1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
2

Белый акрил красок снега

Вы только посмотрите на эту красавицу-зиму :)

Зимний стих о красоте белого снега

Белый акрил красок снега
Сделал особенным мир.
В шапках из белого меха
Вышли деревья на пир.

Понаходили наряды
Из серебристой парчи.
Розкошь читалась во взгляде:
Нежно играли лучи.

Красками тени и света
Околдовала зима.
В белые платья одеты
Робко стояли дома.
Словно заждались кого-то.
Или хотели утех…

Хрупкую сказку природы
Мягко окутывал снег.

2010, январь

Поділитися з іншими
1 серце :) 59 сподобалося
Loading...
4

Серцю щирому і гарячому

Ангели справді уміють в долях простих малювати! - Погляд Мері. Вірші про життя

Ангели справді уміють в долях простих малювати!

Зміни породжують зміни.
Трапиться це неодмінно:
Буде все так, як захочеш.
Тільки себе не згуби

Прагнеш? То збудуться мрії.
Ангели справді уміють
В долях простих малювати…
Що б ти в житті не робив.

Ти так відкрито і чесно.
Наче в душі твоїй весни,
А у словах – тепле літо
Просто достойно живи.

Адже на небі все бачать.
Серце – і щире, й гаряче.
Не залишать без любові
І без рядків похвали.

Ну, а ще краще – стань другом.
Кожна найменша заслуга
Зробить для тебе багато.
Навіть без точних мірил.

Будь комусь сонцем яскравим.
Будь дуже відданим справі.
І ти відчуєш відразу
Силу своїх власних крил.

Поділитися з іншими
1 серце :) 20 сподобалося
Loading...
6

Я вірю в казки новорічні

Ми самостійно можемо зробити казку зими для власного життя

Я справді вірю в новорічні бажання, що збуваються!

Я вірю в казки новорічні.
І хочу для інших казок.
Під вечір холодного січня,
Під небом з яскравих зірок.

Я хочу наблизити свято.
Для тих, кого справді люблю.
Не треба бали й маскаради.
Лиш вогник в серцях запалю.
Тим людям, які цього варті.

Ми просто зберемось разом:
Без шумних і гамірних жартів,
І хай за зимовим вікном

Весь світ зустрічає святково
Бажання у тисячах фраз.
Я вірю в дива ялинкові.
І в казку для кожного з нас :)

2009, грудень

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
2

Зима у Протасовому Яру

Спортивні види спорту розвиваються найкраще у таких місцях як Протасовий

Протасовому Яру міста Києва і зимовим справам присвячується :)

Такого снігопаду,
Такої завірюхи
Давно не знали у таку пору́.
А сніг не знав і падав,
І сипався щодуху
Від того було добре
В Протасовім Яру.

Рясніли лижі й сані.
Мелькали гарні дошки,
Дівчата й хлопці
Снігом замелись.
І не було там місця
Для суму. Навіть трошки.
Зате з гори з’їжджали
Щасливі сотні лиць.

А ще було там тепло.
Хоч дихало морозом,
Змішались люди-лижі,
І час в снігу пропав.
Такого снігопаду
Чекали так багато
Сердець, що не байдужі
До цих зимових справ.

2009

Поділитися з іншими
1 серце :) 21 сподобалося
Loading...
2

Останній день осені

Післяосінні роздуми під час збирання останніх осінніх думок. Завтра зима

Мої думки про останній день осені

Ще зовсім недавно я писала вірш про те, що осінь чекає листопада, а сьогодні зрозуміла, що завтра – зима…

Ну от і все. Вже завтра стане білим.
Усе, що вчора було дивно золотим.
А я ж іще в парку не находилась.
І не надихалась осіннім і п’янким
Тим листопадовим вологим ароматом
Не віддалась любові у полон.
Під місяцем у тисчі каратів
У замку з кленів і каштанових колон.
Не надивилася на жовте і сліпуче
І не зустрілася із мріями всіма.
Прощай же, осінь.
Час спливає неминуче.
Як і моє життя…
А завтра вже зима.

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Влюблена

Иногда так хочеться влюбиться и летать на крыльях, подаренных Мужчиной

Влюблена…Это прекрасно!

Деточка, да ты ведь влюблена
Не смущайся. Все равно это заметно.
Ведь когда во всех людей уже зима,
У тебя в улыбке – лучик летний.

Очень видно, когда ты сама себе
Улыбаешься, читая молча книгу.
И заметно твой мечтами полный взгляд…

А ещё, когда вокруг всё очень тихо.
Слышно, что душа твоя поёт.
Так легко.
И день стаёт вдруг ясным.
А дожди с туманами – не в счёт.
Влюблена…
Это так мило и прекрасно :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 42 сподобалося
Loading...
4

Дощило

Сумні вірші про минуле і почуття, яких уже ніколи не вернути

Минуле. Осінь. Дощ. Вогні.

Вірш, на появу якого мені знадобився тиждень і який просто витісняв усі мої думки останні декілька днів.
Після цього вірша я ще раз переконалася у правдивості слів Галини Вдовиченко про письменників

Дощило темними дощами.
Холодним вітром крило світ.
А я дивилась до безтями
Удаль, на чорний оксамит.
Не видно обріїв.
Простори.
Горіли вікна.
І мости
здавалось поєднають скоро…

Хоч ні.
Пробач.
Або прости.
Або забудь.
Чи просто зникни.
У темряві серед дощу
До несподіванок я звикла.
Ти знаєш – звісно, що прощу.

Єдине: в душу не просися.
Тобі там місця вже нема.
Дощило на багряне листя,
І наливало аж сповна.

А я дивилася навколо
Світ холодом дихнув мені.
Замість прощай,
Кажу – ніколи.
Минуле.
Вітер.
Дощ.
Вогні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
4

Надоело

Иногда не хватает силы сдерживать свои эмоции. От того рождаются такие стихи

Пишу о том, что уже просто надоело

Мне надоели разговоры, сплетни, склоки
И эта зависть…
Непонятные упрёки.

И эта спешка.
Надоело жить-бежать.
По кругу “дом-работа” и опять…
Кому-то что-то вечно сделать должен
И понедельник с пятницей похожи.

Мне надоела подковёрная игра
По коридорам.

С самого утра
По телефонам
Тает жизнь моя в минутах.
Мне надоели все стандартные маршруты.
Но широко глаза на мир открыв
Я понимаю – нет альтернатив.

И в сущности не здесь,
Так где-то там
Жизнь так же льётся
В сериях из драм.
И в многотомниках неписанных комедий.

Мне надоели джентельмены, также леди.
Что высоко себя наверх несут,
Но падая их встретит не батут,
А жёсткий и протоптанный асфальт.
Но их урок таков.
Их мне не жаль.

Лишь жаль того, что жизнь моя идет,
Проходит в тысячах надуманных забот.
Оставив сотни планов позади.
Сердце сжимается так трепетно в груди.
От мысли, что не в этом жизни суть.
А эти годы…
Мне уже их не вернуть.

Поділитися з іншими
1 серце :) 33 сподобалося
Loading...
2

Осінь зачекалась листопада

Осіннє багряне листя хоч і не може зігріти своїм теплом, але воно таке... гарне!

Вірш про закоханих. Про осінь і листопад

Осінь зачекалась листопада.
Він казав, що прийде зовсім скоро.
А вона закохана і рада.
Стала красивіша, ніж учора

Там, на небі, синьо-синя гама.
Вона стала просто красивіша.
Серце осені – з багряними краями,
І якась пожовкла й горда тиша.

Осінь так чекала листопаду,
Що здіймалась вітром і летіла.
З неба листя золотаве мовчки пада.
Але їй нема до того діла.

Бо закохана і наша мила осінь
Вже дощем не плаче і туманом
З неба бачила,
Що листопад її – в дорозі.
Він спішить
Бо зачекалася кохана…

Поділитися з іншими
1 серце :) 20 сподобалося
Loading...
0

Клубам или Это всё понты

Клубная жизнь очень привлекательна. Там всегда много молодых людей и девушек. Там - ночная жизнь

Стихотворение о клубах, понтах и других киевских достопримечательностях

Я не была в московском “Рае”
Об “Опере” я по наслышке знаю
А в Киеве… Бывало пару раз.

В мехах “Салминского”
И в черно-белых “Лицах”
В битком набитой “Патипе”
В “Царских” темницах
Арены, Бабушки…
Их всех не перечесть
Но это все – понты

Ведь там за честь
Считается пройти по фейс-контролю
С кальяном сесть в обнимочку за столик
Изображать продвинуто-крутых
А смысл-то в чем?
Ведь это все понты…

Элитно пить зеленое мохито.
И быть там до тех пор, пока открыто.
А этих взглядов вся небрежность
Пафос слов.
У стоек баров, на поверхности столов.

Там воздух пахнет не озоном,
А Лакостой.
Улыбок искренних найти не так уж просто.
Лишь показные игры
В бликах золотых.
Везде одно и то же
Всё – понты…

Тот мир – он красочный
Если смотреть издалека.
Он яркий
Словно с телевизора ЖК.
Но угнетающий
И давящий внутри

Лучше на небо
И на солнце посмотри.
Будет побольше радости и пользы.
Именно там
Есть все ответы на вопросы.
А клубы в сущности безсмысленно пусты.
Как и все их элитные понты…

Поділитися з іншими
1 серце :) 75 сподобалося
Loading...
6

Умій чекати :)

Умій чекати. Усім, хто втомився чекати - Вірш Марини Кузьменко про очікування любові

Усім, хто втомився чекати

Вірш про тих, хто чекає будь-чого або будь-кого у своєму житті, а також спеціально для тих, кому вже набридло це заняття :).

Умій чекати і отримаєш своє.
Життя віддасть тобі твою винагороду.
Умій чекати – це талантом справжнім є,
Бо щастя так-от просто не приходить.

Умій чекати без якихось нарікань.
Без сліз і суму в поглядах
І фразах.

Чекай з надією!
Це справжній є талант –
Не підганяти плин життя і свого часу.

Умій чекати.
Бо у кожного із нас
Своя пора для радостей квітчастих
Чекай з надією!
Без заздрості й образ…
І дочекаєшся свого
Простого щастя :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 63 сподобалося
Loading...
4

Осінні спалені мости

Мої осінні спалені мости - Вірші про взаємне кохання і розлучення

Мої осінні спалені мости

Загублена в самотності.
Знебарвлена у сірості.
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.

Хотілось, щоб почутою.
І вранці, і увечері
Була душа.
Розлучені –
Це значить, що приречені.

На згадки щастя давнього.
На погляди віддалені.
На двері, що вже замкнені.
І на мости вже спалені.

Загублена у спогадах
Ішла під вечір осені
На рівні серця ніжного
Лились одноголоссями
Думки…

Якби сховатися.
Якби втекти за обрії.

Хотілося заплакати.
Та все ж була хороброю.
Її змогли би видати
Лиш очі запечалені.
Які шукали віддано
Мости.
Що ще не спалені…

Поділитися з іншими