0

Задощило у нас на Подолі

Задощило у нас на Подолі...

Задощило у нас на Подолі…

Задощило у нас на Подолі
Вряд будинки намоклі й старі.
Їх заплутані стомлені долі
Світлом вкрили стрункі ліхтарі.

І від того він став затишнішим.
Вітер сквером неспішно гуля.
Стурбували розмірену тишу.
Лиш краплини з гілля.

Кожен двір, куполи і фасади.
Варті поглядів й тисячі слів.

Я іду по життєві поради
До Валів…

14 вересня 2013 року.
Під дощем на Валах.

0

Киев-Питер

Любовь на расстоянии бывает. У меня есть несколько жизненных подтверждений

История о том, как между людьми исчезают расстояния…

История о том, как социальные сети помогают людям обустраивать их личную жизнь :)

Звучит нормально.
Даже презентабельно.
Ты в Питере. В какой-то там конторе.
Вы связаны не узами,
А кабелем.
Но эту связь ведь иногда
Ещё трудней оспорить.

С ней то же самое.
Но только здесь вот.
В Киеве.
В серьезном офисе.
С охраной и дресс-кодом.
Казалось бы: куда уже красивее?
Быть вместе.
И всё время быть свободным.

Она тобой залита и пропитана.
Проветрить бы.
Да не ведётся. Верная.
А ты – не знаю.
Я на фото тебя видела.
И в жизни ты улыбчивый, наверное.

Continue Reading

0

Подільський вірш

Впевнена, що багато хто цього вірша не зрозуміє. Але я вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ... фото by funkytravel

Я не знаю чи побачили це сотні людей, яких я зустрічала сьогодні на Подолі. Але він був справді прекрасний. Багато хто цього вірша не зрозуміє. Але я все рівно вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ… фото by funkytravel

Подільському району
міста Києва присвячено

Поділ сміявся дзвінко наді мною
З бруківки вулиць
І затертих часом стін

А вечір був уже в передпокої
Втискаючись у хід стрімких годин
В мої думки
І всі переживання
Заглядували відблиски зі скла

Вогні вітрин були хмільні та п’яні
Світили в душу
Опиратись не могла

Отим зустрічним поглядам,
Провулкам.
У мене не було ані бажання,
Ані сил.
Він моє серце відчував
І ніжно слухав.
Це правда.
Я люблю тебе, Поділ…

2011, січень

0

Я на следующей

Стих написанный в метро о жизни и трудностях, радостях, мыслях

Я никогда не пишу стихи в метро. Но случается так, что они пишутся сами… Фото somogyibarbara

Переходы метро.
Просят милостыню.
Люди разных сортов.
Руки жилистые.

А что нам до того?
Все в порядке вещей.
Стук колес и гудок.
Я на следующей.

А пока что они –
Спины-лица-глаза.
Я к двери прислонюсь.
Хоть и пишут: нельзя.

Ничего не ищу.
Всё найдётся само.
Да, я Вас пропущу.
Ах, как тесно зимой.

Вот и едем мы так.
Ждем открытых дверей.
Стук колес.
Сердце – в такт.
Я на следующей…

2010, грудень

4

Мечта космополитки

Когда я беру карту или глобус, я хочу, чтобы все мои планы осуществились

Если у Вас есть карта, то это опасно :). Бойтесь: Ваши мечты имеют свойство сбываться! Фото by Jim Snapper

Я хотела бы жить в Лондон-граде.
И летать иногда в Парижанск,
В Амстердопле гулять на параде
Фестивалить, как в городе Каннск.

И мечтаю ходить по Цюринске,
В Мадридовск заглянуть на пол-дня.
В Хельсингопле смеяться на финском
Тоже в планах есть у меня.

А потом…
А потом одним махом.
Окажусь я на пицце в Римцах.
Иль под Венском в нарядной рубахе
Буду булочки есть без конца.

А трудиться поеду в Монаков.
Буду ночи и дни напролет.
До тех пор, пока денежных знаков
Мне лишь хватит на мой самолёт.

Но пока что сижу в Киев-сити.
И над картой рыдаю почти.
А уж если пойдет так и дальше,
То придется по глобус идти :)

2010, ноябрь

6

Мой милый и уютный дворик

Уют в душе очень зависит от места жительства и уюта двора дома

У каждого из нас должен быть в жизни свой дворик…

Мой милый и уютный дворик.
Как королевство лип и ив.
О красоте такой не спорят:
Ведь он по-скромному красив!

Приятны клумбы. Пусть не броско
Но лёгким цветом, манят глаз.
Деревья выше дома ростом.
И тишина в вечерний час…

Этот пейзаж мне в жизни нужен.
Ведь каждый раз окно открыв,
Мне радует и греет душу
Простое царство лип и ив…

5

Стих про Одессу

 

Одеса - це місто повне емоцій та краси. Душа в ньому відпочиває, а тіло - насолоджується :)

14 вересня 2009 року

Одесситы-клены.
Одесситки-чайки.
Волны бьют поклоны
Здесь они хозяйки…

Я же – просто в гости.
На три дня. Проездом.
На свиданье с морем.
Синим и небесным…

Я на встречу с тихим
Дворовым пейзажем.
Я – к огням от порта.
И навстречу пляжам.

Я – гулять до ночи.
Под листвой платанов.
Я – дышать Одессой…
Вдоль её Фонтанов.

Я… С ней не прощаюсь.
Слишком мы родные.
Каждый раз бывая,
Люблю…
Как впервые.

0

Вірш про мою Оболонь

Одному з найулюбленіших і найрідніших районів міста Києва

Оболонь у Києві це одне з найкращих місць для проживання - чудовий і гарний район

Оболонському району міста Києва присвячено…

Іду по Героїв Дніпра
І трохи вже пізня пора
В моїм майже рідному домі
Ось тут, на моїй Оболоні.

В повітрі від солоду хміль.
А взимку: яка заметіль
Кружляла у танці нічному…

І біля сусіднього дому
Мене зачекався бузок.
Неначе із давніх казок
Стоять в один ряд мої клени
Там влітку таке все зелене.
А взимку – безслівно і біло
Моя Оболонь, ти зуміла
Навіки у серце запасти…

Спасибі, я бачила щастя
На твоїх проспектах буденних…

Повітря вдихаю з натхненням
І йду до знайомих вогнів.
Отут кожен вечір горів
Простий оболонський ліхтар.

Здіймався у аурі чар
Мій світ. Недосяжний стороннім.
Ось тут, на моїй Оболоні…

0

Московский рай

На Тверском бульваре так красиво, особенно когда цветут липы вовсю :)

Тверской бульвар города Москвы

Послушай, милая Москва,
Ведь на Тверском
Цветут во всю
Есенинские липы.
И хоть не слышно
От карет протяжных скрипов,
Но каждый переулок,
Каждый дом

Так непривычно
По-московскому красивый.
Но всем того не ведано понять.

Послушай, милая Москва!
Не трать ты силы.
И время на глупцов таких не трать.

Ведь те кто знает,
Что за суетою
Ты прячешь душу нежную свою…
Те любят тихо
Прогуляться здесь порою
В твоем есенинском и липовом раю…

0

Московский стих

Ах как же ты красива. Москва :)

Стих моих московских улиц

Московских улиц старые дома
И дворики уютные.
И окна.
Клены скрепят здесь,
Как в былые времена.
И ныне тоже
Под дождем московским мокнут.

Я соглашаюсь
Заблудиться на полдня
В районе Нового
И Старого Арбата.
И в парк Леонтиевский время догонять,
Пойду по переулку, как когда-то.

Москва, ты многолика!
Не понять
Всю красоту
На первый взгляд ведь не заметно.
Не предлагай – не соглашусь я променять…

Пусть уезжает в даль Москвы
Трамвай последний
А я пойду
Туда, где Чистые пруды
И, где по-прежнему застенчивы, красивы,
Засматриваясь
В зеркало воды,
Под небом звездным
Замечтались мои ивы.

6

Львівський вірш

Місто Львів чудове своєю архітектурою, кавою та душею

Львівський вірш або вірш Львову

У Львові залишилось зовсім трохи.
Трохи нікому не відомої мене.
І от тепер, крізь швидкоплинні роки
Аж сниться те зелене й кам’яне
І віруюче місто особливе.

Я залишалась пити каву біля площ
Тоді йшла парком, затуляючись від зливи.
Хоча то був всього лиш львівський дощ.

І я дивилася на нефарбоване і давнє
Полотнище із лише львівських стін.
Дивилась з Ратуші…
Дивилась із кав’ярні…
Бувало, що на декілька годин
Я йшла углиб, де вулиць перехрестя
Або сідала у трамвай, що йде кудись,
Щоб бути там без зайвих слів і жестів…
Туди, де повно лише львівських місць.

І залишалася.
На мить, а може й більше,
Ішла на голос, а точніше на мотив
Спасибі за тумани і за вірші.
Я назавжди з тобою, милий Львів.

0

Києву

Київ прекрасний усім. Він милий і приємний для життя. Тихий і різноманітний

Як же тебе не любити, Києве мій чудовий :)

Я люблю походити дворами,
Підглядаючи сотні картин.
І закохана аж до безтями
В лабіринти з каштанів і стін.
І у київський дух… Він усюди
Від Хрещатика в різні боки.
Хоча дух – це є, перш за все, люди.
А можливо усе навпаки…

Бо люблю за вогні різнобарвні
За зелені корони дерев
Що у будь-яку пору є  гарні,
І достойні похвал королев.
Тут є те, що не купиш за гроші
Що в житті додає людям сил…
На Соломянці парки хороші.
І прекрасний осінній Поділ.
Особливо обійми узвозів,
Маріїнські красоти Дніпра.
Ніч весняна іде по дорозі.

Ось верба дуже давня й стара,
Що росте тридцять літ, тридцять весен
І день кожний свій розпочина
Сповідь кажучи
Щиро і чесно,
Що закохана в Київ вона.