0

Стих о смерти подруги

Потеря людей - это самое страшное в нашей жизни

Девушке, которой больше нет

А.А.

Недосказано и недожито…
Не пора – но судьба вот такая
Еще юнь на лице, в душе – лето,
А вся жизнь час последний считает.

Было все хорошо в этой жизни
И ничто не вестило беды,
Это было вчера, а сегодня,
Человека нет, только следы.

Ее чашка, любимые фильмы,
Ее свитер, на стенке портрет,
Только все это просто лишь вещи,
Человека уже больше нет…

21 ноября 2001 года

0

Баллада о цветочке

История любви цветка и солнца. Красивая любовь в стихах

Баллада о цветочке, которая рассказывает правду

Он был цветком
Заманчиво-красивым.
И был согрет
Он солнечным лучем.
И в день холодный,
Пасмурно-дождливый.
Тот лучик обнимал его теплом.

Луч грел,
Чтобы цветочек улыбнулся,
Чтобы расцвел
Он яркостью своей.

Хотел прогнать
Он от цветочка серость грусти
И просто посветить
Сквозь холод дней…

Но все труды луча
Не оценились.
Ну, а цветочек…
Не заметил он тепло.

Исчезло солнце
Небо опустилось.
И в сердце лучика
Кольнуло вдруг иглой…

Он молча умирал
В лучах заката.
Лишь иногда бросая
Теплый взгляд
На тот цветок,
Которого когда-то

Тот лучик обогреть
Душой был рад…

Но утро ясное
Все резко изменило
И тот цветок
Вдруг стал не так уж мил.
Ведь все тепло
И жизненную силу
Наш луч
Другому с нежностью дарил…

Таких лучей
Ведь есть на свете много.
Да и цветков
Нам всех не сосчитать.
Так вот. Цените,
Ведь Ваш луч может другого
Своим теплом
С любовью обнимать…

PS: Коротенькая история о взаимосвязи тепловых процессов, которые возникают под действием солнечной энергии и развитием живых организмов на примере растений культурно-эстетического назначения :)

9

Батькам

Про наших двох самих рідних людей, які нас люблять і бажають лише щастя

У батьків така доля – чекати їх дітей. Фото by magicfolk

В житті у нас
Є дві людини
Нема й не буде
Їм заміни.
Бо це вони…
Це мама й тато.
Така в них доля -
Нас чекати…
На кожну звісточку
І слово,
Вони -
Це втілення любові.
Вони нас приймуть
І зігріють…
Їм тяжко.
Та в очах – надія.
На те, що ми
Щасливі будем.
І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи.
За їх тяжкі батьківські роки…

Тож пам’ятайте,
Що десь там
Матуся молиться,
Щоб Вам
В житті не так як їй жилося.
Хоч вкрила сивина волосся
І в тата сили теж не ті,
Батьки не вічні…
Тож в житті,
Рідненьких їх не забувайте
Пишіть, дзвоніть і приїжайте…

2002

0

Акровірш про любов

Любов і щире кохання у декількох словах

Мій акровірш про любов розповідає майже все про неї, чудову :)

Я думаю, що цей дуже коротенький опис любові ще раз і ще раз підкреслює те, що це почуття сприяє тільки духовному піднесенню, зростанню у своїх прагненнях стати краще і просто робить щасливим :)

Ласкава, всеосяжна, гарна
Юнацько-дивна і безхмарна
Близька, тілесна і відкрита
Оспівана… Талановита
Вражаюча, стрімка, крилата
Легкодоступна і завзята,
Юна, закохано-глибока
Безмежна, вільна, ясноока
Осмислена, складна, корисна,
Велика, підсвідома… Різна.

2005 рік

0

Nirvana (акростих)

Курт Кобейн и Нирвана - поистине историческая музыкальная группа

Легендарная группа “Нирвана” в стихах

Наш Курт ушел,
Имя храним,
Рыдает сердце
Вены с ним.
А слезы капают
Не зря: ведь черный день календаря.
Апрель и солнце светит ярко,
Но пятое – его уж нет
И лишь от мысли стало жарко,
Рухнули планы, потух свет.
Видно свечку только с фоткой,
А Курт, хоть в душах – он живой
Но он, как в океане лодка,
А лодка тонет под волной.

2000

0

Прогулка

влюбленная пара, дождь и любовь, красивая пара под дождем, закохані дощ, love rain

Прогулка двух людей в простых словах. Фотография by Mladen Parvanov

Им было хорошо.
А мокрый дождь всё шёл.
Их обнимала ночь.
Осенняя прохлада.

Но не было зонта.
И в том одна беда.
А в общем было то,
Чего для счастья надо.

Прогулка, разговор
Лишь только ветер-вор
Хотел украсть слова.
Все фразы обрывая.

Да вот не удалось.
Поэтому всю злость
Он выплеснул на ночь
И жёлтых листьев стаи,
Что падали к земли…

Они же просто шли
Хоть жизнь была трудна -
Забыл проблемы каждый.
Был только разговор…
И осень свой узор
Дарила им двоим.
А дождь – это не важно.

0

Для друзів

Для самих-самих і справжніх друзів і рідних

Мої друзі – це дуже важлива складова мене самої

Написано для друзів і для дуже хороших знайомих. Звісно, це лише трошки із всього, що я б хотіла сказати цим людям. Але я впевнена, що далі буде :)!

Пробачте усі. Не тримайте образ,
Бо я не хотіла поранити вас.
Буваю я часто в житті неправа,
Тож, вибачте, прошу, за фрази, слова…

Бо я – як і всі: коли серцю погано,
Або коли рушаться мрії і плани,
У цьому виню всіх людей окрім себе,
Але так не можна…
Точніше – не треба.
Тому Вам спасибі за Ваше терпіння,
За те, що Ви є.
Ви для мене безцінні…

І знайте: в житті я одного боюся:
Це втратити Вас…

Адже Ви – мої друзі…

2005

2

Казка життя

Життя і любов - це взаємозалежні атрибути жіночого і чоловічого щастя

Кохання – це те про що розповідає Казка Життя :)

…А вранці Її вже чекала кава.
І прохолоду вранішніх годин
Розвіяв поцілунок.
Так ласкаво
Умів Її будити тільки Він.

…Вона була помітна всім відразу,
Хоча і не красуня. Але втім
Красу робили не якісь прикраси,
А щастя, подароване лиш Ним…

…Та й Він – на перший погляд все буденно:
В житті нестача часу, ніжних слів,
Але ж в Його очах була натхненна
Її любов. Він з Нею разом жив.

…Ну а Вона жила лиш для одного
На це не вимагалося причин,
Адже Вона була в житті у Нього.
Ну, а у Неї у житті був Він.

2004

2

Я люблю КПІ

Національний Технічний Університет України Київський Політехнічний Інститут

Як тебе не любити, мій КПІ :)

Вірш, який колись навіть надрукували в “Політехніку” :)

Я люблю КПІ.
Тут є друзі мої.
Це мій дім на найближчі ці роки.
Тут є радість і сміх для студентів усіх.
І веселощів ллються потоки.

Я люблю КПІ.
Це є рідні краї.
Тут усе відтепер найрідніше.
Світ із термінів, фраз, залікових книжок,
Гуртожитків.
А ще – власних рішень.

Я є горда, бо я
Щодня чую ім’я,
Яке славить мене й моїх друзів.
Я щаслива, бо тут – в Політехніці вчусь.
У найкращому нашому ВУЗі :)!

2002

0

Перша пара

Правда про студенське життя і віршик про саме неприємне для студента

Що може бути гірше, аніж перша пара? Навряд чи можна щось згадати :)

Рученьки терпнуть,
Злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?

Це перша пара.
Ну, як же не хочеться
Ранком на неї іти.

Ще й викладач підозріло так дивиться.
Видно уже він забув,
Те, що колись же
Він жив так самісінько,
В час як студентом ще був.

Все позабув…
Адже мучить таблицями,
Каже конспекти вести
І перед нашими сонними лицями
Хоче він щось довести.

Так, йому легко!
Бо вчора із друзями
“Бінго” він не підкоряв,
Фільм не дивився і пивом не ласував,
Видно, у девять вже спав.

А от студенти…Така у них доленька:
Сповнена сонних проблем.

Тож перша пара – це гірше неволеньки…
Так що ми більше сюди не прийдем :-Р

0

Шара (акровірш)

Про сесію та усі супутні явища. Студентське життя зсередини

Студентська шара – що може бути кращим?

Якщо почитати перші літери, ви дізнаєтеся:
1.Що усім дуже хочеться на екзамені.
2. З якого факультету родом походить авторка твору.
3.Що ж воно таке страшне регулярно приходить до нас. При чому, виключно влітку і взимку…
Одним словом, акровірш про студентів :)

Швидко до нас це нещастя прийшло
А як же без неї нам класно було
Раділи усі, що настало вже літо,
Аж тут і вона… Як її пережити?
Поради такі: напишіть собі шпори,
Робіть собі “бомби” – бо станеться горе,
А ще уночі, як дванадцята буде
Ви ШАРУ позвіть, так, щоб чули вас люди.
Останнє: в день іспиту обов’язково
Самі Ви прийдіть і візьміть залікову.
Елітно вдягніться плюс “нуль” макіяжу,
Серйозне обличчя – то й “п’ять” уже Ваша.
І знайте – п’ятірка примчить, як комета,
Якщо є знання хоча б назви предмета :)!!!

2005 рік

0

Вірш про гуртожиток

Гуртожиток НТУУ 20-ка веселе місце для студентів

Гуртожиток – це особливе місце, що не кажіть :)

Цей вірш про гуртожиток описує лише реальні факти з життя 20-го гуртожитку КПІ

Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.

Є кухня – місце всенародне,
Не промине новина жодна,
Щоб тут вона не побувала -
За всіх розкажуть Вам чимало…

Приколів, сміху тут багато,
Зате от місця – малувато,
Хоча… Нічого, жити можна,
Бо тут знайомі – всі і кожний…

“Мівіна” – це найкраща їжа,
Завжди смачна і завжди свіжа,
Тут діє правило одне -
Студент їсть те, що їстівне :).

Ще можна провести розмову
Про побут, житлові умови:
Вода холодна є, одначе,
нам хочеться також гарячу :).
А от якби ще й ліфт робив -
Тоді б студент як в казці жив
Всі так хотіли б цього дива…
Та… Мріяти – це не шкідливо :).
Отак життя тут і минає:
У річці з пива всіх купає,
В піснях до ночі під гітару,
Хоч завтра знову йти на пари…

2006 рік