0

О собаке женского пола

Дама с собачкой... Фото by wozza

Дама с собачкой... Фото by wozza

Собаке с улицы М. Кривоноса
в городе Киеве посвящается…

Ты была породистой и гордой
Иногда, прям, можно было и скромней.
И всегда по титульности морды
Выбирала ты завидных кобелей.

И такая вся была ты
Разтакая.
Шерсть блестела от ушей и до хвоста
Под собой земли не замечая,
Хозяйка звала восхищенно: «Красота!».

Приводила к тебе всех по родословной,
По знакомству.
От начальства и послов,
Ты была неоднократно, но условно.
Мамой для красивеньких щенков.

И вот так собачья жизнь твоя летела,
И хозяйка в темпе том шальном жила.
Но в один прекрасный день с завидным телом
Распрощалась ты.

И стала больше не мила.
Вдруг состарилась.
Совсем не интересной оказалась ты
Для резвых тех самцов
Потеряла шелковистость своей шерсти,
Уж не вызывая всплеска слов.

И хотелось бы тебе увидеть.
Хоть одного сердцу милого щенка.
Но с тобой – только хозяйка рядом,
С поводком в уже морщинистых руках.

Смотрит на тебя – и понимает,
В её жизни был не тот приоритет.
И щенков ей тоже очень не хватает.
В её сорок с чем-то женских лет…

09/05/2011

0

Я хочу быть конфетистой

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Я хочу быть конфетистой.
И чуть-чуть перламутровой.
Вкусом августа месяца.
Либо заревом утренним.

Но не сладкой, чтоб приторно.
Я сама против этого.
Лучше помнить открытками.
Улыбаться приветами.

Я – за лица с характером.
И за души с изгибами.
Против множества факторов,
Важно то, что невидимо.
А не всем напоказ.
Да кудрявые локоны…

Люблю яркий окрас
И писать между строками.
И всех тех, кто не ищет
Повод маленькой радости.
Ведь с такими всю жизнь –
Словно в месяце августе…

PS: отак-от увечері 27 квітня 2011 року мені дуже захотілося аромату серпня місяця :)

0

Не бидло

Робота Василини... Сайт...

Фрагмент української душі. На фото – творіння Василини  Боцвінко (rukotvory.com.ua)

Бидло (від польського Bydło) — це свійська рогата худоба, або такий спосіб існування чи мислення людини, який викликає асоціюється зі скотом. Вживається як образа
(цитата з укрмеморіа.ком)

Не бидло.
І я знаю, що кажу.
Ми навчені.
А дехто – навіть вчені.
І, не переступаючи межу,
Все ж здатні на життєві одкровення.

Так, маса.
Але сірих тут нема.
Загляньте в душу:
Кольорову й колоритну.
Хоча реальність пил проблем здійма,
Але розвіємо.
Не почужіє рідне.

А з бидлом легше, згодна.
Справді так.
Проте не дочекаєтесь, шановні…
Бо ми є вирощені
В щедро росяних садах.
Хоч може цього й не показуємо ззовні.

0

Гордость и семья

Семейные люди не должны испытывать гордость в отношении своего партнера на всю жизнь

Стих для гордой. Фото Антона Хмиловского

Теперь ты выбрось вон
Свою всю гордость
Ведь вы уже с ним
Называетесь семья.

И, если раньше можно было порознь,
То вот теперь
Исчезли ваши «я».

И это раньше
Громко хлопнув дверью,
И закатив неведанный скандал,
Ты гордо шла
К какой-то тёте Вере,
А он к тебе просить прощенья приезжал.

Да, это в прошлом.
А теперь забудь об этом.
И береги свою семью от пустяков.
Ведь, если верить жизненным приметам,
То мелочами убивается любовь…

2010

0

Моей неудаче

Бывают в жизни такие ошибки, что просто хотел бы их стереть и забыть навсегда

А могла бы обойти! Но нет же, грабли… Опять они, родимые.

Пролетела, как фанера над Парижем.
Проиграв все карты.
Фишек столб.

Ветер растрепал мои афиши.
Матерясь, их дворник
Вниз соскрёб.

И затерлись туфли,
Лаком крыты.
Не хотелось,
К сожалению, пришлось.
Выйти в свет
В таком негожем виде.

Хватит жить,
Надеясь на «авось»!

Дышу ровно.
И иду свободным шагом.
Вдоль и можно даже поперёк.
А могла ведь обойти,
Но снова грабли!
Видно в том
Сейчас мой жизненный урок.

2011 год февраль месяц 11 число 13 час 51 минута

6

Ти будеш щастям їй

Вірш для найкращого у світі друга, який ніколи не стане законним чоловіком

У мене є один друг, який собою точно когось ощасливить :)

У багатьох дівчат у житті є такий хлопець. Спілкуючись з ним відчуваєш, що він – просто справжній скарб :).
Проте він – твій друг. І, можливо, навіть йому б хотілося бути в іншій іпостасі поряд з тобою…
Але ж серцю не накажеш.
Тому щоразу спілкуючись з ним, ти розумієш, що він буде щастям :). Але не твоїм.

Вона подивиться в твої
Ледь карі очі.
І зрозуміє, що без них
Уже ніяк.
Вам зорі щастя сизокриле напророчать
Ти присмак губ її
Відчуєш на вустах…

І так ви підете удвох
Рука об руку.
Ти їй себе всього навік даси.

Я знаю.
Ти їй будеш вірним другом
Бо ти умієш зводити мости.
Умієш дарувати миті свята.
Ти можеш рятувати уночі,
Коли потрібні лиш слова розради,
А світ весь телефони відключив.

Крім тебе.
Ти берешся враз нізвідки.
І віддаєш тепло останніх крихт.
Ти будеш щастям їй.
Точніше – будеш світлом
А може навіть
Створиш власний світ.

Бо ти це можеш.
Я в це серцем вірю.
Тим дружнім серцем,
Що підтримає не раз.
Ти будеш щастям їй
Ясним і сизокрилим
І знай, що я радітиму за вас…

2011, лютий

Цей вірш про друга у мене є ще й у медіа-версії. Знаходиться ось тут: Мері - Ти будеш щастям їй (1748)

А ще у мене є схожий вірш для друга… але то було написано декілька років тому. Для іншого друга :)

4

Майбутнім стінам

Ми не можемо передбачити нашого майбутнього і в якому місті ми опинимося завтра

Мої роздуми про стіни і майбутнє. Фото by_dement.eva

Цей вірш не претендує на серця і похвали, загальне розуміння і схвалення. Вірш не для масового читача.

Одна хвилина думок. А точніше планів. Хоча, ні – роздумів.

Послідовність слів, що час від часу мене турбують, не даючи потонути у буденному. Фрагментарнo.

У мене уже є схожий дивний вірш про штори. Тепер буде ще й про стіни.

А що там буде потім?
Напишем на звороті
Напевне, фотографій
А може навіть книг

І те, що буде далі –
Далекі магістралі
Або сусідні стіни…

Хоч краще вже без них -
Без зайвих обіцянок
І завтра буде ранок,
Який ніщо не змінить
Проте, й не поверне
Життя в колишнє русло

Навряд чи вже відпустять
Тебе сміливі мрії
Хоч може ще й мине
Два дні. Або три роки
І буде слово «спокій»
Хотілося? Отримай.
Але одна з умов:
Що ти свободу втратиш,
Натомість будуть стіни.

Хоча…Напевне, варто
Була б лише любов.

2011, лютий

0

Наївним

Треба вірити людям, ангелам і світлу. І тоді у житті усе буде гаразд :)

Будьте наївними. Вірте у дива :)

Собі, в першу чергу :)

Кажуть, наївність смішна.
Ні, не вірте нікому.
Адже в житті є добро.
Різнобарвні дива.

Вірте у погляд очей
Тих, що справді бездонні.
Вірте у щирі,
Хоч, може, й наївні слова.

Хай вам всі кажуть,
Що це вже давно передбачено.
В сотнях сюжетів.
І списаних аркушів книг.
Знайте: слова їх
Без змісту і жодного значення.

Ви їх забудьте.
Зробіть,
Щоб весь світ кудись зник.

А свою душу наповніть
Красиво барвінками.
Мріями-фарбами.
Їх щохвилини дарує вам хтось.
Щирість у кожному з нас
Є такою наївною…
Вірте!

Все краще із Вами
Іще не збулось :)

2011, січень

6

Стих на память

Прямой стих о чувствах к людям, которые обидели и сделали больно

Стих на память. И не только...

Оставь себе
На память?
Нет, на сдачу.
Я просто так
Своей любви не раздаю.
Под камень,
Тот что от роду лежачий,
Вода не побежит.
И на твою
Улыбку
Может кто-то поведется,
Но это буду точно
Уж не я.
А свой комок,
Точнее всплеск эмоций,
Я выплюну
Ни разу не жуя.

Ты скажешь – грубо?
Да, но жизнь такая.
Больней всегда тому,
Кто мягкотел.
А быть покинутой тобой.
Нет, извиняюсь,
Но не по мне
Такой вот жизненный удел.

2010, декабрь

PS: усі слова цього вірша є випадкові. Фрази вигадані. Герої відсутні. Авторка висловлює найщиріші вибачення усім, хто відчув, що цей вірш написано про нього…

0

Женщине (с большой буквы)

Женщина должна беречь свою женскую силу, но и радость пребывания за мужем

Спасибо всем Мужчинам, которые прочитали этот стих, но извините - это стих о Женщинах...

Чуть-чуть в неправильном порядке,
Хотя, у каждого ведь свой порядок в жизни :)

Ты – королева.
Да, и не иначе!
Твой блеск в жемчужинах
Браслетов и корон.
Ты – королева!
Этого не спрячешь.
Не важно где твой двор,
Прислуга, трон…
• • •
Хотя… Ты – девочка.
В пятнадцать или в сорок.
На мир с восторгом
Смотришь ты вокруг
И ждешь защиты
И мужской опоры,
Нуждаешься в тепле
И силе рук…
• • •
Но каждый день
Даешь заботливую верность.
И пахнет пирогами твой уют.
Хозяйка, можно чаю, да покрепче?
И по душам поговорим.
Хоть пять минут.
• • •
В глазах огонь. Любовница…
Не прячься.
В этом постыдного ведь нету ничего.
Жизнь нам дана,
Чтоб ею наслаждаться.
Быть радостью и для Себя,
И для Него.
• • •
Всё это – Ты.
И мир прекрасно знает:
Что в женской буре
Есть морская тишь да гладь.

Быть просто женщиной.
Ты не имеешь права.

Ты – Женщина.
Не смей об этом забывать.

2010, декабрь

0

Я на следующей

Стих написанный в метро о жизни и трудностях, радостях, мыслях

Я никогда не пишу стихи в метро. Но случается так, что они пишутся сами… Фото somogyibarbara

Переходы метро.
Просят милостыню.
Люди разных сортов.
Руки жилистые.

А что нам до того?
Все в порядке вещей.
Стук колес и гудок.
Я на следующей.

А пока что они –
Спины-лица-глаза.
Я к двери прислонюсь.
Хоть и пишут: нельзя.

Ничего не ищу.
Всё найдётся само.
Да, я Вас пропущу.
Ах, как тесно зимой.

Вот и едем мы так.
Ждем открытых дверей.
Стук колес.
Сердце – в такт.
Я на следующей…

2010, грудень

0

Тому, кто предал

Хуже всего разочаровываться в людях, когда их поступки очень сильно ранят

О том, как один человек предал. Фото by Resurrection

Больней всего терять людей,
Которым верил,
Которых выделял среди толпы.
Согласен был и на билеты не в партере…
И планы строил столь наивны и глупы.

Больней всего понять,
Что не оправдан.
Тот статус, что кому-то честно дал.
Формальный друг?
Спасибо, нет, не надо.
В улыбках прятать свой наигранный оскал.

Больней всего вдруг осознать,
Что ты был предан.
Иль продан за какой-то малый грош.
Молчи.
От лишних слов – одни лишь беды.
После такого
Верить людям устаешь…