1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Другу

Прости мне, небо, я сегодня не одна ;)

Прости мне, небо, я сегодня не одна ;)

В продолжение стиха “Летнее

Мы рассекали по небу бесследно,
Не оставляя белых полос.
Ветер запутывался в листьях деревьев
И в прядях волос.

Мы мечтали и громко смеялись
От масштабов и возможных побед
Я хотела выше.
Ты – дальше.
И, конечно же, я помню,
Во что ты был одет.

Полет сдувал всю пыль с наших крыльев.
Мы смотрели вниз и твердили: пусть говорят.
Мне до сих пор нравится твоя улыбка.
А тебе – мой взгляд.

14.11.2017

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

Я ще тебе люблю

Не пройшло. Я ще тебе люблю.

Не пройшло. Я ще тебе люблю.

Я живу без тебе цілу вічність.
А точніше ми не разом вже три дні.
Заглядаю у обличчя всі зустрічні,
В яких ти ввижаєшся мені.

Від думок про тебе просто нудить.
Я не знаю з ким ти. Хто вона?
Серце калатає в моїх грудях.
І на очі пада пелена.

Я не знаю: як з цим далі жити.
Це триває третій день підряд.
Я стаю на мить тобі арбітром
І суджу тебе за сотні вад.

Згадую картини і деталі
І сніданки сонні в чашках кав.
Наші всі падіння
Й п’єдестали.
І усе, що ти мені казав.

І тоді.
Лише тоді я розумію.
Що оцим – мости між нами не палю.
Усередині у мене все німіє.
Не пройшло.
Я ще тебе люблю.

2007

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Не хоче

Ти ж знаєш - отам, у чоловіків все дуже просто

Ти ж знаєш – отам, у чоловіків все дуже просто

Коли б хотів,
То з-під землі дістав би.
Не віриш?
Але ж знаєш, не дурна…

Є місце лише для одної правди.
І як не прикро:
Іншим правдам місць нема.

Сама все вигадала.
Не шукай навколо винних.
В реальності
Та згущуванні фарб
Намріялась?
Ну, що ж, сідай, відмінно.
До цього, видно, в тебе
Справжній дар.

Але ж отам,
В чоловіків все дуже просто.
У нас по-іншому.
І це тобі не новина.

Можливо, ці слова занадто гострі.
Але ж не хоче.
Ти це знаєш, не дурна.

2012

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Осінньо-сіре

Про моє осінньо-сіре і часто думане

Про моє осінньо-сіре і часто думане

Остепенилася.
Обсипалась в траву.
Місцями ще смарагдову та юну.
І я вже не іду.
По днях пливу
І по твоїх
Жовтогарячих дюнах.

Похолоднішала.
Залистопадила в вітрах.
У сонця променів –
Лиш другорядні ролі.
Учора ти для мене іншою була.
У літі бабинім заніжена доволі.

Сьогодні ж
Продощавлені думки.
І депресивно-сіра стеля неба.
Що аж немає сил
Oчей у вись звести
Без потреби.

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Про платонічне

Про платонічне і погляди навзаєм

Про платонічне і погляди навзаєм

Твоя нетиповість мене провокує на роздуми.
Я хочу зректися їх. Годі.
Мій світе, спинись.

Ти вмієш писати красивими довгими прозами.
І, може, ми навіть були
Одним цілим колись.

В житті у минулому.
Може, були ми обвінчані.
Бо надто ти мій.
Тільки вголос мене не читай.

Ти ж знаєш, що нам
Не потрібні словесні освідчення.
Краще заваримо чай.

На двох,
Щоб у присмаку
Нам дуже цінної міцності
Ми знов у розмовах
Безмежились в просторах тем.

Загладивши гострі кути
Наших все-таки різностей.
Поглядами навзаєм.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

День Юриста

Робоче місце справжнього Юриста. Хто впізнав це місце - тому привіт ;)

Так виглядає робоче місце справжнього Юриста у розпалі робочого дня. Хто впізнав це фото – тому привіт ;)

Кавер-версия на песню “День Победы” в исполнении Льва Лещенко

День Юриста – как он был от нас далек.
Мы в календарных днях считали этот срок,
Теряясь в новшенствах законов и третьих лиц,
Листая ленту с хештегом #тыжюрист.

Этот день Юриста исками пропах.
Это праздник с кодексом в руках.
Это радость материально значимых благ…
День Юриста! День Юриста! День Юриста!

Дни и ночи. Без обедов и суббот,
Как стахановцы для юридических работ.
Слегка серьёзны. Ведь закон всегда суров.
Как и Фемиды меч с гармонией весов.

Здравствуй, мама.
На рассвете я приду…
Допивая свой литр кофе на ходу –
Мы закрыли эту сделку. Короли!
Этот день мы приближали как могли ;)

8 октября 2017 года, 20.26

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Позастінне

Вірш з позастінного і позастельного простору

Вірш з позастінного і позастельного простору

П’ятою стіною буде стеля
Безвіконний вибілений пласт
У таких огранених пустелях
Пропадає безвісти наш час…

А я хочу, щоб було не марно.
Хочу змісту.
В формах чи без них.
Вірю у спадковість дій.
І в карму,
Що в історії невидимій моїй.

Наче мантру говорю:
Життя прекрасне.
Не обмежене в кордонах.
І в рядках.
Адже в пошуку всіх істин і пояснень
Є свій смак.

Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Летнее

Летнее то, что было

Летнее то, что было

Из окон высыпались цветы
И гронами в воздухе висли.
Мы вырывались из мирской суеты
И дарили друг другу свои мысли.

Мы наивничали, что мир справедлив
И строили свои безумные планы.
А потом дождь их собой залил.
И дальше с нами шёл постоянно.

Вечерами.
И дни напролёт.
Под зонтами мы говорили о чувствах.
И спешили куда-то вперёд.
Не думая о грустном.

Лето, 2017

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Кольцо на безымянном пальце

Кольцо на безымянном пальце много значит

Кольцо на безымянном пальце очень много значит…

Кольцо на безымянном пальце много значит:
Что с нетерпеньем кто-то ждет тебя домой.
И чувства от нее свои не пряча
Ты называешь эту Женщину женой.

У вас есть то, о чем мечтают двое
Только сбывается такое не у всех.
У вас есть то, чему завидовать не стоит
И брать на душу столь тяжелый грех.

Но все же много хочет быть на ее месте.
А кто-то думает украдкой о твоём.
Ведь нет на свете лучше слова “вместе”.
И нет роднее слов “семья” и “дом”.

Я отрекаюсь от мыслей таких порочных.
Что профиль твой навеял вглубь души
И вспомню лишь когда-то, между прочим
Что ты – особенный.
И очень хороши

Сиянье глаз твоих, души,
Приятный голос.
Таких столь трудно в жизни всем найти.
Лишь одно “но” –
Что ты уже не холост.
А значит – нам с тобой, увы, не по пути.

2007 рік

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Вже осіннє відсиріло небо

І так хочеться, щоби ця осінь не такою як завжди була

Дуже хочеться, щоби ця осінь не такою як завжди була

З думкою про київську осінь на Подолі

Вже осіннє відсиріло небо
В надкаштанній туману імлі
Видно тільки дахів гострі ребра.
І поміж ними – прожилки землі.

Місто враз опинилось в облозі
Не дощів,
А осінніх людей.
І здається, вони вже не в змозі
Йти самі, бо їх вітер веде.

Поміж стін, колись грітих під сонцем.
Там, внизу – жовтолиста зола
І так хочеться щоби ця осінь
Не такою як завжди була…

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Ты не вернешься

Ты не вернешься

Ты не вернешься. Подведены итоги.

Ты не вернешься.
Как прискорбно понимать,
Что не разделим больше мы
Вина бокалы.

Вчера я прекратила тебя ждать.
От одиночества вдвоем
Уже устала.

Ты не вернёшься
В мои пасмурные дни.
В моменты радостей.
И всех переживаний.

Если обидела –
Меня ты извини.
Запомни меня
Радостью свиданий.

Мы может встретимся с тобой
А может — нет,
Когда дороги нас сведут
На перекрестке.

Хотя, наверное,
Нам через много-много лет
Узнать друг друга
Будет так непросто.

Но как бы не сложилась дальше жизнь.
Я тебе зла ни капли не желаю.
И если уж дороги разошлись,
Прости меня.
И я тебя прощаю…

2012

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

Мій новий день настане

Місцями хмарність в несповіданій душі...

Що б там не було – мій новий день настане ;). Я вже виглядаю його з вікна

Місцями хмарність…
В несповіданій душі
Бува незатишно.
І досить часто – слізно.

Я задихаюся без щирості.
Й віршів.
Гублюсь в скляних будівлях.
І залізних.

Я хочу подиху
Десь звідти.
Аж згори.
І прагну крил,
Бо вітер знає мої плани.

Та вірю:
Що б там не було в житті.
Мій новий день настане.

Поділитися з іншими