1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

(не)політичне питання

Продавати майбутнє за таку малу суму просто неправильно. Подумайте над цими словами

Від трьохсот гривень у житті легше не стане...

Ви ж знаєте – я про політику принципово не пишу
Але я щойно дізналася, що одна моя хороша знайома згодна продати свій голос.
Адже, як вона каже: “Хоч голосуй, хоч не голосуй – нічого не зміниться, а триста гривень мені завжди потрібні”…

Я думала, що статистика про кожного пятого, який згоден продати свій голос та усілякі виборчі технології так далеко від мене!
А як виявилося – на відстані протянутої руки і сказаного слова :(.

Проте як би там не було: пожалійте свою совість і своїх майбутніх дітей та внуків, не продавайте свій голос!

Поділитися з іншими
1 серце :) 16 сподобалося
Loading...
0

Что такое одиночество

Люди знающие одиночество в его высшей степени должны почувствовать этот стих

Одиночество – это взгляд из окна… Взгляд в прошлое.    Photo by conrsilk.

Что такое одиночество?
Это стены, что давят немыслимо
Это чашки, что вымыты дочиста
Это дни, что окутаны мыслями.

Одиночество с грустью завязано
Это взгляд из окна не на улицу,
А в слова, что когда-то нам сказаны.
Большинство этих слов вряд ли сбудется.

Это чувство, ночами кричащее
Днём от глаз посторонних запрятано
Одиночество – лишь настоящее.
И какими-то бликами, пятнами…

Расплываются дни. Мысли точатся
О гранит из того, что не сбудется…
В каждой жизни своё одиночество.
В долгих взглядах из окон на улицу.

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
6

Мой милый и уютный дворик

Уют в душе очень зависит от места жительства и уюта двора дома

У каждого из нас должен быть в жизни свой дворик…

Мой милый и уютный дворик.
Как королевство лип и ив.
О красоте такой не спорят:
Ведь он по-скромному красив!

Приятны клумбы. Пусть не броско
Но лёгким цветом, манят глаз.
Деревья выше дома ростом.
И тишина в вечерний час…

Этот пейзаж мне в жизни нужен.
Ведь каждый раз окно открыв,
Мне радует и греет душу
Простое царство лип и ив…

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Любко Дереш. Поклоніння ящірці

Книга Любка Дереша про поклоніння ящірці український бест селлер

Так виглядає обкладинка книги Любка Дереша про поклоніння ящірці

Про назву. Назва твору нагадує мені ситуацію з назвою твору «Ім’я Рози» в інтерпритації по-українськи :).
Тобто не зважаючи на назву: поклоніння і ящірка в творі згадується десь три-чотири рази.
Ну, якщо добре вчитатися, то може навіть п’ять разів :)

Про обкладинку. Я не люблю земноводних. Я знаю, що вони по своїй натурі та в душі дуже хороші, усміхнені та добрі :). Проте їх луска, їх шкіра і їх зовнішній вигляд не налаштовують особисто мене на щось хороше.
Плюс якісь плями червоного на палітурці… Думаю, що Любко задумав, що то буде кров… А оскільки я такого не люблю, тому обкладинка мені не сподобалася.

Про зміст. Коли у мене будуть діти, я не хочу, щоб вони читали ЦЕ. Тобто якщо вони читатимуть твір Любка Дереша «Поклоніння ящірці» книжки з рук у них я забирати не буду…

Просто, як на мене – занадто вона емоційно яскрава. У плані дуже правдива, неприємно жорстока і… як би так сказати найточніше…обкурено-вигадана :).
Після ознайомлення з цим твором у мене склалося враження, що дуже просто можна убити людину і тобі за це нічого не буде. Можна тіло втопити у трясовині болота – і тобі за це нічого не буде. І плюс до того усі будуть оту людину шукати…
А ти будеш ходити із правдою в голові, і тобі за це нічого не буде!!!

Проте не буду критикувати і вдаватися у подробиці. Краще скажу про плюси і мінуси. Головний мінус уже назвала :).
Тепер ще декілька – оці міфічні появи якогось Корія, сцена з напів-живою собакою, вкраплення нецензурних слів (хоча у сучасній літературі це не є дуже великим мінусом – швидше відображенням реального спілкування людей…). Мені не дуже сподобалися.

Разом з тим не можна промовчати і про плюси. Любко Дереш уміє гарно писати :). Як на мене, дуже красиво описані такі сцени:

  • про те, як Дзвінка і Михайло пішли удвох у гори і пізнали солодке слово «перший секс» біля гірського озера, однієї літньої ночі;
  • про те, як Михайло і Дзвінка дивували своїм зовнішнім і внутрішнім виглядом бабусь-дідусів та інше населення одного населеного пункту у горах :)
  • про те, як Михайло і Хіппі сиділи на дубі та ховалися від Феді та компанії;
  • про те, як усі троє дивилися кіно :);
  • та інші красиві сцени, які не полінувався і описав Любко Дереш :)

У цілому, книжка не залишає байдужим. Проте це не те відчуття, яке виникає після перечитування творів Агати Крісті чи Бориса Акуніна…

Про призначення. Книга для усіх, кого зацікавить її зовнішній вигляд, назва або анотація. Не рекомендується психічно неурівноваженим та схильним до нервових розладів.

Моя оцінка. За стобальною шкалою – 90

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
4

як швидко зігрітися

пусть всегда будет солнце небо  мама я

Як швидко зігрітися? Та не питання, беріть сонце. Моє :)

Зігрітися у такі осінні холоди, що нині нас атакують, дуже просто:

  1. Малюєте за допомогою компютера велике сонце. Бажано на сторінку формату А4 :)
  2. Запускаєте Ваш малюнок на друк.
  3. Берете в руки Ваше сонце :).
    І при цьому:

    • відчуваєте тепло від аркуша (дякуємо принтеру),
    • наповнюєтеся теплом від думки (адже сонце завжди породжує теплі думки),
    • і саме головне – подарувавши таке сонце рідній людині, Ви обовязково отримаєте ТЕПЛІ ОБІЙМИ :).

    А у теплих обіймах ніякі холоди не страшні :)!

Поділитися з іншими
1 серце :) 34 сподобалося
Loading...
0

Жовтий жовтень

Жовта осінь посміхається навколо і я хочу робити те саме у відповідь осені

Скрізь жовте – угорі та унизу… Це мій жовтий жовтень. Автор фото – mrhayata

… накрила небом.
І годинник на зап’ясті.
Мені сказав, що вже
Осінньо-жовтий час.

А у житті все як завжди:
Потреба в щасті
Без зайвих роздумів…

З мереживом прикрас
Кленового, каштанового листя.
З суцільно жовтим
Угорі та унизу.

Іду своїм уже осіннім містом.
Іду по золоту.

І у думках своїх несу
Неписані слова…
Чиїсь обличчя,
Ідуть назустріч.
Згадки…Кольори.
Моєму місту
Осінь дуже личить…

І тільки листя
Жовто падає згори.

Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
2

На цьому – все… Авторська пісня

Варто ставити крапку не задумуючись і віддаватися емоціям майбутнього

Інколи варто просто сказати: “На цьому – все…”

Запис пісні “На цьому – все…” знаходиться тут: Мері - На цьому все (1574)

На цьому – все

На цьому – все.
І ні кроку більше,
Ми забудем те,
Що було раніше.
І не буде вже
Печальних віршів -
Душу тішить.

Бо на цьому – все.
І ні кроку далі,
Відтепер ми не на п’єдисталі
Все пройшло без слів
І без краплі жалю.
Без печалі.

І на цьому – все.
Хтось на небі плаче.
Під дощем прощатись
Легше, а значить:
Побажаєш ти мені удачі.
Я пробачу.

Бо на цьому – все.
Відтепер всі вільні.
Ти був сильний,
Я теж була сильна
Розійшлися
Тільки краплі по вікнах
Біжать повільно.

Бо на цьому – все…

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

правда про один осінній вечір

Потрібно уміти вносити в своє життя дивні моменти та емоції

Як чудово осіннього вечора під гітару відповідати на питання “Что такое осень?” :). Фото by Mattie Fritz

Привселюдне зізнання :).
Сьогодні о 20.32 у мене стався напад хорошого настрою, що спричинив непереборне бажання співати.
Бажано під гітару :).
І бажано ще з кимось. Благо, що вдома була не я одна…

Тож я щиро зізнаюся в тому, що 28 хвилин гітарних пісень на кухні надихнули мене і ще ряд осіб (усі повнолітні, частково тверезі та усміхнені :) на вчинення таких-от вчинків знову і знову…

Тому, я звертаюся до усіх, хто мене читає: не зважайте на заборони і якісь нікому не потрібні формальності!
Забудьте фрази типу “у мене немає слуху”, і про те, що останній раз ви співали “сама/сам не знаю коли”.

А може Вам хочеться малювати?
Або ліпити з пластиліну :)?
Або фотографувати(ся)?

Одним словом: робіть те, що Вам подобається… І життя Вам за це віддячить :)

Поділитися з іншими
1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

як пережити похмуру осінь

Я люблю осінь не зважаючи ні на що і на погоду теж

Як пережити похмуру осінь? Ось Вам, нате уроки самозахисту від похмурої осені

Дощ і холод безсоромно втручються у наше життя, все більше нагадуючи, хто восени хазяїн…

Проте вони навіть не здогадується, що нас так просто не візьмеш :).

Адже у нас є сонячна контратака посмішок близьких нам людей, яка розставляє все на свої місця…

Варто тільки посміхнутися :).

Кажете, почався осінній дощ?
Ну то й що!
Ось беріть мою посмішку і захищайтеся від нього :)))

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

етюд вулиці Саксаганського

Перехрестя вулиць Києва завжди дуже гарні та особливі. Я люблю це місто!

Кав'ярням та булочним присвячено...

Вулиця Саксаганського одного осіннього вечора (сьогодні) була як завжди – з тими ж будинками, машинами, світлофорами…

Але я люблю її не за це.
Мені подобаються булочні та маленькі кавярні.
Я туди ду-у-уже рідко заходжу (зазвичай нема часу, а натомість є справи), проте атмосфера біля тих булочних і кафе якась старокиївська.

І це зачаровує. І я мимоволі розумію, що Київ мав бути саме таким – затишним і приємним
Проте… (на місці трьох крапок іде монолог про причини зміни архітектурно-культурного стилю Києва і авторів цих змін. В силу морально-етичних принципів цього сайту, текст не наводиться :))

Тож я іду із своїми роздумами далі.
Дивлюся на оте все, чим рясніє вулиця Саксаганського.

Сама не знаю чому, але мені дуже подобаються булочні та маленькі кавярні на вулиці Саксаганського

Поділитися з іншими
1 серце :) 10 сподобалося
Loading...
0

цитата про нормальність

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Жити як усі – простіше.
Не треба нікому нічого доводити, можна навіть вважится дуже розумним і благонадійним, нормальним.
Як усі – це ж нормально…

Іванцова Міла. Родовий відмінок. Роман – К.: Нора-Друк, 2009. – 296 с. – с. 235

PS: я не хочу як усі…

Поділитися з іншими
1 серце :) 25 сподобалося
Loading...
5

Стих про Одессу

Одеса - це місто повне емоцій та краси. Душа в ньому відпочиває, а тіло - насолоджується :)

Мой стих про Одессу, написанный прямо там же 14 сентября 2009 года

Одесситы-клены.
Одесситки-чайки.
Волны бьют поклоны
Здесь они хозяйки…

Я же – просто в гости.
На три дня. Проездом.
На свиданье с морем.
Синим и небесным…

Я на встречу с тихим
Дворовым пейзажем.
Я – к огням от порта.
И навстречу пляжам.

Я – гулять до ночи.
Под листвой платанов.
Я – дышать Одессой…
Вдоль её Фонтанов.

Я… С ней не прощаюсь.
Слишком мы родные.
Каждый раз бывая,
Люблю…
Как впервые.

Поділитися з іншими