0

про Китай і китайців

Китайська дівчина посміхається, тримаючи національний прапор

China forever :)

Сьогодні Китай переді мною постав у двох іпостасях:

- перший Китай – це економічний гігант речового ринку Троєщина, який заполонив своїм ширпотребом і ширнепотребом увесь світ. Саме цікаве, що маючи розмову із деякими жителями країн ЄС, а також США я отримала аналогічну інформацію про присутність їх і їхніх низькоякісних речей скрізь – їхні china-towns уже стали невід’ємним атрибутом великих міст. Київ, щоб не відставати, теж має таку резиденцію китайців. І можна з упевненістю сказати, що навіть не одну…

- другий Китай для мене сьогодні – це окрема культура, релігія, світогляд… Часто від нас, біленьких європейців, можна почути зверхність щодо їх культури. Адже ми сприймаємо вороже те, що є нам не зрозумілим
І от, після того, як я голосно розповідала про масштабність заповнення китайцями усього світу, мені потрапила до рук одна маленька книжка китайських древніх віршів. Звісно, Тарас Григорович про них не чув, як, в принципі, і Григорій Савич… Але це не відміняє їх філософію і особливість. Їм тисячі років. Але зараз вони не втратили свого символьного і віщого змісту.

Тому мій висновок сьогодні: Китай вартий того, щоб ним захоплюватися. Навіть не дивлячись на ті неосяжні гори пакунків на ринку Троєщина.

PS: Тысячу раз я ходил по дороге лесной, так почему же клад чужестранец нашел?

0

про сьогоднішній вихідний день

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Про сьогоднішній вихідний день. Коротко і зрозуміло ;)

Х: ти що, цілий день у квартирі просиділа???
У: ні, я виходила… В Інтернет і на балкон :)
(с) Автобіографічне

Вихідний день треба провести так, щоб на наступні вихідні залишилися ще невиконані завдання :). Бо якщо все виконати, то тоді на роботі у понеділок доведеться відпочивати від вихідних :).

PS: не забудьте о 4.00 ранку 26 жовтня перевести годинник назад. Правда, я, як і пів-України, переведу його у 10 ранку, бо вставати у чотири години ранку спеціально на таку процедуру… якось не тягне… хе-хе :)

0

жовтень або перший день другого місяця осені

Жовтень місяць і все, що я про нього думаю

Осіннє: вересневе, жовтневе і листопадове :)

От що не кажіть, але вересень – це перехідний час… Не встигнеш і оком моргнути – уже другий місяць осені йде. Хоча що там говорити за моргання очима!
Не встигли ми ще купальники познімати, а тут уже говорять про нові шуби, куртки і валянці :)

А якщо серйозно, то завтра – жовтень. Ви не помітили? Якщо чесно, то я теж :).
А от календар усе помічає… Він прямо, як ті бабки біля під’їзду (на цих словах, передаю великий привіт Сергію Батьковичу Притулі із Тернополя :)).

І, якщо вже мова зайшла за позитивно-спрямовані явища у нашому житті, то саме тут невідкладно треба написати, що я офіційно на всю країну Україну зобов’язуюся сприяти тому, щоб Ви якомога частіше дарували ( писали, відправляли, роздавали…) Ваші смайлики :).

Якщо Вам дане питання цікаве і Ви зі мною – читайте далі.
Адже технологія роздачі смайликів у жовтні трохи відрізняється від вересневого етапу роздачі посмішок.

Основна різниця полягає в тому, що у жовтні планується підвищена кількість днів із ознаками дощу, туману, парасольок, калюж, приморозків-заморозків (хто сказав “відморозків”? :)).

Тобто нам доведеться працювати в умовах підвищеної вологості та знервованості.

Звідси відразу видно нашу задачу, яка полягає в тому, щоб з найменшими втратами у наших смайл-лавах пережити жовтень :).
Тобто не перейти до ворожого табору знервовано-серйозно-депресивних.
Наша задача-максимум полягає в тому, щоб розширити наше скромне коло усміхнених однодумців :)

Ну, поки що, все. Як тільки виникнуть нові завдання – я обов’язково про них напишу. Якщо Ви сподіваєтеся, що я мовчки виконуватиму їх сама – помиляєтеся :).

Вже ж якщо посміхатися, то всім разом…! Адже в смайликах – наша сила :)
Та і у нас ще попереду листопад…хе-хе :)

0

про помилки

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Це я щойно подумала про помилки

Найбільше я люблю, коли помиляється Гідромецентр і замість запланованих “місцями дощів” видніється блакитне, сяє яскраве, а під ногами – золоте :)

Із щойно подуманого :)…

0

десять днів до осені

Десять днів до осені :). Рахуємо погодинно!

До осені залишилось…

Осінь буде скоро.
Не знаю як там складеться із дощами, жовтим листям та іншими подробицями, але скільки у попередні роки не просили літо залишитися – а все рівно не допросилися :).
Тому особисто я змирилася із цією осінньою реальністю уже зараз :). Тобто чекаю осені-2008.
А якщо бути ще конкретнішою, то висушую парасольки, дощовики, гумові чоботи, лижі (ой, лижі…ні, лижі – то трохи пізніше, то на зиму :)).
Та найголовніше – я уже готова!

In English

Continue Reading

0

турботливе

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Турботливе і приємне

Приємні турботи завжди приємні :).
Світло на свої турботи я проллю через 7 днів – як покажу світлини тобто фотографії.
Головне, щоб з погодою синоптики помилилися. А то кажуть, що дощі будуть на цих днях :(.
А мені треба сонце. І побільше-побільше :).
Хоча, думаю, що цього треба усім. Бо як згадати – то сьогодні ж п’ятниця, перед вихідними… А на вихідних – там же і шашлички/прогуляночки/вибори…
Хоча останнє відбудеться за будь-якої погоди. Але найголовніше, щоб після них сонце уже точно освітило весь Київ і жити у столиці стало краще і чистіше. І без пробок :).
Хай щастить :)!

0

хочеться жити

Просто симпатична дівчина із усміхненим поглядом на життя

Варто жити!

У таку ніч, як сьогоднішня, дуже хочеться жити :).
Ці слова трохи дивні, але так воно і є…

Цілу ніч брести по дорозі.
Не розмежовуючи Київ на райони.
Не прив’язуючись до графіка останнього потягу метро…
Хочеться дихати глибоко, дивитися широко, розкривши очі іти далі.
Забути про годинник.
Вимкнути mobile phone.
Слухати музику в душі, у думках або в навушниках :).
І нехай поряд пролітають машини, ідуть (не)веселі пішоходи та вимикається світло у вікнах…

У кожного свій світ. Тому для кожного задача №1 – зробити все так, щоб у тому своєму світі просто хотілося жити :)

2

безглузда смерть. Заради чого?

Світла память загинувшому у цій незрозумілій політичній боротьбі

Світла пам’ять

Вибори мера Києва…

Якщо чесно і поклавши руку на серце – вони мені уже трохи набридли. Ні, ну, я не проти того, щоб із бордів, парканів, стовпів, дерев на нас дивилися усміхнені обличчя. Кажуть, що треба оточувати себе позитивом. Але ж оцього 19-річного хлопця, якого убили біля станції метро “Арсенальна” уже не піднімеш назад.

І через 7 днів якась усміхнена команда нового мера святкуватиме перемогу, а його мати нестиме вінок на кладовище. І оті всі політ.агітаційні матеріали здеруть зі стін, причеплять іншу рекламу, а він залишиться назавжди у пам’яті молодим, по-травневому веселим і у футболці. Від пана Миколи.

Звичайно, це все політичні ігри. Жаль тільки, що у цих іграх прості неполітичні жертви.

0

про сміхотворця Яковченка

Памятник Миколі Федоровичу Яковченку біля Театру імені Івана Яковича Франка у Києві

Таким Микола Яковченко є для нас із Вами зараз…

Непересічна особистість і просто веселий дядько :). Микола Федорович Яковченко – це людина, що народилася у місті Прилуки, Чернігівської області і саме йому на цих вихідних, 17 травня 2008 року було встановлено пам’ятник на Театральній площі міста Прилуки.

Чому я це так детально описую? Бо я там була, бачила на власні очі та ще раз переконалася в тому, що Україна і Прилуки – багаті на таланти і талантища :).

Він грав у десятках фільмів та театральних постановок. Його знали багато акторів і він знав їх не менше. Зовнішність у нього явно нестандартна. Приколи розрулюють навіть зараз :). І взагалі – якщо кому цікаво і хочеться подробиць – про нього є цілий сайт.

PS: один випадок із життя Миколи Яковченка, розказаний сучасниками.
У нього був собачка Фанфан. Він з ним прогулювався біля театру ім. І.Я. Франка. У сандалях, простому береті…

Одна із ролей Миколи Яковченка у кіно

А таким Яковченко Микола був для всіх з екрану

Іде якась модна актриса-мадама, і каже: “Ну, пане Миколо, Ви в такому вигляді, що краще б прогулювались десь, але не в центрі Києва біля театру…Та ще й з собакою”
На що він запитує: “А Ви куди, власне кажучи, ідете?”
Мадама відповідає: “О, та я вот в центральный отель иду, на встречу”.
А він їй на те і каже: “Так Ви туди не ходіть, бо там на проституток сьогодні облаву міліція влаштувала”
:)

0

львівські їжаки

Оце видалося на цих вихідних побувати у Львові. Але я не настільки наївне створіння, щоб намагатися описати тут свої враження :). Не тому, що їх нема або вони дуже потаємні х-files, ні ;)
Просто цих вражень багато. Тобто, зі мною сталося те, що завжди буває з тими, хто потрапляє у Львів (не)вперше.

Continue Reading

0

а шо уже травень?

Дівчина пише послання для весни :)

Деякі думки про травень і весну взагалі

Травень класний. Бо то іще не літо, але все ж третій місяць весни… І цим все сказано :).

Травень виганяє всіх на вулицю, примушує посміхатися, роздягатися і під час цього внюхуватися в повітря. Бо воно пахне :)!

Не спекою липня. Не холодом січня. А всього лиш ароматом бузку, зеленої травички і подихом парфумів Кензо… Ой… Вибачте, то дівчина якась проходила мимо :).

До речі, щодо дівчат. Дівчата в травні гарнішають :).

Хоча, в принципі, гарнішає, звісно, все, просто у дівчат це найбільш помітно :).

А ще травень – музичний. Не знаю як у кого, а у моєму будинку такі весняні меломани, що біля під’їзду повністю звучав увесь репертуар Пугачової Алли Борисівни і зараз співає Софія Михайлівна :). У січні чомусь їх не тягнуло послухати музику… Так що це все травень винний :).

До речі, забула відмітити, що наш травень пахне ще й шашликами :). І це є народне визнання, а не чисто моє особисте.
Он, на перше травня, що робилося на всіх радіо та у всіх лісах? Правильно, святкували День шашлику :). Ті, хто не святкував Дня шашлику, той святкував День картоплі. Ну, тобто, на городі, з лопатою, граблями та іншими атрибутами свята :).
А ті, у кого до шашликів і картоплі серце не тягнеться, той святкував День трудящих.
Але святкували усі – і це однозначно :).

Хоча, що я оце тут сиджу та розписую, про свята, запахи та інше весняне, якщо можна написати коротко і ясно?

З травнем :)! Тобто, з маєм! Себто, з нуль п’ятим дві тисячі восьмого :)!

А я пішла до нього. До травня :)

0

Две души

Два життя. Дві долі. Дві душі

История из жизни двоих когда-то влюблённых

Было две жизни. И было два пылающих сердца.
Было много ярких слов, но была всего одна стрела, которая пронзила эти сердца. И любовь у них тоже была всего одна, но какая…
Их жизни соединились одним вечером. Их знакомство было простым и банальным – их свёл медленный танец. Познакомились, разговорились и поняли. Они оба поняли истину – перед ним была лучшая в мире девушка, а перед ней был ОН, самый лучший на свете.

Continue Reading