1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Твоїм пасажирським вагонам

По венах пульсують твої пасажирські вагони. Photo credit: goestern - Погляд Мері. Вірші про кохання і трохи більше

По венах пульсують твої пасажирські вагони. Photo credit: goestern

Я хочу до тебе.
По венах кочують
Пусті пасажирські вагони.

Під стукіт у скронях
Римують сонет
монолітних коліс.

Я хочу до тебе
І марю тобою спросоння.
Полотнами з рельсів
Тебе кудись поїзд повіз.

У тебе
Віконні пейзажі мелькають,
Немов божевільні.

А я услухаюся в звуки
Порушених тиш.

На двох у нас зараз
Хіба що мнима стабільність.

І віра у сили
Що зможемо, милий,
Здолати наступний рубіж.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
2

Некрасивій жінці

Але ти зможеш... Фото від strogovintage

Але ти зможеш… Фото від strogovintage

Бог спеціально створив тебе негарною
Для жінки це справжнє випробовування
Бо треба заробляти власною кармою.
Відповідати за гріхи незамолені.

Ти народилася
Можна сказати некрасивою
Як приклад з підручника
Про пластичні операції.
У тебе є лише один вихід: бути сильною
Щоб не стати в чиємусь житті декораціями.

І ти зможеш.
З такою нетиповою зовнішністю
Дуже багато щасливих і вінчаних.
Наповни себе
Книгами.
Чи хоча б сонячністю.
І будеш своїм Чоловіком помічена.

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
2

Вирости можна з думок

Вирости можна з думок, які визначали внутрішні кордони раніше. За фото дякую luciazolea

Вирости можна з думок, які визначали внутрішні кордони раніше. За фото дякую luciazolea

Вирости можна із сукні.
А можна – з думок.
Не поміщатися в те,
Що плекалось раніше.

Ні, це не зрада собі,
А потреба зробити ривок.
Щоб не спинитись
На рівні вже прийнятих рішень.

Ні, це не втрата своїх ідеалів.
Це – пошук нових.
Рух навмання, коли слухаєш
Внутрішній голос.

Аніж плестися за модою,
Де автор – не ти.
Дні проїдати.
Себе проживаючи кволо.

Я закликаю рости.
Хай дивуються ті,
З ким були спільні простори
Трамвайних зупинок.

Скажуть услід: вона – дивна.
Але ти їх прости.
Інакшими можуть бути
Тільки внутрішньо дорослі.
І вільні.

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Крик одинокої жіночої душі

Хочеться, щоб усі жінки були по-жіночому щасливими. Тоді б увесь світ став щасливішим. Photo credit: Jodi Bodtke

Хочеться, щоб усі жінки були по-жіночому щасливими. Тоді б увесь світ став щасливішим. Photo credit: Jodi Bodtke

Безумовно, є випадки,
коли щастя жінки – в її роботі. Проте…

Роки спливали, але щастя все не йшло.
Не йшло,
Хоч серце його вечорами кликало.
Як жаль, що залишилися у пам’яті безликими.
Всі ті, з ким жевріло
І щось було.

І хто зна як промовити гучніш,
Що то найбільша мрія
Потаємна.
Схована.
Щоб ввечері чекав додому хтось.
А не якісь сюжети.
Епізодичні спомини.

Бо щастя жінки – не в роботі.
А в сім’ї.
У чоловікові. У дітях.
У домашньому й тихому.
Щоб ввечері чекав додому хтось
З життєвими турботами
І щирими утіхами…

Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Подзвонити бабусі

Одинока бабуся святкує Різдво і Новий Рік / Фотоподяка simpleinsomnia, Flickr Creative Commons

Одинока бабуся святкує Різдво і Новий Рік / Фотоподяка simpleinsomnia, Flickr Creative Commons

Подзвонити бабусі сьогодні.
Не завтра.
І не колись.
У хатині побіленій, скромній
Вдвох з чеканням вони обнялись.

Поріднилися
З поглядом вікон.
На один і той самий пейзаж.
Їй давно уже час – це не лікар,
А ніким не врахований стаж.

Подзвонити.
Хоча б на два слова.
Щоб зраділа,
Всміхнулась вона.
Рідко старість бува кольорова,
Бо частіше самотня й сумна.

Їй потрібно уже зовсім мало.
І у неї немає новин.
Як і друзів давно вже не стало…

З телефоном один на один.
Вона йде на подвір’я із хати.
З рук його майже не випуска.

Подзвонити.
Без приводу й свята.
Щоб вона дочекалась дзвінка.

12.12.2017

Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
0

Я ще тебе люблю

Не пройшло. Я ще тебе люблю.

Не пройшло. Я ще тебе люблю.

Я живу без тебе цілу вічність.
А точніше ми не разом вже три дні.
Заглядаю у обличчя всі зустрічні,
В яких ти ввижаєшся мені.

Від думок про тебе просто нудить.
Я не знаю з ким ти. Хто вона?
Серце калатає в моїх грудях.
І на очі пада пелена.

Я не знаю: як з цим далі жити.
Це триває третій день підряд.
Я стаю на мить тобі арбітром
І суджу тебе за сотні вад.

Згадую картини і деталі
І сніданки сонні в чашках кав.
Наші всі падіння
Й п’єдестали.
І усе, що ти мені казав.

І тоді.
Лише тоді я розумію.
Що оцим – мости між нами не палю.
Усередині у мене все німіє.
Не пройшло.
Я ще тебе люблю.

2007

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Не хоче

Ти ж знаєш - отам, у чоловіків все дуже просто

Ти ж знаєш – отам, у чоловіків все дуже просто

Коли б хотів,
То з-під землі дістав би.
Не віриш?
Але ж знаєш, не дурна…

Є місце лише для одної правди.
І як не прикро:
Іншим правдам місць нема.

Сама все вигадала.
Не шукай навколо винних.
В реальності
Та згущуванні фарб
Намріялась?
Ну, що ж, сідай, відмінно.
До цього, видно, в тебе
Справжній дар.

Але ж отам,
В чоловіків все дуже просто.
У нас по-іншому.
І це тобі не новина.

Можливо, ці слова занадто гострі.
Але ж не хоче.
Ти це знаєш, не дурна.

2012

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Про платонічне

Про платонічне і погляди навзаєм

Про платонічне і погляди навзаєм

Твоя нетиповість мене провокує на роздуми.
Я хочу зректися їх. Годі.
Мій світе, спинись.

Ти вмієш писати красивими довгими прозами.
І, може, ми навіть були
Одним цілим колись.

В житті у минулому.
Може, були ми обвінчані.
Бо надто ти мій.
Тільки вголос мене не читай.

Ти ж знаєш, що нам
Не потрібні словесні освідчення.
Краще заваримо чай.

На двох,
Щоб у присмаку
Нам дуже цінної міцності
Ми знов у розмовах
Безмежились в просторах тем.

Загладивши гострі кути
Наших все-таки різностей.
Поглядами навзаєм.

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

Ты не вернешься

Ты не вернешься

Ты не вернешься. Подведены итоги.

Ты не вернешься.
Как прискорбно понимать,
Что не разделим больше мы
Вина бокалы.

Вчера я прекратила тебя ждать.
От одиночества вдвоем
Уже устала.

Ты не вернёшься
В мои пасмурные дни.
В моменты радостей.
И всех переживаний.

Если обидела –
Меня ты извини.
Запомни меня
Радостью свиданий.

Мы может встретимся с тобой
А может — нет,
Когда дороги нас сведут
На перекрестке.

Хотя, наверное,
Нам через много-много лет
Узнать друг друга
Будет так непросто.

Но как бы не сложилась дальше жизнь.
Я тебе зла ни капли не желаю.
И если уж дороги разошлись,
Прости меня.
И я тебя прощаю…

2012

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Твоє щастя буде в іншому

Вірш про нерозділене кохання і розставання

Твоє щастя буде в іншому / Фото GideanyMaiara, Flickr

З думкою про дівчинку,
яку мали б звати Євгенія.

Трішки потерпи.
Десь через місяць уже не так болітиме.
І ти дивитимешся на нього очами ситими.
Ти уже звикнеш без нього ранком снідати.
І засинати без його слів.

Тобі звичайно у це ще не віриться,
Що закінчаться дні болючі ці,
Що твоє щастя буде в іншому…
А той – пройшов крізь тебе.
Не оцінив.

То хай іде.
Не тішся крихтами
Його уваги,
Словами-митями.
Ви вже не будете ніколи друзями.
Чи ти повіриш йому ще раз?

Ні, він не вартий.
Облиш.
Забудь уже.
Адже без нього ти проживеш,
Бо твоє щастя буде в іншому.
А це все залікує час…

15 липня 2017 року, 22:33

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Мить зради

Вірш про зраду, а не любов / Фото Johan Larsson / Flicr

Вірш про зраду, а не любов. Мить зради / Фото Johan Larsson / Flicr

Вірш, народжений багато років назад.

Тоді мені хотілося померти
В той вечір…
Прямо там серед усіх.
Ті кадри пам’яті, здавалося б, вже стерті.
Та час безсилий і забути їх не зміг.

Тоді я лиш страждала і дивилась.
Я бачила…
Та й ти це не ховав.
Найгірше все
В оту безжальну мить здійснилось.
Як ти її у губи цілував.

І найболючіше – як взяв її за руку.
І найстрашніше – як зрівняв мене, її.
Здавалося, що серце спинить стукіт.
Бо то найтяжче, коли зраджують свої.

І так погано бачить в очі правду,
Яка так тихо убива любов.
Тоді нічому я була не рада.
А ти…
За руку з нею поряд йшов.

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Нічне закохане

Моє нічне закохане віршування

Моє нічне закохане віршування

Знайшла у добре запакованому архіві

Між нами дві, а може три години ночі.
Чомусь не спиться,
І тобі, напевно, теж
Адже думки мої так приязно й охоче
До себе кличеш ти.

І з дозволу береш
Мій спокій.
Я не звикла до такого,
Бо зазвичай вирішую все я.
А тут…
Це правда.
Я тепер не маю змоги
Забути твоє рідне вже ім’я.

І бачишся ти скрізь,
Я відчуваю…
І часто мрію зі словами «а якби».
Тепер мій світ одне обличчя має.
І все це ти із дозволу зробив.

Ти підійшов
І подивився дуже пильно.
А відмовитися сили не знайшла.
Між нами дві, а може три години ночі
У неймовірній кількості тепла.
Без роздумів про завтра і про потім.
Без визначених кимсь стандартних меж.

Це правда.
Моє щастя на свободі,
Яку собою
Ти мені даєш.

Січень 2010 року

Поділитися з іншими