1 серце :) 22 сподобалося
Loading...
2

Тебя выдали замуж

Всегда хочеться быть любимой, жданной и желанной. Но только чтобы эти все характеристики не были благодаря деньгам

Ты замужем за тем, кого ты любишь, но…

Тебя выдали замуж.
Ты в него влюблена.
Правда молча осталась за дверью…

И никто не расскажет:
Не твоя в том вина,
Что ты любишь его в высшей мере.
Что так искренне рады отец, твоя мать.
Тебя выдали замуж с любовью.
Это правда.
Твой муж будет просто молчать,
Соглашаясь с вот этой игрою.

Только очень бросается со стороны,
Что влюбленностью он не искриться.
И не надо искать в этом чьей-то вины.
Но сияют по-разному лица!

И читаются деньги, большой интерес,
Там, где быть должно лишь твое имя…
Но наверное в этом
Твой жизненный крест:
Ты  – богата, но ты – нелюбима.

И пусть что говорят,
Но прекраснее нет
В нашей жизни обычной картины:
Когда два человека дарят радужный свет,
И, когда они любят взаимно.

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Влюблена

Иногда так хочеться влюбиться и летать на крыльях, подаренных Мужчиной

Влюблена…Это прекрасно!

Деточка, да ты ведь влюблена
Не смущайся. Все равно это заметно.
Ведь когда во всех людей уже зима,
У тебя в улыбке – лучик летний.

Очень видно, когда ты сама себе
Улыбаешься, читая молча книгу.
И заметно твой мечтами полный взгляд…

А ещё, когда вокруг всё очень тихо.
Слышно, что душа твоя поёт.
Так легко.
И день стаёт вдруг ясным.
А дожди с туманами – не в счёт.
Влюблена…
Это так мило и прекрасно :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 38 сподобалося
Loading...
4

Дощило

Сумні вірші про минуле і почуття, яких уже ніколи не вернути

Минуле. Осінь. Дощ. Вогні.

Вірш, на появу якого мені знадобився тиждень і який просто витісняв усі мої думки останні декілька днів.
Після цього вірша я ще раз переконалася у правдивості слів Галини Вдовиченко про письменників

Дощило темними дощами.
Холодним вітром крило світ.
А я дивилась до безтями
Удаль, на чорний оксамит.
Не видно обріїв.
Простори.
Горіли вікна.
І мости
здавалось поєднають скоро…

Хоч ні.
Пробач.
Або прости.
Або забудь.
Чи просто зникни.
У темряві серед дощу
До несподіванок я звикла.
Ти знаєш – звісно, що прощу.

Єдине: в душу не просися.
Тобі там місця вже нема.
Дощило на багряне листя,
І наливало аж сповна.

А я дивилася навколо
Світ холодом дихнув мені.
Замість прощай,
Кажу – ніколи.
Минуле.
Вітер.
Дощ.
Вогні…

Поділитися з іншими
1 серце :) 59 сподобалося
Loading...
4

Осінні спалені мости

Осінні сходи, що ведуть до згадок, сліз та суму... Ніхто не думав, що так станеться, але так сталося

Мої осінні спалені мости

Загублена в самотності.
Знебарвлена у сірості.
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.

Хотілось, щоб почутою.
І вранці, і увечері
Була душа.
Розлучені -
Це значить, що приречені.

На згадки щастя давнього.
На погляди віддалені.
На двері, що вже замкнені.
І на мости вже спалені.

Загублена у спогадах
Ішла під вечір осені
На рівні серця ніжного
Лились одноголоссями
Думки…

Якби сховатися.
Якби втекти за обрії.

Хотілося заплакати.
Та все ж була хороброю.
Її змогли би видати
Лиш очі запечалені.
Які шукали віддано
Мости.
Що ще не спалені…

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
1

Потеря

Терять людей всегда очень тяжело, ведь они навсегда остаются в душе и памяти

Песня о том, как легко потерять самое главное чувство

Эта песня была написана довольно давно (2006 год), но несмотря на это, она все равно какая-то очень родная.
Не зря говорят, что пусть даже после того, как люди уже разошлись и давно не видятся, частичка души навсегда остается где-то там, в бывшей любви.

Слова - авторские, музыка - тоже.
А если мой хостинг был побольше в размерах, то я бы еще и клип выложила от этой песни (когда-то я еще и таким занималась :)).

Мері - Девушка (1083), а слова – ниже.

Потеря

Я тебя теряю.
Я тебя теряю…
Вроде всё как прежде,
Только жизнь другая.
Я живу в надежде
Лишь сама не знаю:
С кем сейчас и где ты – я тебя теряю.

Ты меня теряешь,
Ты меня теряешь,
Разлетелись чувства, жизнь ведь непростая.
Надо всё вернуть бы.
Сам не понимая -
С поцелуем в губы, но ты меня теряешь.

Припев.
Мы нашли друг друга,
Но не оценили: опускаем руки
И ламаем крылья.
Мы с тобой не верим
И не замечаем, что нашли друг друга,
А теперь теряем.

Было всё прекрасно.
Было всё чудесно,
Только иногда ты был со мной нечесным.
Да, я виновата
Тоже не сдержалась.
Главное, чтоб в жизни
Мы не растерялись.

Припев.

Поділитися з іншими
1 серце :) 93 сподобалося
Loading...
6

А на душі було так душно

Написано тоді, коли дуже хотілося дощу

Написано тоді, коли дуже хотілося дощу

А на душі було так душно
І так хотілося дощу,
І так набридло слово “мужність”
Аж до плачу.

І так чомусь хотілось грому.
Чи навіть двох потужних злив.
В житті вся складність лише в тому,
Що часто не знаходим слів.

Або знаходимо невірні.
Або ідемо не до тих.
Реальність душить непомірно
Якби дощу…
То він би зміг!
Омив, очистив, обнадіяв.
Банальна правда всіх жінок,
Що навіть чорні довгі вії
Не прикривають всіх думок,

І те, що на душі так душно.
Хотілось грому, сильних злив.
Чекати – це є дуже мужньо.
Якби лиш дощ це оцінив.

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
2

История о невзаимной любви

Если отношения заканчиваюся, они всегда оставляют какой-то след, а иногда - намек на продолжение

Моя история о невзаимной любви. Без намёков на продолжение.

Ты говорил, и повторял
И снова тихо
Шептал, что я тебе
Как жизнь теперь нужна.
И что любовь к тебе пришла
Каким-то вихрем.
Убравши из-под ног всю твердость дна.
И что-то про глаза,
И про улыбку.
Насколько помню, было даже про мечты.

А я молчала. Иногда лишь улыбаясь.
Ведь в жизни ситуаций нет простых.
И всё когда-то обязательно вернется
И точно встанет на круги своя…

Ты помнишь океан моих эмоций?
И как тогда тебя любила я?
Да, это правда. Я того и не скрываю.
Что пару лет назад… Мой мир упал
К твоим ногам. В конце хмельного мая.
Да ты прекрасно это знаешь сам.

И помнишь как себя повел.
Ведь некрасиво…
Теперь ты кушаешь созревшие плоды.
Так что не трать свои остатки силы.
И дно ищи под толщею воды.
Теперь можешь любить до опьяненья
Мне это так приятно. Да, хвалю.
Но я скажу все прямо, без сомнений:
Тебя я больше никогда не полюблю.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Золушке

Мы - женщины - все Золушки, ждущие Принцов, балов, счастья...

Каждая из нас – Золушка

Затихли фонфары…
И бал вдруг затих.
И вновь к жизни старой
Вернулась в тот миг.
И пышность наряда,
Изысканный блеск
(Наверно так надо),
Но он вдруг исчез…
И слёзы спадали.
Ведь сказка ушла.
Осколок печали,
И грусти стрела
Затронули душу.
А все разошлись.
И снова всё так же
…обычная жизнь.

2002 год

Поділитися з іншими
1 серце :) 275 сподобалося
Loading...
50

У ній щось є

Вірш особливій дівчині про її очі, красу та душу

Особливій… / Особенной… /For special…

Хтось побачив її у метро.
Інший – стояв із нею в одній черзі. А тоді ще вона переходила перехрестя, заходила у якісь магазини, де її також бачили. Цей вірш – коротка ода Особливій – тій, яка запам’яталася натхненням у погляді та посмішкою на устах…

У ній щось є…
Напевне, то душа
Трохи збентежена від правди і реалій
Вона кудись,
Як завжди поспіша,
Іде у переходи і у далі.

У ній щось є…
В її ясних очах
Поети б написали слово “щирість”.
В ній паросток надії не зачах,
Не дивлячись на будні трохи сірі.

У ній щось є…
Незрима таїна.
Що в пам’ять урізається гранітом.
Як присмак від солодкого вина,
Коли набридла гіркість цього світу.

І це її відразу видає.
З-поміж облич і поглядів квапливих.
Спинившись, розумієш: в ній щось є…
Таке по-справжньому просте і особливе.

PS: а ще у мене є російськомовний офіційний переклад цього вірша – “В ней что-то есть“, та ще й аудіозапис: Мері - В ней что-то есть (2128)

Поділитися з іншими
1 серце :) 33 сподобалося
Loading...
0

З днем 8 березня :)

З весною, з 8 Березня! З нашим днем, шановні Жінки!

Веселе привітання для жінок, дівчат і прекрасних дам зі святом 8 Березня :)!

Сьогодні свято у жінок.
Бажаю: хай все буде ОК.
І буде хліб у вас з ікрою
І бутерброди з ковбасою

А ще – щоб кава прямо в ліжко
Щоб цілували ваші ніжки
І ручки теж щоб цілували.

Бажаю, щоб ви завжди мали
Дві шафи суконь і спідниць.
Щоб був Степан, Мишко і Гриць
А ще – Nissan чи BMW
І милий “сонечком” зове.

І кожен вечір ресторан,
Щоб спокушав ваш гарний стан,
А ви йому не піддавались
І в діамантах усміхались.

Чи виглядали з-за букетів
Бажаю віршиків й сонетів
І спинку, щоб вам завжди грів
Приємний вітерець Мальдів.

Якщо ж сказати в двох словах
Бажаю всіх земних Вам благ
А можна ще і неземних
Ви – заслуговуєте їх :)

З Днем 8 Березня!

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
1

Дівчинці з глибокими очима

Кожна жінка, не дивлячись на її вік є всього лише дівчинкою

Дівчинка з гарними і справжніми глибокими очима…

Дівчинко з глибокими очима,
Пам’ятай, що світ неповторимий!
Хоч складний. І навіть різнолиций.
І легкий.
Як влітку дотик ситцю.

Світ цікавий.
І чим далі – тим сильніше.
І яскравий – хоч у прозі, хоч у вірші.
Все ж холодний…
Наче зібрано всі зими.
І стандартний.
Днень за днем проходять мимо
І лишаються уривки, згадки, строки
Світ насправді є неоднобоким.

Хоч спитай у правди, хоч у кривди.
І у щасті теж бувають біди.

Але з широко відкритими очима
Ти живи, щоби не було стриму.
Бути не кущем у цьому світі
А найкрасивішою в суцвітті.

Поділитися з іншими
1 серце :) 103 сподобалося
Loading...
2

Я вже не та

Життя грає в ігри з нами і ми не маємо сили опиратися його правилам

Це все життя… Звичайно, що не ти.

Я вже не та.
Я вже тобі не вірю
Нема уже наївного дівча,
Яке колись вручало свої мрії
І дарувало вогник у очах.

Я вже не та.
А знаєш хто тут винен?
Звичайно, що не ти…
Це все життя.
Воно не визнає свої провини…

Я вже не те усміхнене дитя,
Яке колись тебе отак зустріло.
Я думала, що щирість візьме верх.
Проте… Я помираю…
Я безсила!
Бо хтось мою ту щирість взяв
І стер.
А разом з тим пішла моя наївність.
І вогник мій…
Той “хтось” його забрав…

Я вже не та.
Хоч може це і дивно,
Але ховаюсь як завжди у сотнях справ.
І маску я щодня свою вдягаю.
І хочу від усіх кудись втекти.

Я вже не та…
А знаєш хто тут винен?
Це все життя.
Звичайно, що не ти…

2005 рік

Поділитися з іншими