1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

Медово пахнуть липи

Як вас не любити, мої липові вулиці :)!!!

Як вас не любити, мої липові вулиці :)?

Я не знаю чи любите Ви спати у трамваї чи метро, але я це роблю регулярно :).
Мій сьогоднішній вірш написаний щодо одного з таких моїх дрімань…
У ньому я по-чесному розповідаю про те, як мої мрії божеволіють від липових ароматів і як мені не вистачає сили їх стримати. Тож вони… починають літати :)


Медово пахнуть липи уночі
У їхній легковітряній задумі,
І лиш трамвай неспішно ідучи,
Цю ніч тривожить у своєму шумі.

І може хтось вже нерозбудно спить.
А я віддамся в любощі дрімоті.
На три зупинки…

Я у пахощах суцвіть.
І у нічних метеликів польоті.
Я в тоні зелені
Заснувших кольорів.
І мої мрії чудернацькі
Й легкокрилі…
Але зупинка.
І трамвай ходу спинив.

У липові солодкі заметілі.
Я вийшла серед ночі.
І пішла
Щаслива. І розніжена у літі.
Як не любити їх?

Я б точно не змогла.
Без вулиць цих,
Що в пахощах залиті…

Поділитися з іншими
1 серце :) 26 сподобалося
Loading...
0

Ішли закохані

Ішли удвох. Ішли у парі. Під ароматом літніх лип...

Ішли удвох. Ішли у парі. Під ароматом літніх лип…

Ішли закохані у парі.
І липи в пахощах цвіли
Ніч їх манила в свої чари,
А вечір сутінки хилив.

Сідало сонце.
Не щоденно.
А особливо так – для них,
І трави надвечірньо-темні
Стелились килимом до ніг.

Навколо розлітались музи
Від голосистих цвіркунів.
І на її волосся русе
Останній промінь сонця сів.

А потім зник у літніх плесах
Скотився вниз, за горизонт.
І місяць своїм гострим лезом
Узяв все небо у полон…

Життєва благодать і радість:
У парі двоє в ніч ішли
В саду по трав’янистій гладі,
По стежці кольору золи.

І кралось літнє надвечір’я.
За ними в сад, у саму глиб
Ішли закохані і щиро
Раділи аромату лип…

8 червня 2011 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
0

Киев-Питер

Любовь на расстоянии бывает. У меня есть несколько жизненных подтверждений

История о том, как между людьми исчезают расстояния…

История о том, как социальные сети помогают людям обустраивать их личную жизнь :)

Звучит нормально.
Даже презентабельно.
Ты в Питере. В какой-то там конторе.
Вы связаны не узами,
А кабелем.
Но эту связь ведь иногда
Ещё трудней оспорить.

С ней то же самое.
Но только здесь вот.
В Киеве.
В серьезном офисе.
С охраной и дресс-кодом.
Казалось бы: куда уже красивее?
Быть вместе.
И всё время быть свободным.

Она тобой залита и пропитана.
Проветрить бы.
Да не ведётся. Верная.
А ты – не знаю.
Я на фото тебя видела.
И в жизни ты улыбчивый, наверное.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 17 сподобалося
Loading...
0

Стих о ёжике

Як тебе не любити - сірий їжак :)!Красиві їжачки завжди в пошані

О, как тебя не любить, серый и милый ёж :)! Фото by remiguisz_o

Надеюсь, что от этого стихотворения количество довольных жизнью ежиков увеличится :)

Почему-то всем
Не сильно интересно,
Как живет
Обычный серый ёж.

А ведь жизнь его
Полна событий леса
Существо такое
Вряд ли где найдёшь.

Целый день он
Строит схемы, даже планы.
Чтобы на ночь глядя
В лес уйти.
И не встретить
Неприятности нежданно
На своем,
Слегка запутанном, пути

Да, он – яблочник.
Хотя бывают груши.
Или чей-то хлебушек найдет.
Но жучка ведь тоже
Может скушать,
Если плохо тот себя ведёт!

Ёж по имени
Лесничих называет
Лишь с медведем –
Исключительно на «Вы».

И бежит себе,
Всё песни напевая,
Только голос слышно из травы.

Так что жизнь и весела,
И интересна
У обычного и серого ежа
А в клубок с иголок
Очень острых
Прячется столь мягая душа :)!

Медіа-запис моїх роздумів про нелегке життя їжачків можна знайти тут: [Download not found]

Дополнительно. Сегодня я заметила, что это уже третье мое сообщение, которое касается животных. Если так будет продолжаться и в дальнейшем, то придется срочно идти в зоопарк, ибо видно, душа скучает за четырехлапыми и двукрылыми :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

О собаке женского пола

Дама с собачкой... Фото by wozza

Собаке с улицы М. Кривоноса
в городе Киеве посвящается…

Ты была породистой и гордой
Иногда, прям, можно было и скромней.
И всегда по титульности морды
Выбирала ты завидных кобелей.

И такая вся была ты
Разтакая.
Шерсть блестела от ушей и до хвоста
Под собой земли не замечая,
Хозяйка звала восхищенно: «Красота!».

Приводила к тебе всех по родословной,
По знакомству.
От начальства и послов,
Ты была неоднократно, но условно.
Мамой для красивеньких щенков.

И вот так собачья жизнь твоя летела,
И хозяйка в темпе том шальном жила.
Но в один прекрасный день с завидным телом
Распрощалась ты.

И стала больше не мила.
Вдруг состарилась.
Совсем не интересной оказалась ты
Для резвых тех самцов
Потеряла шелковистость своей шерсти,
Уж не вызывая всплеска слов.

И хотелось бы тебе увидеть.
Хоть одного сердцу милого щенка.
Но с тобой – только хозяйка рядом,
С поводком в уже морщинистых руках.

Смотрит на тебя – и понимает,
В её жизни был не тот приоритет.
И щенков ей тоже очень не хватает.
В её сорок с чем-то женских лет…

09/05/2011

Поділитися з іншими
1 серце :) 21 сподобалося
Loading...
0

Балада про кохання

Квіти, що можуть прикрасити чийсь ранок, а може і ціле життя :). Гарні, фіолетові

Квіти, що можуть прикрасити чийсь ранок… а може і ціле життя :). Фото by keith lewis

Вечір стелився розлого
На рівно-сонні поля.
Спали дерева й дороги,
Один тільки вітер гуляв.

Не спалось у вечір весняний,
Що слався по чорній землі.
Шукав гарних квітів коханій,
Щоб ранок прикрасити їй

Пішов на галявини тихі,
На ще не зелені луги –
Де б’ють повноводнії ріки
Вплітаючись у береги…

Пішов до порослого лісу
І спокій там розворушив.
Не міг віднайти собі місця
І квітів…
Для тої душі,

Яка від усіх наймиліша.
Ішов, сам не знав – навмання.
На сході вже небо світліша.
А квітів коханій нема.

Тому й запечалився в сумі
У променях ранку стрімких.
На мить лиш про неї подумав.
І… квіти побачив!
До них
Вітристо летів він на крилах,
Раділа невпинно душа.

Отак-от безсонно й сміливо.
Кохання весь світ прикраша :).

22 квітня – 2 травня 2011 року

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Я хочу быть конфетистой

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Я хочу быть конфетистой.
И чуть-чуть перламутровой.
Вкусом августа месяца.
Либо заревом утренним.

Но не сладкой, чтоб приторно.
Я сама против этого.
Лучше помнить открытками.
Улыбаться приветами.

Я – за лица с характером.
И за души с изгибами.
Против множества факторов,
Важно то, что невидимо.
А не всем напоказ.
Да кудрявые локоны…

Люблю яркий окрас
И писать между строками.
И всех тех, кто не ищет
Повод маленькой радости.
Ведь с такими всю жизнь –
Словно в месяце августе…

PS: отак-от увечері 27 квітня 2011 року мені дуже захотілося аромату серпня місяця :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
0

Не бидло

Робота Василини... Сайт...

Фрагмент української душі. На фото – творіння Василини  Боцвінко (rukotvory.com.ua)

Бидло (від польського Bydło) — це свійська рогата худоба, або такий спосіб існування чи мислення людини, який викликає асоціюється зі скотом. Вживається як образа
(цитата з укрмеморіа.ком)

Не бидло.
І я знаю, що кажу.
Ми навчені.
А дехто – навіть вчені.
І, не переступаючи межу,
Все ж здатні на життєві одкровення.

Так, маса.
Але сірих тут нема.
Загляньте в душу:
Кольорову й колоритну.
Хоча реальність пил проблем здійма,
Але розвіємо.
Не почужіє рідне.

А з бидлом легше, згодна.
Справді так.
Проте не дочекаєтесь, шановні…
Бо ми є вирощені
В щедро росяних садах.
Хоч може цього й не показуємо ззовні.

Поділитися з іншими
1 серце :) 38 сподобалося
Loading...
4

Як помирала любов

Ранкове фото не завжди випромінює сонячність, проте завжди - упевненість в тому, що не зважаючи на сум, цей день треба пережити

Моя історія про те, як помирала любов

Вона померла рано вранці на зорі,
Коли ще туманилося на сході,
Горіли тільки пару ліхтарів,
Одягнені чомусь не по погоді,
Назустріч кралися ранкові холоди,

Години йшли,
Не помічаючи утрати,
Обіймів вистачило б,
Дотику руки,
Щоб з того світу її вмить урятувати,

Вона би згодилась
На телефонних десять слів,
Але мовчання межувало з божевіллям,
І світ хвилинами так впевнено сірів,
Що й парки з кленами уже були не милі,

Блукала там
Поміж знайомих їй дерев,
І перші промені ранкові так байдуже
Дивились вслід любові.
Відтепер
Її нема
В двох (іще вчора рідних) душах.

2007-2011

Поділитися з іншими
1 серце :) 17 сподобалося
Loading...
0

Гордость и семья

Семейные люди не должны испытывать гордость в отношении своего партнера на всю жизнь

Стих для гордой. Фото Антона Хмиловского

Теперь ты выбрось вон
Свою всю гордость
Ведь вы уже с ним
Называетесь семья.

И, если раньше можно было порознь,
То вот теперь
Исчезли ваши «я».

И это раньше
Громко хлопнув дверью,
И закатив неведанный скандал,
Ты гордо шла
К какой-то тёте Вере,
А он к тебе просить прощенья приезжал.

Да, это в прошлом.
А теперь забудь об этом.
И береги свою семью от пустяков.
Ведь, если верить жизненным приметам,
То мелочами убивается любовь…

2010

Поділитися з іншими
1 серце :) 14 сподобалося
Loading...
0

В житті нарешті весна

Вірші про весну і вірші про життя - Погляд Мері. Жіночі вірші

Якщо у Вас у душі ще не настала весна – чекайте. Вона обовязково прийде :) Фото by Ксенія Василькова (marakesha)

Блакитноока весна
Прийшла в життя моє вчора
І так раптово зірвався
Весняний вітер зі стріх.

Але зима проявляла
Усю свою непокору,
Щоб теплий сонячний промінь
Мене зігріти не міг.

І щоб мене не знайшли
Дзвінкі хори моїх птахів,
Але я вірю підсніжникам.
Вірте і Ви!

Бо сніг нестримно втікає,
Біжить щосили із даху
І забирає з собою
Холодну постать зими.

І зовсім скоро услід
На мене зелено гляне
Мій розмальований світ.

І зовсім юним дівчам –
В житті нарешті весна.
І ледь помітний рум’янець
Дуже пасує її
Блакитно-ніжним очам.
2011, березень

І сама не знаю чому, але дуже захотілося записати медіа-версію цього віршика:
[Download not found]

Поділитися з іншими
1 серце :) 18 сподобалося
Loading...
4

Подаруйте мамі

Мамі треба робити найприємніші подарунки, радувати її, адже вона нам дала найбільше з усього можливого - життя

Подаруйте мамі трошки більше ніжності, тепла і весни :)

Для мами кожен прояв
Вашої любові
ніколи не буде зайвим

Подаруйте мамі зайву квітку
Адже мамі вона буде дорога
Будьте їй теплом, що ніжить влітку,
Сонячним,
Немов веселкова дуга.

Подаруйте мамі зайву вдячність.
Мама заслуговує її.

За промовчані думки.
Й слова пробачень
І за гордості проявлені свої

Подаруйте мамі зайвий привід
Посміхнутися
На телефонний Ваш дзвінок
На два слова
На пів миті
На Ваш голос
І, щоб гамір весь в її житті замовк.

Подаруйте мамі її мрії,
Бо вона їх віддала на щастя Вам.
Тож усе, що ми в житті умієм –
То є перемоги наших мам…

І знайдіть слова.
Десь там, з дитинства.
Коли з мамою за руку
Кожен йшов.
Бо, на жаль, не вічна материнська
Нам з народженням дарована любов.
2011, березень

Поділитися з іншими