихідні нового вірша :)

2005