Категорії
вірші про життя вірші про літо вірші про місто мои стихи мої вірші щоденник

Летнее

Летнее то, что было
Летнее то, что было

Из окон высыпались цветы
И гронами в воздухе висли.
Мы вырывались из мирской суеты
И дарили друг другу свои мысли.

Мы наивничали, что мир справедлив
И строили свои безумные планы.
А потом дождь их собой залил.
И дальше с нами шёл постоянно.

Вечерами.
И дни напролёт.
Под зонтами мы говорили о чувствах.
И спешили куда-то вперёд.
Не думая о грустном.

Лето, 2017

Категорії
вірші про життя вірші про літо мої вірші

Літня розмова

У мереживі словосполучень… Photo made by Ella Gajewska.

Простирадла блакитного неба
Простелялися за горизонт.
Липи цвітом манили до себе
Звали нас в ароматний полон.

І під сонцем нестримно палючим
Ми ховалися в тінях годин
У мереживі словосполучень
Залишались один на один.

Вітром віялись і розвівались
Жовті фарби навколишніх клумб
Стіни вицвіли наче на старість
І читалося в порухах губ,

Як приємно посидіти поряд
Із навіки своїми людьми.
І здавалось від світу в розмові
У ту мить заховалися ми.

початок червня 2013 року

 

Категорії
вірші про літо вірші про місто вірші про природу мої вірші

Медово пахнуть липи

Як вас не любити, мої липові вулиці :)?

Я не знаю чи любите Ви спати у трамваї чи метро, але я це роблю регулярно :).
Мій сьогоднішній вірш написаний щодо одного з таких моїх дрімань…
У ньому я по-чесному розповідаю про те, як мої мрії божеволіють від липових ароматів і як мені не вистачає сили їх стримати. Тож вони… починають літати :)


Медово пахнуть липи уночі
У їхній легковітряній задумі,
І лиш трамвай неспішно ідучи,
Цю ніч тривожить у своєму шумі.

І може хтось вже нерозбудно спить.
А я віддамся в любощі дрімоті.
На три зупинки…

Я у пахощах суцвіть.
І у нічних метеликів польоті.
Я в тоні зелені
Заснувших кольорів.
І мої мрії чудернацькі
Й легкокрилі…
Але зупинка.
І трамвай ходу спинив.

У липові солодкі заметілі.
Я вийшла серед ночі.
І пішла
Щаслива. І розніжена у літі.
Як не любити їх?

Я б точно не змогла.
Без вулиць цих,
Що в пахощах залиті…

Категорії
вірші про кохання вірші про літо вірші про природу мої вірші

Ішли закохані

Ішли удвох. Ішли у парі. Під ароматом літніх лип…

Ішли закохані у парі.
І липи в пахощах цвіли
Ніч їх манила в свої чари,
А вечір сутінки хилив.

Сідало сонце.
Не щоденно.
А особливо так – для них,
І трави надвечірньо-темні
Стелились килимом до ніг.

Навколо розлітались музи
Від голосистих цвіркунів.
І на її волосся русе
Останній промінь сонця сів.

А потім зник у літніх плесах
Скотився вниз, за горизонт.
І місяць своїм гострим лезом
Узяв все небо у полон…

Життєва благодать і радість:
У парі двоє в ніч ішли
В саду по трав’янистій гладі,
По стежці кольору золи.

І кралось літнє надвечір’я.
За ними в сад, у саму глиб
Ішли закохані і щиро
Раділи аромату лип…

8 червня 2011 року

Категорії
вірші про літо вірші про студентів мои стихи мої вірші

Хочу на море!

Хочу в отпуск! И на море тоже :)

Хочу на море!
Средиземные пляжи-и-и-и
Или на острове каком-то там пожить.
Поспать,
Покушать в пятизвездочном отеле
И чтобы тайские массажи надоели.

Что не выходит?
Ну тогда давай на Сочи.
Там море тоже существует,
между прочим.
Я буду персик кушать и креветки…

Не получается?
Но Крым есть на заметке!
Или махнуть хотя бы на Азов.
Дельфинам улыбаться, кушать плов.

Опять не то?
Ну ладно, Днепр ведь рядом
Катамаранчики.
Ну, что для счастья надо :)?

Хотя по выражению лица
Понятно – тянет ведь на дачу без конца!
В панамке под навесом поваляться
И в гамаке чтоб полежать, и на матраце.

Но всё. Я изьясняюсь поточней
Хочу куда-то отдохнуть душой своей
Туда, где безбудильниковый рай
Где не грохочет утренний трамвай
И путается время дня и ночи…
Хочу я в отпуск! Чесно-чесно! Очень-очень :)!

Категорії
вірші про кохання вірші про літо мої вірші

Вірш про зірки

Зірки найяскравіші там, де любов… Фото by vagabondando

Вірш про зірки, написаний біля літнього моря

А в Києві таких зірок немає.
Бо тут обвінчані і небо, і земля.
А море синє.
І таке безкрає,
Що навіть вітер цю красу не розділя.

Твої обійми…Ніжні і приємні.
В цю мить я хочу просто розцвісти!

Хоч буде ніч така глибока й темна.
Мені все рівно.
Бо зі мною – ти
В очах втопаю…
Майже слів не чую
Забувши всіх.
Сховавшись від тривог…
Дивись! Он вітер зірочку цілує.
Отак би мить спинити.
Й бути вдвох…

2005 рік