1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Будинки як кораблі

Корабель

У Скрябіна є пісня про людей, як кораблів, а от мені довелося зустріти такий-от будинок-корабель.
І значення цієї будівлі дуже пряме – це будинок, в якому міститься бібліотека. Тобто, на такому кораблі можна плисти у світ незвіданого, фантазій та життєвої мудрості. Тож вибору нема – іду на корабель ;).

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

По-червоному живописно

По-червоному живописно

Відсвяткувала сьогодні осінь – наїлася очима оцих червоних ягід. Згодом ще напишу як надихалася жовтим листям і надивилася осінніх доріг та парків. А поки що – тиша осені. Чуєте?

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Повідомлення з яскравої смуги

On the bright side of the life

Думаю, що це помітно неозброєним оком: пишу я тут зараз дуже небагато. Сказати мало – нічого не сказати. Бо в порівнянні з темпами моїх попередніх писань, я просто зникла з горизонту свого сайту і час від часу навідуюся сюди як на гостини.

Причин на це – мільйон, та я назву лише одну, саму чесну – зміна пріоритетів. Плюс розуміння цілей навіщо живу на цьому світі.

Це не значить, що вже все і кіна (тобто, віршів) не буде :). Усе буде іще й як буде! Проте трохи пізніше. Не той етап життя зараз. А поки що буду тут показувати сфотографоване та побачене. І доробляти проект Літературної Студії про чоловічу поезію. Як – Ви не чули про нього? Тоді чекайте анонсів :). Прямо тут і зовсім скоро!

Подивитися мої інші несмугасті фото в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Таким ночам співають літні оди

Таким ночам співають літні оди… #nightsea

Літо приходить неочікувано, проходить швидко і у кожній своїй літері смакує солодким кавуном. Таким цукровистим і з вкрапленнями херсонського сонця. А ще – одеської ночі. Набережної вогнів і схвильованого прибою, під який хочеться обіймати і бути в обіймах…

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Аеропортове прощання

Диплом за "Аеропортове Прощання" - Вірш Марини Кузьменко, третя премія "Коронації Слова - 2018"

Отак виглядає мій диплом з “Аеропортовим Прощанням” від “Коронації Слова – 2018”

Цьогорічна “Коронація Слова” є дуже приємною для мене, бо я потрапила до числа переможців. Я надіслала збірку віршів про взаємовідносини жінки і чоловіка, про кохання і його відсутність між двома людьми, назвавши її “Хризантемне щастя”. І тут, неочікувано, але так приємно для мене – один з віршів цієї збірки – “Аеропортове прощання” був відзначений жюрі. На конкурс надійшло близько 6000 тисяч робіт, із них було обрано 13 дипломантів та ще ряд робіт, які отримали спеціальні відзнаки.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Небо кличе

Небо кличе

А коли набридає буденність і брудний асфальт, треба прагнути неба. Виглядати у вікна. Медитувати із спогадами позаземної блакиті. Звідти приходить до нас сонце. Там є свобода для вітру і птахів. Туди відлітають душі тих, хто прожив достойне життя. І саме будучи з небом удвох ніколи не відчувається самотність… Я в це вірю.

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Фарбуй його всього

Типовий ржавий краєвид на фоні бетонної стіни. Фарбуй його всього, цей наш світ.

Купи собі стару іномарку,
Заживи нарешті як людина.
Постав броньовані двері.
Хай думають,
Наче є що берегти.

Але краще велике дзеркало.
Можна навіть не над ліжком,
Бо ж не у готелі.
І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту.
Чи висоти.

Навколишня іржа роз’їдає твій мозок,
І тим паче метали.
Але інвестиції в золоті зуби
Неефективні, –
Так кажуть дантисти.

Фарбуй його всього.
Цей світ.
І опісля прямуй до вокзалу,
Щоб вирватися з рутини,
Навіть не маючи машини,
На природу.
За місто.

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Фото із затінку

Фото із затінку

А коли на фермі припікало весняне сонце, ми не виходили із тіні.
Ми вели своє тіньове життя аж до моменту, коли сонце достигало повністю. Надвечір воно ставало оранжево-червоним і звало нас іти смакувати його надвечірні промені. Уже не такі палючі, як то було вдень. І я не знаю, хто придумав назвати корову йменням Красуня. Але я знаю, що та людина була поціновувачем прекрасного.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Прилуцький міський будинок культури

Не дивіться на облуплений фундамент (то все сувора українська зима), краще згадати про майже 90-річну історію Прилуцького міського будинку культури. Будівля прикрашає місто з 1934 року. #прилуки

Отак виглядає Прилуцький міський будинок культури в променях квітневого сонця. Ностальгічні згадки про цю красиву (хоча потребуючу ремонту) будівлю.
Я знаю, яка там велика сцена. Я там колись виступала і саме там я пізнала перший гіркий досвід несправедливості. То був дитячий конкурс пісенної творчості і після участі в ньому, я розчарувалася в естраді та поставила хрест на своїй співочій карєрі. Ну, звісно, буває ще поспівую трохи для душі та з друзями ;).

Однак, розбиті дитячі мрії не реанімуються. І з часом приходить розуміння, що може то і не так погано – не бути першою співачкою на Прилуки, а бути… кимось іще у житті ;).

Все буде добре, по-іншому не може бути ;).

Подивитися це фото в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Вірш про Київ

Пістрява архітектура<br />
Нелогічно поєднана<br />
Історично загублена.</p>
<p>Куплена.<br />
Ні, продана за купюри<br />
Діоксидом вуглецю обвуглена.</p>
<p>Продавали люди біологічні.<br />
Іроди духовні.<br />
Судді наших нащадків.</p>
<p>Прирекли їх на<br />
Схили Дніпра у бетоні.<br />
Нікчемним десятком підписів<br />
І печаткою.<br />
@mary_kuzmenko – (c) Погляд Мері #киев #київ #вірші #віршіукраїнською #поезія #поезіяукраїнською #поглядмері #вірш

Пістрява архітектура
Нелогічно поєднана
Історично загублена.

Куплена.
Ні, продана за купюри
Діоксидом вуглецю обвуглена.

Продавали люди біологічні.
Іроди духовні.
Судді наших нащадків.

Прирекли їх
На схили Дніпра у бетоні.
Нікчемним десятком підписів
І печаткою.

Подивитися це фото в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...