1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Хочеш змін? Будь ними!

Граффіті Магатми Ґанді із фразою - Ви повинні бути змінами, які ви хочете бачити у світі

Зустріла на вулиці філософське граффіті із зображенням Магатми Ґанді. “Ви повинні бути змінами, які ви хочете побачити у світі” (You must be the change you wish to see in the world) – так він говорив. Історія за цими словами є як завжди повчальною. Бо з паном Магатмою по-іншому не буває ;).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Зима у макрознімку

Моя зима у макрознімку. Погляд Мері - вірші про зиму і життя

Моя зима у макрознімку

На цьому фото – звичайний мох. У школі казали, що він називається оленячий мох, хоча в даному випадку я жодного оленя в радіусі ста метрів не спостерігала ;). Тому я вирішила назвати його мох зимовий і судячи з того, що мох на фото вийшов симпатичний – йому моя назва сподобалася більше. Однак, хочу запевнити – якщо все-такий якийсь олень буде вимагати право на повернення назви історичної назви цього моха – я обіцяю не опиратися і погоджуся без зайвих зимових дискусій ;).

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Мобільний додаток з віршами Олени Теліги

Чистої води перепост :). Взято у Літературній Агенції @agency.meri.kiev.ua<br /> За вікнами день холоне,<br /> У вікнах — перші вогні …<br /> Замкни у моїх долонях<br /> Ненависть свою і гнів.</p> <p>Зложи на мої коліна<br /> Каміння жорстоких днів,<br /> І срібло свого полину<br /> Мені поклади до ніг.</p> <p>Щоб легке, розкуте серце<br /> Співало, як вільний птах,<br /> Щоб ти, найміцніший, сперся,<br /> Спочив на моїх устах.</p> <p>А я поцілунком теплим,<br /> М’яким, мов дитячний сміх,<br /> Згашу полум’яне пекло<br /> В очах і думках твоїх.</p> <p>Та завтра, коли простори<br /> Проріже перша сурма —<br /> В задимлений, чорний морок<br /> Зберу я тебе сама.</p> <p>Не візьмеш плачу з собою —<br /> Я плакати буду пізніш!<br /> Тобі ж подарую зброю:<br /> Цілунок гострий як ніж.</p> <p>Щоб мав ти в залізнім свисті —<br /> Для крику і для мовчань —<br /> Уста рішучі як вистріл,<br /> Тверді як лезо меча.</p> <p>Моя душа й по темнім трунку<br /> Не хоче слухатись порад,<br /> І знову радісно і струнко<br /> Біжить під вітер і під град.</p> <p>Щоб заховавши мудрий досвід<br /> У скринці без ключа і дна,<br /> Знов зустрічати сірий розсвіт<br /> Вогнем отрути чи вина.</p> <p>Щоб власній вірі непохитній<br /> Палить лямпаду в чорну ніч<br /> І йти крізь січні в теплі квітні<br /> Крізь біль розлук — у радість стріч.<br /> Хочеш мобільний додаток “Оленко, тебе вбили” з віршами Олени Теліги у своєму смартфоні – підписуйся тут: https://kiev.us17.list-manage.com/subscribe?u=afd53fd3108c3bb436a23f644&id=e2833e513d #оленателіга #теліга #віршіукраїнською #вірші_українською #українськакласика #українськалітература #українськапоезія #поезія #поезіядуші #українське #українапонадусе #українасьогодні #українасьогодні #література #літературнаагенція #litapps #вірші #патріотично #патріотиУ Олени Теліги мені дуже подобається один вірш. Називається “Вечірня пісня”. Ось він:

За вікнами день холоне,
У вікнах – перші вогні…
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!

Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.

Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.

А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.

Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.

Я хочу, щоб з’явився мобільний додаток з віршами Олени Теліги. Тому наша Літературна Агенція працює в поті чола над її збіркою (і не тільки над її, але про інші імена – трохи пізніше).

Хочете побачити результат нашої любові до творчості Олени Теліги? Підписуйтеся тут.

Дякую за увагу і до завтра ;).

Подивитися це повідомлення в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Лавандові вогні нічних неспань

Були ночі, коли не спалося. Зазвичай то зі мною ставалося у поїздках до якихось інших міст. Коли є розуміння того, що це місто є твоїм лише на кілька днів, то виправданням завжди слугували слова “вдома відісплюся”. Хотілося набутися і надихатися.
Так я зустрічала нічні краєвиди великих річок і веж, неочікувані снігопади над омріяними столицями, рожево-тихі сходи сонця над скромними озерами і ставками міждержавного масштабу.
Я їм писала вірші. Колись із тих віршів буде збірка. А зараз – оці мої лавандові вогні нічних неспань.
Лавандові вогні нічних неспань

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Оце так мішок!

Моя бабуся – справжній трендсеттер у виборі фасонів та пошиті мішків і торбинок :) #українське #madeinukraine

Таких мішків вдень з вогнем і з Гуглом не знайдеш. Унікальний дизайн та неординарна техніка виконання. І все завдяки фантазії моєї бабусі! А тепер я знаю яке питання буде мучити усіх допитливих: то що ж у мішку ;)?

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Канат

Плетено-кручено… Аж серед зими запахло літнім морем :)

Стояла, дивилася.
Відчувала, як колись цей канат був облюблений морськими хвилями і поєднував кораблі з берегами. А тепер – настала зрілість засмаглого і плетеного моряка. І зовсім неморська старість. Ловить миті синього неба і ностальгує за хвилями та чайками у міських пейзажах.

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

майже самолюбування ;)

А ще ми в Літературній Агенції (@agency.meri.kiev.ua ) зробили мобільний додаток з моїми віршами “Лише до безтями”: https://play.google.com/store/apps/details?id=marynakuzmenko.love_poems</p><br /><br />
<p>Хочеться намалювати.<br /><br /><br />
Або хоча б розповісти.<br /><br /><br />
Можна у межах кімнати.<br /><br /><br />
Чи десь далеко за містом.</p><br /><br />
<p>Варто лише подивитись.<br /><br /><br />
Хоч важливіше – побачить.<br /><br /><br />
Крізь біло-лагідний ситець<br /><br /><br />
Серце і рідне, й гаряче.</p><br /><br />
<p>Слухай, нам треба почути<br /><br /><br />
Правду, заховану в тиші.<br /><br /><br />
Хочу до болі у грудях,<br /><br /><br />
Щоб народилися вірші.</p><br /><br />
<p>Або хоча би картини.<br /><br /><br />
Бачиш, взаємність важлива<br /><br /><br />
Ти все ще віриш у стіни?<br /><br /><br />
Ні, їх нема.<br /><br /><br />
Вір у диво.</p><br /><br />
<p>Справжність – вона непідробна.<br /><br /><br />
І в почуттях все так само.<br /><br /><br />
Знай, я на інше не згодна.<br /><br /><br />
Лише до безтями…<br /><br /><br />
 #litapps #poetrycommunity #poetry #віршіукраїнською #вірші #віршіпрокохання #вірш #стихи #стихиолюбви #любов #кохання #поглядмері #поезія #поезіяукраїнською #поезіядлядуші #поет

Працюючи над цим зображенням і його форматом, було проведено не одну зимову ніч.
Тому, не можу не запостити привід моєї маленької радості ще раз ;)

Сам мобільний додаток з віршами міститься ось тут: https://play.google.com/store/apps/details?id=marynakuzmenko.love_poems&hl=en

Подивитися це фото в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

тексти з голосами війни

Мій сонячний Донецьк завжди буде таким. Вид з вікна другого поверху Центрального залізничного вокзалу

Мій сонячний Донецьк завжди буде таким. Вид з вікна другого поверху Центрального залізничного вокзалу міста Донецька

Є такий сайт – Голос Війни.
Читала його. Плакала.
Звісно, мені як і всім уже остогидли часті політичні спекулювання на тему АТО, зради і лугандонського жахіття. Але те, що пишуть ці Люди у своїх Творах, варте щонайменше декільох хвилин вашого часу. А ще я зрозуміла, що десь у глибині душі відчувала себе отим самим другом, якому писав Олексій Бешуля. Ось моя сповідь.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

мій цех гастрономічної творчості

Цех по випуску дельфінів у вільне плавання :) #cookies

Ось цим фото перед вами відкрився один з найпотаємніших куточків моєї Літературної Агенції (про неї усю правду розкажу при нагоді).
Це – мій цех гастрономічної творчості. Буду чесною з вами – кулінарна індустрія не дуже багато втратила, віддавши мене без бою поезії та прозі ;).
Але моя кухонна самореалізація буває час від часу навіть смачною та корисною. Я уже писала про кутю і взагалі про українські ресторани теж щось писала. Настала черга випічки. Тож представляю вашій увазі дельфінів та заквітчаних пряників. Як треба буде рецепт – дайте знати. Поділюся в той же день. А поки що піду і буду наминати пряники, поки вони ще є ;). І вам зичу смачного!

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...