1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

прогнози

Коли помиляються синоптики, то є досить радісне явище

Помилка прогнозів погоди може бути дуже приємною :)

І знову я люблю помилки синоптиків :)!
Адже сьогоднішній перший сніг

Не можна сказати, що дуже явна, але все-таки, це – помилочка. Бо очікували ми його на вихідні, а він уже у середу… ;)

PS: люблю дивитися на сніг.
Особливо, сидячи у у теплій кімнаті тепло і попиваючи гаряченький чай :)

З першим снігом!

Поділитися з іншими
1 серце :) 90 сподобалося
Loading...
0

Студенти

Ох уже ці студенти! Прекрасні люди ;) - Погляд Мері. Вірші про студентів

Ох уже ці студенти! Прекрасні люди ;)

Написано спеціально до професійного свята студентів :).
Тобто на 17 листопада та 25 січня :)

Студенти – це такий народ,
Який не може без пригод,
А їх, до речі, вистачає:
Підступна сесія чекає
Чи причепився викладач –
Тоді уже хоч сядь та й плач…

А лекції такі всі схожі –
Нудні.
Студент сидіть не може,
Та як приходить семінар,
Студенту враз якийсь тягар:

Його не видно із-за парти,
Йому уже і не до жартів,
Та викладач хоч в окулярах,
Присутніх відміча на парах,
Тоді й приходять перездачі
І знов студент ридає-плаче…

Але всі теми поздає – дивись,
Стипендія вже є.

Професія “студент” – це класно,
Хоча, на жаль, короткочасно:
Десять семестрів чи п’ять років –
Оце для нас законні строки,
Тож я спішу нас всіх вітати:
Із нашим днем! Із нашим святом! :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 61 сподобалося
Loading...
2

Я – осінь

Я - осінь, така жовта, золота і багряна водночас - Погляд Мері. Вірші про осінь для дорослих

Я – осінь, така жовта, золота і багряна водночас

У зв’язку із рішучим наступом холодів я вирішила розмістити по-осінньому теплий віршик, який я написала одного осіннього дня 2008 року. І тепер, коли навіть за вікном туман густий, що аж не видно далі власного носа (шуткую, звісно ;)), то я читаю цей віршик і розумію, що поганих пір року не буває. Бувають погані оцінювачі пори року :)… Але ми не з таких! Правда :)?

А я ішла по жовтим килимам
По золотим, червоним і багряним.
Я – осінь. Іній сизий по дахам.
Я – осінь золота з легким туманом.
Із літом бабиним у промені тепла.
Я з листя щедра, міцно сплетена корона.
З кленового…
Далеко забрела.
А небо, кольору волошок. Й трохи льону.
Таке блакитне. Я його люблю.
Таке високе… Як не милуватись?
Із листя щось сплету… Ні, постелю!
Щоб бачили, що осінь – то є радість.
Що осінь – то у розкоші ліси
Я сяю в краплях, наче в діамантах.
Я – осінь, сповнена звичайної краси…
Тієї, що багатств найбільших варта.

До речі, пісенна версія цього вірша знаходиться тут:

[Download not found]

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

люди, що нас оточують

Люди навколо нас. Ми з точки зору людей

Подивіться навколо! Інколи поряд з нами перебувають якраз потрібні нам люди :)

У кіно дуже часто описуються ситуації, коли хтось іде по вулиці, а назустріч іде інший… І як виявляється – той перший “хтось” є людиною, яку кохає молодша сестра того “іншого”… А вони ідуть назустріч і проходять один повз одного мовчки, і про це не знають.

Звісно, після цього речення усі любителі соціальних мереж закричали, що усілякі МайСпейси і Tуси – це саме те і саме соціальні мережі виправляють такі ситуації.

Але дивлячись правді в очі, можна сказати, що нічого вони не виправляють… Ну, хіба що якусь там тисячну імовірних зустрічей.

А так усе по-старому: ми їдемо в одному вагоні метро із людьми, які живуть поверхом нижче, стоїмо у черзі в магазині за своїми викладачами (зі спини не завжди можна розгледіти :)), і, зовсім випадково, дізнаємося, що колишній однокласник Петя іі нинішній одногрупник Вітя – знайомі уже десять років…

До чого я це все пишу? Та просто, щоб у моїй базі MySQL було на одне повідомлення більше :).

А якщо серйозно, то сьогодні я ще раз зрозуміла, що світ – тісний. І треба частіше дивитися не тільки вперед на дорогу і світлофори, а ще й на обличчя людей, які по цій дорозі ідуть поряд або назустріч…

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

про Китай і китайців

Китайська дівчина посміхається, тримаючи національний прапор

China forever :)

Сьогодні Китай переді мною постав у двох іпостасях:

– перший Китай – це економічний гігант речового ринку Троєщина, який заполонив своїм ширпотребом і ширнепотребом увесь світ. Саме цікаве, що маючи розмову із деякими жителями країн ЄС, а також США я отримала аналогічну інформацію про присутність їх і їхніх низькоякісних речей скрізь – їхні china-towns уже стали невід’ємним атрибутом великих міст. Київ, щоб не відставати, теж має таку резиденцію китайців. І можна з упевненістю сказати, що навіть не одну…

– другий Китай для мене сьогодні – це окрема культура, релігія, світогляд… Часто від нас, біленьких європейців, можна почути зверхність щодо їх культури. Адже ми сприймаємо вороже те, що є нам не зрозумілим
І от, після того, як я голосно розповідала про масштабність заповнення китайцями усього світу, мені потрапила до рук одна маленька книжка китайських древніх віршів. Звісно, Тарас Григорович про них не чув, як, в принципі, і Григорій Савич… Але це не відміняє їх філософію і особливість. Їм тисячі років. Але зараз вони не втратили свого символьного і віщого змісту.

Тому мій висновок сьогодні: Китай вартий того, щоб ним захоплюватися. Навіть не дивлячись на ті неосяжні гори пакунків на ринку Троєщина.

PS: Тысячу раз я ходил по дороге лесной, так почему же клад чужестранец нашел?

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

всі за Баш!

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Не хочу ховати свою думку!

Це не новий девіз чи реклама.
Але усі, хто знають про що я – будь ласка, не зменшуйте темпів, не дамо прорватися вперед усіляким там однокласникам і однокашникам.
А тим, хто ще не в курсі – вКУРСовуйтесь.
Значить так: є таке місце у нас в Інтернеті, що називається цццюифырющкпюкг або (якщо переключити вірно клавіатуру :)) – www.bash.org.ru
Прикольно тут. Правда, не завжди цензурно… Але ж усі ми знаємо, що цензура – явище умовне…хе-хе :).

Повертаючись до назви.
Зараз у нас по сусідству – в Рунеті, проводять конкурс щось типу “кращий сайт”… Далі, я думаю, говорити не треба  – треба діяти ;).

До речі, я оце сиджу, агітую… Напевне, Ви вирішили, що мені з того є якась вигода…
І правильно вирішили!!!

Адже знаєте, як тільки вигідно для моєї нервової системи бачити смайлики на Баші та коменти його адмінів :).
А якщо ж вони переможуть – то їх наявність явно збільшиться…
Тому давайте зробимо цю справу взаємовигідною для нашої нервової системи і спільного почуття гумору і голосуємо усі за Баш! :)

PS: сайт реально інтернаціональний – тут і українці, і росіяни, і турки, і олбанці :)…

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
1 серце :) 19 сподобалося
Loading...
0

Мальована осінь

Осінь, розмальована золотом і прикрашена посмішкою

Мальована осінь просто прекрасна. Чи не так :)?

Такою я побачила осінь у день першого листопада. І саме такою вона для мене є останніх 62 дні…

Хтось начебто навмисне.
Так гарно, живописно
Розмалював навколо,
Розфарбувавши скрізь.

У золоті обливши,
Не поскупивсь – залишив.
По-справжньому зелених
І неосінніх місць.

Накидавши ще й листя…
У краплях і намисті
Зіперлась гордим станом
Стара горобина.

І все настільки різне…
Напевно, хтось навмисне!
Так вималював осінь
Біля мого вікна.

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

що за риба Юрій Андрухович?

Андрухович Юрій Ігорович - Респект Вам великий :). Мені подобається Ваша творчість

Андрухович посміхається :)

А він справді – Риба. В усіх відношеннях. Риба з великої літери і Риба по знаку Зодіаку…
Кажуть, що його твори учитимуть у школах. Може уже учать – давно там була, не знаю :).

Але головне з усього цього писання це те, що я сьогодні ще раз утвердилася у своїй повазі до Юрія Ігоровича.
Адже Андрухович – нестандарт. Звісно, не з усіма його поглядами я погоджуюся. І не усі слова у його творах є літературно-цензурними. Але суть! Сутність його творів примушує задуматися. По-іншому, аніж після прочитання Толстого, Гюго і Бронте…
Одним словом, “Дванадцять обручів” не залишили байдужими.

До речі, я навіть знайшла що таке тринадцятий обруч. Тринадцятий обруч – то сам Андрухович :). А знаєте чому? Бо він народився тринадцятого…

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

про сьогоднішній вихідний день

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Про сьогоднішній вихідний день. Коротко і зрозуміло ;)

Х: ти що, цілий день у квартирі просиділа???
У: ні, я виходила… В Інтернет і на балкон :)
(с) Автобіографічне

Вихідний день треба провести так, щоб на наступні вихідні залишилися ще невиконані завдання :). Бо якщо все виконати, то тоді на роботі у понеділок доведеться відпочивати від вихідних :).

PS: не забудьте о 4.00 ранку 26 жовтня перевести годинник назад. Правда, я, як і пів-України, переведу його у 10 ранку, бо вставати у чотири години ранку спеціально на таку процедуру… якось не тягне… хе-хе :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 18 сподобалося
Loading...
0

Юристи

Юристи - це дуже веселі люди. Особливо у їхнє професійне свято :)

Отакі вони ці Юристи і… Юристки ;)

Я давно не писала тут… А знаєте причину? День Юриста. То я готувалася весь час :).
І, більше всього, тепер теж кілька днів не писатиму. А знаєте причину? День Юриста. Просто морально відходитиму від такого свята :)

Закони складені у папки.
У кодексах якісь закладки
У голові – якісь статті
І захист права на меті.
Якісь питання? Йдем до суду.
Проблеми?
Вирішать!
Не буде!
Коли до справ взялись вони –
Феміди дочки і сини.
Вони уміють, знають, хочуть
І роблять!
(Хоч би не зурочить :)).
Ще й так, що їх авторитет
Зростає зразу аж на метр :)

Все відповідно до канонів
І згідно приписів закону
Та згідно іміджевих справ.
Щоб лиш оклад весь час зростав…
І щоб серйознішали теми,
Щоб швидше зватися “партнери…”

Та все ж найкраща із цих рис,
Це скромно зватися – Юрист :)

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

жовтень або перший день другого місяця осені

Жовтень місяць і все, що я про нього думаю

Осіннє: вересневе, жовтневе і листопадове :)

От що не кажіть, але вересень – це перехідний час… Не встигнеш і оком моргнути – уже другий місяць осені йде. Хоча що там говорити за моргання очима!
Не встигли ми ще купальники познімати, а тут уже говорять про нові шуби, куртки і валянці :)

А якщо серйозно, то завтра – жовтень. Ви не помітили? Якщо чесно, то я теж :).
А от календар усе помічає… Він прямо, як ті бабки біля під’їзду (на цих словах, передаю великий привіт Сергію Батьковичу Притулі із Тернополя :)).

І, якщо вже мова зайшла за позитивно-спрямовані явища у нашому житті, то саме тут невідкладно треба написати, що я офіційно на всю країну Україну зобов’язуюся сприяти тому, щоб Ви якомога частіше дарували ( писали, відправляли, роздавали…) Ваші смайлики :).

Якщо Вам дане питання цікаве і Ви зі мною – читайте далі.
Адже технологія роздачі смайликів у жовтні трохи відрізняється від вересневого етапу роздачі посмішок.

Основна різниця полягає в тому, що у жовтні планується підвищена кількість днів із ознаками дощу, туману, парасольок, калюж, приморозків-заморозків (хто сказав “відморозків”? :)).

Тобто нам доведеться працювати в умовах підвищеної вологості та знервованості.

Звідси відразу видно нашу задачу, яка полягає в тому, щоб з найменшими втратами у наших смайл-лавах пережити жовтень :).
Тобто не перейти до ворожого табору знервовано-серйозно-депресивних.
Наша задача-максимум полягає в тому, щоб розширити наше скромне коло усміхнених однодумців :)

Ну, поки що, все. Як тільки виникнуть нові завдання – я обов’язково про них напишу. Якщо Ви сподіваєтеся, що я мовчки виконуватиму їх сама – помиляєтеся :).

Вже ж якщо посміхатися, то всім разом…! Адже в смайликах – наша сила :)
Та і у нас ще попереду листопад…хе-хе :)

Поділитися з іншими