1

Потеря

Терять людей всегда очень тяжело, ведь они навсегда остаются в душе и памяти

Песня о том, как легко потерять самое главное чувство

Эта песня была написана довольно давно (2006 год), но несмотря на это, она все равно какая-то очень родная.
Не зря говорят, что пусть даже после того, как люди уже разошлись и давно не видятся, частичка души навсегда остается где-то там, в бывшей любви.

Слова - авторские, музыка - тоже.
А если мой хостинг был побольше в размерах, то я бы еще и клип выложила от этой песни (когда-то я еще и таким занималась :)).

Мері - Девушка (1063), а слова – ниже.

Потеря

Я тебя теряю.
Я тебя теряю…
Вроде всё как прежде,
Только жизнь другая.
Я живу в надежде
Лишь сама не знаю:
С кем сейчас и где ты – я тебя теряю.

Ты меня теряешь,
Ты меня теряешь,
Разлетелись чувства, жизнь ведь непростая.
Надо всё вернуть бы.
Сам не понимая -
С поцелуем в губы, но ты меня теряешь.

Припев.
Мы нашли друг друга,
Но не оценили: опускаем руки
И ламаем крылья.
Мы с тобой не верим
И не замечаем, что нашли друг друга,
А теперь теряем.

Было всё прекрасно.
Было всё чудесно,
Только иногда ты был со мной нечесным.
Да, я виновата
Тоже не сдержалась.
Главное, чтоб в жизни
Мы не растерялись.

Припев.

6

А на душі було так душно

Жіноча правда про щастя і очікування. Дощу чи... ?

Написано тоді, коли дуже хотілося дощу

А на душі було так душно
І так хотілося дощу,
І так набридло слово “мужність”
Аж до плачу.

І так чомусь хотілось грому.
Чи навіть двох потужних злив.
В житті вся складність лише в тому,
Що часто не знаходим слів.

Або знаходимо невірні.
Або ідемо не до тих.
Реальність душить непомірно
Якби дощу…
То він би зміг!
Омив, очистив, обнадіяв.
Банальна правда всіх жінок,
Що навіть чорні довгі вії
Не прикривають всіх думок,

І те, що на душі так душно.
Хотілось грому, сильних злив.
Чекати – це є дуже мужньо.
Якби лиш дощ це оцінив.

2

История о невзаимной любви

Если отношения заканчиваюся, они всегда оставляют какой-то след, а иногда - намек на продолжение

Моя история о невзаимной любви. Без намёков на продолжение.

Ты говорил, и повторял
И снова тихо
Шептал, что я тебе
Как жизнь теперь нужна.
И что любовь к тебе пришла
Каким-то вихрем.
Убравши из-под ног всю твердость дна.
И что-то про глаза,
И про улыбку.
Насколько помню, было даже про мечты.

А я молчала. Иногда лишь улыбаясь.
Ведь в жизни ситуаций нет простых.
И всё когда-то обязательно вернется
И точно встанет на круги своя…

Ты помнишь океан моих эмоций?
И как тогда тебя любила я?
Да, это правда. Я того и не скрываю.
Что пару лет назад… Мой мир упал
К твоим ногам. В конце хмельного мая.
Да ты прекрасно это знаешь сам.

И помнишь как себя повел.
Ведь некрасиво…
Теперь ты кушаешь созревшие плоды.
Так что не трать свои остатки силы.
И дно ищи под толщею воды.
Теперь можешь любить до опьяненья
Мне это так приятно. Да, хвалю.
Но я скажу все прямо, без сомнений:
Тебя я больше никогда не полюблю.

0

Золушке

Мы - женщины - все Золушки, ждущие Принцов, балов, счастья...

Каждая из нас – Золушка

Затихли фонфары…
И бал вдруг затих.
И вновь к жизни старой
Вернулась в тот миг.
И пышность наряда,
Изысканный блеск
(Наверно так надо),
Но он вдруг исчез…
И слёзы спадали.
Ведь сказка ушла.
Осколок печали,
И грусти стрела
Затронули душу.
А все разошлись.
И снова всё так же
…обычная жизнь.

2002 год

50

У ній щось є

Вірш особливій дівчині про її очі, красу та душу

Особливій… / Особенной… /For special…

Хтось побачив її у метро.
Інший – стояв із нею в одній черзі. А тоді ще вона переходила перехрестя, заходила у якісь магазини, де її також бачили. Цей вірш – коротка ода Особливій – тій, яка запам’яталася натхненням у погляді та посмішкою на устах…

У ній щось є…
Напевне, то душа
Трохи збентежена від правди і реалій
Вона кудись,
Як завжди поспіша,
Іде у переходи і у далі.

У ній щось є…
В її ясних очах
Поети б написали слово “щирість”.
В ній паросток надії не зачах,
Не дивлячись на будні трохи сірі.

У ній щось є…
Незрима таїна.
Що в пам’ять урізається гранітом.
Як присмак від солодкого вина,
Коли набридла гіркість цього світу.

І це її відразу видає.
З-поміж облич і поглядів квапливих.
Спинившись, розумієш: в ній щось є…
Таке по-справжньому просте і особливе.

PS: а ще у мене є російськомовний офіційний переклад цього вірша – “В ней что-то есть“, та ще й аудіозапис: Мері - В ней что-то есть (2093)

0

З днем 8 березня :)

З весною, з 8 Березня! З нашим днем, шановні Жінки!

Веселе привітання для жінок, дівчат і прекрасних дам зі святом 8 Березня :)!

Сьогодні свято у жінок.
Бажаю: хай все буде ОК.
І буде хліб у вас з ікрою
І бутерброди з ковбасою

А ще – щоб кава прямо в ліжко
Щоб цілували ваші ніжки
І ручки теж щоб цілували.

Бажаю, щоб ви завжди мали
Дві шафи суконь і спідниць.
Щоб був Степан, Мишко і Гриць
А ще – Nissan чи BMW
І милий “сонечком” зове.

І кожен вечір ресторан,
Щоб спокушав ваш гарний стан,
А ви йому не піддавались
І в діамантах усміхались.

Чи виглядали з-за букетів
Бажаю віршиків й сонетів
І спинку, щоб вам завжди грів
Приємний вітерець Мальдів.

Якщо ж сказати в двох словах
Бажаю всіх земних Вам благ
А можна ще і неземних
Ви – заслуговуєте їх :)

З Днем 8 Березня!

1

Дівчинці з глибокими очима

Кожна жінка, не дивлячись на її вік є всього лише дівчинкою

Дівчинка з гарними і справжніми глибокими очима…

Дівчинко з глибокими очима,
Пам’ятай, що світ неповторимий!
Хоч складний. І навіть різнолиций.
І легкий.
Як влітку дотик ситцю.

Світ цікавий.
І чим далі – тим сильніше.
І яскравий – хоч у прозі, хоч у вірші.
Все ж холодний…
Наче зібрано всі зими.
І стандартний.
Днень за днем проходять мимо
І лишаються уривки, згадки, строки
Світ насправді є неоднобоким.

Хоч спитай у правди, хоч у кривди.
І у щасті теж бувають біди.

Але з широко відкритими очима
Ти живи, щоби не було стриму.
Бути не кущем у цьому світі
А найкрасивішою в суцвітті.

2

Я вже не та

Життя грає в ігри з нами і ми не маємо сили опиратися його правилам

Це все життя… Звичайно, що не ти.

Я вже не та.
Я вже тобі не вірю
Нема уже наївного дівча,
Яке колись вручало свої мрії
І дарувало вогник у очах.

Я вже не та.
А знаєш хто тут винен?
Звичайно, що не ти…
Це все життя.
Воно не визнає свої провини…

Я вже не те усміхнене дитя,
Яке колись тебе отак зустріло.
Я думала, що щирість візьме верх.
Проте… Я помираю…
Я безсила!
Бо хтось мою ту щирість взяв
І стер.
А разом з тим пішла моя наївність.
І вогник мій…
Той “хтось” його забрав…

Я вже не та.
Хоч може це і дивно,
Але ховаюсь як завжди у сотнях справ.
І маску я щодня свою вдягаю.
І хочу від усіх кудись втекти.

Я вже не та…
А знаєш хто тут винен?
Це все життя.
Звичайно, що не ти…

2005 рік

0

Ты хочешь

Возвращение того, что было невозможно

История не возвращается

Ты хочешь начать всё сначала…
А помнишь,
Луна целовала
Каштанов зеленые листья
И звёзд необъятный простор.
Ты помнишь?
И я тоже помню.
Тепло твоей нежной ладони.
Влюблённости полные мысли
И майский ночной разговор.

Ты хочешь вернуть все обратно…
А помнишь,
Нам было приятно.
Быть вместе…
Мне часто казалось,
Что я, словно птица, лечу.
Но жизнь показала другое.
Я сердца тебе не открою.
Ты хочешь вернуть всё обратно?
Ты хочешь.
Но я не хочу…

2003

4

Я ховаюся

Гра у схованки. Між двома закоханими. Коханими. Взаємно люблячими

Я хочу заховатися від тебе

Я ховаюся в книжках і у екранах.
У калюжах від весни так сильно п’яних
Світить сонце

Золотим сліпучим диском
Я ховаюся…
Від променів і блиску
Видно сказане тобою -
Дуже щире
Кожне слово – то моя маленька віра,
Хоча може не маленька, а велика…

Я ховаюся. Топлюсь в життєвих ріках.
У контактах, у листах, у переходах,
У простих, давно заспіваних акордах.
І кажу, що так воно і має бути.

Я ховаюсь від думок про тебе всюди.
Але знаю, що довіку так не зможу
То є кара, чи то просто милість Божа?
Усвідомлювати, що і це у нас взаємне…
Бо ти теж ховаєшся від мене.

0

Счастье. Деньги. Любовь

Без грошей погано. Без любові не можна. Без щастя неможливо

У каждой из нас есть выбор

Умный, красивый, богатый…
Только такой тебе надо.
Ты ведь так хочешь подарков,
Роз и красивых вещей.
Но ведь пойми, дорогая,
Жизнь по-другому считает
И даже полный достаток
Станет тюрьмою твоей.

А виновато здесь счастье;
Сердце, что рвётся на части
В час, когда видишь кого-то…
Близкого.

Он ведь любим.
Только с тобой будет рядом
Тот, кто любить будет взглядом,
Ну, а вот ты несчастливо
Будешь ходить вместе с ним.

Будешь его королевой,
Станешь и в моде ты первой,
Ну, а улыбки подаришь
Только за деньги взамен.

Так вот и будешь любима,
Годы лететь будут мимо
Только вот счастья не будет
Среди тех мраморных стен…

Это всё днём…

А вот ночью,
Сердце заплакать захочет.
Тело потребует ласки,
Нежности, взглядов, тепла.
Чтобы обнял тебя милый,
Тот кого ты так любила.
С ним не важны были розы.
С ним – ты счастливой была…
2003

0

Красота? Нет, счастье

Щастя дається не тільки красивим

Красота не главное. Главное – счастье быть любимой и любить взаимно

“Не родися ты красивой.
Красота – не клад.
А родися ты счастливой”, -
Люди говорят.
Да, конечно, на красивых
Парни смотрят вслед,
Только, знаете, не в этом
Жизненный секрет.
Ведь для жизни есть важнее
Не длина ресниц,
Не параметры моделей
И журнальных лиц.

Лучше просто быть счастливой.
Быть такой, как есть.
Мода, красота, фигура -
Ни при чём всё здесь.
Счастье ведь не измеряет
Всех под идеал.
И у Золушки у каждой
Может быть свой бал.
Потому что в жизни всякой
Счастье лишь своё.
Ну, а красота, поверьте:
Можно без неё…

2004