2

Я люблю КПІ…

Національний Технічний Університет України Київський Політехнічний Інститут

Як тебе не любити, мій КПІ :)

Вірш, який колись надрукували в “Політехніку” :)

Я люблю КПІ.
Тут є друзі мої.
Це мій дім на найближчі ці роки.
Тут є радість і сміх для студентів усіх.
І веселощів ллються потоки.

Я люблю КПІ.
Це є рідні краї.
Тут усе відтепер найрідніше.
Світ із термінів, фраз, залікових книжок,
Гуртожитків.
А ще – власних рішень.

Я є горда, бо я
Щодня чую ім’я,
Яке славить мене й моїх друзів.
Я щаслива, бо тут – в Політехніці вчусь.
У найкращому нашому ВУЗі :)!

2002

0

Перша пара

Правда про студенське життя і віршик про саме неприємне для студента

Що може бути гірше, аніж перша пара? Навряд чи можна щось згадати :)

Рученьки терпнуть,
Злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?

Це перша пара.
Ну, як же не хочеться
Ранком на неї іти.

Ще й викладач підозріло так дивиться.
Видно уже він забув,
Те, що колись же
Він жив так самісінько,
В час як студентом ще був.

Все позабув…
Адже мучить таблицями,
Каже конспекти вести
І перед нашими сонними лицями
Хоче він щось довести.

Так, йому легко!
Бо вчора із друзями
“Бінго” він не підкоряв,
Фільм не дивився і пивом не ласував,
Видно, у девять вже спав.

А от студенти…Така у них доленька:
Сповнена сонних проблем :).

Тож перша пара – це гірше неволеньки…
Так що ми більше сюди не прийдем :-Р

0

Шара (акровірш)

Про сесію та усі супутні явища. Студентське життя зсередини

Студентська шара – що може бути кращим?

Якщо почитати перші літери, ви дізнаєтеся:
1.Що усім дуже хочеться на екзамені.
2. З якого факультету родом походить авторка твору.
3.Що ж воно таке страшне регулярно приходить до нас. При чому, виключно влітку і взимку…
Одним словом, акровірш про студентів :)

Швидко до нас це нещастя прийшло
А як же без неї нам класно було
Раділи усі, що настало вже літо,
Аж тут і вона… Як її пережити?
Поради такі: напишіть собі шпори,
Робіть собі “бомби” – бо станеться горе,
А ще уночі, як дванадцята буде
Ви ШАРУ позвіть, так, щоб чули вас люди.
Останнє: в день іспиту обов’язково
Самі Ви прийдіть і візьміть залікову.
Елітно вдягніться плюс “нуль” макіяжу,
Серйозне обличчя – то й “п’ять” уже Ваша.
І знайте – п’ятірка примчить, як комета,
Якщо є знання хоча б назви предмета :)!!!

2005 рік

0

Гуртожиток

Гуртожиток НТУУ 20-ка веселе місце для студентів

Гуртожиток – це особливе місце, що не кажіть :)

Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.

Є кухня – місце всенародне,
Не промине новина жодна,
Щоб тут вона не побувала -
За всіх розкажуть Вам чимало…

Приколів, сміху тут багато,
Зате от місця – малувато,
Хоча… Нічого, жити можна,
Бо тут знайомі – всі і кожний…

“Мівіна” – це найкраща їжа,
Завжди смачна і завжди свіжа,
Тут діє правило одне -
Студент їсть те, що їстівне :).

Ще можна провести розмову
Про побут, житлові умови:
Вода холодна є, одначе,
нам хочеться також гарячу :).
А от якби ще й ліфт робив -
Тоді б студент як в казці жив
Всі так хотіли б цього дива…
Та… Мріяти – це не шкідливо :).
Отак життя тут і минає:
У річці з пива всіх купає,
В піснях до ночі під гітару,
Хоч завтра знову йти на пари…

2006 рік

0

Какое счастье

Если взаимно - значит прекрасно и счастливо

Стих о взаимном счастье совместного бытия

Медиа-версия этого стиха находится тут:

Мері - Какое счастье (986)

Какое счастье -
Быть по жизни с тем,
С кем хочется.
И вместе проганять
Из будней
Одиночество.
Не плакать от любви неразделённой.
И покорять вдвоём все горы и все склоны.

Какое счастье -
Знать и быть любимым кем-то.
И две судьбы связать единой лентой,
Так крепко, чтобы на всю жизнь.
Навеки.
Делить и слёзы, и улыбки, и утехи.
Всё поровну и ровно на двоих.
Любовь благодарить за каждый миг…

Какое счастье -
Верить, ждать и дожидаться
Любовь по жизни ощутить.
Хотя бы вкратце.
Ну а ещё – что в жизни есть главней:
Просто быть вместе в серости всех дней.
И чтоб ни беды, ни разлука, ни печали.
Той Вашей ленты никогда не развязали…

1

КПИ рулеззз :)

КПИ лучше всех!  Наш родной Политех

Поляна КПИ

Рассказать тебе о КПИ?
Ну, что же, слушай.
Только сразу говорю:
Он самый лучший.
Среди наших украинских универов.
Он для них пожизни был всегда примером.

Жить здесь весело.
Народ у нас чудесный.
Так что в общем-то дела все офигезно.
Да, ну сессия немного напрягает.
Только КПИ она не запугает!!!

Ведь народ привык к таким раскладам:
Что на сессии учиться срочно надо.
А когда семестр – другое дело:
Тут рулит поляна перед ФЕЛом :).
“Интонация” и “Ватра” тоже пляшут.
Ты спроси и все тебе расскажут
КПИшники гуляют на 5 с плюсом.
Если надо – соберут большую тусу.
Если надо отдохнуть ништяк,
Есть у нас такое дело, как “Маяк”.

Ну, а сеть компьюетная – это суперово.
Фильмы, музыка – завоз весь самый новый.

И вообще у нас есть парк, ДК
Первый корпус видно сдалека.
Есть у нас “Король” и “Королева”…
Мы ведь лучшие!
Ведь КПИ – форева :)))!!!!!!!!!!

2005 год

4

Для міста Львова

львов, красивое фото львова, гарне фото львів, львівське фото, картинка зі львова

Я люблю Львів.

Якщо людина ніколи не була у Львові – цей вірш буде здаватися банальністю.
Якщо ж людська душа побачила усю ту красу, велич і відчула ту атмосферу – значить вірш доторкнеться до самої глибини…

Але найголовніше з того всього, що я знаю: це місто може стати рідним для моєї душі. Усе необхідне для цього у Львові є.

Я закохалася.
І слів не вистачає.
Розгублено дивлюся на твій слід.
У моїй пам’яті.
Щоразу виринають години із тобою.

Мов граніт
З якого зроблені твої несірі стіни.

Закарбувалися і в’їлися в думки
Оті всі площі, вулиці і вікна
А ще твій дух.

Я заздрю тим, з ким ти
Проводиш ранки сонячні і теплі.
І тим, хто падає з тобою в глиб снігів.
Хто ловить дощ. Осінній і замерзлий,
І тим, хто каже: «Це – мій рідний Львів».

Я так чекаю, що одного ранку.
Чи ввечері, коли уже туман спада.
Я буду серед тих, кому у очі
Твоя краса і щирість загляда.
Я буду там… Це незвичайне місто.
Але чомусь мені не вистачає слів.
Там навіть небо є якесь занадто чисте.
Я закохалась в тебе, місто Львів…

2007

0

Прилуки Особливі

Прилуки - одне з найкрасивіших міст України

Прилуки, які є особливими…

Мій рідний край!
Моя земля, як тебе не любити:
Твоя краса – небо, поля,
Cині волошки в житі.

Я є з відомих всім Прилук,
Cтарого міста-града,
Я – прилучанка,
Oсь тому цій честі дуже рада.
Бо в місті корені віків
Плетуться із сучасним.
Церковні куполи, собори
Тут височіють рясно.

Удай у хвилях хлюпочись,
Несе в даль свої води,
А вітер віє… Та лишає
Навіки пам’ять роду.

У нас творили і жили
Усім відомі люди,
З самого ранку тут життя
Кипить і сонце будить…

І так живуть вже сотні літ
Прилуки з дня у день
Під променем ясного сонця
Під спів рідних пісень.

Тут радість серце обійма,
Мов материнські руки
Бо це – мій край, моя земля,
Моє місто Прилуки!!!

2001 рік

0

Т. Г. Шевченку

Т.Г.Шевченко - символ України, можливо Андрій Шевченко теж, але Тарас Шевченко - більший

Шевченко Тарас Григорович. Символ і проповідник…

Його портрет: в руках «Кобзар»
І сам він – символ, проповідник,
В карих очах туга і жаль
За нещасливих і за бідних.
За всіх людей, за наш народ,
Що в ті часи був розіп’ятий,
А він не міг на це дивитись,
Не міг він просто промовчати.
Тож, слава Богу, що писав
Правду у віршах, думки в прозі
Він подавав усім надію,
Хто йшов по визвольній дорозі.

Скидав кайдани, він – бунтар
Один серед людей безсилих,
Та вистояв, в його віршах
Пани, царі вогнем горіли.

Тому він був поет народний,
Життя було, як і в усіх,
Були печалі, були біди,
Та жив і виживав, як міг.

Глибокі зморшки на обличчі
Це є роки заслань, неволі.
Це – ніби струни його кобзи,
Де життям в змаганні доля.

А він – Кобзар, поет, художник,
Звичайна і проста людина.
Шана, подяка Україні
За гордість. За такого Сина…

2000

0

Україна

Вірш про Україну і її українське життя

Україні з повагою і вдячністю…

Я знаю про наші проблеми, бо бачу їх щодня і щогодини. Я уяляю наші перспективи, адже спілкуюся із молоддю і бачу реалії життя у різних містах. Але не зважаючи на все це, я все-таки вірю, що в нас усе буде гаразд.

Про неї сказано, і скажуть ще багато.
Про неї знають, і дізнаються ще всі,
Адже вона – єдина наша мати
В усіх здобутках, славі і красі.
Хай є проблеми. В кого їх немає?
Хaй є пороки – кожен має їх.
Та вона – мати і про це всі знають,
Тож треба поважать батьків своїх.

Її їм’я – це є всього сім літер,
Її життя – століття і роки.
Та лише зараз вона вільна й незалежна.
Не можна, щоб було все навпаки.

0

Просвіта (акровірш)

Україна для Українців і Просвіта допоможе

Слава Україні! Героям Слава :)!

Просвіта – наша берегиня,
Розширює наш рід і нині
Освячує, будує, славить
Свої краї, свою державу.
Вона не забуває предків
І зараз їй в житті нелегко
Т
ому допоможіть їй, люди!
А Вас “Просвіта” не забуде…

2004

0

Ви – Українці!

Вірш про українців, які віддано вірять у свою державу

Про-український вірш

Ви – Українці!
Тож будьте достойні цього.
Це є звання,
До якого нема що додати.
Ми усі – браття і сестри.
Ми – сила… Народ!
І поєднали в собі
Схід
І гори Карпати.
Нас не зупинять,
Бо ми усі разом йдемо.
І побратались
В неспинній свободі Майдану.
Вибір всіх нас:
Помаранчевий шлях перемог.
Разом!
Бо ми – це народ.
Ми – прості громадяни.

Так!
Ми сказали,
Бо сили немає терпіть.
НАШ час прийшов
І пора вже настала для бою.
За Україну,
За чисту небесну блакить,
І за народ…
Що свободу веде за собою.

Очі відкривши
У сяйві небесних зірок,
Бачим – мільйони героїв
Зріднились в єдине…
Ми – Українці.
Тож будьмо достойні цього!
Слава всім нам!
Хай святиться ім’я України!
2004 рік