1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

День Юриста

Робоче місце справжнього Юриста. Хто впізнав це місце - тому привіт ;)

Так виглядає робоче місце справжнього Юриста у розпалі робочого дня. Хто впізнав це фото – тому привіт ;)

Кавер-версия на песню “День Победы” в исполнении Льва Лещенко

День Юриста – как он был от нас далек.
Мы в календарных днях считали этот срок,
Теряясь в новшенствах законов и третьих лиц,
Листая ленту с хештегом #тыжюрист.

Этот день Юриста исками пропах.
Это праздник с кодексом в руках.
Это радость материально значимых благ…
День Юриста! День Юриста! День Юриста!

Дни и ночи. Без обедов и суббот,
Как стахановцы для юридических работ.
Слегка серьёзны. Ведь закон всегда суров.
Как и Фемиды меч с гармонией весов.

Здравствуй, мама.
На рассвете я приду…
Допивая свой литр кофе на ходу –
Мы закрыли эту сделку. Короли!
Этот день мы приближали как могли ;)

8 октября 2017 года, 20.26

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Втрачені можливості не повертаються

Втрачені можливості не повертаються

Повний ексклюзив: пускаю вас прямо на свою кухню ;)

Саме так я кажу собі щоразу, коли думаю над тим – варто чи ні?
Втрачені можливості не повертаються. Написала я собі на стіні у кухні (так-так, одвічно жіноче місце має мотивувати не тільки борщами і немитим посудом ;)).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Позастінне

Вірш з позастінного і позастельного простору

Вірш з позастінного і позастельного простору

П’ятою стіною буде стеля
Безвіконний вибілений пласт
У таких огранених пустелях
Пропадає безвісти наш час…

А я хочу, щоб було не марно.
Хочу змісту.
В формах чи без них.
Вірю у спадковість дій.
І в карму,
Що в історії невидимій моїй.

Наче мантру говорю:
Життя прекрасне.
Не обмежене в кордонах.
І в рядках.
Адже в пошуку всіх істин і пояснень
Є свій смак.

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Летнее

Летнее то, что было

Летнее то, что было

Из окон высыпались цветы
И гронами в воздухе висли.
Мы вырывались из мирской суеты
И дарили друг другу свои мысли.

Мы наивничали, что мир справедлив
И строили свои безумные планы.
А потом дождь их собой залил.
И дальше с нами шёл постоянно.

Вечерами.
И дни напролёт.
Под зонтами мы говорили о чувствах.
И спешили куда-то вперёд.
Не думая о грустном.

Лето, 2017

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Кольцо на безымянном пальце

Кольцо на безымянном пальце много значит

Кольцо на безымянном пальце очень много значит…

Кольцо на безымянном пальце много значит:
Что с нетерпеньем кто-то ждет тебя домой.
И чувства от нее свои не пряча
Ты называешь эту Женщину женой.

У вас есть то, о чем мечтают двое
Только сбывается такое не у всех.
У вас есть то, чему завидовать не стоит
И брать на душу столь тяжелый грех.

Но все же много хочет быть на ее месте.
А кто-то думает украдкой о твоём.
Ведь нет на свете лучше слова “вместе”.
И нет роднее слов “семья” и “дом”.

Я отрекаюсь от мыслей таких порочных.
Что профиль твой навеял вглубь души
И вспомню лишь когда-то, между прочим
Что ты – особенный.
И очень хороши

Сиянье глаз твоих, души,
Приятный голос.
Таких столь трудно в жизни всем найти.
Лишь одно “но” –
Что ты уже не холост.
А значит – нам с тобой, увы, не по пути.

2007 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

Вже осіннє відсиріло небо

І так хочеться, щоби ця осінь не такою як завжди була

Дуже хочеться, щоби ця осінь не такою як завжди була

З думкою про київську осінь на Подолі

Вже осіннє відсиріло небо
В надкаштанній туману імлі
Видно тільки дахів гострі ребра.
І поміж ними – прожилки землі.

Місто враз опинилось в облозі
Не дощів,
А осінніх людей.
І здається, вони вже не в змозі
Йти самі, бо їх вітер веде.

Поміж стін, колись грітих під сонцем.
Там, внизу – жовтолиста зола
І так хочеться щоби ця осінь
Не такою як завжди була…

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

Ты не вернешься

Ты не вернешься

Ты не вернешься. Подведены итоги.

Ты не вернешься.
Как прискорбно понимать,
Что не разделим больше мы
Вина бокалы.

Вчера я прекратила тебя ждать.
От одиночества вдвоем
Уже устала.

Ты не вернёшься
В мои пасмурные дни.
В моменты радостей.
И всех переживаний.

Если обидела –
Меня ты извини.
Запомни меня
Радостью свиданий.

Мы может встретимся с тобой
А может — нет,
Когда дороги нас сведут
На перекрестке.

Хотя, наверное,
Нам через много-много лет
Узнать друг друга
Будет так непросто.

Но как бы не сложилась дальше жизнь.
Я тебе зла ни капли не желаю.
И если уж дороги разошлись,
Прости меня.
И я тебя прощаю…

2012

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Мій новий день настане

Мій новий день настане, з новими силами, надіями і планами - Погляд Мері. Вірші про життя

Що б там не було – мій новий день настане ;). Я вже виглядаю його з вікна

Місцями хмарність…
В несповіданій душі
Бува незатишно.
І досить часто – слізно.

Я задихаюся без щирості.
Й віршів.
Гублюсь в скляних будівлях.
І залізних.

Я хочу подиху
Десь звідти.
Аж згори.
І прагну крил,
Бо вітер знає мої плани.

Та вірю:
Що б там не було в житті.
Мій новий день настане.

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Не зваблюйте дівчат віршами

Не зваблюйте дівчат віршами! Зацікавлюйте собою навіть безвіршово ;)

Не зваблюйте дівчат віршами! Зацікавлюйте собою навіть безвіршово ;)

Сіре небо і краплі вітряного дощу, який летів у всі боки, здавалося б не обціяли нічого хорошого цим липневим днем.

І тут я зайшла в Гугл та написала перші рядки свого вірша “У ній щось є“.
Було багато цікавих пошукових результатів, але я напишу лише за один…

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

А я у гай ходила

А я у гай ходила, по квітку ось яку :) #flower #flowers #interestingflowers #unique #naturephotography #nature

А я у гай ходила, по квітку ось яку ;)… Інколи щось химерне і цікаве вривається в наші життя просто обабіч тротуару, по якому ходимо щодня. Варто лише уважно придивитися.

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

не треба фотошопити її обличчя

Юлія Попова. Фото зроблене Оленою Ангеловою

Юлія Попова. Фото зроблене Оленою Ангеловою

На своїй Facebook сторінці я уже писала про неї, але вирішила ще й тут розмістити. Щоб не забулося і не зникло під тонами новин, фотографій котів, чиїхось думок і рутинних оновлень цієї соціальної мережі. Адже ця історія варта того, щоб люди її читали і розуміли, наскільки різним є світ навколо нас.

Якщо перейти по цьому лінку, то можна прочитати історію Юлії Попової. Точніше, сповідь про її мікрокістозну лімфатичну мальформацію обличчя і життя з цим діагнозом. Я можу уявити скільки сил, часу і роздумів у неї зайняло написання своєї автобіографії у формі цієї статті. Більше того, скільки “за” і “проти” було зважено, щоб взагалі почати про це говорити. Але вона – молодець, змогла пересилити себе і написала.

Її розповідь від першої особи є дуже потрібна і корисна усім, хто є в чомусь “не таким”. Я на своєму життєвому прикладі знаю яке це відчуття, коли на тебе дивляться як на якогось піддослідного кроля – із цікавістю і огидою водночас. Бо вони таких раніше не бачили і при цьому, побачене їх не сильно порадувало, а швидше засмутило…
Одним словом, читайте. А ще – не здавайтеся. І, звісно ж, не вірте усім тим, хто в вас не вірить.

 

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Твоє щастя буде в іншому

Вірш про нерозділене кохання і розставання

Твоє щастя буде в іншому / Фото GideanyMaiara, Flickr

З думкою про дівчинку,
яку мали б звати Євгенія.

Трішки потерпи.
Десь через місяць уже не так болітиме.
І ти дивитимешся на нього очами ситими.
Ти уже звикнеш без нього ранком снідати.
І засинати без його слів.

Тобі звичайно у це ще не віриться,
Що закінчаться дні болючі ці,
Що твоє щастя буде в іншому…
А той – пройшов крізь тебе.
Не оцінив.

То хай іде.
Не тішся крихтами
Його уваги,
Словами-митями.
Ви вже не будете ніколи друзями.
Чи ти повіриш йому ще раз?

Ні, він не вартий.
Облиш.
Забудь уже.
Адже без нього ти проживеш,
Бо твоє щастя буде в іншому.
А це все залікує час…

15 липня 2017 року, 22:33

Поділитися з іншими