Категорії
вірші про місто вірші про Україну мої вірші щоденник

Вірш про Київ

Пістрява архітектура
Нелогічно поєднана
Історично загублена.

Куплена.
Ні, продана за купюри
Діоксидом вуглецю обвуглена.

Продавали люди біологічні.
Іроди духовні.
Судді наших нащадків.

Прирекли їх
На схили Дніпра у бетоні.
Нікчемним десятком підписів
І печаткою.

Подивитися це фото в Instagram ⇒

Ще трішки інформації (майже про Київ)

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про місто вірші про Україну мої вірші

Ти не знаєш, хто такий Майдан

Трирічній дівчинці, тато якої загинув
20 лютого 2014 року на Майдані

Ти не знаєш, хто такий Майдан.
Але з ним навік лишився тато.
Це найглибша із твоїх особистих ран.
Пожиттєва втрата.

Тобі скажуть, що твій тато був Герой.
Але ці високі фрази – беззмістовні.
Для осиротілих дитячих доль…
Лиш сльозами очі повні.

Бо тата вже ніхто не поверне.
Навіть посмертний орден в оксамиті.
Безбатьківство завжди болюче і сумне.
Живого тата хочеться найбільше в цілім світі.

Але його убили.
Все.
Нема.
Стріляли справжніми кулями
У людину без зброї.
І попливла його кача по кичині.
До могили сироземельної.
До могили Героя.

лютий 2014 – лютий 2018

Категорії
вірші про життя вірші про місто мої вірші

Вірш про рідний дім

Дім навіть будучи власністю когось іншого, може відчуватися таким рідним… Фото sigridsminde

Це щастя – мати дім, куди вертатись,
Куди хотіти ввечері іти.
Дім, який хочеться прикрасити до свята
Ікони ставити.
Молитися святим.
Це неймовірна радість –
Мати стіни.
Які надійні та не зрадять,
Бо свої.
По вартості вони насправді є безцінні.
Хоч без ремонту.
І пишнот.
Але – живі.
Бо знають правду,
Навіть пошепки почуту.
Бо заласкавлюють
І гріють в холоди.
У фотографіях допомагають не забути.
І хочеться вертатися туди…
Додому.
В простір згадок і емоцій.
Годин мовчання
І невпинних днів розмов.
То щастя мати дім,
Який крізь роки
Примножує любов.
Категорії
вірші про життя вірші про літо вірші про місто мои стихи мої вірші щоденник

Летнее

Летнее то, что было

Из окон высыпались цветы
И гронами в воздухе висли.
Мы вырывались из мирской суеты
И дарили друг другу свои мысли.

Мы наивничали, что мир справедлив
И строили свои безумные планы.
А потом дождь их собой залил.
И дальше с нами шёл постоянно.

Вечерами.
И дни напролёт.
Под зонтами мы говорили о чувствах.
И спешили куда-то вперёд.
Не думая о грустном.

Лето, 2017

Категорії
вірші про дощ вірші про місто вірші про Україну мої вірші

Задощило у нас на Подолі

Задощило у нас на Подолі…

Задощило у нас на Подолі
Вряд будинки намоклі й старі.
Їх заплутані стомлені долі
Світлом вкрили стрункі ліхтарі.

І від того він став затишнішим.
Вітер сквером неспішно гуля.
Стурбували розмірену тишу.
Лиш краплини з гілля.

Кожен двір, куполи і фасади.
Варті поглядів й тисячі слів.

Я іду по життєві поради
До Валів…

14 вересня 2013 року.
Під дощем на Валах.

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про літо вірші про місто вірші про природу мої вірші

Медово пахнуть липи

Як вас не любити, мої липові вулиці :)?

Я не знаю чи любите Ви спати у трамваї чи метро, але я це роблю регулярно :).
Мій сьогоднішній вірш написаний щодо одного з таких моїх дрімань…
У ньому я по-чесному розповідаю про те, як мої мрії божеволіють від липових ароматів і як мені не вистачає сили їх стримати. Тож вони… починають літати :)


Медово пахнуть липи уночі
У їхній легковітряній задумі,
І лиш трамвай неспішно ідучи,
Цю ніч тривожить у своєму шумі.

І може хтось вже нерозбудно спить.
А я віддамся в любощі дрімоті.
На три зупинки…

Я у пахощах суцвіть.
І у нічних метеликів польоті.
Я в тоні зелені
Заснувших кольорів.
І мої мрії чудернацькі
Й легкокрилі…
Але зупинка.
І трамвай ходу спинив.

У липові солодкі заметілі.
Я вийшла серед ночі.
І пішла
Щаслива. І розніжена у літі.
Як не любити їх?

Я б точно не змогла.
Без вулиць цих,
Що в пахощах залиті…

Категорії
вірші про кохання вірші про місто мои стихи мої вірші

Киев-Питер

История о том, как между людьми исчезают расстояния…

История о том, как социальные сети помогают людям обустраивать их личную жизнь :)

Звучит нормально.
Даже презентабельно.
Ты в Питере. В какой-то там конторе.
Вы связаны не узами,
А кабелем.
Но эту связь ведь иногда
Ещё трудней оспорить.

С ней то же самое.
Но только здесь вот.
В Киеве.
В серьезном офисе.
С охраной и дресс-кодом.
Казалось бы: куда уже красивее?
Быть вместе.
И всё время быть свободным.

Она тобой залита и пропитана.
Проветрить бы.
Да не ведётся. Верная.
А ты – не знаю.
Я на фото тебя видела.
И в жизни ты улыбчивый, наверное.

Категорії
вірші про місто вірші про Україну мої вірші

Подільський вірш

Я все рівно вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ та щиро розуміючі мій подільський вірш… фото by funkytravel

Подільський вірш присвячений
Подільському району
міста Києва

Я не знаю чи побачили це сотні людей, яких я зустрічала сьогодні на Подолі. Але він був справді прекрасний. Багато хто цього вірша не зрозуміє. Але я все рівно вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ та мій подільський вірш.

Поділ сміявся дзвінко наді мною
З бруківки вулиць
І затертих часом стін

А вечір був уже в передпокої
Втискаючись у хід стрімких годин
В мої думки
І всі переживання
Заглядували відблиски зі скла

Вогні вітрин були хмільні та п’яні
Світили в душу
Опиратись не могла

Отим зустрічним поглядам,
Провулкам.
У мене не було ані бажання,
Ані сил.
Він моє серце відчував
І ніжно слухав.
Це правда.
Я люблю тебе, Поділ…

2011, січень

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

Насамкінець, якщо комусь хочеться почитати ще щось таке ж душевне та рідне як оцей “Поділський вірш” – ласкаво прошу до інших рубрик мого блогу:

Категорії
вірші про життя вірші про зиму вірші про місто мои стихи мої вірші

Снег и алмазы

Стих для запущенных романтиков, меняющих какие-то алмазы на безумно красивый снег…

Читающим между строк
посвящается

Я вышла мыслями касаясь
Несвежо-бледной
Глади снега.
Мороз скрипел совсем устало,
Сложив под иней все доспехи.

И холод рвался ближе к телу.
И вел себя бесцеремонно.
А я ждала большой метели.
И улиц снегом заметенных.

Я крылась
В том своем хотеньи
Себя глазами выдавая.
Как редко я встречалась с теми,
Кто так же снега ожидает.

Но их, поверьте, видно сразу.
В толпе.
Их взгляд столь мил и ясен…

Ведь мало кто карат алмаза
На снег простой
Сменить согласен.

2011, январь

Категорії
вірші про життя вірші про місто мои стихи мої вірші

Я на следующей

Я никогда не пишу стихи в метро. Но случается так, что они пишутся сами… Фото somogyibarbara

Переходы метро.
Просят милостыню.
Люди разных сортов.
Руки жилистые.

А что нам до того?
Все в порядке вещей.
Стук колес и гудок.
Я на следующей.

А пока что они –
Спины-лица-глаза.
Я к двери прислонюсь.
Хоть и пишут: нельзя.

Ничего не ищу.
Всё найдётся само.
Да, я Вас пропущу.
Ах, как тесно зимой.

Вот и едем мы так.
Ждем открытых дверей.
Стук колес.
Сердце – в такт.
Я на следующей…

2010, грудень

Категорії
вірші про місто мои стихи мої вірші

Мечта космополитки

Если у Вас есть карта, то это опасно :). Бойтесь: Ваши мечты имеют свойство сбываться! Фото by Jim Snapper

Стих “Мечта космополитки” написан для каждой и каждого, кому тесно в родном городе :)

Я хотела бы жить в Лондон-граде.
И летать иногда в Парижанск,
В Амстердопле гулять на параде
Фестивалить, как в городе Каннск.

И мечтаю ходить по Цюринске,
В Мадридовск заглянуть на пол-дня.
В Хельсингопле смеяться на финском
Тоже в планах есть у меня.

А потом…
А потом одним махом.
Окажусь я на пицце в Римцах.
Иль под Венском в нарядной рубахе
Буду булочки есть без конца.

А трудиться поеду в Монаков.
Буду ночи и дни напролет.
До тех пор, пока денежных знаков
Мне лишь хватит на мой самолёт.

Но пока что сижу в Киев-сити.
И над картой рыдаю почти.
А уж если пойдет так и дальше,
То придется по глобус идти :)

2010, ноябрь

ПС. Если у вас есть какие-либо идеи по поводу мечты космополитки (либо космополита) – пишите, я готова рассмотреть, купить билеты и полететь :)

Мечта космополитки закончилась, а теперь… моя правда

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

Категорії
вірші про місто мои стихи мої вірші

Мой милый и уютный дворик

У каждого из нас должен быть в жизни свой дворик…

Мой милый и уютный дворик.
Как королевство лип и ив.
О красоте такой не спорят:
Ведь он по-скромному красив!

Приятны клумбы. Пусть не броско
Но лёгким цветом, манят глаз.
Деревья выше дома ростом.
И тишина в вечерний час…

Этот пейзаж мне в жизни нужен.
Ведь каждый раз окно открыв,
Мне радует и греет душу
Простое царство лип и ив…