1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Вірш про Київ

Пістрява архітектура<br /><br />
Нелогічно поєднана<br /><br />
Історично загублена.</p><br />
<p>Куплена.<br /><br />
Ні, продана за купюри<br /><br />
Діоксидом вуглецю обвуглена.</p><br />
<p>Продавали люди біологічні.<br /><br />
Іроди духовні.<br /><br />
Судді наших нащадків.</p><br />
<p>Прирекли їх на<br /><br />
Схили Дніпра у бетоні.<br /><br />
Нікчемним десятком підписів<br /><br />
І печаткою.<br /><br />
@mary_kuzmenko – (c) Погляд Мері #киев #київ #вірші #віршіукраїнською #поезія #поезіяукраїнською #поглядмері #вірш

Пістрява архітектура
Нелогічно поєднана
Історично загублена.

Куплена.
Ні, продана за купюри
Діоксидом вуглецю обвуглена.

Продавали люди біологічні.
Іроди духовні.
Судді наших нащадків.

Прирекли їх
На схили Дніпра у бетоні.
Нікчемним десятком підписів
І печаткою.

Подивитися це фото в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Коворкінг

Коворкінг

У таких місцях лупати сю скалу приємніше і ергономічніше ;).

Довідка від Вікіпедії:

Ково́ркінг (англ. Co-working — спільно працювати)  у широкому сенсі — це модель організації роботи людей, найчастіше фрилансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі; у вузькому — колективний офіс.

Коворкінги характеризує гнучка організіція робочого простору і прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, на відміну від роботи вдома.

Нумо коворкінгувати ;)

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Урбанізація

Урбанізація

Багато маленьких будинків жили один поряд з одним, розділяли дощі та снігопади, сліпуче сонце без затінку чи хоча б сонцезахисної парасольки і… вражали собою перехожих, які гуляли і милувалися цим натовпом маленьких будинків урбанізованого міста.

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Нарешті весна

Сніговики радо зустрічають весну - Погляд Мері. Вірші про весну і життя

Прийшла весна. Чому б і не зрадіти ;)?

Нарешті весна. Взагалі-то не віриться і не повіриться аж до тих пір, поки під сонцем не розтане. Під небом не вигуляється. І поки в легені не вдихнеться.

Бо як можна, дивлячись на оцих сніговиків думати про весну? Та ніяк! Хіба що читаючи вірші про весну та морально готуючись. Тому дуже чекаємо, в усі вікна виглядаємо її, справжньої з чимось більш символічним, а не з цією сніголіпною зграєю ;).

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Хочеш змін? Будь ними!

Граффіті Магатми Ґанді із фразою - Ви повинні бути змінами, які ви хочете бачити у світі

Зустріла на вулиці філософське граффіті із зображенням Магатми Ґанді. “Ви повинні бути змінами, які ви хочете побачити у світі” (You must be the change you wish to see in the world) – так він говорив. Історія за цими словами є як завжди повчальною. Бо з паном Магатмою по-іншому не буває ;).

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Зима у макрознімку

Моя зима у макрознімку. Погляд Мері - вірші про зиму і життя

Моя зима у макрознімку

На цьому фото – звичайний мох. У школі казали, що він називається оленячий мох, хоча в даному випадку я жодного оленя в радіусі ста метрів не спостерігала ;). Тому я вирішила назвати його мох зимовий і судячи з того, що мох на фото вийшов симпатичний – йому моя назва сподобалася більше. Однак, хочу запевнити – якщо все-такий якийсь олень буде вимагати право на повернення назви історичної назви цього моха – я обіцяю не опиратися і погоджуся без зайвих зимових дискусій ;).

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Мобільний додаток з віршами Олени Теліги

Чистої води перепост :). Взято у Літературній Агенції @agency.meri.kiev.ua<br /> За вікнами день холоне,<br /> У вікнах — перші вогні …<br /> Замкни у моїх долонях<br /> Ненависть свою і гнів.</p> <p>Зложи на мої коліна<br /> Каміння жорстоких днів,<br /> І срібло свого полину<br /> Мені поклади до ніг.</p> <p>Щоб легке, розкуте серце<br /> Співало, як вільний птах,<br /> Щоб ти, найміцніший, сперся,<br /> Спочив на моїх устах.</p> <p>А я поцілунком теплим,<br /> М’яким, мов дитячний сміх,<br /> Згашу полум’яне пекло<br /> В очах і думках твоїх.</p> <p>Та завтра, коли простори<br /> Проріже перша сурма —<br /> В задимлений, чорний морок<br /> Зберу я тебе сама.</p> <p>Не візьмеш плачу з собою —<br /> Я плакати буду пізніш!<br /> Тобі ж подарую зброю:<br /> Цілунок гострий як ніж.</p> <p>Щоб мав ти в залізнім свисті —<br /> Для крику і для мовчань —<br /> Уста рішучі як вистріл,<br /> Тверді як лезо меча.</p> <p>Моя душа й по темнім трунку<br /> Не хоче слухатись порад,<br /> І знову радісно і струнко<br /> Біжить під вітер і під град.</p> <p>Щоб заховавши мудрий досвід<br /> У скринці без ключа і дна,<br /> Знов зустрічати сірий розсвіт<br /> Вогнем отрути чи вина.</p> <p>Щоб власній вірі непохитній<br /> Палить лямпаду в чорну ніч<br /> І йти крізь січні в теплі квітні<br /> Крізь біль розлук — у радість стріч.<br /> Хочеш мобільний додаток “Оленко, тебе вбили” з віршами Олени Теліги у своєму смартфоні – підписуйся тут: https://kiev.us17.list-manage.com/subscribe?u=afd53fd3108c3bb436a23f644&id=e2833e513d #оленателіга #теліга #віршіукраїнською #вірші_українською #українськакласика #українськалітература #українськапоезія #поезія #поезіядуші #українське #українапонадусе #українасьогодні #українасьогодні #література #літературнаагенція #litapps #вірші #патріотично #патріотиУ Олени Теліги мені дуже подобається один вірш. Називається “Вечірня пісня”. Ось він:

За вікнами день холоне,
У вікнах – перші вогні…
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!

Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.

Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.

А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.

Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.

Я хочу, щоб з’явився мобільний додаток з віршами Олени Теліги. Тому наша Літературна Агенція працює в поті чола над її збіркою (і не тільки над її, але про інші імена – трохи пізніше).

Хочете побачити результат нашої любові до творчості Олени Теліги? Підписуйтеся тут.

Дякую за увагу і до завтра ;).

Подивитися це повідомлення в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Лавандові вогні нічних неспань

Були ночі, коли не спалося. Зазвичай то зі мною ставалося у поїздках до якихось інших міст. Коли є розуміння того, що це місто є твоїм лише на кілька днів, то виправданням завжди слугували слова “вдома відісплюся”. Хотілося набутися і надихатися.
Так я зустрічала нічні краєвиди великих річок і веж, неочікувані снігопади над омріяними столицями, рожево-тихі сходи сонця над скромними озерами і ставками міждержавного масштабу.
Я їм писала вірші. Колись із тих віршів буде збірка. А зараз – оці мої лавандові вогні нічних неспань.
Лавандові вогні нічних неспань

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими