3

Чоловічий день

День чоловіків, чоловіче свято - день армії

Привітання в цей приємний Чоловічий День

День чудовий – 6 грудня
Це є свято серед буднів,
Зрозуміло тут без слів:
Це є День Чоловіків.

Ось тому вся сильна стать
Може лиш відпочивать,
Бо в цей день жіноцтво всюди
“Віддуватись” за них буде

Подарунками завалить,
Розцілує і похвалить…
Ви the best – для нас усіх.
Світ весь біля Ваших ніг…

Наші любі та кохані,
Вам усі оці вітання
Ви для нас – тверда опора,
Тож в оцю святкову пору,

Стать слабка свою всю вдячність
Та повагу віддає,
Кажемо: “Спасибі милі,
Лиш за те, що Ви в нас є :)!”
6 грудня 2006 року

0

Ты запутался

О проблемах в жизни и отношениях

Для запутанных в жизни

Ты запутался в жизни.
Я тоже.
Виноватых здесь нет.
Не ищи.
Это правда – мы все в руках Божьих.
Только помни – от жизни ключи,
Они даны, чтоб мы выбирали.
Свои мысли, поступки, пути.
А обидев кого-то случайно
Говорили тихонько: “Прости…”

Да мы в жизни своей просто люди.
Только это, пойми, не ответ…
Мы идём перекрёстками судеб
Воплощая мечты или нет.
А любовь…
Это сложная тема.
С нею вжиться в душе тяжело.
Нелегко выбрать между теми,
С кем по жизни случайно свело.
Так что среди забот и дел прочьих
Ты попробуй распутать всё сам.
Делай с жизнью своей как захочешь
Выбирай.
И доверься мечтам…

2003

1

Другу, що загубився

Другу, який загубився у житті. Або вірш про чоловічі роздуми

У житті треба зовсім небагато – знайти себе, свою суть

Пару днів тому була у одному із пересічних гіпермаркетів міста Києва. І там оголосили про те, що “Шановна мама Такої-то Дівчинки! Підійдіть до інформаційної каси! Не турбуйтеся, що Ваша Дівчинка загубилася. Вона знаходиться біля нас і чекає!”.
Happy end.

Але коли людина виростає і губиться у натовпі, у думках і у реаліях, залишається вірити, що інформаційне бюро життя вчасно повідомить про загубленого…

Холодний вечір.
Вітер. Київ.
Він просто йшов,
Він мовчки мріяв
Про те, що ще прийдуть часи…
Замерзлі руки з усіх сил
Ховав в кишені.
Знову пусто
В думках у нього
Він відпустить
Всі спогади.
На крок вперед…

Кудись туди,
Де трохи далі
Були у щасті та печалі,
Тонули і ішли на злет
Його хвилини, дні і миті
Лиш київські вогні розмиті.
Всю правду знали…

Уперед хотілося кудись побігти.
Втекти, кудись із цього світу,
Що так немилостиво б’є.
Знайти і рідне, і своє…

Спинився. Подививсь навколо
Нема нікого.
Трохи з болем
Він зрозумів:
Тікати? Ні.
Відчув, щось там у глибині
Отам, де серце. І у скронях…
Тепло розбіглось по долонях
І зникли Київ, холоди.
“Себе знайти. Себе… Знайти…”

1

А я б тебе не так любила

Подарувала б світ і трохи більше, але вже ні, не подарую, не тобі

Я б тебе любила не так, як тебе любить увесь інший світ!

А я б тебе не так любила,
Тобі я дарувала б крила,
Жила б тобою…

Милий, знаєш,
Оця любов не мала б краю.
Я вранці стала би росою,
Щоб лиш побути із тобою…
І сонечком завжди світила,
Була б тобі мов ангел біла
Чи стала б враз класично чорна -
Любові все було б покорне.

Була б я наче птах співуча,
Щоб весь цей світ тобі озвучить,
Тобі сонети я б складала
І всього світу було б мало,
Щоб виразить в простому слові
До тебе почуття любові…

Але тобі було видніше,
І ти обрав одне з тих рішень,
Яких я дуже не хотіла,
Навіщо ж так, навіщо, милий?…

Ти вибрав гарну і красиву,
Розумну, чимось особливу.
Вона проста, вона хороша,
Зробить вона щасливим зможе,
Тебе… Ну що ж, тоді удачі,
Щасливі будьте. Я не плачу,
То все любов моя сумна…
Тобі я гірша, ніж вона.

2003 рік