1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

перша людина на селі / about ambitions

Трактор Івановича виглядає приблизно так. Двері кабінету Петра Григоровича залишилися поза кадром :) / Tractor owned by Ivanovitch looks  like this. Door of the Peter’s office has not been captured :)

У одному маловідомому селі живе дядько, якого всі називають Іванович.
Його знають усі, бо у нього є трактор і коли приходить весна, то усі ідуть до Івановича, щоб він виорав город. Немає людини, яка б не знала де знаходиться його хата.
З ним усі завжди вітаються.

У іншому великому місті всесвітнього значення живе одноліток Івановича, якого звати Петро Григорович.
Він є директором великого підприємства.
Його теж знають усі, адже він приймає ключові рішення на цьому великому підприємстві. Нема таких, хто не в курсі в якій частині головного офісу знаходиться кабінет Петра Григоровича. З ним теж усі вітаються.

Ці два чоловіки навряд чи б захотіли помінятися місцями, хоча по суті їх історії – однакові.
Адже не зважаючи на різні масштаби їх діяльності та географію проживання, кожен з них впливає на життя свого села.
Або підприємства, що по суті теж є маленьким селом міського типу :).
Після споглядання цих двох історій у мене виникла лише одна думка.
Я бажаю кожному реалізувати свої амбіції  і бути “першою людиною на селі” на тому рівні, на якому хочеться.
Тобто, як кому подобається – щоб вас знав один хутір, пів-України чи весь світ :)

In English

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

шопінгауер

шопенгауер, артур шопінгауер, шоппінг ауер, философия, интересная философия

Це – німецький філософ Артур Шопенгауер. Він не має нічого спільного з шоппінгом, хоча…:)

Місце для нього є в житті у кожного.
Він втискається у самі щільні графіки, а інколи затягує так, що люди стають від нього залежними… Бо нічого з цим не вдієш – така вже у нього філософія.
Я сама інколи не в змозі втриматися. Буває як піду – так на пів-дня та ще й повернуся з трохи іншим, аніж очікувалося :)
При чому, я питала – в усіх інших так само: вийшли за сірниками, а додому прийшли з важким пакетом усього самого необхідного. Бо нічого не вдієш – такий він, шопінгауер.
Тобто, shopping hour (або як ще його називають): “сеанс шоппінгу”, “іду-по-хліб-і-щось-смачненьке”, “побазарувати”, “вийти в люди (або як варіант – сходити в центр села)”. Крім того – частовживане в окремих прошарках суспільства – “пройтись по бутікам” або “злітати на екскурсію в Ніццу”. Останнє – це майже те саме, що і з селом, тільки не їхати на підводі, а летіти в літаку :).
Одним словом, шоппінг – це приємно і гарно.
Але часто після нього доводиться заглиблюватися у філософські роздуми щодо питань буття в найближчі тижні, обороту коштів у особистому фінансовому просторі та купу інших серйозних питань .
Ну все прямо як у філософії Артура Шопенгауера…
Розумні речі він писав.
Ось прямо зараз: закутаюся у свіжокуплений плед і почну читати :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Нельзя полюбить, а потом передумать

красивая пара, держаться за руки, девушка парень держатся за руки, влюбленные

Иногда люди любят все усложнять. Спрашивается: зачем :)?

Нельзя полюбить, а потом передумать
Уж надо решить:
Либо да, либо нет.

Нельзя делать больно,
Когда тебя любят.
Но можно любить
Безгранично в ответ.

И если понятно,
Что чувства взаимны.
То надо все лишнее
Тотчас стереть.

И в тот же момент
Холод лютый и зимний.
Начнет очень медленно
Всё же теплеть.

Вдвоем хорошо, интересно, приятно
Зачем усложнять свой душевный покой?
Послушай стук сердца
И тебе станет ясно:
Какой человек сейчас рядом с тобой.

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

під ногами / under feet

небо, клюжа, красиве небо у калюжі, небо в луже, лужи и небо, весенние лужи

Ой, дивіться: у калюжах – небо…

У безрозмірних весняних калюжах віддзеркалювалося небо…
“Дивись під ноги”, – повчально і нелюбязно казала молода мама своєму малолітньому сину. Поспішаючи, тягнула його за руку і педагоги величини пана Макаренка, напевне, зморщилися б, побачивши цю картину.

“Мамо, мамо! Ми ідем по хмаринках!”, – радісно закричав маленький хлопчик.
У калюжах і дійсно віддеркалювалося трохи брудне, але все ж блакитне небо і такі самі майже білі хмарки.
“Обходь калюжі! Чого тебе туди повело?”, – не розуміючи усієї краси ситуації продовжувала нелюбязна мама.
Але маленький син проявляв упертість характеру і продовжував брьохати по калюжках, інколи навіть розбризкуючи краплі талої води навколо.
Потім вони повернули направо і пішли в напрямку станції метро.

А я, не обтяжена нічиїми заборонами і нерозуміннями, ішла у своїх гумових чоботях прямо по хмаринках і щиро раділа безрозмірності весняних калюж :).

In English

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

Люди-лампочки

Лампочки, рука лампа, много ламп, красивые лампы, лампочка человек

Стих о людях вокруг нас

спасибо людям-лампочкам
на работе :)

Бывают люди-лампочки.
И люди-сухари.
Один засох безжизненно.
Другой – для всех горит.

Один желает блюдечко
И собственный буфет.
Другой себе работает
И дарит людям свет.

Один всю жизнь в раздумиях:
Мне мёд или изюм?
Другой всегда заботиться,
Чтоб был светлее ум.

И если мне не верите,
То посмотрев вокруг,
Вы сразу их увидите –
Буфетных этих слуг.

Заметите и яркие
От лампочек огни.
Ведь для других стараются
Светить всю жизнь они…

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
0

Не вірте очам

Девушка на канате, канат девушка, еквилибрист, эквилибристка девушка

Не треба завжди вірити своїм очам, чужим словам і будь-яким обмеженням.

Не вірте очам,
Бо вони бачать стіни і межі.
Не вірте промовам,
Бо часто нещирі вони.
Красиві слова.
На них ловляться необережні…
Не вірте в солодкі,
Хоча такі бажані сни.

А в що ж тоді вірити?
Будучи на роздоріжжі.
Кого ж тоді слухати?
Серце віддати кому?

Питайте в дощів.
У хвилин одинокої тиші.
Йдучи по дорозі на гору
Круту й камяну.
Просіть не в людей.
А у світлого синього неба.
Із ним не лукавте
Кажіть напряму – так як є.

Бо хто просить щиро
І віддано щастя для себе
Тому доля відповідь
Завжди і вчасно дає.

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

бувають такі люди як він

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Не хочу ховати свою думку!

Є люди, які мене дивують. У хорошому значенні цього слова :).
На жаль, з більшістю з них мені не доводилося зустрічати. І вже не доведеться, адже їх земне життя, у більшості випадків, уже завершилося.
Проте, як кажуть поціновувачі вин, “послевкусие остается”. Це – враження, яке залишають їх роботи і досягнення. Навіть біографії таких людей виступають як приклади для наслідування і натхнення.

Щоразу, коли заходжу в Національну бібліотеку імені Володимира Івановича Вернадського на Московській площі у Києві, я дивлюся на його бюст напроти входу і думаю про вічне.
Звісно, мені було б цікаво також дізнатися який у нього був колір очей або улюблена страва :).
Але наразі,  такі подробиці заховані за роками і архівами, тому  дивлячись на його погруддя я намагаюся відповісти на питання “Як?”.

Як він зміг пересилити реалії і займатися самоосвітою?
Як він зумів зберегти добре серце і турбуватися про інших, коли його самого страшенно гнобили?
Як він не русифікувався в умовах усього тотально неукраїнського?
Воістину геніальна людина.
Його день народження справляли два дні назад, 12 березня…

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

спасибі хакерам / thanks to hackers

Моя бабуся не знає, хто такі хакери. Спочатку вона вважала, що це ті, хто катається на мотоциклах.
Але то виявились байкери.
Тоді ще вона плутала із брейкерами і рокерами, але то теж виявилися не вони. Одним словом, ми зійшлися на тому, що вона є профі у питаннях коли правильно саджати огірки, а я знаю хто такі хакери :).

Скажу навіть більше – знаю не на словах, а на власному досвіді. Завдяки їм у мене немає часу нудьгувати!
Адже вони мені дуже допомагають – то сайт перефарбують у якісь нецікаві кольори, то якихось неопізнаних обєктів підкинуть, то ще якусь приємність нароблять. І все лише для мене :).
Тож, як бачите, жити в Інтернеті зовсім не нудно.

Навіть більше – я от подумала і вирішила попросити у хакерів допомоги.
Люди добрі! Хакери милі!
Рятуйте недосвідчену користувачку.
Неблондинку, капслок вимкнено.
Баш читаю :). Є кіт… навіть два :).
Якщо бачите якісь баги, фейли та інші незалатані місця на моєму сайті – напишість мені про це, будь ласка. Тільки не ламайте, плз!
Звісно, я знаю, що за такі послуги необхідно платити.
Тому без питань прямо зараз пропоную авансовий платіж – ось такий великичезний і жирний смайл :).
Обіцяю, що основна сума смайликів буде не менш усміхненою :)!
Завчасно дякую!
бб

In English

present, happy face, nice children poor, помощь бедным детям, о счастье детства

Приблизно з таким самим подивом я щоразу виявляю нові знаки уваги від хакерів :) / I have the same confused face when I find new presents for me from hackers :)

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

цитата про старість

Цитати молодих людей. Погляд Мері - вірші про життя і цитати про молодість

Цитати душею молодих людей

У 20, 30 чи 40 років усі думають, що ці слова точно не про них…

Пожалуюсь – плохо остаться без дела, даже в старости. Вроде бы есть ещё силы, но уже знаешь: конец близок, будущего нет. Значительного дела не сделаешь. Остаются размышления и прошлое.

М. М. Амосов “Голоса времён”

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

цитата про місця, де ми були щасливими

Цитати подорожуючих людей. Погляд Мері - вірші про життя і цитати про подорожі

Цитати подорожуючих людей

Спочатку ці слова здалися мені неправдою. Але після декількох повернень у місця свого життєвого щастя виявилося, що так воно і є…

Ніколи не повертайтеся у місце, де були щасливими. До тих пір, поки ви це робитимите, воно залишатиметься живим для вас.
Агата Крісті

Never go back to a place where you have been happy. Until you do it remains alive for you.
Agatha Christie

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

дотягнутися до зірок / reach out the stars

reach out stars, дотянуться до звезд, звездочки в небе, хочу к звездам

Фотозвіт з тренування :) / Workout Report :)

Одного разу я зрозуміла, що настав мій час дотягнутися до зірок.

Правда, година була досить денна і сонце світило дуже яскраво.
Тому можна було вже починати панікувати … типу, ну, не судилося до небесних світил дістатися і все.
Проте, мій здоровий глузд все-таки переміг :).
“Не дочекаєтеся, усі зірки і звьозди, я вже на підході”, – подумала я.

Дістала увесь свій зірковий арсенал і обхопила його двома руками так, що існувала загроза зміни магнітного поля їхніх орбіт :)
Чесно кажучи, Сонце у ясному небі теж було здивоване такому повороту подій :).

Однак, факт залишається фактом: моє перше тренування у дотягуванні до зірок відбулося успішно, тож тепер я знаю, що це зовсім не складно.

Варто тільки дуже захотіти і робити все можливе, щоб у зірок просто не лишилося іншого вибору окрім як летіти до Ваших обіймів :).

In English

Continue Reading

Поділитися з іншими