0

Прогулка

влюбленная пара, дождь и любовь, красивая пара под дождем, закохані дощ, love rain

Прогулка двух людей в простых словах. Фотография by Mladen Parvanov

Им было хорошо.
А мокрый дождь всё шёл.
Их обнимала ночь.
Осенняя прохлада.

Но не было зонта.
И в том одна беда.
А в общем было то,
Чего для счастья надо.

Прогулка, разговор
Лишь только ветер-вор
Хотел украсть слова.
Все фразы обрывая.

Да вот не удалось.
Поэтому всю злость
Он выплеснул на ночь
И жёлтых листьев стаи,
Что падали к земли…

Они же просто шли
Хоть жизнь была трудна -
Забыл проблемы каждый.
Был только разговор…
И осень свой узор
Дарила им двоим.
А дождь – это не важно.

0

Для друзів

Для самих-самих і справжніх друзів і рідних

Мої друзі – це дуже важлива складова мене самої

Написано для друзів і для дуже хороших знайомих. Звісно, це лише трошки із всього, що я б хотіла сказати цим людям. Але я впевнена, що далі буде :)!

Пробачте усі. Не тримайте образ,
Бо я не хотіла поранити вас.
Буваю я часто в житті неправа,
Тож, вибачте, прошу, за фрази, слова…

Бо я – як і всі: коли серцю погано,
Або коли рушаться мрії і плани,
У цьому виню всіх людей окрім себе,
Але так не можна…
Точніше – не треба.
Тому Вам спасибі за Ваше терпіння,
За те, що Ви є.
Ви для мене безцінні…

І знайте: в житті я одного боюся:
Це втратити Вас…

Адже Ви – мої друзі…

2005

2

Казка життя

Життя і любов - це взаємозалежні атрибути жіночого і чоловічого щастя

Кохання – це те про що розповідає Казка Життя :)

…А вранці Її вже чекала кава.
І прохолоду вранішніх годин
Розвіяв поцілунок.
Так ласкаво
Умів Її будити тільки Він.

…Вона була помітна всім відразу,
Хоча і не красуня. Але втім
Красу робили не якісь прикраси,
А щастя, подароване лиш Ним…

…Та й Він – на перший погляд все буденно:
В житті нестача часу, ніжних слів,
Але ж в Його очах була натхненна
Її любов. Він з Нею разом жив.

…Ну а Вона жила лиш для одного
На це не вимагалося причин,
Адже Вона була в житті у Нього.
Ну, а у Неї у житті був Він.

2004

2

Я люблю КПІ

Національний Технічний Університет України Київський Політехнічний Інститут

Як тебе не любити, мій КПІ :)

Вірш, який колись навіть надрукували в “Політехніку” :)

Я люблю КПІ.
Тут є друзі мої.
Це мій дім на найближчі ці роки.
Тут є радість і сміх для студентів усіх.
І веселощів ллються потоки.

Я люблю КПІ.
Це є рідні краї.
Тут усе відтепер найрідніше.
Світ із термінів, фраз, залікових книжок,
Гуртожитків.
А ще – власних рішень.

Я є горда, бо я
Щодня чую ім’я,
Яке славить мене й моїх друзів.
Я щаслива, бо тут – в Політехніці вчусь.
У найкращому нашому ВУЗі :)!

2002

0

Перша пара

Правда про студенське життя і віршик про саме неприємне для студента

Що може бути гірше, аніж перша пара? Навряд чи можна щось згадати :)

Рученьки терпнуть,
Злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?

Це перша пара.
Ну, як же не хочеться
Ранком на неї іти.

Ще й викладач підозріло так дивиться.
Видно уже він забув,
Те, що колись же
Він жив так самісінько,
В час як студентом ще був.

Все позабув…
Адже мучить таблицями,
Каже конспекти вести
І перед нашими сонними лицями
Хоче він щось довести.

Так, йому легко!
Бо вчора із друзями
“Бінго” він не підкоряв,
Фільм не дивився і пивом не ласував,
Видно, у девять вже спав.

А от студенти…Така у них доленька:
Сповнена сонних проблем.

Тож перша пара – це гірше неволеньки…
Так що ми більше сюди не прийдем :-Р

0

Шара (акровірш)

Про сесію та усі супутні явища. Студентське життя зсередини

Студентська шара – що може бути кращим?

Якщо почитати перші літери, ви дізнаєтеся:
1.Що усім дуже хочеться на екзамені.
2. З якого факультету родом походить авторка твору.
3.Що ж воно таке страшне регулярно приходить до нас. При чому, виключно влітку і взимку…
Одним словом, акровірш про студентів :)

Швидко до нас це нещастя прийшло
А як же без неї нам класно було
Раділи усі, що настало вже літо,
Аж тут і вона… Як її пережити?
Поради такі: напишіть собі шпори,
Робіть собі “бомби” – бо станеться горе,
А ще уночі, як дванадцята буде
Ви ШАРУ позвіть, так, щоб чули вас люди.
Останнє: в день іспиту обов’язково
Самі Ви прийдіть і візьміть залікову.
Елітно вдягніться плюс “нуль” макіяжу,
Серйозне обличчя – то й “п’ять” уже Ваша.
І знайте – п’ятірка примчить, як комета,
Якщо є знання хоча б назви предмета :)!!!

2005 рік

0

Вірш про гуртожиток

Гуртожиток НТУУ 20-ка веселе місце для студентів

Гуртожиток – це особливе місце, що не кажіть :)

Цей вірш про гуртожиток описує лише реальні факти з життя 20-го гуртожитку КПІ

Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.

Є кухня – місце всенародне,
Не промине новина жодна,
Щоб тут вона не побувала -
За всіх розкажуть Вам чимало…

Приколів, сміху тут багато,
Зате от місця – малувато,
Хоча… Нічого, жити можна,
Бо тут знайомі – всі і кожний…

“Мівіна” – це найкраща їжа,
Завжди смачна і завжди свіжа,
Тут діє правило одне -
Студент їсть те, що їстівне :).

Ще можна провести розмову
Про побут, житлові умови:
Вода холодна є, одначе,
нам хочеться також гарячу :).
А от якби ще й ліфт робив -
Тоді б студент як в казці жив
Всі так хотіли б цього дива…
Та… Мріяти – це не шкідливо :).
Отак життя тут і минає:
У річці з пива всіх купає,
В піснях до ночі під гітару,
Хоч завтра знову йти на пари…

2006 рік

0

Какое счастье

Если взаимно - значит прекрасно и счастливо

Стих о взаимном счастье совместного бытия

Медиа-версия этого стиха находится тут:

Мері - Какое счастье (1001)

Какое счастье -
Быть по жизни с тем,
С кем хочется.
И вместе проганять
Из будней
Одиночество.
Не плакать от любви неразделённой.
И покорять вдвоём все горы и все склоны.

Какое счастье -
Знать и быть любимым кем-то.
И две судьбы связать единой лентой,
Так крепко, чтобы на всю жизнь.
Навеки.
Делить и слёзы, и улыбки, и утехи.
Всё поровну и ровно на двоих.
Любовь благодарить за каждый миг…

Какое счастье -
Верить, ждать и дожидаться
Любовь по жизни ощутить.
Хотя бы вкратце.
Ну а ещё – что в жизни есть главней:
Просто быть вместе в серости всех дней.
И чтоб ни беды, ни разлука, ни печали.
Той Вашей ленты никогда не развязали…

1

КПИ рулеззз :)

КПИ лучше всех!  Наш родной Политех

Поляна КПИ рулеззз

Рассказать тебе о КПИ?
Ну, что же, слушай.
Только сразу говорю:
Он – самый лучший.
Среди наших украинских универов.
Он для них пожизни был всегда примером.

Жить здесь весело.
Народ у нас чудесный.
Так что в общем-то дела все офигезно.
Да, ну сессия немного напрягает.
Только КПИ она не запугает!

Ведь народ привык к таким раскладам:
Что на сессии учиться срочно надо.
А когда семестр – другое дело:
Тут рулит поляна перед ФЕЛом :).
“Интонация” и “Ватра” тоже пляшут.
Ты спроси и все тебе расскажут
КПИшники гуляют на 5 с плюсом.
Если надо – соберут большую тусу.
Если надо отдохнуть ништяк,
Есть у нас такое дело, как “Маяк”.

Ну, а сеть компьюетная – это суперово.
Фильмы, музыка – завоз весь самый новый.

И вообще у нас есть парк, ДК
Первый корпус видно сдалека.
Есть у нас “Король” и “Королева”…
Мы ведь лучшие!
Ведь КПИ – forever :)!

2005 год

4

Для міста Львова

львов, красивое фото львова, гарне фото львів, львівське фото, картинка зі львова

Для міста Львова

Якщо людина ніколи не була у Львові – цей вірш буде здаватися банальністю.
Якщо ж людська душа побачила усю ту красу, велич і відчула ту атмосферу – значить вірш доторкнеться до самої глибини…

Але найголовніше з того всього, що я знаю: це місто може стати рідним для моєї душі. Усе необхідне для цього у Львові є.

Я закохалася.
І слів не вистачає.
Розгублено дивлюся на твій слід.
У моїй пам’яті.
Щоразу виринають години із тобою.

Мов граніт
З якого зроблені твої несірі стіни.

Закарбувалися і в’їлися в думки
Оті всі площі, вулиці і вікна
А ще твій дух.

Я заздрю тим, з ким ти
Проводиш ранки сонячні і теплі.
І тим, хто падає з тобою в глиб снігів.
Хто ловить дощ. Осінній і замерзлий,
І тим, хто каже: «Це – мій рідний Львів».

Я так чекаю, що одного ранку.
Чи ввечері, коли уже туман спада.
Я буду серед тих, кому у очі
Твоя краса і щирість загляда.
Я буду там… Це незвичайне місто.
Але чомусь мені не вистачає слів.
Там навіть небо є якесь занадто чисте.
Я закохалась в тебе, місто Львів…

22 вересня 2007 року

0

Прилуки Особливі

Прилуки - одне з найкрасивіших міст України

Мої Прилуки Особливі

Мій рідний край!
Моя земля, як тебе не любити:
Твоя краса – небо, поля,
Cині волошки в житі.

Я є з відомих всім Прилук,
Cтарого міста-града,
Я – прилучанка,
Oсь тому цій честі дуже рада.
Бо в місті корені віків
Плетуться із сучасним.
Церковні куполи, собори
Тут височіють рясно.

Удай у хвилях хлюпочись,
Несе в даль свої води,
А вітер віє… Та лишає
Навіки пам’ять роду.

У нас творили і жили
Усім відомі люди,
З самого ранку тут життя
Кипить і сонце будить…

І так живуть вже сотні літ
Прилуки з дня у день
Під променем ясного сонця
Під спів рідних пісень.

Тут радість серце обійма,
Мов материнські руки
Бо це – мій край, моя земля,
Моє місто Прилуки.

2001 рік

0

Т. Г. Шевченку

Т.Г.Шевченко - символ України, можливо Андрій Шевченко теж, але Тарас Шевченко - більший

Шевченко Тарас Григорович. Символ і проповідник…

Його портрет: в руках «Кобзар»
І сам він – символ, проповідник,
В карих очах туга і жаль
За нещасливих і за бідних.
За всіх людей, за наш народ,
Що в ті часи був розіп’ятий,
А він не міг на це дивитись,
Не міг він просто промовчати.
Тож, слава Богу, що писав
Правду у віршах, думки в прозі
Він подавав усім надію,
Хто йшов по визвольній дорозі.

Скидав кайдани, він – бунтар
Один серед людей безсилих,
Та вистояв, в його віршах
Пани, царі вогнем горіли.

Тому він був поет народний,
Життя було, як і в усіх,
Були печалі, були біди,
Та жив і виживав, як міг.

Глибокі зморшки на обличчі
Це є роки заслань, неволі.
Це – ніби струни його кобзи,
Де життям в змаганні доля.

А він – Кобзар, поет, художник,
Звичайна і проста людина.
Шана, подяка Україні
За гордість. За такого Сина…

2000