0

Вірш для мами

привітання для мами, віршик про маму, гарний вірш про маму, вірш матері, на день народження мами

Вірш Мамі…

Мама – то є наша совість.
Очі, що бачать усе.
Серце, що повне любові,
Хрест материнський несе.

Мама – то наше терпіння.
Мовчки лиш тихо зітхне
І пробачає дитині
Слово
Болюче й сумне…

Мама – то ночі неспані
Сльози, заховані вглиб,
Щоб лиш дитина із рання
Мала й покрівлю, і хліб

Щоби дитину по долі
Щастя промінчик знайшов
Всіх у житті нас рятує
Мами безмежна любов.

0

Мне не хватает струн моей гитары

стихи для девушки, стихи о жизни, жизненные стихи, философские стихи, стихи Марины Кузьменко

Вот бы гитару мне, в эту холодную и бессонную ночь...

Мне не хватает струн моей гитары,
Когда за окнами протяжный ветра вой.
И в небе месяц
Серебристо-старый
Хочет всю ночь занять одним собой.

Но я не с ним, мне душу он не греет.
В эти унылые ночные холода.

Я вижу в снах своих зеленые аллеи
Ах, вот бы мне сейчас на миг туда…
Под солнечным
Безоблачным покровом.
Лишь платья белые
Молоденьких берез.
И глубь воды прозрачной, родниковой
И гладь равнин под летний сенокос…

Вот бы гитару мне.
В эти холодные завои.
Она нужна мне как подруга.
Как сестра…

Но нет.
Лишь месяц
Светит тихо и спокойно
Хочет всю ночь занять до самого утра…

06-07/12/2011

4

Извините, я ошиблась дверью

стих девушке, стихи девушкам о любви, стихи о жизни на украинском, жизненный стих на русском

Я ошиблась дверью. В самом прямом и самом переносном смысле. Фото Антона Хмилевского

Извините, я ошиблась дверью…
Иногда бывает и такое.
Я стучала с той огромной верой,
Что мне нужный человек откроет.

Что увижу я родную душу.
Скажите наивная? Согласна.
Говорите.
Я лишь молча, буду слушать.
Сочетания из пауз, слов и гласных.

А потом я робко извиняясь
Отойду.
Ошиблась, однозначно…
Дверь моя по цвету ведь другая
И открывший был какой-то
Слишком мрачный

Неродной.
Я этому расстроюсь.
Поиски окажутся напрасны.
Но нельзя сдаваться нам порою…
Скажите наивная? Согласна.

Я не сдамся.
Я пойду стучаться дальше.
И хоть в этом есть большая доля риска.
Верю: за одной обычной дверью
Будет человек родной и близкий :)

0

Студентське життя :)

красивая девушка улыбается, улыбка красивой девушки, Особенная девушка

Слово “тубус” (такий різновид сумки спеціально придуманий для носіння усіляких креслень), може бути успішно замінене словом “книжка” і “підручник” :)

У первинному варіанті цього вірша,
я ішла із книжкою під руку :)))

Я із тубусом під руку
Йду із ранку на науку
А як чесно до дрібниць,
То зізнаюсь:
Силоміць він мене веде на пари.
Не лишилось в мене чарів,
Щоб домовитись, не йти…
На такі тяжкі труди.

Тож плетусь,
Іти не хочу
Із недоспаної ночі
Від своїх солодких снів.
Ледь будильник розбудив!

А я знаю що там буде:
От спасибі добрим людям
Розказали все мені.

Про хмільні студентські дні.
Про сесійні довгі ночі.
Знаю навіть про заочку…

Тож іду,
І не спішу.
В подруги усе спишу :).
Але ж тубус підганяє.
Каже, лектор нас чекає.
Дати хоче трохи знань.
У таку-от сонну рань.

Так живем в студентських буднях.
Неповторних,
Незабутніх.
Але надто вже швидких.

Тож лише наш дружній сміх.
Та прогули і гулянки.
Ночі в танцях
Аж до ранку…
Можуть нам допомогти
Дух студентський зберегти :)

листопад 2011

2

Стих друзьям

стихи для девушки, красивые стихи для девушки, стих девушке, стих о друзьях, стихи друзьям

Этот стих на русском. И я рада, что его могут прочитать все люди, которые помогают мне стучать вo множество закрытых дверей :). Фото christine lebrasseur

В минуту жизни трудную
Спасают нас друзья.
Когда, споткнувшись, падаем
По склону вниз скользя.

Когда заплакать хочется
Или комок обид…
И мучит одиночество,
И если вход закрыт.

Стучать они помогут нам,
Бежать изо всех сил.
Нельзя дружить со многими:
Лишь с тем, кто сердцу мил.

Друзья – они как ангелы
Не знаю – кто нужней?
В минуту очень трудную.
Нельзя жить без друзей…

воскресенье, 23 октября 2011 г.

PS: я вдячна долі за те, що у мене  в житті є багато чудових людей, яких я можу вважати своїми друзями. Вони у Києві і вони не в Києві також :). Хтось із них вчора пив зі мною чай, а когось я не бачила уже два місяці… Але я дуже рада, що вони є у моєму житті!
Водночас, зустрічаючи безліч нових людей, все більше і більше переконуюся: справжні друзі ніколи не потонуть у морі просто знайомих :). Дякую усім моїм друзям і нинішнім, і майбутнім :)!

0

А літа теплого

дівчина в лісі, гарна дівчина в осінньому лісі, дівчина у саду, дівчина осінь, девушка в осеннем лесу

А літа теплого вже як і не було. Фото by nicanio

Медіа-версія вірша знаходиться тут: Мері - А літа теплого (971)

А літа теплого
Вже як і не було.
Зросилася трава
І вся пожовкла.

І зранку
Крізь прозоре своє скло.
Я чую холоду
Осінні недомовки.

Я помічаю
Осені сліди
Вона ховається.
Та все ж занадто видно,

Що колір неба
Все частіше
Вже блідий,
А під ногами
Колір жовтий, трохи мідний.

Осіннє.
Вересневе.
Не тепло.
То лиш миттєва,
Хоч така приємна радість.
А літа теплого
Вже як і не було.
І тільки в спогадах його сліди зостались…

четвер, 22 вересня 2011 року

0

Небо над нами

девушка смотрит вдаль, портрет красивой девушки, дівчина дивиться вбік, фото дівчини у блакитному, гарна дівчина портрет

Щоразу, коли під натиском проблем очі самі собою опускаються униз – подивіться на небо! За таке експесивне фото я дякую caitlin bellah

Завдяки Олі Л.

Це надзвичайне небо
Там, над нами…
Від нього в мене
Просто зносить дах.
Є речі, що не названі словами,
І є щось вище,
Ніж оцей наземний прах.

Отак із небом:
Я живу і вже
Не криюсь.
Бо що ховати?
Зазвичай крадуть земне.

А я не можу вже інакше.
Не умію…
І спрага ця з роками не мине.

Моє блакитне.
А яке ж воно високе!
Що певно справді
Це – найбільший із скарбів.

Дивлюсь на нього,
І душа шукає спокій,
Якого не знайти
У строфах слів…

11:32 05.08.2011

4

Я не люблю туманы и прощаться

сумна дівчина на фото, фото для блога, вірші для дівчини, вірші про одинокість, вірш про розлуку

Я не люблю туманы. И не люблю прощаться. Фото by Teresa Queros

Я не люблю туманы.
И прощаться
Они похожи очень, как по мне.
За ними – неизвестность…

Если вкратце –
То ты не знаешь,
Будет что-то после
Или нет.

И ждет ли кто
За непроглядным расстоянием,
Все время выбор
Между точкой, запятой.

Ах, как я не люблю эти туманы!
И взлетной полосы
Пейзаж пустой.

Но, как без них?
Они нам помогают
Найти людей,
Которых мы должны беречь.

Ведь только тот, кто пережил
Туман прощанья,
Способен радоваться
Солнцу новых встреч.

05/09/2011

0

Всем трудностям и сложностям

старые фото, девушка на фото, фото девушки, часть лица девушки

Для тех, кто еще не понял: легко не будет… Фото by Annushka

Пусть будет трудно
Ты с тоски
Хоть волком вой,
Но изменяться под кого-то
И не думай.

И принципы свои
Любой ценой
Побереги.

Они тебе отплатят суммой
Пусть даже
Не из помятых купюр,
А из каких-то
Чисто личных побуждений.

И жизнь твою
Легко осветит абажур.
А не сплошной
Холодный свет
Из чьих-то мнений.

Легко не будет.
Ведь никто не обещал.

А повезет ли?
Ты спроси в кофейной гущи.
Но знаю я одно:

Вершины скал
Способен покорить
Лишь вверх идущий.

Август, 2011

2

На прощання

стихи о жизни, красивый стих о жизни, стихи о девушке, стих для мамы, стихи для любимой, стихи о красивой девушке

Не зважаючи на те, що прощаємось – ще зустрінемось :). Фото by Vladislav Kobets

Можливо листівка.
І згадка у профілі посмішки.
І ще трохи радості випитих келихів вин.
На жаль, уже вкотре
З мого життя йдуть справжні постаті.
Яким не знайти
Рівнозначно яскравих замін.

І завтра настане вже іншим.
Звичайно настане.
А потім – і келихи, й люди
Проте вже не ті.
Я фото усміхнене
З памяті мовчки дістану
На них ми щасливі.

І хочеться, щоб як тоді
Було трохи тепло
І серце чомусь защеміло
Бо знаю – не буде
У мене вже більше
Людей отаких.

Із ними у чорному
Ми віднаходили біле.
Хоча цілий світ
Нам повірити просто не міг.

Хоча, що той світ?
Коли дружнє плече було поряд.
Зникали не раз
Негаразди в моєму житті.

Листівки і келихи будуть.
Хай навіть не скоро.
Адже не замінні для мене
Всі люди оті…

2011 рік

0

Книжний вірш

красивая девушка с книгой, девушка книга, стихи о жизни, стихи о девушках, стих девушке

Вірш написано у стані, коли я перебувала під наркотичною дією книг. Фото by Oli

Написане під бібліотекою
ім. В.І. Вернадського

Стоїть Олімп
Із сотень тисяч книг
Дорога від підніжжя
До вершини.

І світ утратився б.
А може навіть зник,
Якби не їх багатотомні покоління.

Бо кожне із написаних там слів.
Рождалось в мудрості,
А деякі – у муках.

І світ би жити
Просто не зумів
Без того рівно писаного духу.

Я не повірю, що заміна буде їм,
Бо в книгах завжди
Найщиріша в світі сповідь.

У них є те,
Чим ми найбільше дорожим:
І спрага знань,
І дивосвіт любові…

11.08.11 17.27

0

Сумніви всю душу обплели

Грустные стихи о любви стих о жизни вірші про жінок

Сумніви всю душу обплели… Фото by dinara zaynullina

Сумніви всю душу обплели.
Краще б то були квітки барвінку…
І свою невтішну пісню завели,
Затягнули
Аж занадто дзвінко.

Що не чути жоден переспів.
Від надій
Взаємно голосистих
Я під той заплаканий мотив.
Згадок одягну дрібне намисто.

Хоч важке воно…
Намріяне оте
Споглядання днів,
Що пережиті.
І лиш час розмірено іде…
В сумнівах.
Без ніжно-синіх  квітів.

1 серпня 2011 року

Сумніви всю душу обплели.

Краще б то були квітки барвінку…

І свою невтішну пісню завели,

Затягнули

Аж занадто дзвінко.

Що не чути жоден переспів.

Від надій

Взаємно голосистих

Я під той заплаканий мотив.

Згадок одягну дрібне намисто.

Хоч важке воно…

Намріяне оте

Споглядання днів,

Що пережиті.

І лиш час розмірено іде…

Хочеться барвінку ніжних квітів.

1 серпня 2011 року