0

історії одного ранку / one morning stories

Історія про ранок після чудового вечора

Історія одного ранку після гітарного вечора :) / Story about morning after the guitarish evening :)

“Треба було на одну пісню менше співати”, – сказало мені моє горло, поболюючи зранку.

“Отож-бо і воно! Нас теж у герої записали: за один вечір проспівати увесь репертуар починаючи від українських народних і закінчуючи хітом “Демобилизация”, – присоромили мене пальчики лівої руки, згадуючи як вчора весь вечір провели з гітарою.

Манікюр тихо плакав.
Щоки боліли від вчорашнього сміху.
Що там іще? Голова? Так, трохи боліла.
Але то не алкоголь.
Просто ночі ж фактично не було!
Якось раптово зійшло сонце відразу після півночі :).

Ще щось жалілися сусіди з сусідніх помешкань…
І тільки душа була радісна та весела. Таке з нею стається завжди після гарно проведеного часу в чудовій компанії дру… Ой, хтось знов у двері дзвонить.
Видно сусіди. Піду послухаю, напевне щось недоказали :).

In English

Continue Reading

0

Українським перемогам

Гордість за Україну і щастя українських перемог

Ось така вона – калинова українська душа, невтомно віряча у те, що вдасться :)

Українським переможцям,
стипендіатам,
олімпійцям…

І переповнює такий приємний дух
Від того, що ти – просто українець
Калинова душа – серед хоругв
Вишита хрестиком,
Але по вартості безцінна

І не здається.
Бо найбільша із чеснот
У когось вроджена,
А в декого – набута,
Це віра у досяжність всіх висот
Хоча реальність є складна і люта

Спиняє хід думок.
І хід коліс
Людина враз стає маленька
І безкрила
Але ж душа…
Вона не дивиться униз
До сонця тягнеться, бо в тому наша сила.

У світлості. В бажанні досягти…
Хай просто українець
Та з душею.
І хоч не вірять в нас ні люди, ні світи.
Та переможець сильний
Лише вірою своєю.

29 – 31 липня 2012 року

PS: Прочитала щойно інтервю із Яною Шемякіною на “Українській правді” і вірш сам собою дописався :).

0

попередньо жившим людям / for people who previously had lived

Я їду на мою революцію. Взяла лише саме необхідне :)

Бувають десятиліття, коли не трапляється нічого, і тижні, за які відбуваються революції.

Отак живе собі людина в щоденному світі, вирішуючи типові проблеми кожного дня і сподіваючись вирватися із цього зачарованого кола.
Багато років живе, уже навіть звикла.

А потім у один день – опа, революція :)!
Зявляється звідкилясь Особистість або дві (то у дуже щасливих випадках). Назвем їх юні революціонери :). Хоча їм часто за 40, 50 чи 60.
І тут все починається…

Продовження та In English

Continue Reading

4

літня правда / summer truth

Моє морозивне алібі / My delicious alibi

Хотіла як завжди щось вигадати з метою виправдання свого сайту у раптовому зникненні, проте не можу.
Спатиму погано, совість замучить.
Тож пишу правду.

Отже, на запитання де подівся мій сайт, який не працював мо’ й цілий тиждень відповідаю офіційно: неймовірна українська спека довела його до того, що замість того, щоб платити за хостінг (це типу комунальні платежі за місце проживання в Інтернеті), усі гроші були витрачені на… морозиво :).
І далі йде перелік усіх видів морозива з’їденого за останні n-днів :).

Усе було дуже ванільно та смачно аж поки суворий дядько по імені Провайдер, не дізнався про наше морозиво.
Йому теж було спекотно, тож він розлютився, що ми з ним не поділилися морозивом.
І закрив хвіртку до мого сайту, щоб ніхто зайти не міг.

Продовження + In English

Continue Reading

0

Я не можу тебе не чекати

Я не можу тебе не чекати і мені ти хоч вір, хоч не вір. Та реальність моя безпорадна, як мисливцями загнаний звір, що тобою щокраплі радіє і без тебе клітинно вмира

Інколи з часом розумієш як тільки добре, що хтось не прийшов…

Я не можу тебе не чекати.
І мені ти хоч вір, хоч не вір.
Та реальність моя безпорадна.
Як мисливцями загнаний звір.

Що тобою щокраплі радіє.
І без тебе клітинно вмира.
Я з тобою в душі молодію,
А без тебе як вічність стара.

Я пригадую спогади.
Тішусь.
І кидаюсь під потяги мрій.
А тоді плачу строфами віршів
По поверхні безмежно прямій.

І чекаю.
Ходжу і чекаю,
Щоб почути як шепче замок,
Що пройшов ти.
Крізь темінь безкраю.
Визволяти мене від думок…

PS: Вкотре почувши пісню Adele під назвою Someone like you у мене звідкись з’явилася думка опублікувати оцей вірш, написаний декілька років тому у дві тисячі… не важливо якому році :). Він довго терпляче чекав у шухляді.

PS-2: Як і у Adele за оцим віршем ховається одна історія любові, але без традиційного «довго і щасливо».
Але з часом події, які не сталися, набувають нових відтінків і замість смутку прилітає радість від того, що хтось очікуваний з невідомих причин чомусь не прийшов…

0

як кисень / like oxygen

Story about reminder of our happiness. Історія-нагадування про наше щастя

Я знаю, що літати по дорогах заборонено… Але інколи так хочеться :) / I know that fly on the roads is prohibited… But sometimes I can’t abstain :)

Сьогодні біля супермаркета зустріла чоловіка.
Років 50 на вигляд, звичайної зовнішності.
Єдине, що виглядало незвично це… як би описати правильно… адже я не медичний працівник…

Так-от у нього від носа ішло дві трубочки, які приєднувалися до балона. Так, в одній руці він ніс балон.
Я підозрюю, що в тому балоні містився кисень чи інший життєво-важливий хімічний елемент, без якого той чоловік жити не може. Бо я не думаю, що він з великої радості носить з собою той балон…
У іншій руці цього чоловіка був мобільний телефон, по якому він досить весело говорив з кимось.

Так-от я аж забула по що я в той супермаркет пришла… Тобто, ні, звісно ж яблука були куплені :). Але вийшовши з магазину, я зовсім по-іншому подумала про усе те, що в масштабі мого життя називається словом «проблеми»…

Ми молоді і здорові.
Життя дарує нам море можливостей.
Інтернет відкриває доступ до інформації…Тільки жити і радіти!
А проблеми? Які проблеми?
Не знаю. Нічого подібного не чула :). Нема ніяких проблем :)!
І після останніх слів на мене нахлинула величезна радість сьогоднішнього сонячного дня і я, у супроводі літнього вітру, посміхаючись пішла додому :)

In English

Continue Reading

0

футболістка :) / football-woman :)

Вболівай за Україну! Вболівай за наших :)

Племя жовто-блакитних / Yellow-blue tribe. Photo by Unknown Professional

Це трапляється зі мною щоразу перед великим футбольним матчем.
Я з головою поринаю у футбол і починаю вболівати :).

Звісно, я не дуже добре володію термінологією і мене легко можна злякати словами типу «офф-сайд» чи фразою – «о, ща будут пеналь бить» :)

Але від того щирість мого вболівання аніскільки не менша!
Усі 90 хвилин я повністю віддана своїй основній задачі – переживати за хлопців у жовтих футболках.

Для мене по ці пори невирішеним є питання того як футбольні коментатори їх швидко розрізняють по прізвищам :). Особисто я можу відрізнити від усіх інших лише Шовковського чи Пятова, і то завдяки формі іншого кольору :).

Але, в принципі, на попередніх матчах того було достатньо.
Тож сподіваюся, що завтра теж пройде.
І ми теж пройдемо :).
Ми пройдемо повз переможених шведів та англійців (т-т-т).
Скажемо французам «бон жур» за п’ятничний вечір і пройдемо далі, зі своєї групи, у чвертьфінал, ближче до Перемоги :).

Завтра о 21.45 у кожного з нас буде півтори години, щоб допомогти українській збірній довести, що Україна може!
Для успішних пасів та атак наших футболістів кожне щиро вболіваюче українське серце є важливим :).
Тож не лягай спати, вболівай за Україну!

In English

Continue Reading

0

ми такі / we are really such

Україна радіє футбольному матчу Євро-2012

Отакі-от ми раді Євро-2012 :). Фото з morepodarkov.ua

Про те, як ми з футбольними фанами житлом ділилися  :)

Так, ми такі. Ми без проблем можемо поділитися кімнатою і пригостити тарілкою борщу :).
Звісно, вплинути на рівень цін у готелі «Либідь» чи «Братислава» не в наших силах. Як і змінити поведінку уряду чи випустити з-під варти ЮВ.

Проте ми можемо показати світу, що прості українці раді цій Події в житті України.
Ми раді, що до нас приїхали гості звідусіль. Раді тому розвитку, який приніс цей Чемпіонат.

Не буду казати за якісь макроекономічні чи фінансові показники.
Бо Мінфін скаже, що занизила :).
Скажу про особисте: є прагнення розвиватися і вчити мови, бажання працювати / заробляти гроші / побувати закордоном. А коли є знайомий Педро з Іспанії або приємна Валері з французького Леону, які гостювали два дні під час Євро-2012 – починаєш по-іншому дивитися і думати.
Реальні факти з власного життя завжди надихають більше.

І немає тут ніякого расизму чи іншого проблематизму. Звісно, чорненьких українців у вишиванках мало ходить, але ж для нас колір шкіри не має жодного значення. Головне, щоб вчинки і думки хороші :).

Тож приїжджайте до нас. Модного даху з керамічної черепиці не обіцяємо, але хорошим солом’яним українським дахом поділимося :).
Українці запрошують :).

Більш детально читайте тут: www.rooms4free.org.ua :)

А тут знаходиться текст англійською мовою…

  Continue Reading

0

командний дух / командный дух / team spirit

Треба виховувати team spirit змалечку

Сила маленького командного духу є настільки великою, що у цілого світу Жигулів та Волг немає вибору – лише чекати в стороні :)

На фото: сила маленького командного духа настолько велика, что у целого мира Жигулей и Волг нет выбора – только ждать в стороне :)

0

і чого воно так болить?

Колоски жовті під синім небом: вирощено в Україні

І в Україні час настав (не)мов…

Не образливо було б, якби самі російську знали і вживали без помилок.
Дві «с» в слові «русский» і щоб жодних проблем із м’яким знаком в слові «кажется».
Якби читали Прішвіна та Рождественського.
І щоб отой «великий и могучий» звучав піснею, щоб аж заслухатися.
Але ж, ні!

Як кажуть у нас в народі: ні собі, ні людям.
Як у самих нема сили, бажання або часу вивчити українську, то давайте, щоб й інші теж не були у вигіднішій позиції.
Шкода, що короткозорі нинішні можновладці (прізвища яких років через десять може вже ніхто і не згадає) є поводирями цілої нації українців, у яких є своя мова.

В силу ситуації, що склалася, треба терміново третьою державною робити англійську.
Щоб іще зі школи наші маленькі українці були позбавлені мовних бар’єрів та мали світле майбутнє…

0

Топлю все в каві

Вірш про жіночі роздуми над життям і коханням

Смак кави може дуже виточнено відобразити думки однієї миті.

Колись я надсилала цей вірш
на одну з “Коронацій слова”

Топлю все в каві.
І сама у ній тону.
Гіркими краплями
Покрито порцеляну.

Я відчуваю не безодню,
А стіну.
І прокидаюся раніше,
Аніж ранок.

Ми будували її довго,
Місяці.
І возвели прозору
Та холодну.

І хоч моя рука
Іще в твоїй руці
Та я боюся,
Що це станеться сьогодні.

Ти скажеш те,
Що ще ніколи не казав…
Ми на прощання
Дивимось взаємно.

Отож топлю свій ранок
В хвилях кав.
Звикаю.
Що тебе уже немає в мене.

0

8 щасливих жінок цього тижня / 8 счастливых женщин этой недели

Головне для щастя - бути в рівновазі з навколишнім світом і собою. Главное - быть в душевном равновесии

Це лише перші вісім. Насправді, їх більше :) / Это только первые восемь. Вообще-то их больше :).Фото by Juhn Kwon

Хотіла спочатку написати про погоду :).
Але в силу того, що теплий вітер розвіяв усі мої написані слова, а думки пішли засмагати на сонці, вирішила писати про ощасливлених леді цього тижня.

Перші шість – це бабусі з села Бураново.  Але вони щасливі не від того, що майже виграли «Євробачення», ні! Ви подивіться на них: та вони щасливими були все життя :).

Так, жили в періоди складні та голодні. Плюс працювали не в офісі, а на полі/заводі/городі… Проте тільки завдяки своїй душевній рівновазі вони у свої пізні 60 та 70 років опинилися там, де мріють бути мільйони молодих 20-річних.
Висновок: буде душевна рівновага – буде те, про що мріється.
А ще вони щасливі, бо уміють пекти смачні пиріжки з капустою :).

Continue Reading