1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
1

Ми вистоїм

Красива Пара закоханих у життя та Україну

Іван Олексійович та Леоніда Павлівна Світличні

Фото справа, до цього вірша має досить опосередковане відношення… Просто шукаючи зображення, я випадково побачила їх і згадала, що Івану та Леоніді Світличним теж треба було вистояти. За інших умов, за інших режимів і ситуацій.
Але потрібно було не опуститись на коліна, не зректися, не втратити те, що вони вдвох мали.

Ми вистоїм,
хоч як би з ніг збивали
ті зрадницькі
нестримнії вітри.
Ці довгі відстані –
хоч сил лишилось мало,
та правила є і в цієї псевдогри.

Ми порадіємо
за солод перемоги,
що буде в душах,
присмак на вустах.
Блиск не словами,
а лиш вчинками потроху:
не мідь то буде.
вища проба золота.

Не піддамося
на спокуси ці отруйні
і руки не опустимо униз.
Спасибі вам
за похорон і труни.
Але ж ми жити щиросердно поклялись…

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

Мій перший вірш

Ідучи сьогодні по вулиці, я згадала, що я ж у цьому місяці святкую річницю своєї поетичної творчості. Навіть не так… РІЧНИЦЮ СВОЄЇ ПОЕТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ :).
Останнє речення – це не автоповторення, це просто я собі вирішила зробити приємно :). Ну, самі розумієте – самолюбність, егоцентризм та інші подібні речі беруть своє :). Великими буквами видніше.

Весняний перший поетичний вірш моїми тоді ще дитячими очима

Весняний світ очима однієї дівчинки

А ще для глибшого розуміння треба написати кілька рядків, з чого все почалося…
Мені було дев’ять років.

Хоча, коли Ви прочитаєте цей вірш, Ви автоматично зрозумієте, що доросла і життєво-досвідчена тітонька таких рядків точно б не написала :). Отже…

Весною все-все ожива
І мурашки, і трава.
Ми з тобою йдемо в ліс
Не впізнати ряд беріз:
Одягли сержки,
Розпустили коси,
І стоять красуні
Білокорі й босі.
По росі весняній
Хочуть походити,
Щоб красу цю дивну
Ніколи не згубити.

Зелень світ весь підкорила
І в блакитній вишині
Хмарки й сонце, мов на крилах
Усміхаються весні :).

Але, якщо бути більш точною, то останнього смайлика в оригінальній версії цього твору не було :).

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

для Юрія і Георгія

Святый Геогрие Победоносец, моли Христа Бога спастись душам нашим!

Ікона Георгія Побідоносця

Сьогодні – 6 травня – День Ангела для усіх Юр, Юрасиків, Юрчиків, Юрків та Юріків :).
Так само сьогодні день усіх Георгіїв, Георгів. А усі чоловіки, парубки і хлопці з іменем Гоша уже святкують :).

Так що я особисто приєднуюсь до привітань із Днем Георгія Побідоносця і бажаю усім нам (тобто навіть включно із неЮрами і неГошами :)), щоб у житті ми відчували милість цього Святого Великомученика у вигляді перемог на всіх фронтах :).

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

05.05

Київська весна кольору каштанів :)

Каштани весняні. Київські :)

Понеділок видався приємним, особливо ввечері :).
Аж на своє місце проживання повертатися не хотілося. Так би ото й ходити між бузками-каштанами-тюльпанами… А що вже буде далі – то я взагалі мовчу :). Як розквітне ще пахучіше та потепліє ще дужче…
Одним словом, оперативно і докладно про це читайте зовсім скоро на meri.kiev.ua :).

А тепер переходимо до подяк :). Дякую одній людині, що випадково з’явилася у моєму житті, і привела із собою явно невипадкові речі
Ну, а всім іншим – простий і щирий, український thanks :)! За те, що читали, за те що ліву клавішу мишки натискали і за те, що через пару днів прийдете сюди :).

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

а шо уже травень?

Дівчина пише послання для весни :)

Деякі думки про травень і весну взагалі

Травень класний. Бо то іще не літо, але все ж третій місяць весни… І цим все сказано :).

Травень виганяє всіх на вулицю, примушує посміхатися, роздягатися і під час цього внюхуватися в повітря. Бо воно пахне :)!

Не спекою липня. Не холодом січня. А всього лиш ароматом бузку, зеленої травички і подихом парфумів Кензо… Ой… Вибачте, то дівчина якась проходила мимо :).

До речі, щодо дівчат. Дівчата в травні гарнішають :).

Хоча, в принципі, гарнішає, звісно, все, просто у дівчат це найбільш помітно :).

А ще травень – музичний. Не знаю як у кого, а у моєму будинку такі весняні меломани, що біля під’їзду повністю звучав увесь репертуар Пугачової Алли Борисівни і зараз співає Софія Михайлівна :). У січні чомусь їх не тягнуло послухати музику… Так що це все травень винний :).

До речі, забула відмітити, що наш травень пахне ще й шашликами :). І це є народне визнання, а не чисто моє особисте.
Он, на перше травня, що робилося на всіх радіо та у всіх лісах? Правильно, святкували День шашлику :). Ті, хто не святкував Дня шашлику, той святкував День картоплі. Ну, тобто, на городі, з лопатою, граблями та іншими атрибутами свята :).
А ті, у кого до шашликів і картоплі серце не тягнеться, той святкував День трудящих.
Але святкували усі – і це однозначно :).

Хоча, що я оце тут сиджу та розписую, про свята, запахи та інше весняне, якщо можна написати коротко і ясно?

З травнем :)! Тобто, з маєм! Себто, з нуль п’ятим дві тисячі восьмого :)!

А я пішла до нього. До травня :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 103 сподобалося
Loading...
2

Я вже не та

Життя грає в ігри з нами і ми не маємо сили опиратися його правилам

Це все життя… Звичайно, що не ти.

Я вже не та.
Я вже тобі не вірю
Нема уже наївного дівча,
Яке колись вручало свої мрії
І дарувало вогник у очах.

Я вже не та.
А знаєш хто тут винен?
Звичайно, що не ти…
Це все життя.
Воно не визнає свої провини…

Я вже не те усміхнене дитя,
Яке колись тебе отак зустріло.
Я думала, що щирість візьме верх.
Проте… Я помираю…
Я безсила!
Бо хтось мою ту щирість взяв
І стер.
А разом з тим пішла моя наївність.
І вогник мій…
Той “хтось” його забрав…

Я вже не та.
Хоч може це і дивно,
Але ховаюсь як завжди у сотнях справ.
І маску я щодня свою вдягаю.
І хочу від усіх кудись втекти.

Я вже не та…
А знаєш хто тут винен?
Це все життя.
Звичайно, що не ти…

2005 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

Ты хочешь

Возвращение того, что было невозможно

История не возвращается

Ты хочешь начать всё сначала…
А помнишь,
Луна целовала
Каштанов зеленые листья
И звёзд необъятный простор.
Ты помнишь?
И я тоже помню.
Тепло твоей нежной ладони.
Влюблённости полные мысли
И майский ночной разговор.

Ты хочешь вернуть все обратно…
А помнишь,
Нам было приятно.
Быть вместе…
Мне часто казалось,
Что я, словно птица, лечу.
Но жизнь показала другое.
Я сердца тебе не открою.
Ты хочешь вернуть всё обратно?
Ты хочешь.
Но я не хочу…

2003

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
3

вся правда Проінет

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Моя вся правда Проінет

Якщо Ви не знаєте що таке Проінет - для Вас же гірше :).
А якщо бути ще точнішим, то Ви багато чого втратили.
При чому під фразою “багато чого” розуміється шість семінарів у НТУУ “КПІ”, Могилянці та Університеті Тараса Григоровича (в сумі, якщо мій калькулятор правильно порахував – виходить 18 семінарів).

Взагалі-то, про важливість Інтернету в нашому житті говорити не треба нікому, та і я не маю зайвих хвилин, кілобайтів і бажання, щоб “растекаться мыслью по древу” :).

Але, коли хтось хоче зі знанням справи розказати таке, що в книжках не пишуть – то це особисто мене зацікавило. Я бувала на різних культурно-масових та освітніх подіях, у серйозних закладах і несерйозних місцях; слухала лекції маловідомих викладачів і відомих людей… Щоб потрапити туди, необхідно було пройти дрес-контроль, IQ-контроль та ще безліч недоречних контролів. Але формат саме таких зутрічей по принципу баркемпів чи блогкемпів чи beer-кемпів, як у Проінеті, мені видається цікавим і справді перспективним. Адже там все без напрягу :).

Єдина напруженість може виникнути у період народження геніальних питань по темі до лекторів :).

До речі, про них. Про лекторів.
З такими лекторами можна і в розвідку, і на танці :).
Якщо коротко, то сподобалися всі. Звісно, включно із Катею і Ярославом :).

Алекс Рябцев, як на мене, дуже дохідливо розказав що треба робити, коли хочеш щось робити в Інтернеті і не знаєш з чого почати :). До речі, якщо Силіконова долина, нас читає, то щирий привіт і ми скоро до тебе приїдемо стартапи реєструвати… хе-хе :).

Сергій Даниленко… Ну, у мене склалося враження, що, якщо існуватиме поняття “акули соціальних медіа“, то він десь буде серед акулячого начальства :). Після перших десяти хвилин семінару я зрозуміла, що за соціальними медіа буде майбутнє і треба якось собі шукати місце під Інтернет-сонцем :). Так що я теж змінила формат своєї скромної халабудки meri.kiev.ua на більш зручну хатинку-блог :). І тепер щодня виглядаю з вікна на оте саме Інтернет-сонце, соціальні медіа і web 2.0 разом взяті :). А ще мене порадував той факт, що у них на роботі, тобто на ХайВеї турбуються про чистоту і правильність українськомовного Інтернету. Респект їм за це :).

Максон Пуговський – це людина, що може самому звичайному юзеру розказати про блоги щось таке, що він сам стане блогером :). І я впевнена: хто сидів у бібліотеці КПІ (у тому залі, де не було проектора, а були тільки зацікавлені слухачі :)) рано чи пізно засвітять свій творчо-блогерський талант в Інтернеті :).

Стас Рудий, хоча якщо брати метафоричний ряд, то можна сказати Стас із Інтернет-закалкою. Або Стас “RSS-ы трепещите” і т.д. :). Видно, що людина дуже довго працює у цій сфері ІТ-технологій, бо про пейджранки, кластерні пошуки і хmlівські особливості паучків-пошуковичків знають лише вибрані… А те, як він за п’ять хвилин без зайвих епітетів розказав принцип роботи пошукових систем - це просто no comments як вражаюче.

Роман Рибальченко видно відразу, що він – свій хлопець в цьому ділі :). Тобто, в Інтернет ПО. Я знаю, що SEO – це красивіше звучить, ніж ПО. Але ПО – це виключно українською – пошукова оптимізація :). А ще видно, що у нього дуже близькі стосунки із Гуглом, Яндексом, Рамблером і ще півсотнею пошуковиків. Не знаю, як у нього на близькі стосунки із усіма ними вистачає часу :). І від себе хочу сказати: фраза про відкриття секретів у кулуарах – супер :)

Оксана Завойко підкорила своїм шармом. Проста така дівчина, україномовна, начитана і ерудована. Плюс, видно, що психологію проведення лекцій знає добре, але Інтернет – ще краще :). Особливо, коли заторкнути тему соціальних мереж… Усіляких там фейсбуків, однокласників, у контакті та в коннекті одночасно :). Тоді вона може та-а-аке розказати, що аж самому захочеться стати власником якоїсь соціальної мережі :). До речі, вона працює в соціальній мережі profeo.com.ua – так що українські професіонали усіх сфер – єднаймося :)

На цьому все. Ліміт букв вичерпано.
Пятница-развратница” замучила думками про вихідні. Так що я пішла на вихідні :).

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
4

Я ховаюся

Гра у схованки. Між двома закоханими. Коханими. Взаємно люблячими

Я хочу заховатися від тебе

Я ховаюся в книжках і у екранах.
У калюжах від весни так сильно п’яних
Світить сонце

Золотим сліпучим диском
Я ховаюся…
Від променів і блиску
Видно сказане тобою –
Дуже щире
Кожне слово – то моя маленька віра,
Хоча може не маленька, а велика…

Я ховаюся. Топлюсь в життєвих ріках.
У контактах, у листах, у переходах,
У простих, давно заспіваних акордах.
І кажу, що так воно і має бути.

Я ховаюсь від думок про тебе всюди.
Але знаю, що довіку так не зможу
То є кара, чи то просто милість Божа?
Усвідомлювати, що і це у нас взаємне…
Бо ти теж ховаєшся від мене.

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

Вірш колишньому

Чоловіча правда очима колишньої коханої

Вірш колишньому уже не-коханому

Ти боїшся згадок.
То так ясно видно,
Але ж це – початок…

Вже немає рідних
Рук моїх у тебе.
І очей відкритих.
І думок в польоті
Вуст зі смаком літа.

Це всього початок
Без моїх квітучих
Посмішок.

Насправді,
Сни тебе замучать.
Бо там буде постать –
Тінь від мого тіла…
Забувать непросто,
Бо лиш я зуміла
Полюбити щиро,
Що не бачать ззовні.
Світ наш так закрити,
Щоб від всіх сторонніх…

Але ти ж боїшся і про це згадати.
Що ж…
Шукай десь щастя.
І сумуй по втратах.

Хоч навряд чи знайдеш
Щастя заповітне,
Ти ж не знаєш ціну
Рук отих, що рідні…

2007

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Вірш про зірки

Вірші про неймовірно красиві зірки однієї ночі

Зірки найяскравіші там, де любов… Фото by vagabondando

Вірш про зірки, написаний біля літнього моря

А в Києві таких зірок немає.
Бо тут обвінчані і небо, і земля.
А море синє.
І таке безкрає,
Що навіть вітер цю красу не розділя.

Твої обійми…Ніжні і приємні.
В цю мить я хочу просто розцвісти!

Хоч буде ніч така глибока й темна.
Мені все рівно.
Бо зі мною – ти
В очах втопаю…
Майже слів не чую
Забувши всіх.
Сховавшись від тривог…
Дивись! Он вітер зірочку цілує.
Отак би мить спинити.
Й бути вдвох…

2005 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Две души

Два життя. Дві долі. Дві душі

История из жизни двоих когда-то влюблённых

Было две жизни. И было два пылающих сердца.
Было много ярких слов, но была всего одна стрела, которая пронзила эти сердца. И любовь у них тоже была всего одна, но какая…
Их жизни соединились одним вечером. Их знакомство было простым и банальным – их свёл медленный танец. Познакомились, разговорились и поняли. Они оба поняли истину – перед ним была лучшая в мире девушка, а перед ней был ОН, самый лучший на свете.

Continue Reading

Поділитися з іншими