1 серце :) 96 сподобалося
Loading...
6

А на душі було так душно

Написано тоді, коли дуже хотілося дощу

Написано тоді, коли дуже хотілося дощу

А на душі було так душно
І так хотілося дощу,
І так набридло слово “мужність”
Аж до плачу.

І так чомусь хотілось грому.
Чи навіть двох потужних злив.
В житті вся складність лише в тому,
Що часто не знаходим слів.

Або знаходимо невірні.
Або ідемо не до тих.
Реальність душить непомірно
Якби дощу…
То він би зміг!
Омив, очистив, обнадіяв.
Банальна правда всіх жінок,
Що навіть чорні довгі вії
Не прикривають всіх думок,

І те, що на душі так душно.
Хотілось грому, сильних злив.
Чекати – це є дуже мужньо.
Якби лиш дощ це оцінив.

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

Обеспеченному и не очень

Не гонитесь за брендами и названиями. Ваш внутренний смысл намного важнее!

Не только бренды правят миром

Вы с разных тарелок
И с дальних планет.
И может ты очень неплохо одет.
Но жизнь ведь покажет
И всё по местам
Увидишь – расставит.
Ты знаешь всё сам.

Что звёзды нельзя
Затушить и убрать.
Ты знаешь:
Кому суждено побеждать,
Тот завтра окажеться вдруг наровне.
Хотя был вчера ещё там, в глубине
В провинции дальней,
В одежде простой.
И все вдруг забудут о грани
С тобой и с ним.

Ты ведь знаешь: нас звёзды ведут
Ну да, ты одет и неплохо обут,
Но вся философия жизни не в том.
А в будущем: что с тобой будет потом…

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Пауза

Трохи різкий вірш про роздуми над життям, самотністю і словами сказаними іншим людям

Вірш про паузи в нашому житті

Пауза… Слова не йдуть до вуст.
І хотілося б сказати це комусь.
Чи хоча б відкритися колись.
Та вони у горло так вп’ялись,
Що не ком, а камінь серце тисне.
Пауза… А потім буде пізно
Бо не буде вже кому або коли…
Шрамами вглиб серця поросли
І до горла підганяють камінь кому
Паузи.
Несказані нікому.

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Автомобильная смерть

Больно прощаться с людьми, которые навсегда уехали куда-то на своей машине

Стих о смерти

Скорость забирает самых родных.
Машина увозит самых любимых.
Проходит первая минута, и следующий миг
Вокруг все рушиться.
Уже непоправимо.

На сумашедшей скорости сейчас
Прокручиваю все свои воспоминанья.
Сто или двести километров в час.
Смерть не была записана в твоем жизненном плане.

Вчера. Хочу вернуть себе вчера.
Там было все, с тобою связаны минуты
Нет сил тебе сказать “Прощай”. Хотя, пора…
Ты не вернешься. Смерть не оставляет места для чуда

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Золушке

Мы - женщины - все Золушки, ждущие Принцов, балов, счастья...

Каждая из нас – Золушка

Затихли фонфары…
И бал вдруг затих.
И вновь к жизни старой
Вернулась в тот миг.
И пышность наряда,
Изысканный блеск
(Наверно так надо),
Но он вдруг исчез…
И слёзы спадали.
Ведь сказка ушла.
Осколок печали,
И грусти стрела
Затронули душу.
А все разошлись.
И снова всё так же
…обычная жизнь.

2002 год

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Правда про поради

Спасибі усім порадникам за всі безцінні та неоціненні поради у житті

Уся правда про поради

Де моя правда?
Вона глибоко й далеко.
Відкрите
Складно донести і зберегти.
Замовкніть всі поради!
Справді легко
Дивитись збоку
Й рятувати від біди.
Це зовсім просто
На словах все розказати,
Порадити і направляти…

Глядачам
Завжди, здається,
Видно так багато.
Не видно тільки того, що отам
Десь біля серця.
Може трошки вище.
Я повторюсь:
Не треба жалощів і драм.
Я більше вірю в сни,
Частково віщі,
Аніж нещирим вчинкам і словам.

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Хрупкость жизни

Каждый из нас считает себя умным, сильным и красивым до поры, пока не увидит себя слабым и беспомощным

Жизнь – очень хрупкая. Помни об этом.

Вот видишь – жизнь хрупка.
Вокруг – лишь испытанья.
Все время мы в бегах.
А жизнь?
На заднем плане.

Себя не бережём.
Ведь нам работать надо.
Все реже слово “дом”.

Все чаще с нами рядом
Все те, кто неродной.
Всё то, что так далёко.
Но мир у нас такой.

Хотя нам жизнь уроки.
Невидимо даёт.
Понять их – нам задача.
Да. Трудно, но держись!

Ведь сильные не плачут!
Ведь сильные идут, не опуская руки.
Лишь помнят, что их жизнь
Есть очень сильно хрупкой.

2004

Поділитися з іншими
1 серце :) 279 сподобалося
Loading...
50

У ній щось є

У ній щось є. Вірші про жінок

Вірш для справді особливої. Бо у ній щось є!

Хтось побачив її у метро.
Інший – стояв із нею в одній черзі. А тоді ще вона переходила перехрестя, заходила у якісь магазини, де її також бачили. Цей вірш – коротка ода Особливій – тій, яка запам’яталася натхненням у погляді та посмішкою на устах…

У ній щось є…
Напевне, то душа
Трохи збентежена від правди і реалій
Вона кудись,
Як завжди поспіша,
Іде у переходи і у далі.

У ній щось є…
В її ясних очах
Поети б написали слово “щирість”.
В ній паросток надії не зачах,
Не дивлячись на будні трохи сірі.

У ній щось є…
Незрима таїна.
Що в пам’ять урізається гранітом.
Як присмак від солодкого вина,
Коли набридла гіркість цього світу.

І це її відразу видає.
З-поміж облич і поглядів квапливих.
Спинившись, розумієш: в ній щось є…
Таке по-справжньому просте і особливе.

PS: а ще у мене є російськомовний офіційний переклад цього вірша – “В ней что-то есть

Поділитися з іншими
1 серце :) 22 сподобалося
Loading...
0

Лист весні

Мої роздуми щодо весни і причин чому весна не приходить

Мої думки, написані весні

Навіяне віршем Оксани Забужко про лист із дачі…

Пишу листа, бо зачекалася весни
І надто надокучили тумани,
Бо як у каламуті сивини
Можна розгледіти “вжевесну”…

Зовсім рано
Ще виглядати трав яскравий пласт.
Я захотіла написати все словами
Мене ні простір не обмежує,
Ні час
Чекати весну –
Від душі пишу і прямо.

А під ногами… Все, ну, як завжди
Нам заважають дурні і дороги.
Зими ще не розтанули сліди,
Але мені є зараз не до того.
Бо я виводжу кожну літеру-рядок,
В передчутті дуже простого дива.
У нас усіх є вроджений порок –
Ми любимо, щоб все було красиво…

Я теж.
Не пожалкую теплих слів.
Якщо це може у житті хоч щось змінити.
Пишу листа, бо захотілося весни.
Тієї, що змогла б усіх зігріти…

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
1

Дівчинці з глибокими очима

Кожна жінка, не дивлячись на її вік є всього лише дівчинкою

Дівчинка з гарними і справжніми глибокими очима…

Дівчинко з глибокими очима,
Пам’ятай, що світ неповторимий!
Хоч складний. І навіть різнолиций.
І легкий.
Як влітку дотик ситцю.

Світ цікавий.
І чим далі – тим сильніше.
І яскравий – хоч у прозі, хоч у вірші.
Все ж холодний…
Наче зібрано всі зими.
І стандартний.
Днень за днем проходять мимо
І лишаються уривки, згадки, строки
Світ насправді є неоднобоким.

Хоч спитай у правди, хоч у кривди.
І у щасті теж бувають біди.

Але з широко відкритими очима
Ти живи, щоби не було стриму.
Бути не кущем у цьому світі
А найкрасивішою в суцвітті.

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

Що долею написано

На небі уже знають яка доля чекає кожного з нас, тож наша роль маленька - просто жити

Десь там, на небі, уже все написано

Що долею написано – не обійдеш.
І хай навіть цього не сталось досі,
Але отак вже в світі повелося:
Не знаєш де загубиш, де знайдеш.

Чи у зелених недоторканих гаях.
Чи в позолочених та писаних світлицях.
Немає правди ні в словах, ні в лицях.
І хтозна, що там в душах.
І в чужих думках.

Із ким загубиш? Це поки що таїна.
А з ким знайдеш – то є незнаним іще більше.
Усе розвидниться і стане враз ясніше,
Коли життя прожито і на скронях сивина.

А що закладено в тобі – то назавжди.
Ховайся-крийся, та душа невиправима.
Та знай, що Бог ніколи не проходить мовчки мимо,
Коли ти, грішний, просиш чимсь допомогти.

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1

Политике

Дорога, ведущая к смерти

Политике и политикам

Прошу, политика, остановись.
Не надо войн!
Ведь это – смерть и плач
Cирот невинных.
Пожалуйста, не рушь наш мирный дом.
Не забирай у матери ты сына.

Прошу, не делай выше всех и вся
Бумажных пачек сотни, миллионы…
Уж лучше, чтобы каждое дитя
Не знало бед. Не знало, что есть войны.

Прошу… Но голос в стрельбах не слышен.
Теряются слова в раскатах взрывов
Я искренне прошу, не надо войн!
Политика, дай людям жить счастливо…

Поділитися з іншими