0

У тебя всё будет хорошо

Оптимистический стих о жизни, удачах и поражениях

Как минимум по одному для каждого, кто мне верит :). Фотография сделана Picship

У тебя всё будет хорошо:
Даже лучше, чем предполагалось.
Поезд не дождался и ушёл?
И перрон пустой…
Какая жалость!

Поредели зрителей ряды?
Ничего!
Тем, кто остался – больше места.
В наших играх правила просты:
Главное, чтоб было интересно.

Кстати, да
Там, впереди – помех каркас.
Ну, и палки… Они все – в твои колёса.
Но сказали, что уже в последний раз.
Если правильно ответишь на вопросы.

Но смотри – с тобой остались!
Лишь свои.
Их не так уж много, как в начале.
Но они пойдут с тобой во все бои.
И молчание разделят на причале.

Вот поэтому
Ты не смотри ушедшим вслед.
Их отсутствие –
Это хорошая примета.
К финишу, бесспорно!
Ради тех,
Кто поверил
В твои силы и в победу.

ночью 12 ноября 2012 года

0

Её у тебя украдут

Не дозвольте вкрасти вашу квітку! Фото by monica zborovskaya

Её могут украсть… Фото by monica zborovskaya

Для себя я поняла, что лучше всего публиковать стихи пост-фактум, то есть когда уже нет накала страстей и не сразу понятно о какой из моих подруг идет речь.
Этот стих был написан одной очень хорошей девушке. Слава Богу, её уже точно не украдут, так как молодой человек вовремя оценил своё сокровище и гости на их украинской свадьбе радостно пели и плясали :). Но ведь был такой период их жизни, о котором я точно знаю, когда её хотели просто украсть и самое главное – она даже была согласна не сопротивляться…

Её у тебя украдут.
Вот так уведут:
Из-под носа.
Обещая житейский уют,
Украдут.
Разрешенья не спросят.

И она,
Соглашаясь почти,
На тебя вопросительно глянет:
Неужели позволишь уйти,
Без малейших душевных страданий?

Если нет – понимаешь и сам,
Что терпенье её не бессрочно.
И решаться когда-то пора.
В общем, всё понимаешь.
Три точки…

Если да – то ошибка её.
В том, что выбрала и ожидала,
Потому что для слова «вдвоём»
Ожиданий одной – очень мало.

Но, тогда она точно причтёт
Тебя к лику «хорошего друга».
Лишь за то, что ты молча смотрел,
Как её уводили за руку.

2010/11

0

Я не можу тебе не чекати

Я не можу тебе не чекати і мені ти хоч вір, хоч не вір. Та реальність моя безпорадна, як мисливцями загнаний звір, що тобою щокраплі радіє і без тебе клітинно вмира

Інколи з часом розумієш як тільки добре, що хтось не прийшов…

Я не можу тебе не чекати.
І мені ти хоч вір, хоч не вір.
Та реальність моя безпорадна.
Як мисливцями загнаний звір.

Що тобою щокраплі радіє.
І без тебе клітинно вмира.
Я з тобою в душі молодію,
А без тебе як вічність стара.

Я пригадую спогади.
Тішусь.
І кидаюсь під потяги мрій.
А тоді плачу строфами віршів
По поверхні безмежно прямій.

І чекаю.
Ходжу і чекаю,
Щоб почути як шепче замок,
Що пройшов ти.
Крізь темінь безкраю.
Визволяти мене від думок…

PS: Вкотре почувши пісню Adele під назвою Someone like you у мене звідкись з’явилася думка опублікувати оцей вірш, написаний декілька років тому у дві тисячі… не важливо якому році :). Він довго терпляче чекав у шухляді.

PS-2: Як і у Adele за оцим віршем ховається одна історія любові, але без традиційного «довго і щасливо».
Але з часом події, які не сталися, набувають нових відтінків і замість смутку прилітає радість від того, що хтось очікуваний з невідомих причин чомусь не прийшов…

0

Топлю все в каві

Вірш про жіночі роздуми над життям і коханням

Смак кави може дуже виточнено відобразити думки однієї миті.

Топлю все в каві.
І сама у ній тону.
Гіркими краплями
Покрито порцеляну.

Я відчуваю не безодню,
А стіну.
І прокидаюся раніше,
Аніж ранок.

Ми будували її довго,
Місяці.
І возвели прозору
Та холодну.

І хоч моя рука
Іще в твоїй руці
Та я боюся,
Що це станеться сьогодні.

Ти скажеш те,
Що ще ніколи не казав…
Ми на прощання
Дивимось взаємно.

Отож топлю свій ранок
В хвилях кав.
Звикаю.
Що тебе уже немає в мене.

0

Стих подруге

Женская дружба существует не смотря ни на какие предрассудки

Стих для Подруги. Photo by Ryan Brenizer

Красивый профиль…
У тебя красивый профиль.
Разве, о том не говорила
Я тебе?

Давай найдёмся как-нибудь
За чашкой кофе.
За разговором по душам.
И о судьбе.

О том, как в мире женском есть мужчины,
Как непонятны ребусы из чувств.
Да посмеёмся как обычно
Беспричинно
Пока не станет зал кафе
Безлюдно пуст.

Сто лет не виделись.
А ты ничуть не изменилась!
Лишь только люди
Поменялись все вокруг.
Но в этом благо
И большая милость
Когда есть в жизни
Неизменный друг.

Не хватит времени.
Конечно же, не хватит…
Ну, все, пока!
Давай лишь спишемся на днях.
И что-то я забыла…
Ах, да, кстати:
Я счастлива, что ты есть у меня…

0

Все временно

девушка на кресле, кресло девушка веселая, красиві фотографії дівчат, гарна дівчина на фото

Две вещи должны быть в жизни постоянными: улыбка и любовь к людям. Фото Антона Хмиловского

Все временно. И это все пройдет.
Ты не печаль себя по пустякам
И понапрасну.
Не изменяй свой курс и свой полет.
И утром зеркалу тверди,
Что жизнь прекрасна.

Люби весь мир,
А не отдельных в нем людей.
Не знаешь ведь
С кем завтра будешь ты в походе.
Делись улыбками.
Букетами идей.
И не печалься.
В нашей жизни все проходит.

Все прячется в листах календаря.
Все размывается
Житейским бурным морем.
Грустить надумалась?
Вот это уж ты зря!
Лучше с улыбки начинать тома историй.

Жизнь такова:
Всем улыбается в ответ.
Так что последуй одному простому плану:
Люби людей.
Дари улыбок добрый свет.
Ведь только это может длиться постоянно :)

0

Дівочій гордості

закохана дівчина, дівчина прощається, прикольні фотки дівчат, фото девушек, стихи о любви для девушек

Уже не горда? Photo by Rolland Flinta

Ще один некоронований вірш з “Коронації Слова – 2011″

А знаєш що я зробила потім?
Я виправдала тебе.
Одним десятком слів у зворотах.
Що аж по ці пори шкребе
В душі.

Де ти є моя гордість?
Та моя, що дівоча навік.
Обіцяла.
Казала: все, годі.
А ти взяв і її переміг

Приголубив мою непокору.
І спіймав на тепло голих рук.
Твої очі.
Я знаю їх колір.
І уже не дивлюся навкруг.

Так наївно усе пробачаю.
Виправдовую…
Гордість, ти де?

І отак день за днем
Мою душу
Кожен погляд твій
Нишком краде.

Твоя посмішка –
Привід для свята.
І здається, що світ просто зник…

Що ж, прощай
Запальна і завзята.
Моя гордість,
Дівоча навік.

0

В ней что-то есть

Вірш особливій дівчині, стихи особенной девушке, стих девушки, подарок стих девушка

Особливій… / Особенной… /For special…

Официальный перевод :).
Здесь находиться
оригинальный текст стиха
украинским языком “У ній щось є

Кто-то увидел ее в метро.
Другой – стоял с ней в одной очереди. А чуть позже еще она переходила перекрестки, заходила в какие-то магазины, где ее также видели.
Это стихотворение – короткая ода Особенной – той, которая запомнилась вдохновением во взгляде и улыбкой с неподдельной искренностью…

В ней что-то есть…
Наверное, душа.
Чуть-чуть встревоженная правдой от реалий.
Она идет всегда слегка спеша,
По переходам жизни в свои дали.

В ней что-то есть
И выразительность в глазах
Поэты бы в стихах своих воспели
Как и ресниц её чуть легкий взмах
И звонкий смех
Весенней радостной капели.

В ней что-то есть
Невидимый секрет,
Который серость разбивает на осколки.
Как сладость вин, что собраны в букет,
Когда весь мир на вкус
Приторно горький.

И это её сразу выдает.
Между спешащих лиц и беглых взглядов
Вдруг понимаешь:
Да, в ней что-то есть…
И слов, пожалуй, больше здесь не надо.

+ аудиоверсия стихаВ ней что-то есть” находиться здесь: Мері - В ней что-то есть (2064)

PS: идея перевода стихотворения появилась thanks to Aigerim… but not only :)

0

Вірш для мами

привітання для мами, віршик про маму, гарний вірш про маму, вірш матері, на день народження мами

Вірш Мамі…

Мама – то є наша совість.
Очі, що бачать усе.
Серце, що повне любові,
Хрест материнський несе.

Мама – то наше терпіння.
Мовчки лиш тихо зітхне
І пробачає дитині
Слово
Болюче й сумне…

Мама – то ночі неспані
Сльози, заховані вглиб,
Щоб лиш дитина із рання
Мала й покрівлю, і хліб

Щоби дитину по долі
Щастя промінчик знайшов
Всіх у житті нас рятує
Мами безмежна любов.

0

Сумніви всю душу обплели

Грустные стихи о любви стих о жизни вірші про жінок

Сумніви всю душу обплели… Фото by dinara zaynullina

Сумніви всю душу обплели.
Краще б то були квітки барвінку…
І свою невтішну пісню завели,
Затягнули
Аж занадто дзвінко.

Що не чути жоден переспів.
Від надій
Взаємно голосистих
Я під той заплаканий мотив.
Згадок одягну дрібне намисто.

Хоч важке воно…
Намріяне оте
Споглядання днів,
Що пережиті.
І лиш час розмірено іде…
В сумнівах.
Без ніжно-синіх  квітів.

1 серпня 2011 року

Сумніви всю душу обплели.

Краще б то були квітки барвінку…

І свою невтішну пісню завели,

Затягнули

Аж занадто дзвінко.

Що не чути жоден переспів.

Від надій

Взаємно голосистих

Я під той заплаканий мотив.

Згадок одягну дрібне намисто.

Хоч важке воно…

Намріяне оте

Споглядання днів,

Що пережиті.

І лиш час розмірено іде…

Хочеться барвінку ніжних квітів.

1 серпня 2011 року

 

 

 

0

Гордость и семья

Семейные люди не должны испытывать гордость в отношении своего партнера на всю жизнь

Стих для гордой. Фото Антона Хмиловского

Теперь ты выбрось вон
Свою всю гордость
Ведь вы уже с ним
Называетесь семья.

И, если раньше можно было порознь,
То вот теперь
Исчезли ваши «я».

И это раньше
Громко хлопнув дверью,
И закатив неведанный скандал,
Ты гордо шла
К какой-то тёте Вере,
А он к тебе просить прощенья приезжал.

Да, это в прошлом.
А теперь забудь об этом.
И береги свою семью от пустяков.
Ведь, если верить жизненным приметам,
То мелочами убивается любовь…

2010

4

Подаруйте мамі

Мамі треба робити найприємніші подарунки, радувати її, адже вона нам дала найбільше з усього можливого - життя

Подаруйте мамі трошки більше ніжності, тепла і весни :)

Для мами кожен прояв
Вашої любові
ніколи не буде зайвим

Подаруйте мамі зайву квітку
Адже мамі вона буде дорога
Будьте їй теплом, що ніжить влітку,
Сонячним,
Немов веселкова дуга.

Подаруйте мамі зайву вдячність.
Мама заслуговує її.

За промовчані думки.
Й слова пробачень
І за гордості проявлені свої

Подаруйте мамі зайвий привід
Посміхнутися
На телефонний Ваш дзвінок
На два слова
На пів миті
На Ваш голос
І, щоб гамір весь в її житті замовк.

Подаруйте мамі її мрії,
Бо вона їх віддала на щастя Вам.
Тож усе, що ми в житті умієм –
То є перемоги наших мам…

І знайдіть слова.
Десь там, з дитинства.
Коли з мамою за руку
Кожен йшов.
Бо, на жаль, не вічна материнська
Нам з народженням дарована любов.
2011, березень