0

про Ваше літо

Потрібно радіти літу настільки щиро, як тільки дозволяє Ваша молода душа і тіло

Коротко про Ваше літо і те, що ще необхідно зробити!

Можна сказати, що Ви ще не повністю насолодилися літом, якщо:

  • Ваш мобільний телефон все ще чистенький і не має жодного відбитку пальців у полуничному сиропі або морозиві (зазвичай телефон дзвонить у самі солодкі моменти життя :))
  • у Вашій сумці або рюкзаку ще не розтанула жодна шоколадна цукерка, при цьому смачно так намастившись на все інше майно :)… Ви ж завжди мріяли, щоб усе було у шоколаді :)!
  • Ви ще не знаєте скільки фонтанів у місті працює і на скількох із них уже відкрився купальний сезон;
  • Вам поки що так і не вдалося одягти все саме світле, красиве і святкове, та потрапити в той день під самий маленький літній дощ. Яка ж це тільки радість іти по теплих калюжах у своєму самому улюбленому одязі :)!
  • Ви до сих пір не умієте лякати комарів так, щоб вони Вас боялися і не кусалися ;)
  • Ваша засмага на фоні білої стіни виглядає дуже навіть солідно :)
  • Ви все ще мрієте про відпустку. Шановні! Треба не мріяти, а вже квитки купувати :)!

Тож якщо Ви “все ще не…” – зараз якраз час! Літо в розпалі, в теплі та в морозиві :)!
Живіть так, щоб уже завтра було приємно згадати пережите літнє сьогодні :)

0

чому я не пішла на Парад

Історія про життя людей, які пережили війну, примушує задуматися

Не треба чіпляти на джинси та рюкзаки Георгіївську Стрічку, яка є гордістю наших дідусів і бабусь.

1945 рік. Перша зима після війни. На дворі стояв холод і починався зимовий ранок. Десь на Сході світало.
У напрямку заводу рухалося дві постаті – хлопчик і дівчинка. Вони ішли стояти в чергу по хліб.

Хоча б одна буханка на шість душ своєї війною розбитої сім’ї… Сім’ї без чоловіків. Хоча б одна.

Було холодно. Без валянків у резинових колошах на босу ногу було холодно і йти, і стояти дві години в черзі таких же обездолених.
Але, слава Богу, по графіку хліб привезли. Хоча це не забезпечило однією хлібиною ці дві пари маленьких рук…

Натовпом з’явилися робочі із заводу – чоловіки, що лишилися живими після війни. Ішли напролом. По дітях. По босих ногах (у холодних колошах). Це ж чужі діти. А дома свої їсти хочуть

2010 рік. “Діти Війни” зібралися біля сільського клубу. І ті діти, кому приніс хліб з роботи тато. А потім прилаштував до інституту (добре, що на керівній посаді у заводі був). І ті, хто ішов півдороги плачучи, що хлібину розтовкли в крихти у натовпі…

У нас усі рівні. По закону.
Але які ж тільки у нас усі нерівні у житті…

Я проти пафосу голосних і красивих слів. І не люблю натовпів і хрещатицьких видовищ.

А знаєте чому? Бо завтра буде 10 травня і “Діти Війни” стоятимуть у чергу до лікаря. Або шукатимуть порятунку в ЖЕКу від своїх стареньких проблем.

Чи просто  хотітимуть шматочок ковбаси чи сиру, яку вони не можуть купити на свою пенсію…
Боже, прости наше покоління за те, що ми не можемо достойно відплатити цим Людям за їх втрачену молодість заради нас.

Історію записано сьогодні з телефонної розмови. Маленька дівчинка у колошах на босу ногу – це моя бабуся…

4

про пам’ятник Сталіну

Хочу сказати "ні" усіляким речам, які просто суперечать історії

Коментарі у даному випадку є зайвими.

Коли у мене з’являться діти, я не зможу їм підставно пояснити чому у Запоріжжі є пам’ятник Сталіну і за які такі заслуги перед народом він там стоїть.

Водночас я не зможу промовчати і згадаю про мою прабабусю, яку морили голодом, убивали холодом і били різками за вкрадені колоски з поля.
Хтось скаже, що це не він, а це режим.
Часи були такі…
А я не вірю. Історію творять люди.

Сподіваюся, що до того часу, коли у мене з’являться мої дітки, пам’ятника Сталіну в Запоріжжі (як і в інших містах України) уже не буде.

0

автомобільні роздуми про снігопад

Усі водії дуже люблять снігопади. Бажано дуже сильні та з купою снігу :)

Позитивні автомобільні роздуми про снігопад

  1. Снігопад збільшує кількість добрих намірів у водіїв. Наприклад, сьогодні довелося спостерігати картину, коли водії “Рено” і “Тойоти” допомагали виштовхувати дідусю старенькі “Жигулі” із засніженої дороги… От така вона – міжавтомобільна дружба :)
  2. Снігопад сприяє позитивному сприйняттю життя. Їдеш по засніженій та неприбраній дорозі і подумки в таких погодних умовах згадується приказка: “Краще повільно їхати, ніж швидко іти :)”
  3. Снігопад допомагає працівникам комунальних служб в оранжевих желетах відчути себе дуже потрібними і очікуваними :).
  4. Снігопад реалізовує понти водіїв у частині найкрутіших лопаток від снігу, найстильніших щіток для очищення лобового скла… У порівнянні з цим усякі там ксенони та інший тюнинг відходять у бік і мовчечки спостерігають :).
  5. Снігопад додає жіночій половині людства великої радості. Адже їх ніхто не запрошує виштовхувати автомобілі, що застрягли у заметах :).
  6. Снігопад приховує той факт, що хтось забув помити машину :).
  7. Снігопад добре розвиває логічне мислення. Особливо під час вирішення задачі “Якою дорогою доїхати додому так, щоб не замело і при цьому не потрапити у пробку. А потрапивши – простояти там недовго” :)
  8. Снігопад посилює любов до теплого рідного дому… Без коментарів :).
2

про сучасну історію

Мої думки

Мої думки

Історія наших днів – це нікому не потрібні політичні бої, якісь катаклізми, ціни і проблеми.
Вони тривають не перший рік і триватимуть ще хтозна скільки.
Єдиний парадокс їх у тому, що для опису цих подій достатньо буде двох рядків в підручнику з історії, що вивчатимуть наші правнуки…

0

фотографії з минулого

Мистецтво фотографії завжди було дуже особливим та нестандартним

Я люблю чиїсь фотографії

Я люблю дивитися фотографії моїх улюблених місць, які зроблені взагалі невідомими мені людьми.
Це особливе враження – коли ти знаєш, що за деревом знаходиться ліхтар, якого на цьому фото не видно. Або пам’ятаєш, якою насправді синьою була вода у озері. А ще біля кованого паркану дуже нетипово росли соняшники…
Звісно, що минулого не повернути.
Але завдяки фотографіям нам дається щось більше, ніж просто картинка. Фотографії допомагають згадати і відновити те, що люди не встигли, не побачили, не відчули.
Кимось зроблені фотографії часто показують світ, який бачили тільки ми. Напевне, тому фотографи є поетами, які крізь об’єктив можуть показати всьому світу те, що відоме лише одній людині.
Я люблю flikr.com

0

план проведення 1 січня

Як тебе не любити - Новий Рік і всі супутні атрибути :)

Новий рік і шампанське. Картина традиційна. Фактура смачна. Кольори веселі :). А ось вам ще й план проведення 1 січня.

Як Новий рік зустрінеш – так його і проведеш. Про це усі знають. Але якщо перевести це правило у реальні одиниці вимірювання, вийде дуже цікавий план :)
Є 12 місяців і 24 години у добі 1 січня, які визначають увесь подальший рік. Отже, на кожен місяць припадає по дві години.
Я оце порахувала і склала типовий план проведення 2010 року звичайного українця.

Січень (від першого келиха і до 2 годин ночі)
Якщо стільки пити і їсти, то можна об’їстися і обпитися :).
Щось сталося з календарем… Але що саме – в силу випитих алкогольних напоїв ніхто не розуміє :)

Лютий (з 2 до 4 ночі)
Здоровий сон після нічної трапези – от як мало треба для щастя святкувальщикам нового року :)!

Березень (з 4 до 6 ранку)
Переважна більшість цього часу просто не помітить.

Квітень (з 6 до 8 ранку)
У цей час самі бадьорі уже будуть на ногах. Вони, як і належить жайворонкам, і поприбирали, і помили посуд. Написали смски. Подивилися телевізор. Може б іще й на роботу сходили, але ж сьогодні вихідний :)

Травень (з 8 до 10 ранку)
Думка більшості така: «Наче вже пора б вставати. Але навіщо :)? Попереду ще цілий рік для роботи…»

Червень (з 10 до 12 ранку)
Усе, що вчора називалося словами «на Новий Рік» тепер почало називатися «сьогодні».
І все б так нічого. Але голова якось недоречно розболілася…
Правда є шампанське. Кажуть воно допомагає при новорічних головних болях :)

Липень (з 12 до 14 дня)
Блаженний час. Усі веселі, усі ситі. Дехто – в гостях. Дехто – в ліжку. Інші – поза зоною досяжності :)

Серпень (з 14 до 16 дня)
Гаряча пора. Так вважає мобільний телефон. А кількість побажань, у разі реалізації, пророкує саме щастя і радість :)

Вересень (з 16 до 18 дня)
Перші короткі підсумки. Тигр у 2010 році буде веселим, кігті будуть з манікюром, хвіст – трубою. А ще Тигр буде мяукати :)

Жовтень (з 18 до 20 вечора)
Щось хочеться зробити, але тоді раціональна думка про те, що попереду ще цілий рік, не дає це зробити :)

Листопад (з 20 до 22 вечора)
Якщо не вдалося з першого дня вести здоровий спосіб життя (почнемо це завтра), то хоч лягти спати треба вчасно. А то з минулого року не спали :)

Грудень (з 22 до …)
І так завжди – сядеш у Інтернеті подивитися погоду, а виходить як завжди.
І у дві години ночі дивляться у монітор ясні очі :)

0

привселюдне зізнання про сніг

Мої думки

Мої думки

Сьогодні, 28 грудня, моя совість не виримала і я вирішила зізнатися в усьому. А точніше – сказати правду про снігопад.
Шановні водії! Особливо моє звернення стосується Вас… Вибачте, але мені просто дуже хотілося снігу :). Я дуже просила погоду, природу і усі вищі сили, щоб 28 грудня випав сніг і моє скромне прохання було розглянуте. Та ще й так, що тепер бідні двірники завтра за голову хапатимуться. Електрики взагалі згадуватимуть нецензурні слова. Але то буде завтра…
А зараз я сиджу, дивлюся у вікно і радію цій зимовій казці, яка створена спеціально на моє прохання :).

2

думка про 5 хвилин

Время - деньги. Будьте экономными, не растрачивайте впустую Вашего времени

Думка про 5 хвилин

Пять минут, пять минут,
Это много или мало?
З пісні Гурченко Людмили

Справжню цінність п’яти хвилин розуміють зазвичай зранку.
Коли перший будильник щойно відіграв свою мелодію, а другий тільки готується грати, і ти розумієш, що різниця між ними всього лише пять хвилин
Хоча не всього лише.
Правильно писати – ого скільки :).
Відразу виникає думка: “Хоч не висплюсь, так подрімаю :)”

2

в Україні – зима

Не зважаючи на зиму, треба посміхатися і зігрівати людей своєю посмішкою :)

Зима прийшла. А хочеться тепла!

Коли я писала пару днів тому про сніг, то я не мала на увазі такий холод, який прийшов разом із моїм снігом… Одним словом, не виноватая я, он сам пришёл :).
Але завдяки такій погоді мені вдалося виявити ряд цікавих фактів:

  1. Напевне, мої далекі родичі були родом із Єгипту чи Тунісу. Бо морози мене пробирають аж до глибини душі, а у самих потаємних думках я чомусь думаю про море і літо :)
  2. У такий холод дорога додому стає коротшою, а біг із сумкою на довгу дистанцію перестає бути видом спорту – це стає реальність тисяч замерзлих громадян :)
  3. При такій морозній температурі  все більше цінуєш слова “шапка“, “шарф” і “рукавички“. За радісне слово “шуба” можна півсвіту віддати :)
  4. Морози ще раз довели, що мобільні телефони – вони як дівчата. І красиві, і яскраві, і співають, і мигають, і весь час тримати в руках хочеться, і поговорити, і послухати – усе уміють… Але ж і уваги потребують не менше!
    Тож дивіться там, любіть Ваші телефони. А то буде як із моїм… Одного ясного дня (учора ввечері), не витримавши тяжкої долі в сумці він взяв і… замерз. Тоді довелося біля обігрівача годину відігрівати. А тепер я щиро каюся і ношу його біля самого серця :)
  5. І на завершення. Ніякі холоди не страшні тим, у кого у душі весна, у очах – ясні промені, а у квартирі гарячі батареї та вязані шкарпетки :). Саме цього я всім і бажаю :)!
1

генії ідуть від нас

Пол Самуельсон був генієм. Нехай земля йому буде пухом

Пол Самуельсон (Paul Samuelson)

У світі стало на одного генія менше. Помер Пол Самуельсон.

Сподіваюся, що там, на небі, врахуються усі його економічні заслуги, його Нобелівська премія і те, як він чудово обгрунтовував взаємозвязок попиту і пропозиції

Хоча може там просто подивляться на його “Економікс” і відразу направлять в Едем?
Будемо сподіватися на це. Але як би там не було, людство цю людину забути просто не зможе…

Подивіться йому в очі на ось цій фотографії і Ви також зрозумієте за що я так поважаю цю Людину.

0

чоловічий день

У день чоловіків необхідно їх радувати і підтримувати. Та і весь рік також :)

Зі святом, дорогі Чоловіки! Це ваш Чоловічий День

Сьогодні – 6 грудня. Або за моїм старим СРСРівським календарем – 23 лютого :).

Тобто  День Чоловіків України (усі три слова написані розбірливим почерком, золотими літерами, читати виразно і голосно :)).
Тому  багато розповідати тут не до місця.

Але не зайвим буде сказати, що Жінки люблять Чоловіків… При чому, не за щось конкретно, а просто так :). Далі я хотіла навести перелік на три сторінки формату А4 цих “просто так”, але тоді щоб не завантажувати наших винуватців свята читанням – я передумала і залишу це діло на інший раз :).

Тому, зі святом усіх представників сильної статі! Будьте Чоловіками з великої літери в усіх відношеннях, а ми будемо і надалі допомагати Вам відчувати себе Найкращими.
Адже Ви насправді є такими…
З любовю, Жінки :)
PS: ну, і звісно -  моє віршоване привітання до свята читайте тут.