1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

пам’ятаємо про геноцид

Голодомор в Україні

Не забули…

У природи немає поганої погоди. І сьогоднішній день – підтвердження тому. Як на мене, то сьогодні чудова погода…щоб сидіти вдома :).

Але особисто я раджу всім сидіти вдома не просто так, а, запаливши свічку. Це буде наше свідчення незабуття і пам’ятання того, що наш народ нищили. Я не думаю, що в Україні є хоча б одна родина, яка не зазнала втрат у один із отих численних політично створених голодоморів (1921 – 1923, 1932 – 1933, 1947 – 1948). Хіба що це родина емігрантів, які приїхали вже потім. А так ми усі без виключення чули від бабусь і дідусів ті жахи голодних смертей, холоду і бачили їх сльози…

Тому в пам’ять тих неназваних мільйонів і кожної конкретної людини – запали свічку!

PS: якщо у реалі немає змоги – запали хоча б у віртуалі…

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

про наркоманів

Кокаїн, транквілізатори, лсд, наркота - це зло...

Здається, що наркотики можуть полегшити життя…

У принципі, пост про наркоманів треба було б десь там у день боротьби із цим заходом закинути… Відвідувачів би більше було :).

Але ми ж тут не для рейтинга зібрались… Тож пишу сьогодні і зараз.
Наркомани – це ті, що коляться, нюхають, ковтають, а після цього кайфують/не відчувають болю/літають/творять (вибрати потрібне і підкреслити). Але цю інфу усі знають.
А от для мене особисто було незнаним фактом, що наркомани нині вже не такі як раніше.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

прогнози

Коли помиляються синоптики, то є досить радісне явище

Помилка прогнозів погоди може бути дуже приємною :)

І знову я люблю помилки синоптиків :)!
Адже сьогоднішній перший сніг

Не можна сказати, що дуже явна, але все-таки, це – помилочка. Бо очікували ми його на вихідні, а він уже у середу… ;)

PS: люблю дивитися на сніг.
Особливо, сидячи у у теплій кімнаті тепло і попиваючи гаряченький чай :)

З першим снігом!

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

люди, що нас оточують

Люди навколо нас. Ми з точки зору людей

Подивіться навколо! Інколи поряд з нами перебувають якраз потрібні нам люди :)

У кіно дуже часто описуються ситуації, коли хтось іде по вулиці, а назустріч іде інший… І як виявляється – той перший “хтось” є людиною, яку кохає молодша сестра того “іншого”… А вони ідуть назустріч і проходять один повз одного мовчки, і про це не знають.

Звісно, після цього речення усі любителі соціальних мереж закричали, що усілякі МайСпейси і Tуси – це саме те і саме соціальні мережі виправляють такі ситуації.

Але дивлячись правді в очі, можна сказати, що нічого вони не виправляють… Ну, хіба що якусь там тисячну імовірних зустрічей.

А так усе по-старому: ми їдемо в одному вагоні метро із людьми, які живуть поверхом нижче, стоїмо у черзі в магазині за своїми викладачами (зі спини не завжди можна розгледіти :)), і, зовсім випадково, дізнаємося, що колишній однокласник Петя іі нинішній одногрупник Вітя – знайомі уже десять років…

До чого я це все пишу? Та просто, щоб у моїй базі MySQL було на одне повідомлення більше :).

А якщо серйозно, то сьогодні я ще раз зрозуміла, що світ – тісний. І треба частіше дивитися не тільки вперед на дорогу і світлофори, а ще й на обличчя людей, які по цій дорозі ідуть поряд або назустріч…

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

про Китай і китайців

Китайська дівчина посміхається, тримаючи національний прапор

China forever :)

Сьогодні Китай переді мною постав у двох іпостасях:

– перший Китай – це економічний гігант речового ринку Троєщина, який заполонив своїм ширпотребом і ширнепотребом увесь світ. Саме цікаве, що маючи розмову із деякими жителями країн ЄС, а також США я отримала аналогічну інформацію про присутність їх і їхніх низькоякісних речей скрізь – їхні china-towns уже стали невід’ємним атрибутом великих міст. Київ, щоб не відставати, теж має таку резиденцію китайців. І можна з упевненістю сказати, що навіть не одну…

– другий Китай для мене сьогодні – це окрема культура, релігія, світогляд… Часто від нас, біленьких європейців, можна почути зверхність щодо їх культури. Адже ми сприймаємо вороже те, що є нам не зрозумілим
І от, після того, як я голосно розповідала про масштабність заповнення китайцями усього світу, мені потрапила до рук одна маленька книжка китайських древніх віршів. Звісно, Тарас Григорович про них не чув, як, в принципі, і Григорій Савич… Але це не відміняє їх філософію і особливість. Їм тисячі років. Але зараз вони не втратили свого символьного і віщого змісту.

Тому мій висновок сьогодні: Китай вартий того, щоб ним захоплюватися. Навіть не дивлячись на ті неосяжні гори пакунків на ринку Троєщина.

PS: Тысячу раз я ходил по дороге лесной, так почему же клад чужестранец нашел?

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

про сьогоднішній вихідний день

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Про сьогоднішній вихідний день. Коротко і зрозуміло ;)

Х: ти що, цілий день у квартирі просиділа???
У: ні, я виходила… В Інтернет і на балкон :)
(с) Автобіографічне

Вихідний день треба провести так, щоб на наступні вихідні залишилися ще невиконані завдання :). Бо якщо все виконати, то тоді на роботі у понеділок доведеться відпочивати від вихідних :).

PS: не забудьте о 4.00 ранку 26 жовтня перевести годинник назад. Правда, я, як і пів-України, переведу його у 10 ранку, бо вставати у чотири години ранку спеціально на таку процедуру… якось не тягне… хе-хе :)

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

жовтень або перший день другого місяця осені

Жовтень місяць і все, що я про нього думаю

Осіннє: вересневе, жовтневе і листопадове :)

От що не кажіть, але вересень – це перехідний час… Не встигнеш і оком моргнути – уже другий місяць осені йде. Хоча що там говорити за моргання очима!
Не встигли ми ще купальники познімати, а тут уже говорять про нові шуби, куртки і валянці :)

А якщо серйозно, то завтра – жовтень. Ви не помітили? Якщо чесно, то я теж :).
А от календар усе помічає… Він прямо, як ті бабки біля під’їзду (на цих словах, передаю великий привіт Сергію Батьковичу Притулі із Тернополя :)).

І, якщо вже мова зайшла за позитивно-спрямовані явища у нашому житті, то саме тут невідкладно треба написати, що я офіційно на всю країну Україну зобов’язуюся сприяти тому, щоб Ви якомога частіше дарували ( писали, відправляли, роздавали…) Ваші смайлики :).

Якщо Вам дане питання цікаве і Ви зі мною – читайте далі.
Адже технологія роздачі смайликів у жовтні трохи відрізняється від вересневого етапу роздачі посмішок.

Основна різниця полягає в тому, що у жовтні планується підвищена кількість днів із ознаками дощу, туману, парасольок, калюж, приморозків-заморозків (хто сказав “відморозків”? :)).

Тобто нам доведеться працювати в умовах підвищеної вологості та знервованості.

Звідси відразу видно нашу задачу, яка полягає в тому, щоб з найменшими втратами у наших смайл-лавах пережити жовтень :).
Тобто не перейти до ворожого табору знервовано-серйозно-депресивних.
Наша задача-максимум полягає в тому, щоб розширити наше скромне коло усміхнених однодумців :)

Ну, поки що, все. Як тільки виникнуть нові завдання – я обов’язково про них напишу. Якщо Ви сподіваєтеся, що я мовчки виконуватиму їх сама – помиляєтеся :).

Вже ж якщо посміхатися, то всім разом…! Адже в смайликах – наша сила :)
Та і у нас ще попереду листопад…хе-хе :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

про помилки

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Це я щойно подумала про помилки

Найбільше я люблю, коли помиляється Гідромецентр і замість запланованих “місцями дощів” видніється блакитне, сяє яскраве, а під ногами – золоте :)

Із щойно подуманого :)…

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

десять днів до осені

Десять днів до осені :). Рахуємо погодинно!

До осені залишилось…

Осінь буде скоро.
Не знаю як там складеться із дощами, жовтим листям та іншими подробицями, але скільки у попередні роки не просили літо залишитися – а все рівно не допросилися :).
Тому особисто я змирилася із цією осінньою реальністю уже зараз :). Тобто чекаю осені-2008.
А якщо бути ще конкретнішою, то висушую парасольки, дощовики, гумові чоботи, лижі (ой, лижі…ні, лижі – то трохи пізніше, то на зиму :)).
Та найголовніше – я уже готова!

In English

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

турботливе

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Турботливе і приємне

Приємні турботи завжди приємні :).
Світло на свої турботи я проллю через 7 днів – як покажу світлини тобто фотографії.
Головне, щоб з погодою синоптики помилилися. А то кажуть, що дощі будуть на цих днях :(.
А мені треба сонце. І побільше-побільше :).
Хоча, думаю, що цього треба усім. Бо як згадати – то сьогодні ж п’ятниця, перед вихідними… А на вихідних – там же і шашлички/прогуляночки/вибори…
Хоча останнє відбудеться за будь-якої погоди. Але найголовніше, щоб після них сонце уже точно освітило весь Київ і жити у столиці стало краще і чистіше. І без пробок :).
Хай щастить :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

хочеться жити

Просто симпатична дівчина із усміхненим поглядом на життя

Варто жити!

У таку ніч, як сьогоднішня, дуже хочеться жити :).
Ці слова трохи дивні, але так воно і є…

Цілу ніч брести по дорозі.
Не розмежовуючи Київ на райони.
Не прив’язуючись до графіка останнього потягу метро…
Хочеться дихати глибоко, дивитися широко, розкривши очі іти далі.
Забути про годинник.
Вимкнути mobile phone.
Слухати музику в душі, у думках або в навушниках :).
І нехай поряд пролітають машини, ідуть (не)веселі пішоходи та вимикається світло у вікнах…

У кожного свій світ. Тому для кожного задача №1 – зробити все так, щоб у тому своєму світі просто хотілося жити :)

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
2

безглузда смерть. Заради чого?

Світла память загинувшому у цій незрозумілій політичній боротьбі

Світла пам’ять

Вибори мера Києва…

Якщо чесно і поклавши руку на серце – вони мені уже трохи набридли. Ні, ну, я не проти того, щоб із бордів, парканів, стовпів, дерев на нас дивилися усміхнені обличчя. Кажуть, що треба оточувати себе позитивом. Але ж оцього 19-річного хлопця, якого убили біля станції метро “Арсенальна” уже не піднімеш назад.

І через 7 днів якась усміхнена команда нового мера святкуватиме перемогу, а його мати нестиме вінок на кладовище. І оті всі політ.агітаційні матеріали здеруть зі стін, причеплять іншу рекламу, а він залишиться назавжди у пам’яті молодим, по-травневому веселим і у футболці. Від пана Миколи.

Звичайно, це все політичні ігри. Жаль тільки, що у цих іграх прості неполітичні жертви.

Поділитися з іншими