1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Мить зради

Вірш про зраду, а не любов / Фото Johan Larsson / Flicr

Вірш про зраду, а не любов. Мить зради / Фото Johan Larsson / Flicr

Вірш, народжений багато років назад.

Тоді мені хотілося померти
В той вечір…
Прямо там серед усіх.
Ті кадри пам’яті, здавалося б, вже стерті.
Та час безсилий і забути їх не зміг.

Тоді я лиш страждала і дивилась.
Я бачила…
Та й ти це не ховав.
Найгірше все
В оту безжальну мить здійснилось.
Як ти її у губи цілував.

І найболючіше – як взяв її за руку.
І найстрашніше – як зрівняв мене, її.
Здавалося, що серце спинить стукіт.
Бо то найтяжче, коли зраджують свої.

І так погано бачить в очі правду,
Яка так тихо убива любов.
Тоді нічому я була не рада.
А ти…
За руку з нею поряд йшов.

1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

моя збірка

Тут може бути вами обраний вірш. Фото:  auimeesri / Flickr

Тут може бути вами обраний вірш. Фото: auimeesri / Flickr

Добрі люди мене неодноразово питали про неї, про мою збірку віршів. А мені все не вірилося, що то є потрібним. І от в один прекрасний день, нарешті повірилося.
І я вирішила вчинити так, як робила Хілларі Клінтон у своїй передвиборчій кампанії (Дональд Трамп так не робив, бо тоді б його банківські рахунки почервоніли від сорому ;)). Так само вчинила Вікіпедія, щоб її сервери не померли своєю розумною смертю. І, до речі, так зробив британський The Guardian, щоб їх журналісти не були голодними та сумними.

Continue Reading

1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Якщо вам за 55

А у душі квітчасто й кольорово. Фото: Ken Pick / Flickr

А у душі квітчасто й кольорово. Фото: Ken Pick / Flickr

Скажу чесно: мені звітують про моїх читачів. Оті усілякі Гугли понапридумували таких різних засобів, щоб рахувати відвідувачів, а тоді ще й дають загальний опис моїх читачів. Так-от, щоразу після перечитування такого звіту мені хочеться ще більше писати. І справа навіть не у кількості людей, які мене читають (сама ледве вірю, але більше тисячі читачів щомісяця). Цікавішим для мене є розуміння вас, тобто людей по той бік екрану. Відчуття настрою та душевного стану. Але я не збираюся писати вам суху статистику і поливати мокрою аналітикою. Навпаки, хочу написати всього лише один факт, який мене дуже вразив і надихнув.

Continue Reading

1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Нічне закохане

Моє нічне закохане віршування

Моє нічне закохане віршування

Знайшла у добре запакованому архіві

Між нами дві, а може три години ночі.
Чомусь не спиться,
І тобі, напевно, теж
Адже думки мої так приязно й охоче
До себе кличеш ти.

І з дозволу береш
Мій спокій.
Я не звикла до такого,
Бо зазвичай вирішую все я.
А тут…
Це правда.
Я тепер не маю змоги
Забути твоє рідне вже ім’я.

І бачишся ти скрізь,
Я відчуваю…
І часто мрію зі словами «а якби».
Тепер мій світ одне обличчя має.
І все це ти із дозволу зробив.

Ти підійшов
І подивився дуже пильно.
А відмовитися сили не знайшла.
Між нами дві, а може три години ночі
У неймовірній кількості тепла.
Без роздумів про завтра і про потім.
Без визначених кимсь стандартних меж.

Це правда.
Моє щастя на свободі,
Яку собою
Ти мені даєш.

Січень 2010 року

1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Нещасливі разом

Помилка в долю уплелась... Фото  galaxies and hurricanes (flickr.com)

Помилка в долю уплелась… Фото
galaxies and hurricanes (flickr.com)

Я її знала. І я також спілкувалася з ним.
Вони були різні та несумісні. Однак, багато років назад їй потрібно було вийти заміж.
Буває людям потрібно до лікаря. Або потрібно знайти роботу. Так-от і вона в свої тоді ще юні роки вірила, що їй якомога швидше потрібно знайти майбутнього чоловіка. Середовище, в якому вона знаходилася, не залишало їй шансів і вона здалася. Як тільки з’явився перший кандидат – через дуже короткий час вони одружилися. А далі пішло життя, яке виявилося не таким, про яке мріялося. Бо він її любив не так, як вона того хотіла. А вона для нього була не тією, якою спочатку здавалася…

Continue Reading

1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Давай поиграем в слова

Давай поиграем в слова...

Давай поиграем в слова…

Этому стиху несколько лет и он был написан одномоментно в вагоне киевского метро. Я ехала из “Ипподрома” в направлении центра и думала об одной знакомой мне женщине, активной и молодой, которая каждый день решает десятки проблем и умеет делать бизнес, но больше всего она ценит и понимает важность отношений со своим мужем. Ведь работа и бизнес не согреют в холодной постели. Даже купив электроодеяло будет неуютно ;).
Этот стих – моя ода современным людям, умеющим ценить свои отношения и определять приоритеты в жизни и в своем рабочем еженедельнике.

Continue Reading

1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Сергій Жадан. Месопотамія

месопотамія, сергій жадан, книги жадана

Книгу Сергія Жадана “Месопотамія” я купила у книгарні “Є”. Люблю її ;)

Про назву. Якщо повестись на назву і очікувати, що Месопотамія – це якась історична оповідь про життя на території між Тигром і Євфратом, то існує загроза розчаруватися уже на перших сторінках твору. Адже жаданівська Месопотамія не така: тут немає місця для історії в її класичному розумінні. Натомість є дев’ять (не)вигаданих історій із життя чоловіків з цікавими іменами: чого тільки варті імена українців Боба, Ромео чи Маріо або євангелістських Луки, Матвія та Фоми. І вже починаючи з цих самих імен прослідковується основна ідея твору – перебування між двох вимірів, поміж реальністю та вигадкою, смертю і життям. Саме зі смерті все і починається.

Continue Reading

1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Написане під дощем

А дощ шумів...

А дощ шумів…

А дощ шумів,
Немов оскаженів.
Зірвався з ланцюгів,
З дахів,
З парканів.

Насправді, дощ -
То свіжості порив,
Щоб сонця промені
Були ще більш жадані.

Я дощ люблю.
Здається, навзаєм.
І монологи під дощем
Стають дуетом.

Бо саме там
Під проливним нічним дощем
Народжуються вірші.
І поети…

1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Маленький світ кожного з нас

По ідеї, мені уже треба було б забути за цей сайт і більш пильно дивитися у бік усіляких соціальних мереж. Розміщуєш один пост, фото чи твіт – і відразу чекаєш лайків, перепостів, коментарів. Популяризація не по днях, а по годинах :). Зізнаюся – у мене певний час так і було.

Photo credit: Pinterest

Треба оберігати свої маленькі світи. Photo credit: Pinterest

Але потім я виросла. Чи, може, перехворіла. А, можливо, просто надумала зайвого. Усі знають як шкідливо жінкам багато думати :). Одним словом, з мене досить.

Звичайно, моє внутрішнє его все рівно тихенько радітиме лайкам під моїми повідомленнями :).
Але світ соціальних мереж – це дуже часто несправжнє, непотрібне та удаване.
Не заперечуватиму: у соціальних мережах є те, що окриляє. Але поряд з тим – і неймовірна кількість такого, що пригнічує та дезінформує. Можна на це не звертати уваги, але Марк Цукенберг і його команда добре працюють над тим, щоб все-таки ми звертали увагу. А тоді звертали знову і знову :)

Тому я вирішила переїжджати назад. Тобто сюди. У свою затишну хатинку з вікнами у двір та довгокосою вербою на сусідній вулиці. Мені достатньо гармонії однієї кімнати, теплоти великих і маленьких долонь. А ще хочу смородинового чаю.

Зичу і Вашому життю більше гармонії. Як в соціальних мережах, так і поза ними…