0

багатотекстувспеку

Найкраще боротися зі спекою разом зі своїми найкращими друзями

З друзями навіть переживати спеку веселіше :). І читати багатотекстувспеку теж. Фото Рейтерс

Оскільки лікарі радять менше рухатися в звязку зі спекою, я подумала, що краще не обтяжувати свій організм зайвим набором тексту на клавіатурі, а Ваші красиві очі – читанням додаткових літер тексту :).

Тому усі свої побажання я висловлю коротко в одному фото – охолоджуйтеся хто як може, але по можливості – робіть це з друзями і усім від того стане холодніше :)

0

про географію поширення моєї творчості

Глобуси і карти - це речі для мрій. Треба частіше ними користуватися

Глобусово про географію поширення моєї творчості :)

Сьогодні вирішила подивитися рейтинги свого сайту… Те, що заходять на мій сайт із Росії, Канади і Франції мене уже не дивує (може десь там є спраглі душі по українським віршам :)).

Але коли я сьогодні побачила, що до мене приходили три особи із Бразилії (це так Гугл сказав), то я була приємно вражена географією поширення інформації про мій сайт :).

Але де б Ви не читали ці рядки – на хуторі Петрівському в Україні чи в одному із затишних будинків Лондона – знайте, що я саме в цей момент дякую Вам і надсилаю Вам свою посмішку :)!!!

0

Сияние глаз

Красивые глаза - это зеркало души такой же красивой и чистой

Чаще вспоминайте сияние глаз любимых Вами людей…

Все-таки порядок у житті важливий. А що вже казати за компютер! Порядок у компютері допомагає знайти деякі речі, які випадково загубилися у рутині щоденних справ.

Це був вступ :). А зміст зводиться до того, що я знайшла свою авторську пісню, яку написала людині, яка була колись для мене необхідною на клітинному і душевному рівні. Ключове слово – “була”…

Запис знаходиться тут: Мері - Сияние глаз (1588)

Сияние глаз

Когда темно тебе вдруг станет на душе
И если будет очень грусно почему-то

Ты вспомни глаз сияние моих
Когда я тебя вижу рано утром.

А если вдруг чего-то, где-то там
И мир не злой, но очень нехороший

Ты вспомни глаз сияние моих
И этот блеск тебе поможет.

И если между нами много дел.
И километров тысячи и сотни.

Ты вспомни глаз сияние моих
Как будто мы встречаемся сегодня.

И пусть тогда весь мир уж подождет
Хоть много слов еще здесь не допето.

Я вспомню глаз сияние твоих
Которых для меня яснее нету.

0

цитата про доярку, яка не самореалізувалася :)

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Зараз він скаже те, що я чула безліч разів у різних інтерпритаціях, – щось про мої пальці і запястя. Все це у мене досить тонке, але проворне і чіпке – маючи такі здібності, я б, мабуть, могла бути непоганою дояркою, відмінницею ударної праці. Я впіймала його погляд і усміхнулася.

Ірен Роздобудько “Амулет Паскаля”

0

цитата о том, что нам мешает

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Достижению успеха мешают две вещи «авось пронесет» и «и так сойдет». Это выражения, совершенно непонятные европейцу, нет аналогов в европейских языках. Это и мешает не только предпринимателям, но и дворникам, официантам, водителям такси. Вот так мы относимся к жизни.

Радислав Гандапс, лучший бизнес-тренер России, www.radislavgandapas.com

0

треба відкривати для себе нових людей

Вероника Тушнова это очень чувственная поэтесса. Её стихи не из рифмы слов, а из рифмы чувств

Вероніка Михайлівна Тушнова (1915 – 1965). Треба відкривати для себе нових людей

У світі ще стільки не пізнаних нами людей!

Варто тільки уважніше подивитися… Але зараз я не говорю про тих творчих і талановитих, хто ходить поряд з Вами, і чий талант поки що неафішований. Про них я скажу колись :).

Зараз я пишу про тих, хто уже жив і, кого вже нема поряд знами. Але той хтось залишив нам щось справжнє.

Сьогодні я відкрила для себе Вероніку Тушнову, твори якої я знала уже кілька років, проте не знала хто автор тих душевних слів. Схожою історією було знайомство із творчістю Едуарда Асадова

Тож я висловлюю вдячність одній дівчині з міста Харкова, яка любить квіткове дихання, за те, що мій світ став ще більш поетичним завдяки Вероніці Михайлівні Тушновій.

PS: її відомі слова: “Не отрекаются любя. Ведь жизнь кончается не завтра. Я перестану ждать тебя, а ты придешь… Совсем внезапно. Не отрекаются любя!”

11

Кажіть, що любите

Взаємна любов - це найбільший подарунок, які можуть зробити ангели двом людям

Не треба думати про любов. Треба її висловлювати і показувати :)

Цей вірш я надсилала на
конкурс “Коронація слова-2010″

Кажіть, що любите.
І не мовчіть про щире.
Про те, що гріє ізсередини в душі.

Не треба мовчки…
Бо, хто любить до безміри,
Не потребує ні сонетів, ні віршів.

Лиш ті слова, навіки заповітні.
І те, від чого яскравіша навкруги.

Кажіть, що любите.
Адже думок наших не видно
Для тих, хто справді серцю дорогий
Не пошкодуйте, не змовчіть,
Бо не пробачать
На небі те,
Що на землі в нас не збулось.

Адже слова у нас в житті багато значать.
Просто в цю мить
Скажіть, що любите когось…

2010

Пропоную Вам аудіоверсію цього віршика про любов :). Він знаходиться ось тут: Мері - Кажіть, що любите (1357)

2

Умберто Еко. Ім’я Рози

Дійсно особлива книга про авантюри, що відбуваються не тільки у світському житті

Книга Умберто Еко, яка захоплює і примушує задуматися

Про назву. Прочитавши назву багато хто вирішує, що твір буде розказувати про якусь гарненьку особу жіночої статі з іменем Роза. Після прочитання 573 сторінок у всіх дуже змінюється думка.
Відразу зауважу – слово «роза» вживається аж один раз на останній сторінці :).

Про обкладинку. Обкладинка просто чудова. Мені сподобалося дві речі – тверда палітурка і фотографія пана Умберто.
Кожного разу мимоволі глянувши на цей портрет я розуміла, що людина, яка писала цей твір, зображена на фото, є нетиповою особою. Адже стандартний і пересічний громадянин не зміг би написати такий Твір.

Про зміст. Приблизно сорок перших сторінок твору дійсно нудні.
Звісно, якщо Ви – архітектор і цікавитеся будівлями епохи 13 століття, то Вам буде цікаво.

А, може, Ви – історик, що вивчає той період, то Вам теж багато що порадує душу :).

Але особисто мене ці сторінки надихали не сильно. Кожен раз перегортаючи сторінку я чекала – коли вже будуть якісь події :).

Проте сам зміст твору незрівнянний. Пан Еко десь знайшов щоденник юного монаха Адсо (жив у 13 столітті) і просто передав його зміст. Але не думайте, що просте переписування щоденника принесло всесвітню славу Умберто Еко. Він здійснив колосальну роботу для того, щоб твір став шедевром.

Отже, Адсо є писарем і помічником колишнього інквізитора Вільяма. Вони приїжджають у монастир із дуже дивною побудовою (у книзі навіть схема є) і починають там розслідувати серію убивств. Початок дуже схожий на тисячі романів, які уже написані до Умберто Еко. Але такого поєднання філософських дискусій, а також опису психології юнака, якого здали в монастир (їх у книзі звуть новіції), а ще картин побуту того часу – такого Ви не знайдете в жодному іншому творі. Розв’язка твору дуже символічна і навіть жаліслива.

Проте читаючи останню сторінку я ще раз подумки подякувала пану Еко за те, що він показав світу одну історію одного життя у 13 столітті, яка могла пропасти і загубитися у часі як і усі інші. Натомість стала надбанням світової та італійської літератури.

Про призначення. Особам, які люблять історичні романи, а також тим, хто цікавиться історією християнства у його католицькому варіанті. Тим, хто любить Італію і все з нею пов’язане. А також тим, хто згоден витратити багато годин свого життя на пошук відповіді на питання «Що таке Істина?»

Моя оцінка. За стобальною шкалою – 99

0

просто гарна цитата самокритичної людини

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Звичайно, людині властиво помилятися більше, ніж іншим, і таких людей називають дурнями, але чи вартувало вчитися в Парижі та в Оксфорді, щоб потім не розібрати, що рукописи оправляють також по кілька в одному томі, а це знають навіть новачки, крім таких йолопів, як я, а пара таких бовудрів як нас двоє могла б мати знаменитий успіх на ярмарках, то ми цим і мали б промишляти замість того, щоб силкуватися розгадувати таємниці, особливо коли маємо справу з кимсь набагато хитрішим, ніж ми.

Умберто Еко. Імя Рози. Роман – Харків: Фоліо, 2007 – 575 с. – c. 406

0

Андрій Кокотюха. Зоопарк або Діти до 16

Андрій Кокотюха належить до письменників, яких скоро будуть вивчати у школах

Цікава книга про зоопарк від Андрія Кокотюхи

Про назву. Прочитавши назву можна подумати, що книга буде про якісь приколи, про шкільні роки, дітей напередодні 16 років і таке інше. Прочитавши книгу можу сказати, що там таке є :). Єдина ремарка – там усе значно доросліше

Про обкладинку. От буває ж таке у житті – дивишся на на неї ззаду – так наче і симпатичненька, а як глянеш, що там попереду… (після цих рядків я уже відчуваю схвальне кивання головою від чоловіків :)), але це я пишу всього лише про обкладинку книжки «Зоопарк або Діти до 16». Спереду обкладинка не сподобалася. А от там, де відгуки Ірени Карпи, Юрія Макарова і Братів Капранових – дуже навіть нічого :)

Про зміст. Якщо Ви пам’ятаєте, як жилося у 1985 році, тоді у Вас є хороша нагода ще раз усе пригадати. А якщо Ви належите до усіх тих, хто цей рік чомусь не пам’ятає (у кожного свої причини :)), тоді Ви дізнаєтеся про те, що:
1) усі події твору відбуваються у місті Ніжин Чернігівської області;
2) не зважаючи на пункт перший, багато подій відбувається у місті Києві;
3) головні дійові особи – це Юрко, Ігор і Сашко. Вік – 15 років. Школярі місцевої ніжинської школи. У широких колах відомі як Заєць, Свиня і Мавпа. Особливими заслугами не виділялися. Інтелектом також. Зате вони просто виділялися :). Не всім же бути красивими, розумними і сильними :)
4) якщо Ви хочете відкрити власну справу, пов’язану із торгівлею та харчовою промисловістю – тоді вам у дев’яту частину книги. З неї можна дізнатися про те як заробити гроші на київському залізничному вокзалі;
5) якщо Ви ніколи не жили у гуртожитку – троє ніжинських хлопців потурбувалися за Вас. На двадцяти сторінках описано самі пікантні моменти із життя тих, хто живе в гуртожитку;
6) міліція у Києві за 25 років не змінилася зовсім (такси і методи роботи – ті самі);
7) методи вступу до різних навчальних закладів залишилися такі ж;
8) станція метро «Гідропарк», а також її корінне населення як тоді так і зараз радує око своїм охайним зовнішнім виглядом і культурою поведінки;
9) і нарешті – про зоопарк. Про київський на проспекті Перемоги і про щоденний. Однією з основних ідей твору було показати, що усі ми живемо у якомусь зоопарку. Я спочатку таку ідею відкидала, бо якось не хочеться все робити примітивним і тваринницьким. Але потім…

Про призначення. Книга підійде дорослим реалістам, а також особам від 14 і до 18 років. Раджу почитати її тим, хто відчуває ностальгію за всім СРСРівським.

Моя оцінка. За стобальною шкалою - 97

0

про топ-наречених і топ-женихів

Київський центральний ЗАГС поєднує людей на все життя. А інколи і не на все. Але ж ми віримо у справжню любов, чи не так :)?

Будинок у Києві, який забирає номінантів і номінанток у описаному рейтингу… Центрайльний ЗАГС :)

Оце щойно долучилася до богеми – дізналася хто в Україні є найкращими женихами i найкращими нареченими.
Зізнаюся – посміхнулася широкою посмішкою :)

От як треба насаджувати заняття спортом!
Не через якісь там майбутні результати і хорошу фігуру, а дуже просто: хочеш бути самим кращим женихом – грай у футбол добре. Хочеш бути нареченою найкращою – щодня ходи на теніс.
І можна навіть без лейбла “Кімо” або “Лондонська школа економіки” (вони десь там – треті, п’яті, восьмі у рейтингу). А тут справжній номер один :).

Так що залишилося побажати пану Чигиринському і пані Бондаренко зустрітися, і з гордістю покинути такий сімейно налаштований рейтинг :).